Рішення № 28741160, 03.12.2012, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

Справа № 0552/5334/2012

Провадження № 2/0552/2144/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2012 року м. Макіївка

Центрально-Міський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі

головуючої судді Неженцевої О.В.

при секретарі Бабич Т.П.

за участю представника позивача Рахімової С.Ю.

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,

В С Т А Н О В И В :

02 жовтня 2012 року публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк»в (далі - банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачкою зобов'язань відповідно до умов договору.

У судовому засіданні представник позивача Рахімова С.Ю., яка діє на підставі довіреності, пояснила, що 23 листопада 2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № DNH4КР95370812 відповідно до умов якого відповідачу надано у тимчасове користування, на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та платності кредитні ресурси у розмірі 6500 грн. з оплатою по процентній ставці 25,08% річних, зі строком повернення 21 листопада 2008 року, для придбання пластикових вікон та балконного блоку. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичній особі( «Розстрочка»)( Стандарт) складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис ОСОБА_2 у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, ОСОБА_2 повинна надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат згідно Умов.

За умовами договору банк перерахував кошти у сумі 5000 грн. на поточний рахунок підприємства торгівельно - сервісної мережі: СПД ОСОБА_4, а також комісію компанії, зазначену у пункті 2.2 Умов. Товар, на придбання якого було оформлено кредит, є за його умовами, заставою і цей предмет застави знаходиться за адресою проживання відповідачки: АДРЕСА_1. Відповідачка умови договору не виконувала, за станом на час звернення до суду із цим позовом, ніяких платежів за договором не проводила і лише 20 листопада 2012 року провела оплату 400 грн., з яких у рахунок наявної заборгованості було проведено зарахування: 360 грн. заборгованості за кредитом та 40 грн. у рахунок штрафу. Посилаючись на положення статей 526, 527,530 ЦК України, представник позивача просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором за станом на 31 липня 2012 року у сумі 65 952 грн. 46 коп., яка складається з : заборгованості за кредитом -6500 грн., заборгованості по процентам у сумі 23 560 грн. 01 коп., пені у сумі 32 275 грн. 67 коп., штрафу у сумі 500 грн.( фіксована частина) та 3 116 грн. 78 коп. ( процентова складова), та понесені судові витрати по справі по сплаті судового збору у сумі 659 грн. 52 коп.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, зазначивши про те, що даний кредитний договір 23 листопада 2006 року уклала унаслідок оману з боку чоловіка по імені ОСОБА_5, який попросив оформити для нього кредит на придбання трьох пластикових вікон та балконного блоку. Ніяких додаткових відомостей про нього вона не знає, місцезнаходження його на даний час їй невідомо. Ніякого товару - вікон та балконного блоку вона безпосередньо не отримувала і за місцем її проживання : АДРЕСА_1 ці речі не встановлювалися. Визнає, що заява позичальника, акт прийому передачі товару від 23 листопада 2006 року, копії її паспорту були підписані нею. Вважає, що саме з причини того, що вона була введена в оману, не повинна нести обов*язок по заявленим позовним вимогам і, на її думку, необхідно розшукувати цього чоловіка з іменем «ОСОБА_5». 20 листопада 2012 року нею було проведено оплату 400 грн. на користь позивача з причини того, що після отримання позовної заяви вона приймала заходи для укладання договору реструктуризації по заборгованості і з цієї причини провела цю оплату.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) установив наступне.

Приписами частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

23 листопада 2006 року юридична особа -публічне акціонерне товариство Комерційний банк « Приватбанк»і громадянка України ОСОБА_2 (позичальник) уклали кредитний договір № DNH4КР95370812, за яким на підставі письмової заяви позичальника шляхом перерахування коштів на поточний рахунок торгівельно - сервісної мережі СПД ОСОБА_4 було перераховано кошти у сумі 5000 грн., комісію компанії для проведення проплати за актом прийому- передачі товару № DNH4КР95370812 у вигляді трьох пластикових вікон та балконного блоку на загальну вартість 5 710 грн., первісний внесок складає 710 грн.

Кредит відповідачці ОСОБА_2 надано у тимчасове користування, на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та платності, з оплатою по процентній ставці 25,08% річних, зі строком повернення 21 листопада 2008 року. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичній особі( «Розстрочка»)

( Стандарт) складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис ОСОБА_2 у заяві, що і було нею визнано під час судового розгляду.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, ОСОБА_2 повинна надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат згідно Умов.

За умовами договору відповідачка отримала банк перерахував кошти у сумі 5000 грн. на поточний рахунок підприємства торгівельно - сервісної мережі: СПД ОСОБА_4, а також комісію компанії, зазначену у пункті 2.2 Умов. Товар, на придбання якого було оформлено кредит, є за його умовами, заставою і цей предмет застави, як про це було зазначено у заяві позичальника, знаходиться за адресою проживання відповідачки: АДРЕСА_1.

Згідно відомостей паспорту НОМЕР_2, який було видано Центрально- Міським РВ Макіївського МУ УМВС України Донецької області 04 лютого 2003 року. Саме вищевказана адреса і є з 04 лютого 2003 року місцем реєстрації ОСОБА_2.( а.с.29).

Судом встановлено, що заява позичальника та оговорені умови кредитного договору були підписані саме відповідачкою ОСОБА_2Крім того, нею особисто були засвідчені надані копії її паспорту, на яких особисто була поставлена дата засвідчення цих документів - день укладання договору 23 листопада 2006 року( а.с. 11-12).

Таким чином, судом встановлено, що кредитний договір укладений у письмовій формі, підписан уповноваженими на це посадовими особами ПАТ КБ «Приватбанк»та особисто ОСОБА_2, зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, і на підставі статті 629 ЦК України цей договір є обов'язковим для виконання.

Статтею 204 ЦК України проголошена презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмові від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що банк повністю виконав умови кредитного договору шляхом перелічення кредитних ресурсів. В свою чергу позичальник ОСОБА_2 скористалася кредитними ресурсами, отримавши обумовлений товар.

Відповідно до положень статей 11 та 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

На підтвердження своїх доводів про те, що при укладанні кредитного договору 23 листопада 2006 року вона була введена в оману особою по імені «ОСОБА_5» відповідачка ОСОБА_2 ніяких доказів не надала.

Згідно довідки-розрахунку ПАТ КБ «Приватбанк»заборгованість відповідачки ОСОБА_2 перед банком за кредитним договором за станом на 31 липня 2012 року, згідно заявлених позовних вимог, складає 65952 грн. 46 коп., із яких: заборгованість за кредитом -6500 грн., заборгованість по процентам у сумі 23 560 грн. 01 коп., пеня у сумі 32 275 грн. 67 коп., штраф у сумі 500 грн.( фіксована частина) та 3 116 грн. 78 коп. ( процентова складова.( а.с. 2,3)

Як убачається з матеріалів справи, 20 листопада 2012 року відповідачкою ОСОБА_2 була проведена на користь позивача оплата 400 грн., які за поясненням представника позивача у судовому засіданні були віднесені у рахунок заборгованості наступним чином: 360 грн. у рахунок заборгованості за кредитом та 40 грн. у рахунок заборгованості по штрафу.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що проведена оплата у сумі 400 грн. підлягає зарахуванню у наявну суму заборгованості за договором, що не було проведено позивачем при визначенні остаточного розміру позовних вимог на час вирішення спору по суті.

Відповідачкою ОСОБА_2 порушувалися умови укладеного договору по своєчасному поверненню суми кредиту та сплаті відсотків за користування ним, унаслідок чого утворився борг перед позивачем у первісно зазначеній у позовній заяві сумі. Таким чином, суд визнає, що відповідачка в односторонньому порядку відмовились від належного виконання взятих на себе зобов'язань за договором.

Невиконання або неналежне виконання сторонами договору своїх обов'язків тягне правові наслідки, передбачені статтею 611 ЦК України, зокрема: сплати неустойки (штраф, пеня) і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Суд визнає правильним представлений ПАТ КБ «Приватбанк»розрахунок періоду і суми заборгованості, що утворилась у ОСОБА_2 за кредитним договором № DNH4КР95370812 від 23 листопада 2006 року.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в силу статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 належним чином не виконує зобов'язання, передбачені укладеними в установленому законом порядку кредитним договором , тому позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»про стягнення заборгованості у сумі 6140 грн. ( 6500 грн. -360 грн. сплачені 20 листопада 2012 року), заборгованості по процентам за користування кредитом -23560 грн. 01 коп. та штрафу у сумі 460 грн. ( 500 -40 грн. сплачені 20 листопада 2012 року), штрафу у сумі 3 116 грн. 78 коп.

Відповідно до вимог частини 1 статті 546 та статті 549 ЦК України виконання зобов*язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається у тому числі, як пеня і штраф, і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов*язання. При порушенні зобов*язання сплата неустойки є правовим наслідком ( п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам ( «Розстрочка») ( Стандарт) від 23 листопада 2006 року, укладеного між сторонами по справі було передбачено сплату боржником: пені у розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу ( п. 5.1), штрафу - при порушенні строків платежу по будь - якому з грошових зобов*язань за договором більш ніж на 30 днів, у розмірі 500 грн. та 5 % від суми заборгованості ( п.5.3). ( а.с. 7-10).

Таким чином, за одне й те саме порушення зобов*язання передбачена подвійна відповідальність одного виду.

Натомість статті 61 Конституції України встановлює, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідачки ОСОБА_2 пені за несвоєчасне виконання зобов*язання за умовами договору у сумі 32 275 грн. 67 коп. не підлягають задоволенню.

Позивачем, на користь якого ухвалено судове рішення, документально підтверджені платіжним дорученням сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 659грн. 52 коп. ( а.с.1)

Враховуючи вищенаведене та те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, відповідно до вимог статті 88 ЦПК України понесені судові витрати у сумі 332 грн. 77 коп. підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог.

Керуючись статтею 61 Конституції України, статтями 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, статтями 204, 525-527, 551, 611, 629, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код № НОМЕР_1), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»(розрахунковий рахунок № 29092829003111,МФО № 305299, код ЕДРПОУ 14360570) по кредитному договору № DNH4КР95370812 від 23 листопада 2006 року: заборгованість за кредитом -6140 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом -23 560 грн. 01 коп., штраф - 3576 грн. 78 коп. усього -33 276 грн. 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код № НОМЕР_1), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»(розрахунковий рахунок № 64993919400001,МФО № 305299, код ЕДРПОУ 14360570) судові витрати по справі у сумі 332 грн. 77 коп.

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов*язання за кредитним договором у сумі 32275 грн. 67 коп. відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Неженцева О.В.