Рішення № 28741175, 05.07.2012, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

Справа № 0552/2498/2012

Провадження № 2/0552/1262/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2012 року м. Макіївка

Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуюча суддя Неженцева О.В.

при секретарі Бабич Т.П.

за участю представника позивача Подвашецького Д.В.

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»в особі відокремленого підрозділу Макіївський об'єднаний район електричних мереж до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію та судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

27 квітня 2012 року публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго»в особі відокремленого підрозділу Макіївський об'єднаний район електричних мереж звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію та судових витрат, мотивуючи вимоги тим, що відповідачка не вносить оплату за використану електричну енергію, чим своїми протиправними діями завдала підприємству матеріальну шкоду.

Ухвалою суду від 24 травня 2012 року за клопотанням представника позивача проведено заміну назви позивача на публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго»в особі відокремленого підрозділу «Макіївський об'єднаний район електричних мереж»(далі -ПАТ «Донецькобленерго»), у зв'язку з перейменуванням підприємства.

У судовому засідання представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності юридичної особи, підтримав заявлені вимоги, на обґрунтування яких послався на обставини, викладені у позовній заяві, та зазначив, що ОСОБА_2, яка на даний час зареєстрована по Центрально- Міському району міста Макіївки, є споживачем електричної енергії у квартирі АДРЕСА_1, але відповідачка не вносила поточні щомісячні платежі з оплати спожитої електричної енергії, внаслідок чого за період з січня 2009 року , коли була остання оплата за спожиту електричну енергію, по 13 травня 2010 року -до моменту зняття електричного лічильника у зв'язку із порушенням правил користування електричною енергією для населення, має заборгованість у розмірі 2415,24 грн.

Посилаючись на наведені обставини, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 2415,24 грн. та витрати на оплату судового збору у розмірі 214,60 грн.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні, не визнаючи позовні вимоги у повному обсязі, пояснила, що заборгованість у такому розмірі не могла утворитися по зазначеній квартирі, оскільки в ній ніхто не мешкає, вона там не проживає з 2003 року, а у березні 2005 році взагалі виписалася зі спірної квартири, але вона приглядає за квартирою, періодично навідується до неї, вмикає світло, щоб було видно, що за квартирою хтось доглядає. У квартирі залишилися її особисті речі, централізоване опалення нею у встановленому законом порядку було демонтовано у 2003 році і з цього часу у квартирі відсутнє будь-яке опалення. Вона періодично оплачує кошти за спожиту електричну енергію, останні оплати мали місце: у грудні 2008 року за показники лічильника 4100, у січні 2009 року - за показники лічильника 4200. Визнає, що 13 травня 2010 року була технічна перевірка дотримання правил користування електричною енергією, за наслідками якої було складено акт про порушення та нараховані збитки, які вона сплатила за судовим наказом. Позовні вимоги не визнає, бо не користується електричною енергією у спірній квартирі та нараховану заборгованість вважає безпідставною, бо показники лічильника у січні 2009 року були більшими ніж показники лічильника під час проведення перевірки - 13 травня 2010 року, що на її думку, свідчить про відсутність заборгованості зовсім.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) установив наступне.

ОСОБА_2 до 29 березня 2005 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 і на даний час є споживачем електричної енергії по цьому жилому приміщенню. У 2001 році на об'єкт споживача електроенергії Макіївським ОРЕМ на ім*я ОСОБА_2 відкрито особовий рахунок НОМЕР_1. Позивачем надавалась і надається для побутового споживання електрична енергія, що свідчить про існування договірних відносин, хоча письмовий договір між енергопостачальною організацією та відповідачкою на поставку електричної енергії та її користування не укладався.

За таких обставин суд дійшов висновку, що виниклі між сторонами спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України від 16 жовтня 1997 р. № 575/97-ВР «Про електроенергетику»та Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р № 1357 (далі -Правила).

Згідно з пунктом 47 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту-електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з копії особового рахунку НОМЕР_1 відповідачкою ОСОБА_2, за період утворення заборгованості, було проведено лише дві оплати коштів за користування електричною енергією у розмірі 25 грн. -у грудні 2008 року та у лютому 2009 року, при цьому по останній оплаті- 26 лютого 2009 року нею зазначений кінцевий показник електролічильника -4200 (а.с.6).

Даний факт визнаний відповідачкою ОСОБА_2, крім того нею надані квитанції, з яких вбачається, що при проведенні оплати за спожиту електричну енергію нею власноручно були зазначені кінцеві показники лічильника: при оплаті за грудень 2008 року - 4100; за січень 2009 року -4200 (а.с.45).

Зазначені обставини спростовують твердження відповідачки у судовому засіданні про те, що вона з 2003 року зовсім не споживає електричну енергію, бо з цього часу у квартирі не проживає. Безпосередньо у судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що періодично приходить у квартиру, перевіряє її стан та вечорами вмикає електросвітло на декілька годин, щоб у сторонніх осіб склалося враження про проживання у цій квартирі мешканців.

Також, в особовому рахунку НОМЕР_1 зазначено, що 13 травня 2012 року був знятий електричний лічильник № 234257 з кінцевим показником на день зняття -1:4128.

З акту перевірки № 120760 від 13 травня 2010 року, складеного у присутності ОСОБА_2, як споживача електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1, вбачається, що працівниками Макіївського ОРЕМ виявлено пошкодження розрахункового засобу обліку електричної енергії, лічильник був вилучений для проведення подальшої експертизи. В акті-повідомленні про направлення на експертизу лічильника електроенергії, який також складався у присутності ОСОБА_2, з фіксуванням її паспортних даних, та особисто нею підписаний, зазначені показники лічильника на час вилучення -4128. За результатами проведеної експертизи було встановлено втручання в роботу лічильного механізму, гальмування диску стороннім предметом, про що складено відповідний акт № 5064 від 09 червня 2010 року (а.с. 31-34).

На підставі вищезазначених актів позивач у 2012 році звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з відповідачки ОСОБА_2 заборгованості за спожиту невраховану електричну енергію у розмірі 1096,44 грн. та судові витрати у розмірі 107,30 грн.

16 лютого 2012 року Центрально-Міським районним судом міста Макіївки Донецької області було видано судовий наказ про задоволення заявлених вимог стягувача. Відповідачка ОСОБА_2, отримавши судовий наказ, погодилась із зазначеними в ньому обставинами та сплатила у добровільному порядку призначену суму боргу у розмірі 1096,44 грн. та судові витрати в сумі 107,30 грн., про що свідчать квитанції та її особисті пояснення у судовому засіданні. (а.с.35-37).

Доводи відповідачки у судовому засіданні про те, що є нереальним, щоб у січні 2009 року показники лічильника були 4200, а через 16 місяців - 13 травня 2010 року -4128, і цей факт, на її думку, свідчить про відсутність заборгованості зовсім, та безпідставність заявлених позовних вимог, не відповідають фактичним обставинам по справі і не приймаються судом до уваги.

Згідно з пунктами 19 та 20 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 ( далі -Правила), розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами( цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

У разі виявлення в платіжному документі помилкових показань приладу обліку, згідно пункту 29 Правил, споживач зобов*язаний повідомити про це енергопостачальника. Представник енергопостачальника повинен протягом 5 днів від дня подання заяви перевірити рахунок, а в разі потреби протягом 20 днів перевірити прилад обліку та повідомити споживача про результати перевірки.

Відомості особового рахунку НОМЕР_1 на споживача електроенергії ОСОБА_2 свідчать про те, що оплата електричної енергії споживачем здійснювалася нерегулярно, відомості про показники електролічильника за спожиту електричну енергії були повідомлені наступні: у червні 2001 року- 3130, у червні 2003 року- 3900, березні 2004 року- 3998, у липні 2005 року- 4000, у січні 2009 року -4200.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 не повідомляла у період з січня 2009 року по даний час енергопостачальника- позивача по справі, про виявлення в платіжному документі помилкових показань приладу обліку, а навпаки відповідачка ОСОБА_2 підтвердила істинність показань вилученого лічильника станом на 13 травня 2010 року, які складали - 4128.

Положеннями пункту 30 Правил передбачено, що якщо доступ до приладу обліку неможливий, представник енергопостачальника виписує платіжний документ на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії за попередній період, про що робиться відповідна позначка в особовому рахунку споживача.

Згідно пояснень представника позивача у судовому засіданні, технічна характеристика лічильника, який проводив облік спожитої електричної енергії за період з січня 2009 року по 13 травня 2010 року, передбачає, що дійшовши до рахунку у всіх віконечках до цифри дев'ять тобто до 9999,9 лічильник починає рахувати з нулів (0000,0). В такому випадку для розрахунку умовно додається одиниця попереду цифр показники лічильника рахунку повинно бути записано фактичне показання лічильника.

Зазначені пояснення представника позивача не були спростовані відповідачкою під час судового розгляду справи і на підтвердження своїх доводів про невизнання позову останньою не були надані будь - які докази.

Враховуючи відомості особового рахунку НОМЕР_1, суд приходить до висновку, що розбіжності у показниках лічильника електричної енергії у відповідачки ОСОБА_2 сталися саме за таких обставин: після знятих показань у січні 2009 року, які складали 4200, про що особисто ОСОБА_2 зазначила у квитанції при проведенні оплати 26 лютого 2009 року, лічильник дійшов до порахунку у всіх віконечках до цифр дев'ять та обновився, тому до показань лічильника -4128, станом на 13 травня 2010 року необхідно умовно додавати одиницю, тому доводи відповідачки про невизнання позовних вимог з причини розбіжностей у показниках лічильника, вважає необґрунтованими.

Проаналізувавши встановлені по справі конкретні обставини, оцінивши надані сторонами в силу вимог ст.60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»до ОСОБА_2 та необхідність їх задоволення.

Відповідно до вимог статті 88 ЦПК України на користь ВАТ «ДТЕК Донецькобленерго»підлягає стягненню з відповідачки документально підтверджені витрати позивача по оплаті судового збору в сумі 214,60 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212, 213-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 526, 1193 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електроенергетику», Законом України «Про судовий збір», суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»особі відокремленого підрозділу Макіївський об'єднаний район електричних мереж задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»в особі відокремленого підрозділу «Макіївський об'єднаний район електричних мереж»(розрахунковий рахунок 260363011372 ДОУ ПАТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 35151993) заборгованість за спожиту електричну енергію за період з січня 2009 року по 13 травня 2010 року в сумі 2415,24 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»в особі відокремленого підрозділу «Макіївський об'єднаний район електричних мереж»(розрахунковий рахунок 26000141018400 АКІБ «УкрСіббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 35151993) витрати по сплаті судового збору у розмірі 214,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: