Рішення № 28737068, 17.09.2012, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 2-2040/11

(2/401/566/12)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17.09.2012 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого -судді Спаї В.В.,

при секретареві - Пантелєєвій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 02.03.2007 р. між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № СNL- 301/073/2007, відповідно до умов якого позивач надав відповідачеві кредит на споживчі цілі на строк до 02.02.2017 року у розмірі 55 000,00 доларів США.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду зобов'язання за кредитним договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредит в розмірі 55 000,00 доларів США, що підтверджується валютним меморіальним ордером № 77 від 02.03.2007 року.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.п. 1.5.1 частини 2 кредитного договору погашення відповідної частини кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок.

На сьогоднішній день, як зазначається позивачем при зверненні до суду, відповідач не виконує зобов'язання за кредитним договором, та станом на 06.08.2010 р. розмір заборгованості складається з наступного: 51 521,54 дол. США та 19 219,08 грн., з яких: залишок заборгованості за кредитом - 47763,72 доларів США, заборгованість із сплати відсотків -3 757,82 доларів США; пеня - 19 219,08 грн.

Загальна сума заборгованості дорівнює 425 770.39 грн.; про стягнення даної суми з відповідача на користь позивача й заявлено вимогу у позові.

Підставу позову становлять приписи ст.ст. 526, 543, 544, 610, 612, 625, 1048, 1049 ЦК України.

У судове засідання позивач не з'явився, утім, в особі представника за довіреністю надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, та в якій не заперечував проти заочного розгляду справи та в якій просив суд повністю задовольнити поданий позов.

За ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У судове засідання відповідач, належним чином повідомлений, повторно не з'явився, причини неявки не повідомив, не надав заяви про розгляд справи у його відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Врахувавши заяву представника позивача та дослідивши докази в межа заявлених суду вимог згін ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

02.03.2007 р. між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № СNL- 301/073/2007, відповідно до умов якого позивач надав відповідачеві кредит на споживчі цілі на строк до 02.02.2017 року у розмірі 55 000,00 доларів США.

Укладаючи договір, сторони за ним погодили (п.п. 1.5.1 частини 2 кредитного договору), що погашення відповідної частини кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок.

Утім, відповідач не виконує зобов'язання за кредитним договором, та станом на 06.08.2010 р. розмір заборгованості складає 425 770.39 грн., яка складається з наступного: 51 521,54 дол. США та 19 219,08 грн., з яких: залишок заборгованості за кредитом - 47763,72 доларів США, заборгованість із сплати відсотків -3 757,82 доларів США; пеня - 19 219,08 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст.ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, та відповідач не скористувався правом брати участь у судовому засіданні та правом надання заперечень проти позову, не заперечував проти правильності зробленого позивачем розрахунку, через що розмір заборгованості є обставиною, яка не підлягає доказуванню (ч. 1 ст. 61 ЦПК України), тому позов підлягає задоволенню.

При ухваленні даного рішення враховується також те, що, укладаючи кредитний договір в іноземній валюті, відповідач -1 приймав на себе певні ризики, та, виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.

Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позивач зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до приписів ст.ст. 88 та 215 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 224, 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421, місце заходження: м. Київ, вул. Фізкультури, 28 «д») заборгованість за кредитним договором від 02.03.2007 р. №СNL-301/073/2007 в розмірі 425 770,39 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»(ЄДРПОУ 36789421, місце заходження: м. Київ, вул. Фівзкультури, 28 «д») судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 1700 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя