Ухвала суду № 28746442, 22.01.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року справа №2а/0570/15705/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Попова В.В.,

суддів Лях О.П., Нікуліна О.А.

секретар Турко І.Б.,

за участю представників сторін : Публічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" Сагіна М.В., Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби Проскуріна В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 р. у справі № 2а/0570/15705/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000741510/21336/15-17/1-1/00191193 від 05.10.2012 року,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 р. у справі № 2а/0570/15705/2012 позов Публічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби, задоволено повністю.

Податкове повідомлення-рішення від 05.10.2012 р. №0000741510/21336/15-17/1-1/00191193, яким Публічному акціонерному товариству "Єнакієвський металургійний завод" відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 567 885,00 грн. - визнано недійсним.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" (ЄДРПОУ 00191193, місцезнаходження: 86429, Донецька область, м.Єнакієве, пр.Металургів, 9) 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Публічне акціонерне товариство "Єнакієвський металургійний завод" зареєстровано виконавчим комітетом Єнакієвської міської ради Донецької області в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 00191193, місце знаходження: 86429, Донецька область м. Єнакієве, пр. Металургів, буд.9), про що видане відповідне свідоцтво серія А01 №231453.

Відповідно до свідоцтва №100332685 позивача зареєстровано в якості платника податку на додану вартість від 17.07.1997р.

ПАТ "ЄМЗ" надало до відповідача податкові декларації з податку на додану вартість:

за червень 2012 року, відповідно до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 14 221 108,00 грн.;

за липень 2012 року, відповідно до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 62 043 977,00 грн.

СПДІ у м. Донецьку була проведена камеральна перевірка ПАТ "ЄМЗ" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2012 року, по закінченню якої було складено акт перевірки від 19.09.2012р. №376/15-17/1-1-00191193.

Згідно висновків вказаного акту в порушення п.201.10 ст.201, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ), суб'єкт господарювання не має право на бюджетне відшкодування по декларації за липень 2012 року у сумі 567 885,00 грн. За результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2012 року на суму 567 885,00 грн., у зв'язку з тим, що ПАТ "ЄМЗ" не підтверджено факт сплати частини залишку від'ємного значення за червень 2012 року у сумі 567 885,00 грн.

Заперечення від 28.09.2012р. до акту перевірки від 19.09.2012р. №376/15-17/1-1-00191193 залишені без задоволення.

На підставі акту перевірки від 19.09.2012р. було винесено податкове повідомлення-рішення від 05.10.2012р. №0000741510/21336/1517/1-1/00191193, відповідно до якого ПАТ "ЄМЗ" відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 567 885,00 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, та підтверджено актом перевірки ( арк..спр.8-11), наступне.

Перевіркою показників Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додатку 2 до податкової декларації) за червень 2012 року встановлено, що на порушення пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.4 ст.200 ПКУ ПАТ "ЄМЗ" у податковій декларації з ПДВ за липень 2012 року та заяві про повернення суми бюджетного відшкодування не підтверджено факт сплати частини залишку від'ємного значення саме червня 2012 року у сумі 567 885 грн.

Перевіркою встановлено, що ПАТ "ЄМЗ" в порушення пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.4 ст.200 ПКУ надано податкову декларацію з ПДВ за липень 2012 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображена у податковій декларації за липень 2012 року. Тобто у ході перевірки ПАТ "ЄМЗ" не підтверджено факт сплати частини такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів за червень 2012 року у сумі 567 885,00 грн.

Відповідач зазначає, що частина залишку від'ємного значення фактично сплачена ПАТ "ЄМЗ" постачальникам у сумі 567 885,00 не підтверджується.

Таким чином, відповідачем відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, у зв'язку із не можливістю підтвердження фактичної сплати суми податку на додану вартість за вказаний вище період.

Відповідно до пояснень позивача, листом №73/07-148 від 15.08.2012р. ПАТ "ЄМЗ" було надано СДПІ у м. Донецьку документи, що підтверджують фактичну сплату податкового кредиту у розмірі, що перевищує заявлену до бюджетного відшкодування суму у розмірі 567 885,00 грн.

Як вбачається із акту перевірки від 19.09.2012р. №376/15-17/1-1-00191193 перевіряючими при проведені перевірки використані у тому числі виписки банків, декларації за червень 2012 року та за липень 2012 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування рахунок, вантажно-митні декларації.

Позивачем до матеріалів справи надані копії платіжних доручень №1211358 від 12 червня 2012 року на суму 7500000,00 грн., № 1210489 від 01 червня 2012 року на суму 10000000,00 грн., № 1212559 від 27 червня 2012 року на суму 13000000,00 грн., № І210919 від 08 червня 2012 року на суму 19000000,00 грн., № 1212439 від 26 червня 2012 року на суму 50000000,00 грн., № 1212441 від 26 червня 2012 року на суму 50000000,00 грн., № 1212963 від 04 липня 2012 року на суму 2885000,00 грн., № 1213335 від 09 липня 2012 року на суму 6000000,00 грн., № 1213458 від 10 липня 2012 року на суму 5000000,00 грн., № 1213759 від 16 липня 2012 року на суму 7000000,00 грн., № 1214640 від 24 липня 2012 року на суму 5000000,00 грн., які на думку відповідача не дають можливості підтвердити фактичну сплату податкового кредиту.

У платіжних дорученнях позивач у призначенні платежу зазначав товар (роботу, послугу) за який здійснюється платіж та відповідні рахунки.

Згідно з п.3.8 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 p. N 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976, встановлено, що реквізит "Призначення платежу"платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Із наданих до суду платіжних доручень вбачається, що реквізит "Призначення платежу" має посилання про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів.

Надані копії платіжних доручень підтверджують сплату постачальникам податкового кредиту в червні та липні 2012 року, сума якої в повному обсязі покриває суму від'ємного значення податку на додану вартість, що підтверджує право ПАТ «ЄМЗ» на отримання бюджетного відшкодування в заявленій декларації за липень 2012 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків) в сумі 61980681 грн., в тому числі в сумі 567885,00 грн., яка зменшена відповідачем спірним податковим повідомленням -рішенням.

Крім того, до перевірки були надані первинні документи із яких вбачається також періоди за які здійснювались платежі за надані послуги (роботи) та кількість і одиниця виміру придбаного товару.

Згідно пп. "а"п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, судом встановлено, що наявність податкової накладної, яка оформлена згідно вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України є виключною підставою для виникнення у суб'єкта господарювання права на формування податкового кредиту.

Згідно п. 200.1 та п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від президента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України 200.10. протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Підпунктом 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПКУ встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Таким чином, вбачається, що податковий орган при виявленні порушень в розрахунку суми бюджетного відшкодування повинен був провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування, а не приймати податкове повідомлення-рішення, яким повідомив про виявлення відсутності права на отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок,

надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого

перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.5 ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту наслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

У податковому повідомленні-рішенні від 05.10.2012р. №0000741510/21336/15-7/1-1/00191193 відповідач повідомив про виявлення відсутності права на отримання бюджетного відшкодування та зазначив суму, на яку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування, але не зазначив певні підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування, тобто факту, за яким законодавство позбавляє платника податку на утримання бюджетного відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що у разі, якщо на думку відповідача позивач не мав документального підтвердження правомірності включення 567 885,00 грн. до податкового кредиту та відповідно бюджетного відшкодування, СДПІ у м. Донецьку мало зменшити розмір бюджетного відшкодування на відповідну суму, а не визнавати позивача таким, що не має права на бюджетне відшкодування.

При цьому, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України передбачаються наслідки у разі, якщо сума, що розрахована за правилами п.200.1 ст.200 цього Кодексу, буде мати від'ємне значення, а не встановлює або скасовує право платника податку на додану вартість на отримання бюджетного відшкодування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , щодо задоволення в повному обсязі позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000741510/21336/15-17/1-1/00191193 від 05.10.2012 року, оскільки вони є законними та обґрунтованими.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 р. у справі № 2а/0570/15705/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 р. у справі № 2а/0570/15705/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Ухвала в повному обсязі складена та підписана колегією суддів 22 січня 2013 року.

Колегія суддів : В.В. Попов

О.П.Лях

О.А.Нікулін