Постанова № 28739389, 17.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 січня 2013 року 12:43 № 2а-15965/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Голубєва Г.А. (довіреність від 19.07.2012 р. № 96/12)

від відповідача: Марченко Р.В. (довіреність від 24.09.2012 р. № 6970/8/10-008)

від третьої особи: ОСОБА_3 (довіреність від 26.01.2012 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПСтретя особафізична особа ОСОБА_4про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000821750 від 17.08.2012,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія» з позовом до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000821750 від 17.08.2012, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб» на 139 908,84 грн. за основним платежем та на 511 грн. - штрафних санкцій.

Позивач зазначає, що спірні відносини виникли у зв'язку з перерахуванням позивачем грошових коштів на особистий рахунок фізичної особи (третьої особи) за передачу нею у власність позивача, як зазначає позивач, рухомого майна (судна «Аякс») за відповідним договором, який посвідчений нотаріально.

У зв'язку з цим позивачем за 2 кв. 2011 р. подано податковий розрахунок сум доходу (ф. 1 ДФ), в якому відображено нарахований дохід в сумі 2 798 176,73 грн. (за ознакою доходу 157) без попереднього нарахування та сплати ПДФО по гр. ОСОБА_4

В контексті проведеної операції, як зазначає позивач, ДПІ дійшла до висновку, що позивачем не утриманий ПДФО, що утворився в результаті отримання доходу від продажу рухомого майна в сумі 139 908,84 грн.

Проте, позивач вважає зазначений висновок ДПІ помилковим.

Як зазначає позивач, відповідно до положень п/п. 14.1.180 ПК України, відповідно до якого вказана виплата здійснюється за рахунок фізичної особи, а також відповідно до приписів п. 173.4. ПК України, відповідно до якого під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності у т.ч. документа про сплату податку до бюджету, який за умов нотаріального посвідчення та для цілей п. 173.4. ПК України сплачується фізичною особою, а отже, як вважає позивач, саме третя особа повинна була сплатити податок до бюджету, а не позивач.

Окрім того, позивач зазначає, що відповідно до положень абз. 2 п. 173.3. ПК України при здійсненні операцій з продажу рухомого майна за посередництвом юридичної особи, остання в такому випадку виконує функції податкового агенту щодо подання органу ДПС інформації про суму доходу та суму сплаченого податку, а платник під час укладання договору зобов'язаний самостійно сплатити до бюджету податок з продажу об'єктів рухомого майна.

Відповідач, з підстав, викладених в акті перевірки, вважає спірне рішення законним та обґрунтованим, зокрема, вважає, що відповідно до п. 173.3. ПК України позивач є податковим агентом, який повинен був утримати при придбанні судна податок та перерахувати його до бюджету.

Представник третьої особи по суті позовних вимог зазначив про відсутність законодавчо встановлених підстав для висновку про наявність у третьої особи обов'язку із сплати ПДФО при продажу судна. При цьому, в контексті наведеного представник третьої особи посилається на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01.10.2012 р. по справі № 2601/16256/12 (провадження № 2/2601/4507/12), яке, однак, як визнається представником, не набрало законної сили внаслідок апеляційного оскарження цього рішення.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.01.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами та третьою особою матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія» (код з ЄДР 33052039; адреса: 03039, м. Київ, Голосіївський район, пр.-т Червонозоряний, 119, літ. «Е») з питань обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2011 р.

За результатами перевірки складено акт від 07.08.2012 р. № 102/17-517/33052039 (далі - Акт перевірки).

Як встановлено під час перевірки та підтверджується матеріалами справи, відповідно до умов договору купівлі-продажу судна від 17.01.2011 р., укладеного між громадянином ОСОБА_4 (продавець; ІН НОМЕР_2) та ТОВ «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія» (покупець), який за згодою сторін посвідчений нотаріально, продавець передає у власність, а покупець набуває у власність судно «Аякс». Право власності продавця на судно при цьому підтверджується свідоцтвом про право власності для прогулянкових суден CR № 00631, виданим Інспекцією Головного державного реєстратора флоту, а також записом унесених до Державного суднового реєстру України.

У договорі визначено ідентифікуючі відомості щодо судна «Аякс»: тип та призначення - прогулянкове; модель/виробник - "Galeon 390", GALEON; рік та місце побудови - 2008 р.; матеріал корпусу - склопластик; ідентифікаційний номер корпуса - PL-GALTA121C808/ Довжина судна 11,7 м., ширина 3,6 м., осадка 0,75 м. У договорі також визначено відомості про тип, кількість, потужність двигунів. Продаж судна здійснюється за 2 688 375 грн.

Перерахування вартості судна здійснено платіжними дорученнями від 19.01.2011 р. (1600000 грн.), 19.01.2011 р. (5000 грн.), 12.04.2011 р. (472770,73 грн.), 15.04.2011 р. (720406 грн.), копії яких залучено до матеріалів справи.

Передача судна позивачу оформлена актом та приходною накладною від 28.04.2011 р., відповідно до яких продавець передав, а позивач прийняв у власність судно з комплектом відповідних документів, у т.ч. технічну документацію, а також особисту заяву продавця, засвідчену нотаріусом про повний розрахунок за договором.

Щодо набуття позивачем права власності на судно до матеріалів справи також залучено Свідоцтво про право власності № CR № 007592 від 03.06.2011 р., видані Інспекцією головного державного реєстратора флоту України. Крім того, щодо дозволу плавання судну під Державним прапором України, позивачу видано Свідоцтво тієї ж інспекції від 03.06.2011 р. CN № 006677.

Відповідно до наявних у матеріалах справи документах умови та район плавання - ВВШ. Згідно наданого класу РСУ.

В контексті наведеного позивачем 06.05.2011 р. (за 1 кв. 2011 р.) та 09.08.2011 р. (за 2 кв. 2011 р.) подано Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку де за третьою особою задекларовано суму виплаченого доходу відповідно 1605000 грн. та 1193176,73 грн. Сума утриманого податку - 0. Ознака доходу - « 157» (Згідно наказу ДПА України від 24.12.2010 п. № 1020, зареєстровано в Мінюсті України 13 січня 2011 р. за № 46/18784 - «Дохід, виплачений самозайнятій особі (підпункт 165.1.36 пункту 165.1 статті 165 розділу IV, статей 177 та 178 розділу IV Кодексу)). Як зазначено вище, ДПІ вважає, що в даному випадку, слід було визначити ознаку доходу - « 105» - «Частина доходів від операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна згідно з положеннями статті 173 розділу IV Кодексу (підпункт 164.2.4 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу)».

За висновком ДПІ, підприємством не утриманий податок на доходи фізичних осіб, що утворився в результаті продажу рухомого майна, чим порушено п. 163.1., 167.2., п. 168.1.1., п. 171.2., п. 173.1., п. 173.3., п. 176.2. ПК України, в результаті чого підприємством занижено податкове зобов'язання по ПДФО у розмірі 139 908,84 грн.

Суть позиції ДПІ в Акті перевірки та у відповіді на заперечення позивача на Акт перевірки загалом зводиться до того, що в даному випадку спірна операція не є посередницькою, на чому, крім іншого, наполягає позивач, позивач не є посередником, судно було продано фізичною особою (власником) та придбано позивачем, який набув право власності на нього, а тому доводи позивача щодо неправомірності висновків Акту перевірки ДПІ вважає помилковими.

Окрім того, за висновком ДПІ позивачем порушено вимоги Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 р. № 451, а саме - при заповненні довідки за формою № 1-ДФ за 2 кв. 2011 р. підприємством невірно відображено ознаку доходу (замість ознаки «157» потрібно відобразити нарахований дохід від продажу рухомого майна за ознакою « 105») по гр. ОСОБА_4 Згідно з п. 119.2., ст. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, за наведених обставин передбачено застосування штрафних санкцій.

На підставі зазначених висновків акту перевірки прийнято оскаржуване рішення, яке за результатами оскарження у досудовому порядку залишено без змін.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, під час розгляду справи встановлено, що судно набуте позивачем у власність.

Щодо статусу придбаного судна (рухоме/нерухоме майно) для цілей оподаткування, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 ЦК України режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

В контексті наведеного, слід зазначити, що до загального поняття «правовий режим власності» входять порядок і умови набуття, припинення і здійснення права власності, який визначається виключно законами України (п. 3 мотивувальної частини Рішення КС України від 11.11.2008, № 25-рп/2008).

Відповідно до ч. 2. ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дія цього Закону не поширюється на державну реєстрацію прав на повітряні і морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні та інші об'єкти цивільних прав, на які поширюється правовий режим нерухомої речі. Для цілей цього Закону згідно з ч. 1 ст. 2 цього Закону під нерухомим майном розуміються земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення. У той же час, відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом, тобто цим законом обумовлено особливості здійснення власником окремих правомочностей щодо належного йому майна при забезпеченні виконання зобов'язань за договором, що однак, за відсутності окремого законодавчого припису щодо поширення на судна режиму нерухомого майна, не поширює на судна режим нерухомого майна у повному розумінні зазначеного терміну.

Відтак, для цілей оподаткування у даному випадку предмет продажу належить до об'єктів рухомого майна, з чим погоджуються і особи, які беруть участь у справі.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити наступне.

Відповідно до положень п. 162.1. ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п/п. 14.1.54. ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема, згідно п/п. «в», доходів від продажу рухомого та нерухомого майна.

Відповідно до п. 163.1. ПК України об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п/п. 164.2.4 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статті 173 цього Кодексу.

Згідно із п. 173.3. ПК України, на нормах якого ґрунтується позиція ДПІ та спірне рішення, у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента.

Згідно з п/п. 14.1.180. ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб, це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

У той же час, відповідно до пункту 173.4. ПК України (в редакції на час вчинення спірної операції та подання позивачем розрахунків) під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому цією статтею, тобто у всіх випадках зазначених вище у цій статті (у т.ч. відповідно до положень п. 173.3. ПК України), зокрема: нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку, в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку. Для цілей цього пункту (тобто п. 173.4. ПК України, при нотаріальному посвідченні договору) платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи.

Відтак, наведені правила п. 173.4. ПК України поширюються на операції з відчуження рухомого майна, у т.ч. якщо стороною договору є юридична особа (в контексті положень п. 173.3. ПК України). При цьому, застосування цієї норми не пов'язано з тим, чи посвідчується договір нотаріально в силу вимог закону, чи за згодою сторін. Тобто, в силу наведених приписів податкового законодавства у випадку, якщо договір відчуження рухомого майна, сторонами якого є фізична та юридична особи, посвідчується нотаріусом, позивач не є особою відповідальною за утримання та перерахування податку. За таких обставин нотаріус, як зазначено вище, подає податковому органу інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку, тобто, в порядку передбаченому п/п. «б» п. 176.2. ПК України для податкових агентів, у зв'язку з чим за загальним правилом та відповідно до п. 179.2. ПК України обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним.

Виходячи з наведеного у сукупності та за наведених вище обставин нотаріального посвідчення договору, висновки ДПІ щодо покладення на позивача обов'язку із утримання та перерахування до бюджету податку та спірне рішення, в частині, що ґрунтується на зазначених висновках, не відповідають вимогам законодавства, є протиправними та спірне рішення підлягає скасуванню у наведеній частині. З урахуванням наведеного та положень ст. 109 ПК України, суд також не вбачає підстав і для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п. 119.2. ПК України, а отже позов підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом визнання спірного рішення протиправним та його скасування, оскільки ДПІ не доведено вчинення позивачем порушення податкового правопорушення.

Керуючись вимогами 11, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія» (03039, м. Київ, Голосіївський район, пр.-т Червонозоряний, 119, літ. Е) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС № 0000821750 від 17.08.2012.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складений та підписаний 21.01.2012 р.