Ухвала суду № 28737918, 10.01.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 січня 2013 р. Справа № 2а/0270/5864/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання: Яковенка Дмитра Олександровича,

представника позивача: Гралєвського Л.Й.,

представника відповідача: Ридзевського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції

до: відділу державної виконавчої служби Липовецького районного управління юстиції

про: зобов'язання зняти арешт з частини майна,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції до відділу державної виконавчої служби Липовецького районного управління юстиції про зобов'язання зняти арешт з частини майна.

Як випливає із позовної заяви, орган державної податкової служби звернувся до суду із вимогою зобов'язати відділ державної виконавчої служби Липовецького районного управління юстиції зняти арешт з частини майна, яке належить ПАТ "Екологія, комунальне обладнання" та яке знаходиться в податковій заставі відповідно до актів опису майна Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції: №4/00240017 від 8 грудня 2011 року, №5/00240017 від 8 грудня 2011 року та №6/00240017 від 13 січня 2012 року.

В ході судового розгляду судом постановлено на розгляд представників сторін питання щодо закриття провадження у справі в зв'язку з тим, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача зазначив, що, на його думку, ця справа підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду.

Представник відповідача з приводу поставленого на розгляд питання поклався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд зважає на таке.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина 1 статті 2 КАС України).

У позовній заяві податковий орган, посилаючись на положення Податкового кодексу України, обгрунтовує підстави та обставини виникнення податкової застави на майно ПАТ "Екологія, комунальне обладнання", серед якого і нерухоме майно.

Одночасно позивач зазначає, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження головного державного виконавця відділу ДВС Липовецького РУЮ №34925358 від 25 жовтня 2012 року накладено арешт на нерухоме майно ПАТ "Екологія, комунальне обладнання", яке перебуває в податковій заставі, чим, на думку податкового органу, порушено його права та інтереси.

Таким чином, позивач вважає порушеними свої майнові інтереси та звернувся до суду із вимогою зобов'язати відділ державної виконавчої служби Липовецького районного управління юстиції зняти арешт з частини майна, яке належить ПАТ "Екологія, комунальне обладнання".

Однак, на переконання суду, у смпорі між органом державної податкової служби та органом державної виконавчої служби наявний спір про право, а також у правовідносинах, що виникли, відсутні ознаки публічно-правового спору, що виключає можливість його розгляду в прядку адміністративного судочинства.

До такого висновку суд дійшов з огляду на те, що публічно-правовий спір - це відносини, які виникають внаслідок реального або уявного порушення прав, свобод та інтересів учасників публічно-правових відносин.

Публічно-правові відносини - це відносини між органами влади і їх посадовими чи службовими особами, які здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень і фізичними та юридичними особами.

Відтак, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватися суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Крім того, частиною першою статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Згідно з роз'ясненнями, що надані у пункті 4 постанови пленуму Верховного Суду України №6 від 27 серпня 1976 року "Про судову практику у справах про виключення майна з опису", за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян та організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. У таких справах відповідачами суд залучає боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках -особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Право застави майна є похідним від права власності і належить до речових прав щодо володіння, користування та розпорядження майном з певними обмеженнями, регулювання яких здійснюється актами цивільного законодавства (Цивільним кодексом України, Законами України "Про заставу", "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" тощо).

Вимоги заставодержателя про звільнення заставленого майна з-під арешту мають цивільно-правову природу і підлягають захисту способами, визначеними Цивільним кодексом України для захисту майнових прав, а вирішення такої справи потребує з'ясування наявності цивільного права на майно у сторін спору.

Згідно з пунктом 5 роз'яснень президії Вищого господарського суду України № 04-5/365 від 28 березня 2002 року особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Таким чином, даний спір не є публічно-правовим спором в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Окрему увагу суд звертає на положення статті 17 КАС України, згідно з якими юрисдикція адміністративних судів пощирюється на публічно-правові спори, в тому числі й на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Однак, представник податкового органу не зміг навести правову підставу звернення органу державної податкової служби до адміністративного суду із вимогою зобов'язати відділ державної виконавчої служби зняти арешт з окремого майна.

За наведених обставин, зважаючи на відсутність у податкового органу повноважень звертатися до адміністративного суду із вимогами, що заявлені у цьому позові, а також в зв'язку з тим, що у спірних правовідносинах наявний спір про право, тому суд з урахуванням пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України дійшов висновку про закриття провадження у справі.

При цьому суд звертає увагу на те, що вимога про зобов'язання відділ державної виконавчої служби Липовецького районного управління юстиції зняти арешт з частини майна, яке належить ПАТ "Екологія, комунальне обладнання" слід розглядати в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.ст. 157, 165, 186, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Провадження у справі за позовом Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції до відділу державної виконавчої служби Липовецького районного управління юстиції про зобов'язання зняти арешт з частини майна закрити.

Роз'яснити позивачу, що розгляд даного спору належить до юрисдикції господарського суду Вінницької області.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович