Рішення № 28742506, 21.01.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 412/15503/2012

2/201/369/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне в порядку гл. 8 розділу ІІІЦПК України/

21 січня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Демидової С.О.

при секретарі Кравченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство по збору боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Агенство по збору боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат. Позивач в своєму позові посилається на те, що заявою № 82905203 від 18 березня 2010 року ОСОБА_1 запропонував ВАТ «Банк Руский Стандарт», правонаступником якого є ПАТ «Банк Руский Стандарт», укласти кредитний договір на умовах, викладених в заяві та умовах надання та обслуговування кредитів банку, які разом складають договір. Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 82905203 та випискою по особовому рахунку, відповідач порушив графік платежів та не здійснив повернення наданого кредиту. На підставі пункту 4.5.2 умов по кредитах банк набув право вимагати від відповідача дострокового погашення заборгованості за договором. З цією метою 29 липня 2010 року банк направив відповідачу заключну вимогу, якою сповістив про необхідність достроково повернути суму кредиту та сплатити інші платежі за договором, а всього до сплати 4862,70 грн..В порушення вимог п. 4.5.1. умов по кредитах відповідач не сплатив суму заключної вимоги протягом 30 календарних днів, що потягнуло нарахування неустойки, передбаченої пунктом 5.9 умов по кредитах, в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення, На момент подання позовної заяви розмір неустойки становить 7 819,22 грн.. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. станом на 19 листопада 2012 року сума трьох відсотків річних від простроченої суми заборгованості відповідача перед позивачем становить 149,91 грн..

Відповідно до п.7.1. умов по кредитах банк уклав договір відступлення права вимоги № 46 від 27 вересня 2011 року із ТОВ «Агенство по збору боргів», згідно з яким до позивача перейшли усі права за укладеним між банком та відповідачем договором.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому суд відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України з урахуванням згоди позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В судовому засіданні встановлено, що заявою № 82905203 від 18 березня 2010 року ОСОБА_1 запропонував ВАТ «Банк Руский Стандарт», правонаступником якого є ПАТ «Банк Руский Стандарт», укласти кредитний договір на умовах, викладених в заяві та умовах надання та обслуговування кредитів банку, які разом складають договір. Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 82905203 та випискою по особовому рахунку, відповідач порушив графік платежів та не здійснив повернення наданого кредиту.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок , а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України). Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (п. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України). Позичальник зобов'язується повернути (погасити) кредитодавцеві кредит, сплатити проценти згідно умов договору.

Відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний повернути кредит позивачу у відповідності до графіку, що наведений у додатку до цього договору, який є його невід'ємною частиною. В разі порушення позичальником обов'язку повернути кредитодавцеві кредиту відповідності до умов цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення сплати, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У випадку прострочення повернення сум наданого кредиту (в тому числі часткового повернення), та прострочення сплати процентів за користування кредитом відповідно до цього договору, позичальник сплачує кредитодавцю штраф незалежно від строку прострочення. Штраф сплачується в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на день сплати/стягнення.

Позивач, кредитодавець, відповідно до умов договору відправив на ім'я відповідача, позичальника, претензію про дострокове припинення своїх обов'язків через невиконання відповідачем умов договору. Претензія відповідачем була отримана.

В порушення зазначених норм закону та умов укладеного кредитного договору відповідач свої зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконав, перестав своєчасно сплачувати відсотки по кредиту, утворилася заборгованість. В добровільному порядку питання не вирішене і позивач вимушений був звертатися з позовом до суду.

Суд вважає позовну заяву підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У зв'язку з зазначеними порушеннями відповідачем своїх зобов'язань по кредитному договору мається заборгованість. На вимогу позивача погасити вказану заборгованість в добровільному порядку, відповідач відповів відмовою.

Згiдно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.

Тобто, відповідач ОСОБА_1 повинен довести, що його дiями не було порушено його права або права позивача. Однак, жодних доказiв відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню.

Вiдповiдно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, виходячи з того, що відповідач укладав договір та приймав кошти і зобов'язувався його виконати у відповідності до норм чинного законодавства, тому відповідач мав можливість виконати умови договору і повернути кредит позивачу, але без поважних причин цього не зробив.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином неправомірними діями відповідача, пов'язаними з невиконанням умов договору, позивачу було завдано майнової шкоди, які знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку зі вказаними діями відповідача.

При таких обставинах суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Агенство по збору боргів» загальний борг за кредитним договором від 18 березня 2010 року в сумі 12 316 грн. 83 коп., а саме:

- Заборгованість за договором -4 347,70 грн.;

- Пеня -7 819,22 грн.

- Сума 3% річних від просроченої суми заборгованості -149,91 грн. та судові витрати в розмірі 214 грн. 60 коп..

Таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором та витрат знайшли своє підтвердження в ході судового засідання і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство по збору боргів» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (інд. номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство по збору боргів»(ЄДРПОУ 35255167, р/р 2650801301139 в ПАТ «Банк Русский Стандарт»м. Києваа, МФО 380418) загальний борг за кредитним договором від 18 березня 2010 року в сумі 12 316 грн. 83 коп., а саме:

- Заборгованість за договором -4 347,70 грн.;

- Пеня -7 819,22 грн.

- Сума 3% річних від просроченої суми заборгованості -149,91 грн. та судові витрати в розмірі 214 грн. 60 коп..

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя С.О. Демидова