УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2013 р.Справа № 2а-11521/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Філатова Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2012р. по справі № 2а-11521/12/2070
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС України
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд, з урахуванням уточнень, скасувати у повному обсязі податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної податкової інспекції м. Харкова за формою "Р" від 08 жовтня 2012 року НОМЕР_1, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 24 267,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 6 066,75 грн., скасувати у повному обсязі податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної податкової інспекції м. Харкова за формою "Р" від 07 листопада 2012 року № 0002731710, згідно якого донараховано штрафні санкції у розмірі 6 066,75 грн..
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2012р. по справі № 2-а- 11521/12/2070 позов залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
Представники сторін в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.
Позивач подала через канцелярію суду заяву, в якій, посилаючись на те, що вона 17.01.2012 року буде знаходитись у відрядженні в м. Луганськ, просить відкласти розгляд справи.
На підтвердження доводів наведеного клопотання позивачем надано ксерокопію залізничних квитків.
Колегія суддів не може прийняти вказані проїзні документи, як належний та допустимий доказ поважності причин неприбуття позивача в судове засідання, оскільки з них неможливо встановити, на чиє ім'я виписані саме ці квитки, до клопотання не надано наказ про відрядження позивача.
Окрім того, колегія суддів вважає за потрібне відзначити, що згідно повідомлення про вручення судової повістки, остання позивачем отримана 25.12.2012 року. Враховуючи, що за правилами ст. 195-1 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження та завчасне повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, а також можливість направити представника, колегія суддів не визнає причини неприбуття ФОП ОСОБА_1 в судове засідання поважними.
Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ФОП ОСОБА_1 зареєстрована Виконавчим комітетом Харківської міської ради 11.09.2008 року, як суб'єкт підприємницької діяльності- фізична особа. ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку у Індустріальній міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість.
Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.
Податковою інспекцією проведено невиїзну перевірку правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період червень 2012 року Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3).
Результати перевірки оформлені актом від 17.09.12 року №2090/117-109/НОМЕР_3 (а.с. 13-14).
У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем приписів: п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині безпідставного включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість у сумі 24 267,00 грн., що призвело до заниження суми розрахунків з бюджетом та тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків від різниці між заниженою сумою податкового зобов'язання і сумою визначеною податковим органом.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної податкової інспекції м. Харкова за формою "Р" від 08 жовтня 2012 року НОМЕР_1, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 24 267,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 6 066,75 грн. (а.с. 25).
З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення слугували дані, що містяться в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, за результатами якого встановлено, що податкова накладна від 10.04.2012 р. №15 (виписана ТОВ "Укрнафко-Трейд"), яка включена до складу податкового кредиту у червні 2012р. Позивачем не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. В зв'язку з чим позивачем не правомірно включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 24 266,89 грн. Перевіркою встановлено, що податкова накладна №15 від 10.04.2012р., виписана ТОВ "Укрнафко-трейд" (37876698) на загальну суму 145 601,34 грн. (у т.ч. ПДВ 24 266,89 грн.) і включена позивачем до складу податкового кредиту у червні 2012р., є незареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
За приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачанні, товарів/послуг платник податку - продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкової накладної Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум подату на додану вартість до податкового кредиту.
Судом першої інстанції правомірно не визнано належними та достатніми доводи позивача про те, що податкова накладна №15 від 10.04.2012р. складена та видана ТОВ "Укрнафко-трейд" у відповідності із вимогами ст.201 Податкового кодексу України, оскільки, на підставі наданих позивачем копій підтверджуючих документів встановлено, що податкова накладна №15 від 10.04.2012р., заповнена вірно, містить всі необхідні реквізити, проте в ЄРПН зазначена податкова накладна не зареєстрована.
Крім того посилання позивача на те, що чинним законодавством України на сторону в податкових відносинах не покладено обов'язок перевірки дотримання вимог податкового законодавства своїм контрагентом, оскільки податкова накладна - є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до подакового кредиту та відсутність її реєстрації платником податку - продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних для платника податку - покупця фактично не надає права для включення сум податку до податкового кредиту.
Дії платника податку - покупця визначено п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітних податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
Як слідує з матеріалів справи, податкову декларацію з ПДВ за червень 2012 року з Додатком 5 та Реєстром отриманих та виданих податкових накладних, надано позивачем до Індустріальної МДПІ м. Харкова 17.07.2012р. На день подачі податкової звітності за червень 2012р. включена до складу податкового кредиту податкова накладна №15 від 10.04.2012р. не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте Додаток 8 до податкової декларації з ПДВ "Довідка про відмову постачальника надати податкову накладну" не надано.
Оскільки до податкової декларації з ПДВ за червень 2012р. заяви зі скаргою на ТОВ "Укрнафко-трейд" позивачем не надано, а факт реєстрації податкової накладної №15 від 10.04.2012р. на загальну суму 145 601,34 грн. (у т.ч. ПДВ 24 266,89 грн.) відсутній, то дана обставина позбавляє позивача права на включення даної суми ПДВ до складу податкового кредиту.
Отже, виснови, викладені в акті від 17.09.2012р. №2090/17-109/НОМЕР_3 про порушення позивачем абз. 8 п. 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України та неправомірне включення суми податку на додану вартість у розмірі 24 266,89 грн. до складу податкового кредиту у червні 2012р. є обґрунтованим, та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи.
З приводу позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення № 0002731710 від 07.11.2012 року, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи слідує, що головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податків на доходи фізичних осіб та оподаткування самозайнятих осіб управління оподаткування фізичних осіб Макоєдовою Л.Ф. на підставі 75.1 от. 75, розділу II Податкового Кодексу України складено додатковий акт до акту документальної невиїзної перевірки №2090/17-109/НОМЕР_3 від 17.09.2012р. щодо правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період червень 2012р. ФОП ОСОБА_1 (а.с. 42).
Актом встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 розд. 5 Податкового кодексу України.
На підставі висновків акту прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002731710 від 07.11.2012 року (а.с. 43).
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що у період з 05.06.2012 р. по 25.06.2012 р. проведено документальну планову виїзну перевірку, результати якої оформлено актом від 04.07.2012р. №1359/17-211. У зв'язку із встановленими перевіркою порушеннями складено відповідне податкове повідомлення - рішення від 17.07.2012 р. №0000801720 та збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на 16612 грн. та донараховано штрафної санкції 4153 грн.
Згідно п.123.1 ст.123 Податкового Кодексу України у разі повторного протягом 1095 днів визначення суми податкового зобов'язання передбачається накладення штрафної санкції у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.
Таким чином, з урахуванням акту про результати документальної планової виїзної перевірки, від 04.07.2012р. №1359/17-211 та винесеного за його наслідками податкового повідомлення - рішення від 17.07.2012р. №0000801720, при збільшенні суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 24267 грн., штрафна санкція розраховується у відповідності до п. 123.1 ст.123 а Податкового Кодексу України та складає 50 відсотків.
Згідно акту документальної невиїзної перевірки №2090/17-109/НОМЕР_3 від 17.09.2012 року суму штрафної санкції розраховано як 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання та її розмір складає 6066,75 грн., то за результатами перевірки: збільшується сума штрафної санкції, донарахованої актом документальної невиїзної перевірки № 2090/17-109/НОМЕР_3 від 17.09.2012 року та відповідним податковим повідомленням - рішенням №0001511710 від 08.10.2012р. на 25 відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання або на 6066,75 грн.
Отже, податкове повідомлення - рішення № 0002731710 від 07.11.2012 року є законним, підстав для його скасування немає.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2012р. по справі № 2а-11521/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Жигилій С.П. Філатов Ю.М.
Судове рішення № 28746214, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.01.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-11521/12/2070. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: