Ухвала суду № 28745805, 15.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 р.Справа № 2а-8829/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Зеленського В.В.

за участь представника позивача Доценко Н.В. та представника відповідача Кириченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2012р. по справі № 2а-8829/12/2070

за поданням Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби

до Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" треті особи Акціонерне Товариство "Райфайзен Банк Аваль" у м. Києві ,

Харківське Головне регіональне управління ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" ,

ГУ ДКСУ у Харківській області

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби звернулась до суду з поданням до Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", треті особи: Акціонерне Товариство "Райфайзен Банк Аваль" у м. Києві, Харківське Головне регіональне управління ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", ГУ ДКСУ у Харківській області, в якому просила суд:

- стягнути з розрахункових рахунків Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" заборгованість зі сплати за землю за червень 2012 року у сумі 17 402,70 (сімнадцять тисяч чотириста дві грн. 70 коп.) в рахунок погашення податкового боргу Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" на користь місцевого бюджету на бюджетний рахунок одержувача № 31110029700227, одержувач УДК у Зміївському районі (код 24134337), банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2012 року зазначене подання задоволено .

Стягнуто з розрахункових рахунків Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" заборгованість зі сплати за землю за червень 2012 року у сумі 17 402,70 (сімнадцять тисяч чотириста дві грн. 70 коп.) в рахунок погашення податкового боргу Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" на користь місцевого бюджету на бюджетний рахунок одержувача № 31110029700227, одержувач УДК у Зміївському районі (код 24134337), банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, казенним підприємством "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, казенне підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні подання в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги казенне підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Казенне підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" зареєстроване в якості юридичної особи Зміївською районною державною адміністрацією Харківської області 15.10.2003 року (код ЄДРПОУ 08326540), знаходиться на обліку як платник податків і зборів в ДПІ у Зміївському районі Харківської області ДПС, про що свідчить довідка наявна в матеріалах справи від 30.07.2012 року № 76 (а.с. 5).

Підставою для звернення контролюючого органу до суду з даним поданням у порядку, передбаченому ст.183-3 КАС України, стала наявність у відповідача податкового боргу, який виник у зв'язку з несплатою останнім у законодавчо встановлені строки самостійно узгодженої суми податкових зобов'язань з податку за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) у розмірі 17402,70 грн. за червень 2012 року, визначених у відповідній податковій декларації за 2012 рік, поданій до податкової інспекції 13.02.2012 р. за №99004938406.

Приймаючи рішення про задоволення подання, суд першої інстанції виходив з того, що Державна податкова інспекція у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

На підставі п. 1.2 ст. 10 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні" від 05.02.1998 року № 83/98-ВР (зі змінами та доповненнями) органи державної податкової служби здійснюють контроль за дотриманням законодавства про податки, інші платежі, забезпечують правильність обчислення та своєчасність надходження цих податків.

У відповідності до п.п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до п.285.1 та п.285.2 ст.285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Приписами п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Положеннями п.11 ст.56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, у відповідності до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом платника податків.

У відповідності до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, в установлені Податковим кодексом України строки, відповідачем не було сплачено суму самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за червень 2012 року, а тому зазначене зобов'язання набуло статусу податкового боргу. Представником казенного підприємства також не заперечується факт наявності у нього суми податкового боргу у розмірі 17402,70 грн., зазначена сума ним не оскаржується ані в адміністративному, ані в судовому порядку.

У відповідності до ч.1 ст.67 Конституції України, п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Крім того, у зв'язку з непогашенням платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань у законодавчо встановлені строки, податковою інспекцією було прийнято першу та другу податкові вимоги від 26 жовтня 2001 року №1/19 та від 24 грудня 2001 року №2/173 відповідно.

З моменту направлення зазначених податкових вимог загальний податковий борг платника податків існував не припиняючись.

Водночас підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Кодексу визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення. У випадку погашення суми податкового боргу раніше надіслана платникові податків податкова вимога є відкликаною, а тому не може бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу. У разі, якщо платником податків податковий борг був погашений, а через деякий час виник знову, органу державної податкової служби слід направити (вручити) йому нову податкову вимогу виходячи з виникнення нового грошового зобов'язання.

Отже, зважаючи на положення п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

Між тим, податковою інспекцією надано суду належне документальне підтвердження того, що загальний податковий борг відповідача після надіслання (вручення) йому зазначених податкових вимог існував не припиняючись.

Пунктом 95.1 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондується з пунктом третім частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

З матеріалів справи вбачається, що наявність спірної суми заборгованості підтверджується долученою до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, яка за правилами ст.70 КАС України є належним та допустимим доказом невиконаного відповідачем свого податкового обов'язку.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що згідно з обліковою карткою КП "Зміївський РЕМЗ", відповідно до довідки ДПІ у Зміївському районі Харківської області ДПС за № 1444/10/10-016 від 01.08.2012 року загальний податковий борг КП "Зміївський РЕМЗ" виник 02.10.2001 року та до теперішнього часу не переривався, а отже сума податкового боргу з плати за землю станом на дату судового засідання залишається непогашеною.

ДПІ у Зміївському районі здійснювалися заходи щодо погашення відповідачем податкового боргу, а саме: була надіслана перша податкова вимога від 26.10.2001 року №7/19 та друга податкова вимога від 24.12.2001 року №2/173. 02.04.2002 року було прийнято рішення про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів № 16. Податкова застава активів зареєстрована в ДП "Інформаційний центр" 11.10.2007 року за № 5817000, однак вказані дії не призвели до погашення податкової заборгованості.

У відповідності до вимог діючого законодавства орган державної податкової служби наділений правом звернутися до суду з відповідним поданням про стягнення коштів за податковим боргом з платника податків протягом двадцяти чотирьох годин після спливу 60 календарних днів з моменту надсилання податкової вимоги такому платнику податків.

Отже, оцінивши наявні у справі документи за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів зазначає, що заявлена суб'єктом владних повноважень до стягнення сума заборгованості відповідає визначенню податкового боргу згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України.

Колегія суддів також зазначає, що відповідно до п.20.1.18 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, з огляду на узгодженість податкового зобов'язання з плати за землю за червень 2012 р., суд приходить до висновку про наявність податкового боргу за вказаний місяць на суму 17402,70 грн.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2012р. по справі № 2а-8829/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 21.01.2013 р.