Постанова № 28738156, 17.12.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Справа № 2a-0770/2820/12

Ряд статзвіту № 8.2.6

Код - 11

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року місто Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Маєцька Н.Д. за участю секретаря судового засідання Луцанич А.М. та сторін, які беруть участь у справі:

представників позивача: Бількін О.С., Вороніна Н.Ю.;

представників відповідача: Подойма Н.В., Волинський В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства "Єврокар" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 17 грудня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 21 грудня 2012 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося приватне акціонерне товариство «Єврокар»з адміністративним позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.04.2012 №19/22-0/309113130, №18/22-0/309131 та №000114/22-0/30913130 від 07.07.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим що висновки Відповідача про порушення ПрАТ «Єврокар»п. 13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.160.1 ст.160 ПК України та вимог ст.11 Конвенції між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі -Конвенція) безпідставні, оскільки банківські відсотки, сплачені UniCredit Bank Czech Republic a.s. за користування кредитом, гарантовані Урядом другої Договірної держави -Чеської республіки, а тому доходи, отримані нерезидентом у вигляді відсотків відповідно до ст.11 Конвенції, підлягають оподаткуванню за ставкою 5%. Висновки Відповідача про завищення валових витрат Позивача на частину відсотків за користування кредитними коштами у зв'язку із наданням у той же період поворотних фінансових допомоги іншим юридичним особам безпідставні, оскільки такі надавалися на із наявних у підприємства власних обігових коштів. Також безпідставно зменшено відповідачем валових витрат понесених на оплату послуг по перевезенню порожніх вагонів при забезпеченні підприємством транспортування комплектуючих для виробництва автомобілів, оскільки такі витрати безпосередньо пов'язані із господарською діяльність ПрАТ «Єврокар».

У судовому засіданні представники Позивача позовні вимоги підтримали, просили адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечили, з підстав наведених у письмових запереченнях на позовну заяву, просили суд у задоволенні позову відмовити, вважають, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення є обґрунтованим та законним. Зокрема зазначили, що оскільки ПрАТ «Єврокар»не надано доказів що, банківські відсотки, сплачені UniCredit Bank Czech Republic a.s. за користування кредитом, гарантовані Урядом другої Договірної держави -Чеської республіки, а тому вони повинні оподатковуватися у Україні за ставкою 5%. Також представниками Відповідача зазначено, що формування валових витрат з сум сплачених відсотків за користування кредитними коштами у випадку одночасного надання поворотної фінансової допомоги іншим юридичним особам є протиправним, оскільки такі суми кредитних коштів не можуть вважатися такими, що використані у господарській діяльності. Також представниками Відповідача зазначено, що витрати понесені у зв'язку із транспортуванням повернення зворотної тари не беруть участь у господарській діяльності Позивача, оскільки не пов'язані із одержанням прибутку від такого транспортування.

Із матеріалів судової справи встановлено, що Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією Закарпатської області Державної податкової служби (далі -Відповідач, Ужгородська МДПІ) з 12 грудня 2011 р. по 14 лютого 2012 р. була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Приватним акціонерним товариством «Єврокар»(далі -Позивач, ПрАТ «Єврокар», Підприємство) вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 30.09.2011 р. За результатом перевірки складений Акт від 21.02.2012 р. №147/23-0/30913130 (далі -Акт планової перевірки). Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, 03 березня 2012 р. ПрАТ «Єврокар»були подані на нього заперечення за №136. За результатом розгляду вказаних заперечень, Ужгородською МДПІ з 14 березня 2012 р. по 20 березня 2012 р. була проведена позапланова виїзна документальна перевірка з приводу питань, що стали предметом оскарження акту від 21.02.2012 р. №147/23-0/30913130.

За результатом позапланової перевірки складений Акт від 27.03.2012 р. №32/22-0/30913130 (далі -Акт позапланової перевірки). Заперечення Позивача на Акт позапланової перевірки від 30.03.2012р. №223, не враховані Відповідачем при прийнятті рішень за результатами перевірки, що підтверджується листом від 09.04.2012 р. №347/10/22-0 «Про розгляд заперечення». На підставі Акту позапланової перевірки Відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення -рішення: форми «Р»№19/22-0/30913130 від 10.04.2012 р., відповідно до якого Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 363 013,50 грн., з яких: 314 355,20 грн. -основний платіж, 48 658,30 грн. - штрафні (фінансові) санкції, у зв'язку із порушенням п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.160.1 ст.160 ПК України та вимог ст.11 Конвенції між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно; форми «Р»№18/22-0/30913130 від 10.04.2012 р., відповідно до якого Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2 737 472,00 грн., з яких: 2 469 384,00 грн. -основний платіж, 268 088,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції, у зв'язку із порушенням п.1.32, ст.1, пп.5.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.141.1 ст.141 ПК України.

Не погоджуючись із зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями, як незаконними, Позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, 19 квітня 2012 р. подав до Державної податкової служби у Закарпатській області скаргу за №278. За результатами розгляду скарги, Державною податковою службою у Закарпатській області прийняте рішення за №1099/10/10-244 від 21.06.2012 року, згідно якого: податкове повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ Закарпатської області ДПС форми «Р»№19/22-0/30913130 від 10.04.2012 року залишено без змін; збільшено суму податку на прибуток підприємств на 4973,00 грн., та суму штрафних санкцій на 1242,75 грн., визначені податковим повідомленням-рішенням Ужгородської МДПІ Закарпатської області ДПС форми «Р»№18/22-0/30913130 від 10.04.2012 року; залишено без задоволення скаргу Генерального директора ПрАТ «Єврокар»від 19.04.2012 року (вхідний №81/с ДПС у Закарпатській області від 23.04.2012 року); зобов'язано Ужгородську МДПІ Закарпатської області прийняти та направити (вручити) на адресу ПрАТ «Єврокар»податкове повідомлення-рішення (за формою Р) на суму податку на прибуток на 4973,00 грн., та суму штрафних санкцій на 1242,75 грн.

10 липня 2012 року на адресу Підприємства надійшло податкове повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ Закарпатської області ДПС форми «Р»№000114/22-0/30913130 від 07.07.2012 року, згідно якого Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 6215,75 грн., в т.ч. за основним платежем 4973,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1242,75 грн. 02 липня 2012 року Підприємством до Державної податкової служби України була подана скарга на податкові повідомлення-рішення форми «Р»№18/22-0/30913130 від 10.04.2012 р., №19/22-0/30913130 від 10.04.2012 р. та рішення Державної податкової служби у Закарпатській області №1099/10/10-244 від 21.06.2012 р (надалі -Скарга №419 від 02.07.2012 р.). 16 липня 2012 року, після отримання податкового повідомлення-рішення форми «Р»000114/22-0/30913130 від 07.07.2012 року, Підприємство подало до Державної податкової служби України доповнення до скарги №87 від 03 травня 2012 року та додатково з підстав викладених у скарзі оскаржило зазначене податкове повідомлення-рішення.

Рішенням ДПС України від 03.09.2012 р. №1251-10/61-12/10-2115 (отримане Позивачем 07.09.2012 р.), ДПС України податкові повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ від 10.04.2012 р. №18/22-0/30913130, №19/22-0/30913130 з урахуванням рішення ДПС У Закарпатській області, прийнятого за результатом розгляду скарги (податкове повідомлення-рішення від 07.07.2012 р. №000114/22-0/30913130) залишила без змін, а скаргу Позивача -без задоволення.

ПрАТ «Єврокар»не погоджуючись з податковими повідомленнями -рішеннями Ужгородської МДПІ у Закарпатській області форми «Р»від 10.04.2012 р. №19/22-0/30913130, №18/22-0/30913130, форми «Р»від 07.07.2012 р. №000114/22-0/30913130 (далі разом -оскаржувані податкові повідомлення-рішення) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом у якому просить їх визнати протиправними та скасувати.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Акт позапланової перевірки містить висновки, про порушення ПрАТ «Єврокар»п. 13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.160.1 ст.160 ПК України та вимог ст.11 Конвенції між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно. А саме, під час первірки ПрАТ «Єврокар»не представлено до перевірки документів, які б підтверджували те, що банківські відсотки, сплачені UniCredit Bank Czech Republic a.s. за користування кредитом, гарантовані Урядом другої Договірної держави, то відповідно до вимог ст. 11 Конвенції, доходи, отримані нерезидентом у вигляді відсотків, підлягають оподаткуванню за ставкою 5 % (абз.2 стор.37 Акту позапланової перевірки).

Відповідно п.3 ст.11 Конвенції: «Незважаючи на положення пункту 2, проценти, що виникають у Договірній Державі і одержуються, і фактично належать Уряду другої Договірної Держави, включаючи її політико-адміністративний підрозділ та місцеві органи влади, Центральному Банку, включаючи будь-якій інший фінансовий інститут, який повністю належить цьому Уряду, або проценти, одержані по займу і гарантовані цим Урядом, повинні бути звільнені від податку у першій згаданій Договірній Державі».

25.05.2009 р. між ПрАТ «Єврокар»та UniCredit Bank Czech Republic a.s. укладено експортний кредитний договір №ВС00010 (надалі - Кредитний договір). На виконання вказаного договору ПрАТ «Єврокар»за період з 01.01.2010 по 30.09.2011 року перерахувало UniCredit Bank Czech Republic a.s. відсотки за користування кредитом на суму 6287111,47 грн. Відповідно до п.3 ст.1 Кредитного договору проценти являються доходом нерезидента від боргових вимог, тобто процентами, що підпадають під дію п.4 ст.11 Конвенції. Згідно п. 4.03 ст.4 Кредитного договору кредитування (ПрАТ «Єврокар») здійснюється за умови отримання страхового покриття Державної корпорації з експортних гарантій та страхування (агенції EGAP) - акціонерного товариства, яким в повному обсязі полодіє держава Чеська республіка, і яке згідно Закону Чеської Республіки №58/1995 «Про страхування та фінансування експорту з державною підтримкою», разом із Міністерством промисловості і торгівлі Чеської республіки, Чеським експортним банком та Агентством CzechTrade входить до системи органів, що здійснюють державну підтримку експорту. Відповідно до р.1 «Визначення», п.8.01. ст. 8 Кредитного договору кредитні ризики, які покриті агенцією EGAP, розповсюджуються і на несплату відсотків.

З огляду на умови Кредитного договору проценти, що виникають в Україні і сплачуються нерезиденту, як проценти, одержані по займу і гарантовані агенцією EGAP, є такими, що гарантовані Урядом, та підлягають звільненню від оподаткування в Україні на підставі п.3 ст.11 Конвенції.

Вказана обставина також підтверджується листами: від 09.06.2009 р., підписаного директором департаменту страхування експортних ризиків агенції EGAP п. Martin Durina «відносно страхування експортних кредитних ризиків по експортному кредитному договору №ВС00010 від 25.05.2009 р., укладеному між ЗАТ «Єврокар», Україна та УніКредитбанк Чеська республіка даним листом підтверджуємо, що АТ garancni a pojistovaci spolecnost, a.s»(EGAP) являється державною кредитною страховою компанією, якою в повному обсязі володіє Чеська республіка. Основним видом діяльності EGAP являється страхування експортних кредитів від експортних кредитних ризиків. Даний вид страхування здійснюється при державній підтримці, яка полягає в наданні державою гарантій по зобов'язанням EGAP, які виникають в зв'язку з договорами страхування. Експортний кредит, виданий згідно експортного кредитного договору №ВС00010 від 25.09.2009 р. застрахований від експортних кредитних ризиків агентством EGAP та зобов'язання EGAP, які виникають по договору страхування даного кредиту, забезпечуються державною гарантією»; листом агенції EGAP від 11.04.2012 р., в яких остання підтвердила, що є державною компанією Чеської республіки, що законодавчо наділена правом здійснювати державну підтримку експорту, тобто надавати державні гарантії за експортними кредитами, а в зв'язку з тим, що Кредитний договір застрахований EGAP від усіх політичних ризиків згідно страхового полісу №107007042 від 12 червня 2009 р., в розумінні Конвенції, проценти, що отримує UniCredit Bank Czech Republic a.s по такому Кредитному договору та їх сплата з боку ПрАТ «Єврокар»застраховані полісом EGAP (гарантовані Чеською Республікою); листом UniCredit Bank Czech Republic a.s. від 22.03.2012 р., згідно якого останній також підтверджує, що проценти, які сплачуються ПрАТ «Єврокар»по Кредитному договору гарантовані Урядом Чеської Республіки через агенцію EGAP; листом Міністерства Фінансів Чеської республіки, отриманим ПрАТ «Єврокар»через Посольство України в Чеській республіці (лист від 24.04.2012 р.), в якому прямо зазначено, що «Враховуючи те, що страхова агенція EGAP є компанією, яка повністю знаходиться в державній власності, проценти, одержані по займу гарантованому EGAP, можна розглядати як проценти, одержані по займу, який є гарантований урядом ЧР, тобто згідно Конвенції такі проценти мають бути звільнені від податків в країні з джерелом походження, відповідно до п.3 ст.11 Конвенції.»Слід зауважити, згідно вказаного листа Міністерство фінансів Чеської республіки також пояснює ст.7 Протоколу до Конвенції від 08 вересня 2011 року, згідно якого, чеська і українська сторони дійшли згоди щодо інтерпретації ст.11 Конвенції в новій редакції, яка технічно уточнює існуючий текст, а саме, перераховує суб'єкти (включаючи і EGAP), на які поширюється дія п.3 ст.11 Конвенції.

З огляду на викладені обставини, враховуючи, що проценти, одержані по займу UniCredit Bank Czech Republic a.s., гарантовані Урядом Чеської республіки через фінансовий інститут, який повністю належить цьому Уряду, а саме агенцію EGAР, та, в силу приписів п.3 ст.11 Конвенції, є такими, що звільнені від оподаткування в Україні, висновки Відповідача, на підставі яких Позивачу донараховано 363 013,50 грн. грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, в т.ч. 314 355,20 грн. за основним платежем, 48 658,30 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, є непідтвердженими належними засобами доказування, та спростовуються наведеними вище доказами, а повідомлення-рішення форми «Р»№19/22-0/30913130 від 10.04.2012 р. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в повному обсязі.

Акт позапланової перевірки також містить висновки про те, що ПрАТ «Єврокар»порушив вимоги п.1.32 ст.1, пп. 5.5.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп.14.1.27, пп.14.1.36. п.14.1 ст.14, пп. 141.1 ст.141 Податкового кодексу України, що призвело до завищення Позивачем валових витрат на загальну суму 7 939 084,00 грн. за період з 01.01.2010 р. по 30.09.2011 р., в т.ч. за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р. - на 3 166 611,00 грн., за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2011 р. -на 4 772 473,00 грн. Такі висновки Акту позапланової перевірки ґрунтуються на тому, що в перевіряємий період Позивачем, при наявності власних обігових коштів, по чотирьох з семи отриманих кредитах, безпідставно залучались кредитні кошти, відсотки за користування якими необґрунтовано відносились до валових витрат.

Так, згідно п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», «господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою».

Згідно до пп.5.5.1 п.5.1 ст.5 вищевказаного Закону: «До складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку».

Положеннями пп.14.1.27, пп.14.1.36. п.14.1 ст.14, ст.141 ПК України також визначаються поняття «витрати», «господарська діяльність»і «особливості визначення складу витрат платника податку в разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями»та відповідно до пп.141.1 ст.141 ПК України: «До складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку».

Суд констатує, що всі отримані ПрАТ «Єврокар»кредитні кошти за перевіряємий період, в тому числі по тих чотирьох кредитах, по яких сплачені банківські відсотки на суму 7 939 084,00 грн., у Акті позапланової перевірки, визнані такими, що необґрунтовано віднесені підприємством до складу валових витрат, а саме: з АКІБ «УкрСибБанк»- кредитний договір №11428125000 від 23.03.2011 року; з ПАТ «Альфа-банк»- договір про відкриття кредитної лінії № 72-МВ/10 від 22.09.2010 року; з ВАТ «УніКредитБанк»- кредитний договір №38-СВ від 28.09.2009 року; з ПАТ «Альфа-банк»- договір про відкриття кредитної лінії №49/11 від 12.04.2011 року, використовувались виключно за призначенням та у зв'язку з веденням підприємством господарської діяльності. Даний факт знайшов своє повне підтвердження в Акті позапланової перевірки (стор.13-17; абз.11 стор.18 Акту).

З огляду на викладене, віднесення Позивачем до складу валових витрат всіх (в тому числі і зазначених вище) нарахованих у перевіряємому періоді процентів за борговими зобов'язаннями є обґрунтованим та таким, що в повній мірі відповідає положенням п.1.32 ст.1; пп.5.5.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп.14.1.27, пп.14.1.36. п.14.1 ст.14, ст.141 ПК України.

Суд спростовує доводи Відповідача, щодо необхідності зменшення валових витрат на суму відсотків по отриманим кредитам у зв'язку із одночасним наданням поворотної фінансової допомоги, придбанням корпоративних прав, тощо оскільки такі безпідставні та нормативно не обґрунтовані. Ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Податковий кодекс України не містить норми, яка б прямо забороняла включати до валових витрат підприємства суми сплачених відсотків за користування кредитними коштами, які використовуються з метою здійснення господарської діяльності у зв'язку із наданням таким підприємством поворотної фінансової допомоги.

З огляду на викладене, суд вважає неправомірним донарахування Позивачу податку на прибуток у сумі 1 882 615,00 грн. у зв'язку із безпідставним зменшенням ПрАТ «Єврокар»валових витрат на суму процентів за кредитами.

У Акті позапланової перевірки містяться висновки Відповідача про порушення ПрАТ «Єврокар»п.1.32 ст.1, пп. 5.5.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп.14.1.27, пп.14.1.36. п.14.1 ст.14, пп. 141.1 ст.141 Податкового кодексу України, що призвело до завищення Позивачем валових витрат на загальну суму 2 444 271,00 грн. за період з 01.01.2010 р. по 30.09.2011 р. та ґрунтуються на тому, що вартість послуг по поверненні зворотної тари та послуг по організації перевезення неправомірно включено підприємством до собівартості товарів, як такі, що не пов'язано з господарською діяльністю підприємства.

Основним видом діяльності Позивача є виробництво автомобілів марки Skoda. Виробництво вказаних автомобілів здійснюється із оригінальних деталей (комплектуючих), що придбаваються Позивачем у Skoda Auto a.s. Чеська Республіка, згідно укладених Контрактів на поставку комплектуючих.

Відповідно до положень вказаних Контрактів поставка комплектуючих здійснюється на умовах EXW (франко-завод) -Млада Болеслав (Чехія) та FCA (франко-перевізник) -Млада Болеслав, Квасіні, та/або інше місто в Чеській Республіці, що визначається самостійно Skoda Auto a.s. для окремих моделей, в редакції Інкотермс, діючій на момент здійснення поставки. Згідно Інкотермс 2000, термін EXW "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

Термін FCA-"франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці (згідно контрактів на поставку, це площини продавця). Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення.

Такими чином, виходячи з умов Договорів поставки комплектуючих та базисів поставки EXW- франко-завод, FCA- франко-перевізник (в редакції Інкотермс 2000), на ПрАТ «Єврокар»покладений обов'язок забезпечити організацію здійснення такої господарської операції, як поставка комплектуючих з площин продавця на площини покупця, в т.ч. і шляхом забезпечення відповідної кількості вагонів під завантаження в м. Млада Болеслав, Квасіні, Добровіце (Чеська республіка).

Для виконання договірних зобов'язань по Договору з компанією Skoda Auto a.s., ПрАТ «Єврокар»за спірний період залучалася компанія АТ Slovakia Medzinarodna preprava a.s.»(експедитор), яка використовувала для таких перевезень вагони загального парку та вагони приватного парку (Договір №0503/09 від 05.03.2009 р.). При цьому слід зазначити, що вагони приватного парку, які використовуються для здійснення перевезень, є специфічними, спеціально призначеними для перевезення комплектуючих для виробництва автомобілів та найбільш оптимальними за своєю конструкцією та обсягом можливого завантаження комплектуючих, у зв'язку з чим підприємством для належної організації господарської діяльності з виробництва автомобілів через експедитора залучена визначена кількість вагонів приватного парку, які постійно використовуються в технологічному процесі поставок комплектуючих для виробництва автомобілів, що підтверджується міжнародними транспортними накладними, актами виконаних робіт.

Відповідно до п.1, п.п.1.1, 1.3 Додатку №2 до Договору №0503/09 від 05.03.2009 р., ПрАТ «Єврокар»придбаває та оплачує експедитору не витрати на оплату послуг по поверненню пустих вагонів, а комплексну послугу -транспортно-експедиційні послуги, однією із складових якої є перевезення вагонів у зворотному напрямку під завантаження.

Згідно умов Додатку №2 до Договору №0503/09 від 05.03.2009 р. (в редакції від 02.03.2010 року), між Позивачем і експедитором погоджено структуру послуги, її вартість, спосіб надання послуги (за допомогою вагонів приватного або загального парку) та маршрут перевезень. Вказана послуга є комплексною та включає 3 складові: перевезення вантажу, перевезення вагонів в зворотному напрямку під навантаження комплектуючими, організація перевезення.

Як вбачається з погоджених сторонами умов перевезення, вагони приватного парку не повертаються експедитору АТ ess Slovakia Medzinarodna preprava a.s.», а перевозяться в зворотному напрямку на адресу постачальника Skoda Auto a.s. під завантаження комплектуючими -у м. Млада Болеслав або Добровіце (Чехія), в залежності від місця поставки комплектуючих, для їх наступної поставки ПрАТ «Єврокар»відповідно до умов Контрактів на поставку комплектуючих, в яких зазначаються маршрути прямування вагонів, як пустих, так і з тарою. Так, Додатком №2 до Договору №0503/09 від 05.03.2009 р. визначений наступний маршрут: Млада Болеслав / Добровіце (Чехія) -Горні Лідец/Луки под. Макитоу (кордон) -Чиерна над Тиссоу (Словаччина) -державний кордон України та в зворотному напрямі за перевезення вагонів приватного парку (з вантажем та порожніх вагонів) та встановлені тарифи на такі перевезення. Вказані обставини додатково підтверджуються міжнародними транспортними накладними на порожні приватні вагони, в яких вказується місце відправки вагонів та їх одержувача -Skoda Auto a.s., Млада Болеслав, Квасіні, Добровіце.

Таким чином, перевезення вагонів у зворотному напрямку під навантаження на адресу постачальника (Skoda Auto a.s.) для подальшої поставки в них комплектуючих Позивачу, безпосередньо пов'язане з підготовкою, організацією та веденням виробництва, є невід'ємною складовою комплексної господарської операції -поставки комплектуючих, а тому витрати, пов'язані з оплатою експедитору послуг по поставці комплектуючих безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю Позивача і є законною, документально підтвердженою складовою валових витрат на підставі пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, висновок Відповідача про завищення валових витрат на суму 2 444 271,00 грн. за період з 01.01.2010 р. по 30.09.2011 р. у вигляді понесених витрат на оплату послуг по перевезенню порожніх вагонів при забезпеченні підприємством транспортування комплектуючих для виробництва автомобілів та донарахування Позивачу податку на прибуток на суму 591 742, 00 грн. є протиправним.

За наведених обставин, виходячи з того факту, що валові витрати на загальну суму 7 919 194 грн. та 2 444 271 грн. в період з 01.01.2010 р. по 30.09.2011 р. відображені Позивачем у повній відповідності з положеннями»п.1.32 ст.1, пп. 5.5.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп.14.1.27, пп.14.1.36. п.14.1 ст.14, пп. 141.1 ст.141 Податкового кодексу України, донарахування податку на прибуток на загальну суму 2 743 687,75 грн. є протиправним, а повідомлення-рішення форми «Р»№ 18/22-0/30913130 від 10.04.2012 р., форми «Р»№000114/22-0/30913130 від 07.07.2012 є такими, що підлягають скасуванню в повному обсязі.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 104-107, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Єврокар" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції форми "Р" від 10.04.2012р. №19/22-0/30913130, №18/22-0/309131 та №000114/22-0/30913130 від 07.07.2012р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 2146,00 (дві тисячі сто сорок шість гривень) грн.

4.Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Маєцька Н.Д.