Рішення № 28737820, 27.12.2012, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 2011/6340/2012

№ провадження 2/2011/3691/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2012 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого -судді Грищенко І.О.

при секретарі Самогньозд О.І., .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи КП «Харківське МіськБТІ», приватне підприємство "Слово РК", ОСОБА_3, про визнання недійсним договору про розподіл майна подружжя, анулювання реєстрації права власності та визнання права власності в порядку поділу майна подружжя ,

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору про розподіл майна подружжя, анулювання реєстрації права власності та визнання за ним права власності на об"єкти нерухомого майна в порядку поділу майна подружжя.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з 06.07.1991 року по 02.12.2009 року перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 За час шлюбу сторонами було придбане наступне майно : нежитлові приміщення 1-го поверху № 9,10,12,13 в будівлі літ. «А-14», загальною площею 296,9 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_2 ;нежитлові приміщення підвалу № XIY, XY, XVI, 1-го поверху № 1а, 2б, 3а, 4а, 1-4, 2а, 8, 9б, 9в, 10б, 10в, 11а, 12а, 13а, 14а, 15а, 17-24, 23а, 24а, 24б, 16а, 21а в літ. «А-14», загальною площею 762,0 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_3 ; нежитлова будівля літ. «Т-3»загальною площею 5223,6 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_4 ; квартира АДРЕСА_5 ; квартира АДРЕСА_6. 24.07.2009 року між подружжям було укладено договір про розподіл майна подружжя, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, 24.07.2009 року, р.№ 2371, зареєстрований в КП «Харківське МіськБТІ»05.10.2009 року, р.№ 27871392, відповідно до умов якого, в його власність перейшли - квартира АДРЕСА_5 ; квартира АДРЕСА_6; у власність ОСОБА_2 перейшли- нежитлові приміщення 1-го поверху № 9,10,12,13 в будівлі літ. «А-14», загальною площею 296,9 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_2 ; нежитлові приміщення підвалу № XIY, XY, XVI, 1-го поверху № 1а, 2б, 3а, 4а, 1-4, 2а, 8, 9б, 9в, 10б, 10в, 11а, 12а, 13а, 14а, 15а, 17-24, 23а, 24а, 24б, 16а, 21а в літ. «А-14», загальною площею 762,0 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_3 . Даний договір було укладено на вкрай невигідних для нього умовах , під впливом тяжкої обставини, яка полягає в тім, що відносно нього було порушено кримінальну справу за ознаками ч. 2 ст. 286 КК України , він перебував під слідством , а відтак, існувала загроза втрати майна, через що, діючи в інтересах сім"ї, він вимушений був погодитись з пропозицією відповідача щодо укладення даного договору та саме на таких умовах, які були для нього вкрай невигідні, тому що він передавав у власність другій стороні правочину майно- нежитлові приміщення, з якими безпосередньо була пов"язана його підприємницька діяльність.

1 червня 2011 року заочним рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та визнано недійсним договір про розподіл майна подружжя, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, 24.07.2009 року, р.№ 2371, зареєстрований в КП «Харківське МіськБТІ»05.10.2009 року, р.№ 27871392. Застосовані правові наслідки визнання правочину недійсним. За ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя визнано право власності на квартиру АДРЕСА_6, загальною площею 100,9 кв.м., житловою площею 76,5 кв.м, на нежитлові приміщення підвалу № XIY, XY, XVI, 1-го поверху № 1а, 2б, 3а, 4а, 1-4, 2а, 8, 9б, 9в, 10б, 10в, 11а, 12а, 13а, 14а, 15а, 17-24, 23а, 24а, 24б, 16а, 21а в літ. «А-14», загальною площею 762,0 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_3 та на нежитлові приміщення 1-го поверху № 9,10,12,13 в будівлі літ. «А-14», загальною площею 296,9 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_2.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду, подала заяву про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 26 березня 2012 року заява про перегляд заочного рішення задоволена, заочне рішення суду скасовано та справа призначена до розгляду в загальному порядку.

Позивач та його уповноважений представник , яка діє на підставі договору про надання правової допомоги, в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, наведені в обгрунтування.

Відповідач ОСОБА_2 та її уповноважені представники, які діють на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнали та заперечували проти їх задоволення . Свої заперечення мотивують тим, що саме ОСОБА_1 виступив ініціатором укладення договору про розподіл майна подружжя. Умови життя позивача не примушували його відмовлятися від майна. Він постійно мав великий дохід від своєї діяльності, а тому відчужувати належне йому майно вкрай необхідної потреби, крім власного бажання та особистої волі, не було. Наведений позивачем фактаж щодо порушення відносно нього кримінальної справи, знаходження його в період з 28.07.2009 року по 10.08.2009 року під вартою, засудження за вироком суду від 13.11.2009 року, ніяким чином не пов"язаний з укладенням оспорюваного правочину .

Представник КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" просив вирішити спір на розсуд суду.

Нотаріус, яка посвідчила правочин, не залучалась до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виходячи з того, що позивач обґрунтовуючи недійсність правочину, не посилається на неправомірні дії нотаріуса, крім того, нотаріус в розумінні ст.. ст.. 30, 34, 35 ЦПК України не є особою, прав та обов"язків якої стосується спір сторін, оскільки відсутня її юридична зацікавленість в результатах розгляду справи судом та реалізації прийнятого рішення.

Враховуючи ту обставину, що на час вирішення справи право власності на нежитлові приміщення підвалу № XIY, XY, XVI, 1-го поверху № 1а, 2б, 3а, 4а, 1-4, 2а, 8, 9б, 9в, 10б, 10в, 11а, 12а, 13а, 14а, 15а, 17-24, 23а, 24а, 24б, 16а, 21а в літ. «А-14», загальною площею 762,0 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_3 , відповідно даних КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", зареєстровано за ПП "Слово РК" , право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 9,10,12,13 в будівлі літ. «А-14», загальною площею 296,9 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_2, відповідно даних КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", зареєстровано за ОСОБА_3, їх залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Представник ПП "Слово РК" та третя особа- Джеджея З.В. в судове засідання не з"явилися, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи двічі повідомлені своєчасно та належним чином, що підтверджено даними, які містяться в матеріалах справи.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та докази, надані сторонами в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень на позовні вимоги, дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З 06.07.1991 року по 02.12.2009 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі.

За час шлюбу позивачем та відповідачем було придбане наступне майно: нежитлові приміщення 1-го поверху № 9,10,12,13 в будівлі літ. «А-14», загальною площею 296,9 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_2 ;нежитлові приміщення підвалу № XIY, XY, XVI, 1-го поверху № 1а, 2б, 3а, 4а, 1-4, 2а, 8, 9б, 9в, 10б, 10в, 11а, 12а, 13а, 14а, 15а, 17-24, 23а, 24а, 24б, 16а, 21а в літ. «А-14», загальною площею 762,0 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_3 ; нежитлова будівля літ. «Т-3»загальною площею 5223,6 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_4 ; квартира АДРЕСА_5 ; квартира АДРЕСА_6, що підтверджено документально, яке їм належало на праві спільної сумісної власності.

24.07.2009 року між сторонами було укладено договір про розподіл майна подружжя, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 24.07.2009 року, р.№ 2371, зареєстрований в КП «Харківське Міське БТІ»05.10.2009 року, р.№ 27871392, відповідно до умов якого, у власність ОСОБА_1 переходить квартира АДРЕСА_5 , квартира АДРЕСА_6. У власність ОСОБА_2 переходять нежитлові приміщення 1-го поверху № 9,10,12,13 в будівлі літ. «А-14», загальною площею 296,9 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_2 ; нежитлові приміщення підвалу № XIY, XY, XVI, 1-го поверху № 1а, 2б, 3а, 4а, 1-4, 2а, 8, 9б, 9в, 10б, 10в, 11а, 12а, 13а, 14а, 15а, 17-24, 23а, 24а, 24б, 16а, 21а в літ. «А-14», загальною площею 762,0 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_3 . В п. 5 вказаного договору зазначено про те, що сторонами при розподілі майна враховані інтереси двох неповнолітніх дітей.

В обгрунтування своєї позиції щодо перебування його під час укладення угоди під впливом тяжкої обставини , позивач посилається на той факт, що даний договір було укладено на вкрай невигідних для нього умовах , під впливом тяжкої обставини. Так, 14.12.2008 року ним було скоєно дорожньо - транспортну пригоду, в наслідок якої загинула людина , два інших потерпілих отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості. Відносно нього прокуратурою м. Харкова 14.12.2008 року було порушено кримінальну справу за ознаками ч.2 ст.286 КК України. 28.07.2009 року його було затримано , 31.07.2009 року Фрунзенським районним судом м. Харкова було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Також зазначає, що умови цієї угоди були для нього вкрай невигідними, тому що перехід у власність дружини нежитлових приміщень позбавлений можливості займатися підприємницькою діяльністю . Відтак, посилаючись на вимоги ст.. 233 ЦК України, вважає, є підстави для визнання такого правочину недійсним. Вважає, що його дружина фактично скористалася моментом, враховуючи тяжкий психологічний стан, в якому він знаходився , щоб діяти виключно в своїх інтересах. Так, на підставі рішення суду від 2 грудня 2009 року за ініціативою ОСОБА_2 шлюб між сторонами було розірвано.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до вимог ст. 233 ЦК України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Збігом тяжких обставин слід вважати такий майновий або особистий стан громадянина чи його близьких ( крайня нужденність, хвороба ) , які примусили укласти угоду на вкрай невигідних для нього умовах.

Відповідно до вимог ст.. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В процесі розгляду справи було встановлено, що на момент укладання угоди про розподіл майна подружжя, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, через що в інтересах сім»ї, а саме задля забезпечення збереження майна, яке приносить сім"ї прибуток, було прийнято рішення про необхідність укладення такої угоди. Витрати у зв"язку з укладенням вказаного вище договору оплачено позивачем ( п. 8 договору).

Позивач та його представник не надали до суду належні та допустимі докази на підтвердження обгрунтованості заявлених вимог, а саме, на підтвердження факту наявності тяжких обставин та явної невигідності вчиненого правочину на момент його укладення.

Так, в процесі розгляду справи відповідач пояснила, що після події ДТП, про яку зазначає її колишній чоловік, він продовжував жити в звичайному для нього ритмі, працював, вживав необхідні заходи щодо відшкодування шкоди, завданої в результаті його дій. Позивач не надав доказів на спростування вказаного твердження відповідача.

Невигідність правочину , на думку позивача, мала місце лише тоді, коли його дружина подала заяву про розірвання шлюбу, припинивши з ним будь- які стосунки.

Відтак, на час укладення правочину, позивач , який перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, передав в її власність те нерухоме майно, що було їхньою спільною сумісною власністю, прибуток від якого отримував сім"я, який було вчинено з урахуванням інтересів неповнолітніх дітей.

Тобто, на момент вчинення правочину не існувало обставин, які б свідчили про його невигідність для позивача.

На підставі викладеного, суд вважає, що законних підстав для визнання договору про розподіл майна подружжя, недійсним, не вбачається, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Також позивач просить в порядку поділу майна подружжя визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_6, загальною площею 100,9 кв.м., житловою площею 76,5 кв.м, на нежитлові приміщення підвалу № XIY, XY, XVI, 1-го поверху № 1а, 2б, 3а, 4а, 1-4, 2а, 8, 9б, 9в, 10б, 10в, 11а, 12а, 13а, 14а, 15а, 17-24, 23а, 24а, 24б, 16а, 21а в літ. «А-14», загальною площею 762,0 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_3, на нежитлові приміщення 1-го поверху № 9,10,12,13 в будівлі літ. «А-14», загальною площею 296,9 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_2.

У власність відповідача просив виділити нежитлову будівлю літ. «Т-3»загальною площею 5223,6 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_4, та квартиру АДРЕСА_5.

В судовому засіданні було встановлено, що сторонами було досягнуто домовленості, що право власності на об"єкт нерухомого майна- нежитлова будівля літ. «Т-3»загальною площею 5223,6 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_4, який також було придбано в період перебування сторін в зареєстрованому шлюбі, який є спільною сумісною власністю, переходить у власність ОСОБА_2 Однак, 22.11.2011 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 320 000 грн, що є еквівалентом 40 000 доларів США, після продажу нею вказаної вище нежитлової будівлі, про що позивачем складено власноручно розписку, копія якої долучена до матеріалів справи. Твердження ОСОБА_1 про те, що він отримані ним грошові кошти витратив на оплату орендної плати за землю по провул. Симферопольському, 6, що ним вчинено в інтересах ОСОБА_2, не знайшло свого підтвердження, тому що за даними наданих меморіальних ордерів, копії яких долучено до матеріалів справи, вбачається, що платіж вчинено на користь ТОВ Веста, яке належить ОСОБА_1, що також знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.

Зважаючи на те, що договір про розподіл майна подружжя, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, 24.07.2009 року, реєстровий № 2371, є дійсним, підстав для поділу майна подружжя, яке було предметом поділу та поділено на підставі вказаного вище договору, в судовому порядку не вбачається, а тому , вимоги позивача в цій частині також не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,57-60, 209,212,214-215 ЦПК України, ст.. ст..215, 233 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про розподіл майна подружжя, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, 24.07.2009 року, реєстровий № 2371, про анулювання реєстрації права власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_6, загальною площею 100,9 кв.м., житловою площею 76,5 кв.м., на нежитлові приміщення підвалу № XIY, XY, XVI, 1-го поверху № 1а, 2б, 3а, 4а, 1-4, 2а, 8, 9б, 9в, 10б, 10в, 11а, 12а, 13а, 14а, 15а, 17-24, 23а, 24а, 24б, 16а, 21а в літ. «А-14», загальною площею 762,0 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_3, на нежитлові приміщення 1-го поверху № 9,10,12,13 в будівлі літ. «А-14», загальною площею 296,9 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_2, та про визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку поділу майна подружжя на квартиру АДРЕСА_6, загальною площею 100,9 кв.м., житловою площею 76,5 кв.м, на нежитлові приміщення підвалу № XIY, XY, XVI, 1-го поверху № 1а, 2б, 3а, 4а, 1-4, 2а, 8, 9б, 9в, 10б, 10в, 11а, 12а, 13а, 14а, 15а, 17-24, 23а, 24а, 24б, 16а, 21а в літ. «А-14», загальною площею 762,0 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_3, на нежитлові приміщення 1-го поверху № 9,10,12,13 в будівлі літ. «А-14», загальною площею 296,9 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_2- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І.О.Грищенко