Постанова № 28739247, 16.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 січня 2013 року 13:06 № 2а-16439/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Фурманчук С.І. (довіреність від 02.01.2013 р.)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Скарабей+»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПСтретя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «ПМК 555»про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.11.2012 № 0006802270 та № 0006812270,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Скарабей+» з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.11.2012 р.:

- № 0006802270, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 113 500 грн. за основним платежем та на 28 375 грн. за штрафними санкціями,

- № 0006812270, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на 119 175 грн. за основним платежем та на 29794 грн. за штрафними санкціями,

які прийняті за результатами перевірки взаємовідносин позивач з ТОВ «ПМК 555» (третя особа) за період з 01.04.2012 р. по 30.04.2012 р.

Позивач зазначає, що спірні рішення прийняті в результаті невизнання податковим органом фактичного виконання операцій за відносинами з контрагентом та визнання недійсними/фіктивними договорів, укладених з третьою особою. При цьому, як зазначає позивач, угоди із зазначеним контрагентом фактично виконані, поставки оплачені, що оформлено відповідними документами, податковими накладними. Позивач також зазначає про відсутність у податкового органу функціональних повноважень щодо визнання договорів недійсними.

Відповідач, надавши 08.01.2013 р. заперечення проти позову та додані до нього матеріали, заперечив проти позову, зазначивши по суті у запереченнях про законність та обґрунтованість прийнятих рішень з підстав, викладених в акті перевірки.

У той же час, відповідач, будучи повідомленим 20.12.2012 р. про день, час і місце розгляду справи, у судове засідання 16.01.2013 р. не з'явився, доказів поважності причин неприбуття та обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи не надав, у зв'язку з чим та на підставі приписів ч. 4 ст. 128 КАС України, з урахуванням також встановлених строків розгляду справи, судом ухвалено розглядати справу за відсутності відповідача.

Щодо третьої особи позивачем проінформовано суд про те, що позивач повідомив третю особу про день, час та місце розгляду справи. При цьому, позивачем надано пояснення третьої особи відносно заявленого позову, в якому третя особа просила провести слухання по справі без участі представника третьої особи, зазначала про вилучення документів та про те, що взаємовідносини між учасниками угоди існували та носили безготівковий і реальний характер і були правомірні. Враховуючи наведене, а також встановлені строки розгляду справи, судом ухвалено розглядати справу за відсутності третьої особи.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.01.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем, відповідачем та третьою особою документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Скарабей+» (код з ЄДР 23522497; адреса: 03045, м. Київ, Голосіївський район, вул. Новопирогівська, 56) з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ПМК 555» (код з ЄДР 34933632; адреса: 01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Жилянська, 28) за період з 01.04.2012 р. по 30.04.2012 року.

Перевірка проведена на підставі наказу від 09.11.2012 р. № 2376, який виданий, зокрема, на підставі п/п. 78.1.1. ПК України.

За результатами перевірки складено акт від 12.11.2012 р. № 487/1-22-70-23522497 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що між позивачем (покупцем) та ТОВ «ПМК 555» було укладено угоду на поставку товарів.

Підприємством ТОВ «ПМК 555», як зазначено в Акті перевірки, виписані податкові накладні: (1) № 38 від 13.04.2012 р. з номенклатурою поставки «щебінь фр. 40*700», обсягом 1508,96 куб.м., вартістю 266 000 грн., у т.ч. ПДВ - 44333,33 грн. (2) № 53 від 28.04.2012 р. з номенклатурою поставки «роботи по навантаженню та вивозу сміття» на загальну суму 251 614 грн., у т.ч. ПДВ 41935,67 грн.; (3) № 54 від 28.04.2012 р. з номенклатурою поставки «щебінь фр. 40*150», в кількості 725,15 тн. на загальну вартість 127 830 грн., у т.ч. ПДВ - 21305 грн.; (4) № 56 від 28.04.2012 р. з номенклатурою поставки «транспортні послуги» вартістю 35556 грн., у т.ч. ПДВ 5926 грн.

Всього видано податкових накладних на 681 000 грн., у т.ч. ПДВ 113 500 грн.

Суми ПДВ по зазначеним п/п. були включені до складу податкового кредиту за квітень 2012 р. у сумі 113 500 грн., та відображені у додатку № 5 до декларації за квітень 2012 р.

Як зазначає ДПІ в Акті перевірки, вартість отриманих товарів та послуг від ТОВ «ПМК 555» була віднесена позивачем до складу валових витрат у загальній сумі 567 500 грн., а саме за 2 кв. 2012 р.

Загалом перераховано коштів між цими особами у розмірі 681 480 грн., у т.ч. ПДВ 113 500 грн.

В Акті перевірки зазначається про неможливість проведення зустрічної звірки по контрагенту внаслідок його відсутності щодо чого до матеріалів справи залучено акт від 22.08.2012 р. № 568/3-22-70-34933632.

В Акті перевірки позивача зазначається про те, що у провадженні слідчого відділення ПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа № 77-00186 порушена за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України відносно ОСОБА_2 за створення/придбання з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ «ПМК 555» та інших. В Акті перевірки зазначено, що досудовим слідством встановлено, що невстановленими слідством особами з метою прикриття незаконної діяльності створені/придбані ряд підприємств в т.ч. ТОВ «ПМК 555», які задіяні в злочинній схемі, а саме через рахунки вказаних підприємств, суб'єкти господарювання (без ознак фіктивності), незаконно переводили безготівкові кошти в готівкові під виглядом легальних фінансово-господарських операцій з придбання товарів та послуг. Копії зазначених матеріалів залучено до матеріалів справи.

В Акті перевірки зазначається, що допитані як засновник та директор контрагента ОСОБА_3 та ОСОБА_4 показали, що жодного відношення до реєстрації та ведення діяльності на даному підприємстві вони не мають. Підприємство зареєстрували за грошову винагороду. Документів щодо господарської діяльності підприємства не підписували.

Відтак, як зазначено в Акті перевірки, в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів/послуг.

Виходячи з наведеного у сукупності, ДПІ приходить до висновку, що первинні документи за спірними операціями не можуть бути прийняті до уваги.

Тобто, як надалі зазначено в Акті перевірки, позивачем порушено вимоги п/п. 139.1.9. ПК України, що призвело до завищення витрат на 567 500 грн. за 2 кв. 2012 р. та заниження податку на прибуток на 119 175 грн.

Щодо податкового кредиту з ПДВ, ДПІ дійшла до висновку, що не можуть бути прийняті до уваги податкові накладні від ТОВ «ПМК 555». Враховуючи наведене, як зазначено в Акті перевірки, в порушення вимог п. 198.3., 198.6. ПК України, позивачем завищено податковий кредит на 113 500 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 113 500 грн.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки прийнято оскаржувані рішення.

У взаємозв'язку з наведеним та щодо здійснення спірних операцій, під час розгляду справи встановлено, що 13.04.2012 р. позивачем контрагенту було перераховано 266 000 грн. з ПДВ - 44333,33 грн. з призначенням платежу «за будівельно-монтажні роботи згідно договору № 10-12 від 21.03.2012 р.».

У той же час, 13.04.2012 р. видано податкову накладну № 38 на дану суму за договором № 10-12 від 21.03.2012 р., однак, щодо поставки щебеню.

Окрім того, як вбачається з інших податкових накладних, за якими сформовані спірні суми податкового кредиту з ПДВ, п/н № 54 від 28.04.2012 р. (щодо поставки щебеню) видана за договором купівлі-продажу № 10-12 від 10.04.2012 р.

Податкова накладна № 56 від 28.04.2012 р. видана за договором про надання транспортних послуг від 10.04.2012 р. № 10-12.

Податкова накладна № 53 від 28.04.2012 р. видана за договором від 10.04.2012 р. № 10-12 про виконання робіт по навантаженню та вивізу сміття.

У той же час, 04.05.2012 року, тобто після дати видачі зазначених податкових накладних, позивачем контрагенту було перераховано 415 480 грн. з ПДВ - 69246,67 грн. з призначенням платежу «за будівельно-монтажні роботи згідно договору № 10-12 від 21.03.2012 р.», тобто за іншим договором, ніж вказано у податкових накладних (від 10.04.2012 р.).

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до п. 44.1. ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п/п. 16.1.2., 16.1.3. ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що відповідно до п/п. 14.1.27 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138 Кодексу).

Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг (п. 137.1 ст. 137 Кодексу).

Згідно п. 138.2 ст. 138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до приписів п/п. 139.1.9. ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому, відповідно до п/п. 139.1.3. ПК України не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг.

Щодо ПДВ, слід зазначити, що відповідно до п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7. ПК України).

Згідно з п. 198.6. ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з визначених ПК України правил формування витрат та податкового кредиту, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають за умови фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій, обставини щодо чого підтверджуються сукупністю первинних/платіжних та інших юридично значимих документів, які зазвичай супроводжують та підтверджують здійснення певного роду операцій (в залежності від характеру і виду певних операцій). При цьому, недоведеність реальності здійснення операцій та, як наслідок, юридична дефектність відповідних документів, складених та оформлених для цілей легалізації безтоварних операцій та надання зовнішньої правомірності формуванню даних податкового обліку, виключають можливість правомірного формування відповідних податкових вигод платника податків.

З урахуванням наведеного та щодо формування податкового кредиту за податковою накладною від 13.04.2012 р. № 38 на суму 266 000 грн. з ПДВ - 44333,33 грн. щодо поставки щебеню, слід зазначити, що під час розгляду справи не надано доказів виникнення «першої події», а саме: ані платіжних документів щодо авансової оплати 13.04.2012 р. поставки щебеню, ані первинних документів (накладних від 13.04.2012 р., товарно-транспортних накладних від 13.04.2012 р.), які б підтверджували поставку позивачу 13.04.2012 р. щебеню на суму 266000 грн., як власне не надано і договору від 21.03.2012 р. за яким видана податкова накладна. В контексті наведеного слід зазначити, що наведені документи відсутні і у переліку вилучених податковою міліцією документів, копії яких (раніше вилучених у позивача матеріалів) були надані на вимогу суду податковою міліцією.

При цьому, в контексті наведеного судом не береться до уваги платіж від 13.04.2012 р., оскільки він здійснений не у зв'язку з оплатою щебеню, а також не береться до уваги рахунок від 13.04.2012 р., оскільки він не є первинним документом на підтвердження поставки щебеню, як і видаткова накладна від 18.04.2012 р. щодо поставки щебеню на зазначену суму, яка видана після оформлення податкової накладної від 13.04.2012 р., а отже не може бути підставою для її видачі в контексті положень п. 201.4. ПК України у взаємозв'язку з приписами п. 187.1. ПК України та зумовлювати виникнення права на податковий кредит відповідно до положень п. 198.2 ПК України.

В контексті наведеного суд також зазначає, що надана позивачем довідка про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2012 р. від 13.04.2012 р. складена на зазначену вище суму 266 000 грн. з ПДВ у зв'язку із виконанням робіт з ліквідації стовбурів, що не відповідає номенклатурі поставки, визначеній у вищезгаданій п/н щодо поставки щебеню. Зазначена довідка видана за договором від 10.04.2012 р., що не відповідає даті договору (21.03.2012 р.), визначеній у п/н. № 38 від 13.04.2012 р. Наведене стосується і акту приймання виконаних робіт від 13.04.2012 р. на суму 266 000 грн. з ПДВ, який виданий також за іншим договором та, крім цього, не містить відомостей про поставку щебеню на суму 266 000 грн. з ПДВ та відносно наведених у ньому відомостей відсутні первинні документи щодо поставки щебеню до 13.04.2012 р. або на цю дату.

Відтак, в даному випадку податкова накладна складена, а сума ПДВ віднесена до податкового кредиту за відсутності підтверджуючих поставку/авансову оплату щебеню документів, тобто безпідставно, в порушення наведених вище норм ПК України, зокрема, вимог п. 201.7. ПК України та всупереч вимогам п. 198.6. ПК України.

Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що видача зазначеної податкової накладної, як зазначено в ній, пов'язана з поставкою щебеню, то, відповідно, для цілей формування витрат за такою операцією зумовлюється необхідність підтвердження фактичного виконання операції з поставки щебеню.

У зв'язку з цим, слід зазначити, що виходячи з положень п/п. 139.1.3. (щодо не включення до складу витрат сум попередньої оплати) та п/п. 139.1.9. ПК України, за відсутності належних та допустимих доказів перевезення щебеню, необхідність чого зумовлюється характером спірної операції, за відсутності доказів наявності у контрагента або у позивача власних або орендованих транспортних засобів, машин та механізмів для здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт, складських/виробничих ресурсів, за відсутності доказів поставки позивачем щебеню третім особам або ж первинних документів щодо використання щебеню (виконання робіт) на об'єктах третіх осіб чи використання щебеню на власних об'єктах позивача (тобто щодо використання у власній господарській діяльності, у т.ч. шляхом подальшої реалізації), відповідні документи щодо чого зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду та докази щодо чого витребовувались ще ухвалою від 04.12.2012 р. про залишення позову без руху та відповідно до ухвали суду від 18.12.2012 р. про відкриття провадження у справі, вбачається відсутність підстав для формування витрат за заявленою позивачем операцією з поставки щебеню у зв'язку з недоведеністю фактичного виконання операції та невідповідністю віднесеної до складу витрат суми визначенню терміну «витрати».

При цьому, судом враховується, що наведені документі відсутні у складі матеріалів, вилучених податковою міліцією у позивача, копії яких, як зазначено вище, надані на вимогу суду податковою міліцією. Отримані судом від органів податкової міліції раніше вилучені у позивача документи, у т.ч. договір від 10.04.2012 р., не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

В контексті наведеного слід також додати, що судом не беруться до уваги надані представником позивача у судовому засіданні 16.01.2013 р. документи із назвою «Товарно-транспортні накладні», оскільки вони підписані особою (ОСОБА_5.), яка згідно з матеріалами справи, зокрема згідно з актом від 22.08.2012 р., лише 03.07.2012 р., тобто поза межами квітня 2012 року, набула повноваження директора/бухгалтера контрагента та особи відповідальної за фінансово-господарську діяльність контрагента. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у період квітня 2012 р., особою відповідальною за фінансово-господарську діяльність контрагента, а також директором та бухгалтером контрагента був вищезгаданий ОСОБА_3, підписи якого містяться на всіх інших документах контрагента, крім наданих вже під час розгляду справи ТТН. Окрім того, щодо наведених ТТН слід додати, що вони (із зазначенням про перевезення щебеню) складені поза межами 13.04.2012 р. та не містять відомостей (підписів) щодо водія-експедитора, окремі з них, наприклад від 18.04.2012 р., містить посилання на довіреність, видану у майбутньому (22.04.2012 р.). Під час розгляду справи не надано доказів належності визначених в них транспортних засобів третій особі або ж оренди цих засобів. Під час розгляду справи також не надано доказів надання цих документів під час перевірки, відмови ДПІ у їх прийнятті під час перевірки та доказів вилучення цих документів органами податкової міліції. Наведене у сукупності унеможливлює врахування цих ТТН як юридично значимих документів для цілей підтвердження транспортування товару та, відповідно, підтвердження реальності спірних операцій.

Щодо формування спірних сум податкового кредиту за податковими накладними: (1) № 54 від 28.04.2012 р. (щодо поставки щебеню на суму 127830 грн. з ПДВ 21305 грн. за договором купівлі-продажу № 10-12 від 10.04.2012 р.; (2) № 56 від 28.04.2012 р. щодо надання транспортних послуг на суму 35556 грн. з ПДВ 5926 грн. за договором від 10.04.2012 р. № 10-12; (3) № 53 від 28.04.2012 р. щодо виконання робіт по навантаженню та вивізу сміття на суму 251614 грн. з ПДВ - 41935,67 грн. за договором від 10.04.2012 р. № 10-12, слід зазначити, що в даному випадку не надано доказів здійснення попередньої оплати за договором від 10.04.2012 р. на дати видачі цих податкових накладних з призначенням платежу відповідно до визначеної в п/н номенклатури поставки, що за загальним правилом є однією із підстав видачі податкових накладних. В контексті наведеного слід зазначити, що, як зазначено вище, 04.05.2012 р., тобто після видачі п/н, позивачем проведена оплата на суму 415480 грн. з ПДВ, але за іншим договором (від 21.03.2012 р.). Враховуючи наведене в сукупності, відсутні підстави для формування податкового кредиту у квітні 2012 р. за фактом авансових платежів за відсутності такої події.

Окрім того, під час розгляду справи щодо операції з поставки щебеню, як і в попередньому випадку, не надано належних та допустимих доказів перевезення щебеню (транспортних документів), зокрема, перевезення у м. Червоноград Львівської області де, як зазначає позивач, ним як генпідрядником здійснювались заходи з ліквідації шахти «Бендюзька» ДП «Львіввугілля», а контрагентом - безпосереднє виконання робіт за відносинами субпідряду.

У цьому ж контексті та щодо виконання інших операцій під час розгляду справи не надано доказів: наявності у контрагента власних або орендованих транспортних засобів (в контексті, зокрема, надання позивачу транспортних послуг) або ж наявності транспорту у позивача для перевезення щебеню; наявності машин та механізмів для здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт, у т.ч. сміття, номенклатура поставки щодо чого визначена у п/н; наявності складських/виробничих ресурсів у т.ч. у контрагента, хоча наведені вище документи витребовувались у третьої особи відповідно до ухвали суду про відкриття провадження у справі та щодо якої, як зазначив представник позивача, була повідомлена третя особа; документально підтверджених відомостей щодо прийняття сміття на зберігання/утилізації у відповідних спеціалізованих місцях зберігання відповідно до Закону України «Про відходи» та відповідними підприємствами; поставки щебеню третім особам для цілей, зокрема, ліквідації шахти, або ж первинних документів щодо використання щебеню, виконання робіт, надання послуг з перевезення, навантаження та вивезення сміття на об'єктах третіх осіб, складених за участю контрагента позивача - ТОВ «ПМК-555» та замовника ліквідації шахти, хоча ці матеріали витребовувались у позивача відповідно до ухвали про залишення позову без руху у складі матеріалів, що підтверджують рух товарів/послуг, тобто їх використання у власній господарській діяльності. У свою чергу наведене вказує на юридичну дефектність первинних документів за зазначеними операціями, на недоведеність фактичного виконання поставок.

Враховуючи наведене, вбачається відсутність підстав для формування податкового кредиту та витрат за зазначеними операціями у зв'язку з недоведеністю їх фактичного виконання, з огляду на що відсутні і підстави для формування витрат за зазначеними операціями.

При цьому, судом враховується, що суми коштів (без ПДВ) перерахованих 04.05.2012 р. за договором від 21.03.2012 р. в силу п/п. 139.1.3. ПК України не включаються до складу витрат (по факту оплати) та під час розгляду справи не надано первинних документів щодо виконання операцій саме за договором від 21.03.2012 р. (за яким проведена оплата) для цілей формування витрат за 2 кв. 2012 р. відповідно до положень п. 138.4., п. 137.1., п. 138.2. ПК України, що також вказує на відсутність підстав для формування спірних сум витрат у 2 кв. 2012 р.

У взаємозв'язку з вищенаведеним та щодо формування витрат слід також додати, що надана позивачем довідка про вартість виконаних робіт за квітень 2012 р. від 28.04.2012 р. на суму 251614 грн. з ПДВ, що дорівнює сумі, визначеній у п/н. № 53 від 28.04.2012 р., містить іншу номенклатуру поставки робіт («розбирання будівель та споруд»), ніж зазначено у номенклатурі поставки у податковій накладній («виконання робіт по навантаженню та вивізу сміття»). Наведене стосується і довідки від 28.04.2012 р. на суму 163386 грн. з ПДВ, яка складена щодо виконання робіт з ліквідації стовбурів, що дорівнює загальній сумі податкових накладних № 54 від 28.04.2012 р. та № 56 від 28.04.2012 р., виданих, однак з іншою номенклатурою поставки (поставка щебеню; надання транспортних послуг).

Як і в попередньому випадку, надані позивачем з назвою «Товарно-транспортна накладна» не можуть бути прийняті до уваги з наведених вище підстав, а отримані судом від органів податкової міліції раніше вилучені у позивача документи за відносинами із зазначеним контрагентом, як і наведені позивачем доводи та надані інші матеріали, не спростовують наведених вище висновків суду не доводять зворотного.

При цьому, суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем не доведено наявності непереборних обставин, які об'єктивно перешкоджали наданню позивачем та третьою особою матеріалів, які витребовувались у позивача ухвалою про залишення позову без руху та у позивача та третьої особи ухвалою про відкриття провадження у справі, крім тих, що були вилучені податковою міліцією та надалі надані суду під час розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, спірні суми податкового кредиту та витрат сформовані позивачем безпідставно, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення є законними та обґрунтованими, вірними по суті, підстав для їх скасування судом не вбачається, що зумовлює висновок суду про відмову у задоволенні позову.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Скарабей+» (код з ЄДР 23522497; адреса: 03045, м. Київ, Голосіївський район, вул. Новопирогівська, 56) відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 21.01.2013 р.