Постанова № 28738334, 18.01.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2013 року Справа № 1170/2а-3155/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючої: судді Нагібіної Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор» до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Новомиргородський цукор» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Маловисківської МДПІ Кіровоградської області ДПС, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.04.2012 року №0000022210, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 419638 грн. - за основним платежем та 92241,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.207-212 т.1), позивач зазначає, що відповідач неправомірно дійшов висновку про завищення товариством податкового кредиту на суму 2334607,24 грн., що потягло за собою визначення податку на додану вартість в сумі 419638 грн.

Позивач зазначає про протиправність висновків відповідача щодо нікчемності правочинів з ТОВ «Агроснаб-2», ТОВ «Компанія Тегра», ТОВ «Укрбудімпекс ЛТД». Також позивач зазначає про безпідставність висновків відповідача щодо відсутності реєстрації податкових накладних, виписаних ПП АФ «Панчево», оскільки всі коригуючи податкові накладні зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, позивач зазначає, що позивачем сформовано податковий кредит за податковою накладною № 19/2 від 24.11.2011 р., виписаною ПП «АФ «Митрофанівська» в сумі 455958,75 грн., яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте під час формування внутрішнього реєстру отриманих податкових накладних зазначив податкову накладну не за №19/2, а за №19, тобто дана невідповідність не є порушенням формування податкового кредиту.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши заперечення, які обґрунтовані тим, що позивачем протиправно завищено податковий кредит в зв'язку з укладення з ТОВ «Агроснаб-2», ТОВ «Компанія Тегра», ТОВ «Укрбудімпекс ЛТД» правочинів, які на думку податкового органу є нікчемними. Крім того, відповідач зазначав, що позивач сформував податковий кредит в сумі 455958,75 грн. на підставі податкової накладної №19, яку ТОВ «АФ «Митрофанівська» не виписувало та не реєструвало в єдиному реєстрі податкових накладних. Враховуючи зазначене, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює заступником директора по постачанню ТОВ «Ново миргородський цукор» зазначив суду, що він разом із водієм на автомобілі Газель (бортова) їздили до міста Харків за товаром придбаного у ТОВ «Агроснаб-2». Свідок зазначив, що ТОВ «Агроснаб-2» знаходиться за адресою вулиця Юного Ленінця в місті Харків, де є офіс товариства і склад. Крім того, свідок зазначив, що правовідносини з ТОВ «Агроснаб-2» товариство веде і на даний час, оскільки ТОВ «Агроснаб-2» реалізує запасні частити в кредит, тобто кредитує товариство.

Стосовно господарських операцій з ТОВ «Компанія Тегра» свідок зазначив, що азбест ТОВ «Компанія Тегра» доставляло своїм транспортом на автомобілі РЕНО, що відображено в журналі реєстрації транспорту.

Стосовно господарських операцій з ТОВ «Технопромсервіс 2010» свідок зазначив, що регулярно співпрацюють з даним товариством і ТМЦ отримувало з двох складів, так один з яких знаходиться в місті Сміла, а інший в місті Черкаси.

Свідок ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, працює головним механіком ТОВ «Новомиргородський цукор» зазначив суду, що дійсно товариство отримувало ТМЦ з Черкас від ТОВ «Технопромсервіс 2010». Крім того, свідок зазначив, що на заводі дійсно були проведені зварювальні роботи.

Представник позивача в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.174 т.3).

Представники відповідача в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином (а.с.173 т.3).

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-ІУ (далі КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд вирішив провести судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши покази свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Новомиргородський цукор» (далі - позивач) зареєстрована як юридична особа 12.12.2002 року Новомиргородською РДА Кіровоградської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №562991 (а.с.8 т.1). Відомості стосовно товариства внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.9 т.2).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Маловиськівська МДПІ Кіровоградської області ДПС в розумінні статті 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

Державними податковими ревізорами - інспекторами Маловиськівської МДПІ у період з 20.02.2012 року по 02.04.2012 р. проведено планову виїзну перевірку позивача, про що складено акт від 09.04.2012 року № 3/2210/1710/32119999 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р. (далі - акт перевірки, а.с.128 - 191 т. 1).

Висновками перевірки є, як на думку податкового органу, порушення позивачем:

- п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.2, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 419638 грн., у тому числі:

жовтень 2010 року на суму 3614 грн.;

грудень 2010 року на суму 8220 грн.;

квітень 2011 року на суму 6600 грн.;

травень 2011 року на суму 36682 грн.;

червень 2011 року на суму7403 грн.;

липень 2011 року на суму11220 грн.;

листопад 2011 року на суму 345899 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 18.04.2012 року №0000022210, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 419638 грн. - за основним платежем та 92241,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (далі оскаржуване рішення, а.с.11 т.1).

Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача про визначення грошового зобов'язання з ПДВ є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Стосовно оскаржуваного рішення, суд дійшов наступних висновків.

Податкові зобов'язання

Як зазначено в розділу 3.2.1 «податкові зобов'язання» акту перевірки, відповідач дійшов висновку, що позивач завищив податкові зобов'язання за серпень 2011 р. в сумі 1914995,11 грн.

Позивач погоджується з висновками податкового органу щодо завищення ним податкового зобов'язання за серпень 2011 р. в сумі 1914995,11 грн.

Податковий кредит

В розділі 3.2.2 «податковий кредит» акту перевірки відповідач зазначає про завищення податкового кредиту на суму 2334607,24 грн. в т.ч. за жовтень 2010 р. - 3614,40 грн., за грудень 2010 р. - 8219,70 грн., за квітень 2011 р. - 6599,70 грн., за травень 2011 р. - 36682,21 грн., за червень 2011 р. - 11494,34 грн., за серпень 2011 р. - 23678,38 грн., за вересень 2011 р. - 1661123 грн., за жовтень 2011 р. - 119833,33 грн., за листопад - 455958,75 грн.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на встановленні порушення:_

- щодо фіктивності правочинів укладених позивачем з ТОВ «Агроснаб-2», ТОВ «Компанія Тегра», ТОВ «Укрбудімпекс ЛТД»;

- щодо ненадання під час перевірки податкових накладних, виписаних ТОВ «Техпромсервіс-2010»;

- щодо формування податкового кредиту по податкових накладних, виписаних ПП «АФ «Панчево», ПП «АФ «Перспектива», ПП «АФ «Митрофанівська», які не зареєстровані в єдиному державному реєстрі податкових накладних.

1. Стосовно посилання відповідача щодо нікчемності правочинів укладених позивачем з ТОВ «Агроснаб-2», ТОВ «Компанія Тегра», ТОВ «Укрбудімпекс ЛТД», суд зазначає наступне.

Позивачем укладено з ТОВ «Агроснаб-2» усний договір купівлі запасних частин (далі - ТМЦ). ТОВ «Агроснаб-2» з жовтня 2010 р. по серпень 2011 р. реалізувало позивачу ТМЦ та як виписало податкові накладні та видаткові по факту отримання позивачем товарів на загальну суму 69125,79 грн. Крім того, ТОВ «Агроснаб-2» виписало коригуючи податкову накладну в зв'язку з не поставкою ТМЦ на суму ПДВ 1170,48 грн.

Реальність даних господарських операцій в судовому засіданні підтверджена первинними податковими документами, а також показаннями свідка ОСОБА_1, який зазначив про те, що особисто забирав отримані ТМЦ, а в деяких випадках ТОВ «Агроснаб-2» направляло ТМЦ кур'єрською поштою. Факт транспортування отриманих від ТОВ «Агроснаб-2» підтверджується подорожними листами службового автомобіля, який належить позивачу та копією декларації про прийняття вантажу (а.с.1-98 т.2). Свідок також зазначав, що ТОВ «Ново миргородський цукор» і досі продовжує господарські відносини з ТОВ «Агроснаб-2», оскільки останнє, в разі необхідності, кредитує товариство, тобто реалізує ТМЦ в кредит.

Крім того, позивачем надано суду копію журналу реєстрації ввезення матеріалів через прохідну заводу, в яких за відповідними датами зафіксовано ввезення на територію ВАТ «Новомиргородський цукор» ТМЦ із зазначенням реквізитів відповідних видаткових накладних, які в співставленні відповідають номерам видаткових накладних виписаних ТОВ «Агроснаб-2» (а.с.100-110).

Отримані ТМЦ від ТОВ «Агроснаб-2» оприбутковані позивачем по рахунку 631 та в подальшому використані в господарській діяльності позивача, що підтверджується роздруківкою 631 рахунку щодо руху товару (а.с.112-115 т.2), лімітно-забірних відомостей (а.с.116-134 т.2) та актами списання використаних ТМЦ (а.с.135-199 т.2). Крім того, податкові накладні, виписані ТОВ «Агроснаб-2» належним чином зареєстровані у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (а.с.200-237 т.2).

За отримані ТМЦ позивачем з ТОВ «Агроснаб-2» проведено безготівковий розрахунок.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про помилковість висновків відповідача щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Агроснаб-2» та як наслідок протиправність визначення завищення позивачем податкового кредиту за даними правочинами в сумі 69125,79 грн., в т.ч. жовтень 2010 р. - 3614,40 грн., травень 2011 р. - 23875,21 грн., червень 2011 р. - 7403,33 грн., липень 11494,34 грн., серпень 2011 р. - 22738,51 грн.

Позивачем укладено з ТОВ «Компанія Тегра» усний договір купівлі азбесту хризотилового. ТОВ «Компанія Тегра» в серпні 2011 р. поставило позивачу азбест в кількості 10 тон та виписало видаткову накладну №РН-1001076 від 12.08.2010 р. та податкову накладну від 12.08.2011 р. №1001076 (а.с.5,6 т.3). Розрахунок за азбест проведено в безготівковій формі, що підтверджується випискою з рахунку позивача (а.с.8-9 т.3).

Транспортування азбесту хризотилового відбулось власним транспортом ТОВ «Компанія Тегра», що підтверджується також записом в журналі реєстрації ввезення матеріалів через прохідну заводу від 17.08.2011 р., а також показами свідка ОСОБА_1, який зазначив про те, що на вантажному автомобілі РЕНО було доставлено азбест хризотиловий на територію заводу, який в подальшому був працівниками заводу розвантажений (а.с.17-18 т.3).

Отриманий азбест хризотиловий від ТОВ «Компанія Тегра» оприбутковано позивачем по рахунку 631 та в подальшому використано в господарській діяльності позивача, що підтверджується роздруківкою по 631 рахунку щодо руху товару (а.с.14 т.3), лімітно-забірними відомостями (а.с.15-16 т.3) та актами списання (а.с.11-13 т.3). Крім того, податкові накладні, виписані ТОВ «Компанія Тегра» належним чином зареєстровані у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (а.с.19-26 т.3).

Позивач сформував податковий кредит в серпні 2011 р. за правочином з ТОВ «Компанія Тегра» в сумі 13333,33 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про помилковість висновків відповідача щодо нікчемності правочину, укладеного позивачем з ТОВ «Компанія Тегра» та як наслідок протиправність висновків щодо завищення податкового кредиту в сумі 13333,33 грн. в серпні 2011 р.

Позивачем укладено з ТОВ «Укрбудімпекс ЛТД» договір про надання послуг по монтажу технологічних трубопроводів. За результатами виконаних робіт ТОВ «Укрбудімпекс ЛТД» разом з позивачем в грудні 2011 р. складено акт приймання виконаних робіт за грудень 2010 р. за формою КБ-2в, довідку про вартість виконаних робіт та затрат за грудень 2010 р. (а.с.179,180-182 т.3). ТОВ «Укрбудімпекс ЛТД» виписало податкову накладну від 23.13.2010 р. №231203 на загальну суму 49318,20 грн., в т.ч. ПДВ 8219,70 грн. (а.с.1 т.3). Розрахунок за азбест проведено в безготівковій форму, що підтверджується випискою з рахунку позивача (а.с.2 т.3).

Свідок ОСОБА_2 зазначав, що дійсно на території заводу проводились зварювальні роботи.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про помилковість висновків відповідача щодо нікчемності правочину, укладеного позивачем з ТОВ «Укрбудімпекс ЛТД» та як наслідок протиправність висновків щодо завищення податкового кредиту за даним правочином в сумі 8219,70 грн. в грудні 2010 р.

Відповідач в акті перевірки, як на підставу висновків щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Агроснаб-2», ТОВ «Компанія Тегра», ТОВ «Укрбудімпекс ЛТД» посилався на акті перевірки інших податкових інспекцій, якими визначені правочини перелічених товариств з іншими контрагентами нікчемними. І як наслідок, відповідач дійшов висновку, що всі господарські операції з ТОВ «Агроснаб-2», ТОВ «Компанія Тегра», ТОВ «Укрбудімпекс ЛТД» є нікчемними по «ланцюгу», а дані підприємства відповідач визначив як «транзитерів».

Суд зазначає, що позивачем доведено реальність господарських операцій з переліченими товариствами, а відтак і правомірність формування податкового кредиту за цими операціями.

2. Стосовно посилання відповідача про безпідставність формування податкового кредиту без наявних податкових накладних, виписаних ТОВ «Техпромсервіс-2010», суд зазначає наступне.

В розділі 3.2.2 «податковий кредит» акту перевірки відповідач зазначає про те, що позивачем придбані запасні частини у ТОВ «Технопромсервіс-2010». До реєстрів отриманих податкових накладних за квітень та травень 2011 р. позивачем включені податкові накладні №11 від 04.04.11 га загальну суму 26018,40 грн. в т.ч. ПДВ 4336,40 грн., №12 від 04.04.11 на загальну суму 472,80 грн. в т.ч. ПДВ 78,80 грн., №14 від 04.04.11 на загальну суму 3852 грн. в т.ч. ПДВ 642 грн., №98 від 27.04.11 на загальну суму 9254,40 грн. в т.ч. ПДВ 1542,40 грн., №72 від 11.05.11 на загальну суму 13640 грн. в т.ч. ПДВ 2273,40 грн. та №86 від 6.05.11 на загальну суму 63201,60 грн. в т.ч. ПДВ 10533,60 грн. Проте, податкові накладні на суму ПДВ 19406,70 грн. в т.ч. за квітень 2011 р. - 6599,70 грн., за травень 2011р. -12807 грн. до перевірки не надані.

Представник позивача заперечував проти таких висновків, зазначаючи, що всі первинні документи були надані відповідачу під час перевірки.

Згідно пункту 5.2. розділу II «Зміст акта (довідки) документальної перевірки» Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА 22.12.2010 N 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зазначити: у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки

Відповідач не надав доказів повідомлення позивача під час проведення планової перевірки про відсутність податкових накладних і про пропозицію надати відповідні документи. В акті перевірки не зазначено про наявність складених актів відмови позивача надати документи.

Відсутність в момент перевірки певних документів, за умови їх наявності, не може бути підставою для виключення зі складу податкового кредиту сум за господарськими операціями з запасних частин.

Дані висновки суду відповідають правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2010 р (справа за позовом ПП «Тріар» до ДПІ у Гагаринському районі м. Севастополя, ДПА у м. Севастополі).

Враховуючи недоведеність факту ненадання під час перевірки податкових накладних, виписаних ТОВ «Технопромсервіс-2010» та надані суду податкові накладні за відповідними реквізитами і решти первинних податкових документів (акти приймання отриманого товару, докази транспортування товару, доказ оплати товару, реєстр отриманих та виданих податкових накладних), які свідчать про реальність господарських операцій (а.с.27-83 т.3), суд дійшов висновку про помилковість висновків відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту за квітень, травень 2011 р. в сумі 97033,5 грн.

3. Стосовно посилання відповідача про безпідставність формування податкового кредиту на підстав податкових накладних, які не зареєстровані в єдиному державному реєстрі податкових накладних суд зазначає наступне.

В абзаці 2 розділі 3.2.2 «податковий кредит» акту перевірки відповідач зазначає про те, що позивач включив до складу податкового кредиту податкові накладні та розрахунки коригування, які відсутні в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- розрахунок коригувань податкових накладних №18 від 30.09.2011 р. на суму ПДВ 882659 грн. №17 від 30.09.2011 р. на суму ПДВ 649391 грн., №10 від 30.09.2011 р. на суму ПДВ 129073 грн., виписаних ПП «АФ «Панчево»;

- податкова накладна №12 від 19.10.2011 р. на суму ПДВ 119833,33 грн., виписану ПП «Перспектива»;

- податкова накладна №19 від 24.11.2011 р. на суму ПДВ 455958 грн., виписану ПП «АФ «Митрофанівська».

Відповідач зазначає, що позивач в порушення вимог п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України завищило податковий кредит на суму 2236915,08 грн. в т.ч. за вересень 2011 р. - 1661123 грн., за жовтень 2011 р. - 119833,33 грн. та за листопад 2011 р. - 455958,75 грн.

Згідно договору на закупівлю цукрових буряків для виробництва цукру, укладеного між позивачем та ПП «АФ «Панчево», останнім протягом 2010 року було поставлено позивачу цукровий буряк та виписані податкові накладні, які були позивачем включені до складу податкового кредиту за відповідні періоди. Проте, в зв'язку зі зміною ціни на цукровий буряк, ПП «АФ «Панчево» здійснило коригування кількісних і вартісних показників до податкових декларацій №17/2 на суму 649391 грн., № 18/2 на суму 882659 грн. та №19/2 на суму 129073 грн. (а.с.88,90,92 т.3).

Вищезазначені коригування кількісних і вартісних показників до податкових декларацій направлені ПП «АФ «Панчево» до державного реєстру податкових накладних, що підтверджується квитанціями про прийняття відповідачем відповідних розрахунків (а.с.89,91,93 т.3).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового Кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно абзацу а) пункту 192.1.2 статті 192 Податкового Кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку.

Абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України визначено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Враховуючи вищеописане, суд дійшов висновку, що позивач правомірно збільшив суму податкового кредиту в вересні 2011 р. на суму 1661123 грн., оскільки коригуючи розрахунку до податкових накладних, зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних та коригування до податкових накладних зроблено протягом 365 днів.

Крім того, відповідач зазначає, що позивач сформував податковий кредит в листопаді в сумі ПДВ 455958 грн. на підставі податкової накладної, яка не зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних. Такі висновки відповідачем зроблені з огляду на те, що в єдиному державному реєстрі податкових накладних ПП «АФ «Митрофанівська» зареєструвало податкову накладну від 24.11.2011 р. №19/2 на суму ПДВ 455958 грн., в той час, як позивач в своєму реєстрі отриманих податкових накладних зазначив податкову накладну виписану ПП «АФ «Митрофанівська» від 24.11.2011 р. №19, тобто номер податкової накладної був зазначений без «/2». Як зазначено в запереченнях на даний позов, відповідач вважає, що позивачем сформовано податковий кредит за податковою накладною від 24.11.2011 р. №19, яку не було зареєстровано в єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник позивача зазначав, що з зв'язку з допущеною головним бухгалтером технічної помилкою під час формування податкового кредиту в подальшому не було продовжено строк трудового договору з головним бухгалетром (а.с.197 т.1).

На вимогу суду ПП «АФ «Митрофанівська» надала копію податкової накладної від 24.11.2011 р. №19/2 на суму ПДВ 455958 грн., яка зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією про направлення податкової накладної до реєстру (а.с.76зв. т.1).

Як встановлено під час судового розгляду справи, позивач допустив технічну описку, зазначивши в реєстрі отриманих податкових накладних податкову накладну за №19 замість №19/2. Проте, дану описку суд розцінює, як технічну описку, а не як порушення податкового законодавства. Відтак, висновки відповідача щодо описаного, суд вважає помилковими.

Позивач погоджується з висновками податкового органу щодо завищення податкового кредиту в сумі 119833,33 грн. сформованого за податковою накладною №12 від 19.10.2011 р., виписаною ПП «Перспектива». Проте, дане порушення не впливає на суму грошового зобов'язання, оскільки перекривається сумою від'ємним значення ПДВ попереднього періоду (серпень 2011 р.), яке виникло в зв'язку із заниженням позивачем податкового зобов'язання в сумі 1914995,11 грн., яка переноситься в наступний податковий період вересень 2011 р. та в подальшому в жовтень 2011 р.

Дана також підтверджується розрахунком податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій наданого відповідачем, згідно якого в період серпень 2011 р. - жовтень 2011 р. взагалі не визначено сум заниження податку (а.с.35 т.1).

Оскільки судом встановлено помилковість висновків відповідача щодо завищення податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Агроснаб-2», ТОВ «Компанія Тегра», ТОВ «Укрбудімпекс ЛТД», щодо завищення податкового кредиту по коригуючим розрахунками до податкових накладних, виписаних ПП «АФ «Панчево» та щодо завищення податкового кредиту за податкової накладної від 24.11.2011 р. №19/2,виписаної ПП «АФ «Митрофанівська», а сума визнаного позивачем порушення не впливає на суму визначеного грошового зобов'язання, а відтак суд зазначає про протиправність оскаржуваного рішення.

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Враховуючи висновки суду щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 2146 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2196 від 18.09.2012 р. (а.с.2 т.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 158, 163-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор» до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 18.04.2012 року №0000022210, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 419638 грн. - за основним платежем та 92241,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити товариства з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор» судові витрати в розмірі 2146 грн., зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області стягнути 2146 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна