Рішення № 28740176, 17.01.2013, Лутугинський районний суд Луганської області

1215/334/2012

2/416/20/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2013

Лутугинський районний суд Луганської області

у складі : головуючого судді Кулешової Л.В.

при секретарі Яришовій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лутугине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання неповнолітньої дитини та повернення за колишнім місцем проживання та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, треті особи - орган опіки та піклування Георгіївської селищної ради Лутугинського району Луганської області, орган опіки та піклування Лутугинської міської ради Луганської області, служба у справах дітей Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області,

В С Т А Н О В И В :

27 січня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про відібрання дитини у ОСОБА_2 В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі з 24 червня 2008 року по 02 грудня 2011 року. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який за згодою сторін проживав з позивачкою на знаходився на повному її утриманні. У грудні 2011 року під приводом зустрічі з дитиною відповідач забрав сина до себе і до теперішнього часу сина їй не повернув, перешкоджає їх спілкуванню. З тих підстав, що відповідач самовільно без її згоди забрав дитину, позивачка просить відібрати у відповідача дитину та повернути за місцем колишнього проживання.

16 лютого 2012 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла до суду зустрічна позовна заява про визначення місця проживання дитини. В обґрунтування позову позивач посилається на те. Що з відповідачкою перебували в зареєстрованому шлюбі з 24 червня 2008 року по 02 грудня 2011 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Фактично їх сім*я розпалася в вересні 2011 року і відповідачка проживала з сином в АДРЕСА_2. У першій декаді грудня 2012 року він приїхав до сина, спілкувався з ним, гуляв. Ввечері привіз сина відповідачці, але її не було вдома. Через деякий час після його дзвінка відповідачка приїхала у нетверезому стані і мала намір далі гуляти. Син почав плакати, не хотів іти до матері. Відповідачка сварилася на сина, після чого сіла в таксі і поїхала. Він привіз сина до себе. Відповідачка вихованням сина не займається, не працює, не має джерела доходу для існування. Він працює, отримує заробітну плату. Відповідачка вживає спиртні напої, за що притягувалася до адміністративної відповідальності за ст..173 КУпАП. 06 січня 2012 року відповідачка телефонувала йому, прощалася з ним, казала, щоб син залишався з ним. Після дзвінка він звернувся у правоохоронні органи з заяву, щоб уникнути суїциду зі сторони відповідачки. В порушення кримінальної справи було відмовлено, але потім у неї були перев*язані зап'ястя рук. Своєю поведінкою відповідачка негативно впливає на виховання сина. Позивач любить дитину, створює всі необхідні заходи щодо духовного і фізичного розвитку дитини. Позивач просить визначити місце проживання дитини з ним за адресою : АДРЕСА_3.

Позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала, проти зустрічного позову заперечила. Надала суду пояснення про те, що вона належним чином займалася вихованням сина, одягала його, годувала, займалася розвитком дитини. Спиртними напоями вона не зловживає. Вона звернулася до суду з позовом про розподіл майна подружжя. Відповідач приїхав і сам забрав дитину і не повернув. Вона зверталася з цього приводу в міліцію, але відповідач дитину не вивів. Вона відвідувала дитину. Відповідач її побив і вона зверталася в міліцію. Притягувалася до адміністративної відповідальності за ст..173 КУпАП. Аліменти на дитину вона отримує.

Представник позивачки підтримав позовні вимоги ОСОБА_1, проти зустрічного позову заперечив. Надав суду пояснення про те, що з 10 листопада 2011 року сторони разом не проживають. До 12 грудня 2011 року відповідач дитиною не цікавився. 12 грудня 2011 року відповідач приїхав та забрав дитину і перешкоджає матері спілкуватися з нею. Відповідач бив позивачку і вона була позбавлена можливості частіше спілкуватися з дитиною. Позивачка займалася вихованням дитини та матеріально її забезпечувала.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову ОСОБА_1 заперечив, свої позовні вимоги підтримав. Надав суду пояснення про те, що з позивачкою шлюб розірвали. Під час сумісного життя позивачка вихованням сина не займалася. Були випадки коли її не було вдома і два дні і три дні. Одного разу позивачка гуляла з сином, за ним не дивилася, і син пішов з дитячої площадки. Потім сина шукали, він вже дійшов до дороги. Дитину він відвідував. У грудні 2011 року взяв дитину. Коли привіз дитину позивачці, то її не було вдома. Була її мати у нетверезому стані, а тому їй дитину не залишив. В будинок їх не впустили і він з дитиною стояли під дощем і чекали позивачку. Він телефонував їй. Позивачка приїхала у нетверезому стані, кричала і він забрав дитину до себе. З дитиною він не перешкоджає спілкуватися. Вона сама не бажає з дитиною спілкуватися. Коли просила, то він давав дитину. Гуляла з дитиною не більше години. Дитина їй потрібна тільки для того, щоб отримувати аліменти, які він платить на дитину, які вона витрачає на свої потреби. Позивачку він не бив. Вона пише на нього заяви в міліцію безпідставно.

Представник позивача позов ОСОБА_1 не визнала, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримала. Надала суду пояснення про те, що дитина дійсно проживала за домовленістю з матір*ю. Позивачка належним чином вихованням дитини не займалася, залишала дитину, знаходилася у нетверезому стані. Вона не працює, існує за рахунок аліментів, які їй платить відповідач. Посилання позивачки на те, що відповідач забрав дитину для того, щоб збільшилася його частка у їх майні при його розподілі вважає необґрунтованим, так як ніхто із сторін при розгляді справи про розподіл майна не заявляв вимоги про збільшення частки у зв*язку з тим, що дитина перебуває у когось із сторін. ОСОБА_2 займається виховання сина, створив для нього необхідні умови, має квартиру зі зручностями. У позивачки немає умов для проживання дитини : немає газу, води. В одній кімнаті проживала позивачка з сином, в іншій - її мати зі співмешканцем. Позивачка сама викликала міліцію з приводу сварок, які вчиняв співмешканець, а тому дитина не повинна виховуватися в атмосфері, де постійні сварки. ОСОБА_2 не перешкоджав позивачці спілкуватися з диною. В її присутності телефонувала позивачка і дитину їй давали для спілкування. Але у неї самої не має бажання з дитиною спілкуватися. Підстави для відібрання дитини відсутні, так як ніяким органом не приймалося рішення щодо встановлення місця проживання дитини. А батько та мати мають рівні права.

Представник органу опіки та піклування Лутугинської міської ради з позовом ОСОБА_2 погодилася. Проти позову ОСОБА_1 заперечувала. Орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання з батьком, який займається вихованням сина, влаштував його в дитячий заклад, має постійне місце роботи та стабільний дохід, створив все необхідне для розвитку дитини, дитина має свою обладнану кімнату.

Представник органу опіки та піклування Георгіївської селищної ради на початку судового засідання підтримала позов ОСОБА_1, проти зустрічного позову ОСОБА_2 заперечила. Під час судового засідання представник органу опіки та піклування свою думку змінила та зазначила, що під час судового засідання при дослідженні всіх обставин справи були встановлені факти, які негативно характеризують відповідачку та про що їм не було відомо до цього. Вважають в інтересах дитини за доцільне залишити її з батьком. Свій висновок щодо доцільності встановлення місця проживання дитини з матір*ю не підтримують. Підстави для відібрання дитини відсутні.

Представник служби у справах дітей Лутугинської райдержадміністрації вважав за доцільне визначити місце проживання з батьком, який піклується про дитину. Мати до них не зверталася з приводу дитини. До них звертався батько, який консультувався, що робити, коли дружина п*є. Про це є відмітка в журналі. На підставі зібраних доказів вважають, що дитина матері не потрібна, вона займається своїм життям. Підстави для відібрання дитини відсутні.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов ОСОБА_1 необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_2 обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження дитини НОМЕР_1 від 27 жовтня 2011 року /а.с.7/.

До 12 грудня 2011 року дитина проживала за домовленістю сторін з матір*ю в АДРЕСА_2, що підтвердили в судовому засіданні сторони.

Позивачка просила відібрати у відповідача дитину та повернути за колишнім місцем проживання.

Відповідач просив визначити місце проживання дитини з ним.

У відповідності до ч.1 ст.162 Сімейного Кодексу України якщо один із батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина або дитячого закладу (установи) в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання. Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров*я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.

Згідно ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Як вбачається з Висновку органу опіки та піклування Георгіївської селищної ради на а.с.45, виконавчий комітет вважав за можливе визначити місце проживання дитини з матір*ю ОСОБА_1, яка зі слів сусідів характеризувалася позитивно, добра мати, спритними напоями не зловживала.

Проте, в судовому засіданні представник органу опіки та піклування Георгіївської селищної ради зазначила, що свій висновок не підтримують, так як під час розгляду справи в суді встановлені факти, які негативно характеризують ОСОБА_1, позивачка і в судове засідання з*явилася у стані алкогольного сп*яніння, а тому вважають, що дитині буде краще виховуватися та проживати з батьком ОСОБА_2

Згідно з Висновком органу опіки та піклування Лутугинської міської ради, останній вважає за доцільне встановити місце проживання малолітньої дитини разом з батьком ОСОБА_2, який працює, позитивно характеризується, займається вихованням сина, забезпечив належні санітарно-гігієнічні норми проживання дитини, умови для інтелектуального та фізичного розвитку дитини, облаштував окреме місце для її відпочинку та ігор, не зловживає спиртними напоями та не вживає наркотичні засоби. /а.с.40/.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що їй відомо, що зараз дитина проживає з батьком, а позивачка хоче забрати дитину, рідко бачиться з дитиною. Бачила, що позивачка гуляла з дитиною. Дитина була одягнута охайно.

Свідок ОСОБА_6, яка є матір*ю позивачки, в судовому засіданні показала, що відповідач забрав дитину і не віддає. В грудні 2012 року вона була вдома у тверезому стані. Приїхав відповідач з дитиною. Вона сказала віддати дитину і зателефонувала дочці. Приїхала дочка, вона була у тверезому стані. Дочка з відповідачем сварилися. Відповідач забрав дитину і поїхав. Дочка зайшла до будинку сама. Весь час дочка їздила до дитини, коли саме їй невідомо. Відповідача також бачила у стані алкогольного сп*яніння. Він приїздив до них і хотів помиритися з дочкою. Дочка дитину любить, займалася вихованням, одягала, дитина завжди була під наглядом. Відповідач також відноситься до дитини нормально. В їх будинку є всі зручності : проведена вода, парове опалення. Дочка іноді вживає пиво.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що вона є сусідкою позивачки. Позивачка є гарна господиня та мати. В будинку чисто, дитина доглянута. Вона не бачила щоб позивачка була у стані сильного алкогольного сп*яніння. З дитиною бачила у тверезому стані.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показала, що вона проживає по сусідству з сім*єю ОСОБА_2. Неодноразово бачила позивачку ОСОБА_1, яка гуляла з дитиною і в цей же час пила пиво, курила в присутності дитини. Коли дитині не було ще і року, то бачила, що вона йшла з дитиною о 9 годині ранку і вже зі стаканом пива. Одного разу вона не догляділа дитину і дитина пішла з двору і дійшла до проїжджої частини дороги. Коли вона виходила гуляти, то думала не за дитину, а де найти подруг, друзів. Бачила, як позивачка о 24 - 01 годині вибігала з будинку, чоловік біг за нею з дитиною, просив повернутися. Одного разу вона повернулася, а другого разу так і не повернулася. Раніше дитина була неслухняна, ні на що не реагувала, а зараз, коли дитина живе з батьком, дитина стала спокійною, слухняною та радісною. Часто бачить, що батько гуляє з дитиною. Відносини між ними добрі. ОСОБА_2 ніколи у стані алкогольного сп*ягніння не бачила В 2011 році ОСОБА_2 був на заробітках, а дружина жила сама з дитиною. Одного разу вона бачила, як чоловік приніс спиртні напої до квартири ОСОБА_2, в квартирі були відкриті двері, з квартири лунали крики, визги. Для неї, як людини, те що мати гуляє з дитиною і той же час палить і п*є, влаштовує гулянки вдома, коли чоловіка немає - це аморально.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що він як депутат Лутугинської міської ради приходив до помешкання подружжя ОСОБА_2. Бачив, що мати була у стані алкогольного сп*яніння. Вдруге приходив коли дитина була з батьком. Батько вихованням дитини займається, влаштував у дитячий садок, працює. Коли складав акт, то спілкувався з сусідами. Рік потому дитина була дьоргана, заїкалася. Зараз дитина нормальна, спокійна.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що вона живе з подружжям ОСОБА_2 в одному будинку, через під*їзд. Вона часто гуляла з онукою на дитячій площадці. Бачила і ОСОБА_1, яка практично не з дитиною гуляла, а просто сиділа, на дитину уваги не звертала. Частко пила пиво, палила, були випадки що і нецензурно лаялася, постійно кричала на дитину. Зараз дитина спокійна, радісна. Рік назад бачила, що біля під*їзду було багато людей. ОСОБА_2 був весь в крові, ОСОБА_1 була у нетверезому стані, кричали. Одного разу вона з онукою відпочила на ставку. Поряд сиділа ОСОБА_1 з дитиною. Вона була у нетверезому стані, палила. Вона розмовляла по телефону і комусь відповіла, що прийде коли їй буде потрібно. Коли ОСОБА_2 був на заробітках в Чехії, а у ОСОБА_1 в квартирі були п*янки, то вона телефонувала матері ОСОБА_2 і казала, щоб вона викликала сина. ОСОБА_2 не бачила у нетверезому стані. З сім*єю ОСОБА_2 вона ніяких стосунків не підтримує.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що живе в одному будинку з ОСОБА_2. Неодноразово бачив ОСОБА_1 на площадці, яка пила пиво, дитина бігала без догляду сама по собі. Одного разу він бачив, що ОСОБА_1 вживала спиртні напої, коли гуляла з дитиною, дитину загубила і потім всі бігали шукали. ОСОБА_2 ніколи не бачив у нетверезому стані. В 2011 році чув сварку з вікон ОСОБА_2, ОСОБА_1 нецензурно лаялася. Потім чув від сусідів, що ОСОБА_1 була у нетверезому стані, вимагала у ОСОБА_2 гроші.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що він 6 років потому працював разом з ОСОБА_2. Останнім часом він працює водієм таксі. Неодноразово на протязі 2011 року возив ОСОБА_1 з компаніями. Вона була у нетверезому стані. Був випадок, що він її віз з подругою, вони купили спиртні напої. Їй хтось зателефонував. З розмови він зрозумів, що телефонував чоловік - ОСОБА_2. Вона йому відповідала, що додому не приїде, буде гуляти. На протязі 2012 року бачить ОСОБА_1 біля магазину «Міраж» у нетверезому стані. Їй ні сім*я ні дитина не потрібні.

Свідок ОСОБА_14 в судову засіданні показав, що він працює водієм таксі. Протягом літа 2012 року бачив ОСОБА_1 в нетверезому стані, яка їздила в різні місця відпочивати.

Преамбулою Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 грудня 1991 року ( далі по тексту Конвенція) визначається, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Відповідно до ст..3 Конвенції у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позивачка зі слів сусідів за місцем проживання характеризується позитивно згідно з актом депутата Георгіївської селищної ради від 23 грудня 2011 року /а.с.8/. Проте із зазначеного акту не вбачається чим саме позивачка зарекомендувала себе позитивно, а тільки вказано, що вона спиртними напоями не зловживає.

Відповідач за місцем проживання та роботи характеризуються позитивно, про що свідчать характеристики /а.с.136/.

Відповідач ОСОБА_2 працює та має стабільний дохід /а.с.137-138/.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вона також працює. Але в порушення вимог ст..60 ЦПК України нею протягом всього судового засідання не були надані докази щодо її місця роботи, характеристики з місця роботи, у зв*язку з чим, суд вважає, що позивачка вводить суд в оману щодо її працевлаштування.

Крім того, під час судового засідання було встановлено, що позивачка проживала в будинку разом з матір*ю та її співмешканцем.

Згідно з оглянутого в судовому засіданні матеріалу № 1092 вбачається, що позивачка ОСОБА_1 18 березня 2012 року зверталася до органів правопорядку щодо неправомірних дій співмешканця матері ОСОБА_15, що свідчить про несприятливі умови та нездоровий психологічний клімат для виховання малолітньої дитини.

Слід зазначити, що у судовому засіданні представник відповідача та відповідач зазначили, що позивачка змінила місце свого проживання та на теперішній час проживає за іншою адресою. Позивачка у судовому засіданні не спростувала цю обставину та не зазначила, де її місце проживання.

Враховуючи вищевикладене, пояснення свідків, які зазначили, що після того, як дитина стала проживати з батьком, позивачка вживає спиртні напої, 19 жовтня 2012 року позивачка з*явилася в судове засідання у стані алкогольного сп*яніння, не працює, що в сукупності негативно характеризує позивачку,виходячи з балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини та обов*язком батьків діяти при цьому лише в її інтересах, а також те, що в судовому засіданні встановлено, що за місцем проживання позивачки склався нездоровий психологічний клімат, а тому суд вважає що обставини змінилися так, що повернення дитини позивачці суперечить інтересам самої малолітньої дитини у зв*язку з чим суд вважає відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про відібрання дитини.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що батько дитини створив всі належні умови для духовного та фізичного розвитку дитини, піклується про дитину, дитина стала спокійною та радісною, що підтвердили в судовому засіданні свідки, працює та позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, матеріально забезпечує дитину, а тому у суду є всі підстави для задоволення зустрічного позову та визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком, що не позбавляє можливості позивачці приймати участь у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.160,161,162 Сімейного Кодексу України, керуючись ст..ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини та повернення за колишнім місцем проживання за необґрунтованістю.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком ОСОБА_2 за місцем проживання батька в АДРЕСА_3.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя :