Постанова № 28738801, 26.11.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2012 року № 2а-7704/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Чернявської О.Д.

представників позивача Стефака Т.В., Зубрицької І.О.

представників відповідача Юрченка Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс -Галичина»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.06.2012 року № 0000800802/530 та від 29.08.2012 року 0000500803/8725, -

встановив :

Відкрите акціонерне товариство «Нафтопереробний комплекс -Галичина» (далі ВАТ «НПК-Галичина») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби (далі -СДПІ ВПП у м.Львові ДПС), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- № 0000500803/875 від 29.08.2012р., яким встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на суму 7 079,18 грн.;

- № 0000800802/530 від 12.06.2012 р., яким встановлено порушення п.138.2, ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.140.2 ст.140, п.144.1 ст.144 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим ВАТ«НПК-Галичина»завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 33 829,40 грн.

Обгрунтовуючи свою позицію позивач зсилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті з порушенням норм законодавства, оскільки правомірність позивача щодо формування від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток за 2011 р. в сумі 33 829,40 грн. та право на податковий кредит підтверджуються усіма необхідними первинними документами, висновки відповідача стосовно недійсності правочинів з контрагентом позивача ТзОВ «Галтехпостач»є необґрунтованими, оскільки договори за своїм змістом, порядок укладення, форми розрахунків, моментом переходу права власності на товар, відповідають нормам цивільного законодавства, крім того, рух активів у процесі здійснення господарської операції, підтверджується видатковими та податковими накладними, що містять всі необхідні реквізити, визначені для даних документів, виданих в ході поставки. Дані накладні були включені Товариством до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень, серпень, вересень 2011 р. А відтак, у позивача наявні усі необхідні первинні документи, які дають право включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Відтак, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позов, з у рахування уточнених вимог, підтримали повністю, пояснення надали аналогічні викладеним у позовній заяві. Просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, суть яких зводиться до наступного.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях, суть яких зводиться до наступного. 21.05.2012 р. органами СДПІ ВПП у м.Львові проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ВАТ «НПК-Галичина»щодо підтвердження господарських відносин з ТзОВ «Галтехпостач»за квітень, серпень, вересень 2011 р. якою встановлено порушення п.198.2, 198.3, 198.4, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на 6 765,88 грн., в тому числі у квітні 2011 р. -на суму 5 516,68 грн., в серпні 2011 р. -на суму 366,00 грн. та у вересні 2011 р. на суму 883,20 грн. за результатами даної перевірки складено акт від 21.05.2012 р. № 160/08-20/00152388, на підставі якого прийнято оскаржувані рішення: №0000500803/875 від 29.08.2012р. та №0000800802/530 від 12.06.2012р. Зазначає, що акти звірки взаєморозрахунків між ВАТ «НПК-Галичина»та ТзОВ «Галтехпостач»не підписані жодними посадовими особами.

Крім того, на обґрунтування своїх доводів зазначає, що в ході проведення перевірки, позивачем не надано акт прийому-передачі товару, документи, які підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей, відсутні документи, що підтверджують транспортування (товарно-транспортні накладні, шляхові листи). Як на підставу свої доводів також посилається на те, що господарські операції, які відображені ТзОВ «Галтехпостач»в досліджуваних документах не мають достатньої доказовості, фактичного здійснення господарської операції, як наслідок, така діяльність була спрямована на формування податкового кредиту, є такою, що не відбулися, що свідчить про безпідставність формування податкового кредиту ВАТ «НПК-Галичина». З урахуванням викладено, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення, цілком обґрунтованим, а відтак, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, заперечення відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

25.04.1994 року ВАТ «НПК-Галичина»згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 352873 зареєстроване виконавчим комітетом Дрогобицької міськради, як юридична особа за адресою: Львівська область, м.Дрогобич, вул.Бориславська,82, код ЄДРПОУ -00152388, вид діяльності за КВЕД: виробництво продуктів нафто перероблення, роздрібна торгівля пальним, оптова торгівля паливом, розподілення та постачання газу, виробництво електроенергії, діяльність у сфері інжинірингу.

Згідно наказу Державної податкової служби України СДПІ ВПП у м.Львові № 47 від 25.04.2012 р. в період з 26.04.2012р. по 14.05.2012р. проведена документальна позапланова виїзна перевірка ВАТ «НПК-Галичина»з питань достовірності формування податкового кредиту з ПДВ під час здійснення господарських операій та включення таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях з ТзОВ «Галтехпостач»за період квітень, серпень, вересень 2011 р.

За результатами даної перевірки складено Акт від 21.05.2012 р. № 160/08-20/00152388 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ВАТ «НПК-Галичина», яким встановлено порушення ведення податкового обліку, а саме:

- п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищена сума податкового кредиту 6 765,88 грн.;

- п.138.2, ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.140.2 ст.140, п.144.1 ст.144 ПК України, а саме завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування а прибуток за 2011 р. на загальну суму 33 829,40 грн.

При цьому, контролюючим органом зроблено ряд висновків з приводу господарської діяльності позивача протягом 2011 року, зокрема: контрагентом ВАТ «НПК-Галичина»- ТзОВ «Галтехпостач»у господарських взаємовідносинах з ВАТ «НПК-Галичина»та іншими суб'єктами господарювання порушено вимоги ч.1 ст.203, ст.ст.215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, та є нікчемними; перевіркою не підтверджено фактичний рух активів у процесі здійснення господарської операції (відсутність товаротранспортні накладні, які б підтверджували факт перевезення товару).

На підставі акта перевірки від 21.05.2012р. № 160/08-20/00152388 СДПІ ВПП у м.Львові прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.08.2012 р. 0000500803/8725 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі 7 079,18 грн.; №0000800802/530 від 12.06.2012 р., яким визначено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 33 829,40 грн., № 0000790802/528від 12.06.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на суму 7,391,48 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями -рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку відповідно до Положення «Про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби», яке затверджено наказом державної податкової адміністрації України від 11.12.1996р.

Позивач 21.06.2012р. звернувся зі скаргою на податкові повідомлення-рішення від 12.06.2012р. №0000790802/528 та №0000800802/530 до ДПС у Львівській області.

Згідно з Рішенням ДПС у Львівській області про результати розгляду первинної скарги № 14385/10/10-2005/1158 від 13.07.2012р.: залишено без змін податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м.Львові від 12.06.2012 р. № 0000800802/530; скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м.Львові від 12.06.2012 р. №0000790802/528 в частині 312,30 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині -податкове повідомлення-рішення №0000790802/528 залишено без змін, а скаргу ВАТ «НПК-Галичина»- без задоволення.

16.08.2012 р. ВАТ «НПК-Галичина»звернулося зі скаргою на податкові повідомлення-рішення від 12.06.2012р. №0000790802/528, №0000800802/530 та на рішення №14385/10/10-2005/1158 від 13.07.2012р. прийняте за розглядом первинної скарги до ДПС України.

Згідно з Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 16.08.2012р. № 490/0/61-12/10-2115, прийняте ДПС України: залишено без змін податкові повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м.Львові від 12.06.2012 р. №0000790802/528, №0000800802/530 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу -без задоволення.

При вирішенні спору по суті суд виходить з наступного.

У відповідності до припису статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно, Конституцією України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Нормою статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно п. п. 2.1.1. п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97р. №283/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Згідно п. 3.1. ст. 3 цього ж Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 4.1. ст. 4 цього ж Закону, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 цього ж Закону, валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 цього ж Закону, валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі але не виключно, у вигляді суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів, або осіб, які згідно з законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена п. 7.2. ст. 7 або ст. 10 цього Закону. У разі якщо в майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Аналогічні положення щодо оподаткування прибутку підприємств містяться в Податковому кодексі України від 02.12.2010р. №2755-VІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі ПКУ).

Згідно п.п. 133.1.1. п.133.1 ст. 133 ПКУ, платниками податку на прибуток з числа резидентів є суб'єкти господарювання -юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно п.п. 134.1.1. п.134.1. ст. 134 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Нормою статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Положеннями п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. У пункті 138.1.1. Податкового кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статтей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

У відповідності до п.139.9 ст. 139 Податкового Кодексу України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із наведених норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Положенням ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст.9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 Податкового Кодексу України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст.198 Податкового Кодексу України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених п.п.196.1.7 п.196.1 ст.196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст.198 Податкового Кодексу України).

Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ Податкового Кодексу України.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 ст.201 Податкового Кодексу України). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

З огляду на викладене, і відповідно до ст.61 Конституції України виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.

Судом встановлено, що 14 січня 2008 р. позивачем ВАТ «НПК-Галичина»укладено договір поставки з ТзОВ «Галтехпостач»№29-525. Згідно умов даного договору Постачальник (ТзОВ «Галтехпостач») зобов'язується поставити та передати Покупцю (ВАТ «НПК-Галичина») у власність продукцію промислово-технічного призначення, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його.

На виконання Договору поставки від 14 січня 2008 року ТзОВ «Галтехпостач»було поставлено ВАТ «НПК-Галичина»товар у квітні, серпні, вересні 2011 р. на загальну суму 40 595,28 грн., в т.ч. ПДВ -6 765,88 грн., що підтверджується:

- Актом прийому-передачі товару (електродів МР-3д.3мм в кількості 1500кг) від 07.04.2011 на суму 22770,00 грн., в т.ч. ПДВ -3 795,00 грн. та видатковою накладною № РН-0000017 від 07.04.2011 р.;

- Актом прийому-передачі від 21.04.2011 р. підшипника 51336М (83356Н) в кількості 2 шт. за ціною 4 304,2 грн. за штуку, всього на суму 10 330,08 грн., в т.ч. ПДВ -1 721,68 грн. та видатковою накладною № РН-0000027 від 21.04.2011 р.;

- Актом прийому-передачі від 03.08.2011 р. підшипника 66410 (рос) в кількості 6 шт. за ціною 1 830,00 грн. за штуку, всього на суму 2 196,00 грн., в т.ч. ПДВ -366,00 грн. та видатковою накладною № РН-0000082 від 03.08.2011 р.;

- Актом прийому-передачі від 14.09.2011 р. підшипника 8336Л (51336М) в кількості 1 шт. за ціною 3 416,00 грн., підшипника 32222М в кількості 2 шт. на суму 1000 грн. (500 грн. за штуку), всього -на суму 5 299,20 грн., в т.ч. ПДВ -883,20 грн. та видатковою накладною № РН-0000110 від 14.09.2011 р.

Згідно з даними бухгалтерського обліку ВАТ «НПК-Галичина»вбачається рух активів (електродів МР-3д3мм), що відображені в картках рахунку позивача: № 20.2.2 за 01.04.2011-30.11.2012 р. (номенклатура 089484) в цехах № 1-3, 5-7, 9, 25 та № 63.1.1.1 за 01.04.2001 р.-30.09.2011 р.

В свою чергу, позивачем ВАТ «НПК-Галичина»в ході судового розгляду на підтвердження своїх доводів щодо переходу права власності на придбаний товар, рух активів та достовірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість щодо проведення взаєморозрахунків із ТзОВ «Галтехпостач»за квітень, серпень, вересень 2011 р. та включення декларацій надано:

- сертифікат якості № 46 на електроди покриті металеві для ручної роботи дугової зварки сталей від 06.04.2011р.;

- сертифікат якості ООО «СПЗ-4;

- сертифікат якості № 09.05.000424-2.3 на виріб «підшипник 66410»в кількості 35 штук (номер замовлення 1248-56,дата консервації - березень 2011р.);

- сертифікат якості № 09.05.000424-2.3 на виріб «підшипник 8336Л»в кількості 275 штук (номер замовлення 1246-131,дата консервації - січень 2011р.).

Долученими до матеріалів справи первинними документами підтверджується реальне здійснення ВАТ «НПК-Галичина»господарських операцій з ТзОВ «Галтехпостач»щодо поставки товарів, які у подальшому були використані в господарській діяльності позивача, зокрема: актом про використання товарів в цеху № 3, актом про використання матеріалів у липні 2011 р., інформаціями про використання в господарській діяльності електорів, підшипників, розрахунками по матеріалам, замовленнями, податковими та видатковими накладними,картками складського обліку матеріалів, актами звірки взаєморозрахунків, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦКУ правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Також відповідно до ст. 234 ЦКУ фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 207 ГКУ господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Аналізуючи зміст правочину між ВАТ «НПК-Галичина»та ТОВ «Галтехпостач», зокрема документів, що свідчать про здійснення оплати відповідно до умов вказаних договорів, суд приходить до висновку, що дані договори за своїм змістом, порядком укладення, формами розрахунків, моментом переходу права власності на товар, повністю відповідають нормам цивільного законодавства України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-ХІУ від 16.07.99 року первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. А тому, безпідставним є твердження перевіряючих про те, що внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей не мали місце (не здійснювалися).

Відповідно до п. 6 розділу 1, п. 5.2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України N 984 від 22.12.2010, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зокрема зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Як свідчать матеріали перевірки ВАТ «НПК-Галичина»в ході проведення перевірки було надано відповідні видаткові та податкові накладні, що містять всі необхідні реквізити, визначені законодавством для вказаних документів, видані ТзОВ «Галтехпостач»в ході поставки ТМЦ.

Вказані податкові накладні були включені Товариством до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень, серпень, вересень 2011 року та на підставі них здійснювалося формування податкового кредиту за дані періоди.

Згідно з ч.1,2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-ХІУ від 16.07.99 року підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб; відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. № 168/704 (далі Положення № 16/704).

Пунктом 2.4 Положення № 16/704 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції правильності її оформлення, особистий підпис чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.16 вищезазначеного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Наявні видаткові й податкові накладні, розрахункові (платіжні) документи, в силу ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»N996-ХІУ від 16.07.1999 року та Положення № 168/704, є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.

Відповідно до п.83.1. ст.83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення;. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Надані суду первинні документи належним чином оформлені та доводять факт здійснення господарських операцій на зазначену у них суму, а отже податкові зобов'язання за квітень, серпень, вересень 2011 року задекларовані ВАТ «НПК-Галичина» належним чином та у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися жодними іншими засобами доказування, крім випадків відсутності спору стосовно даних обставин.

Виходячи з вимог ч.2 ст.71 КАС України, ці обставини повинен довести суб'єка владних повноважень, який є відповідачем, оскільки саме з встановленням цих обставин пов'язана правомірність прийнятих ним рішень.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.7-14, 18, 19, 70, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державною податковою служби від 12.06.2012 року № 0000800802/530 та від 29.08.2012 року 0000500803/8725.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс -Галичина»сплачений судовий збір в розмірі 412 (чотириста дванадцять) грн. 21 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 30 листопада 2012 року.

Суддя Мричко Н.І.