Рішення № 28737044, 18.01.2013, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 401/6730/12

(2/199/433/13)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18.01.2013 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого -судді Спаї В.В.,

при секретареві - Пантелєєвій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 26 червня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» ОСОБА_1 було укладено Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 1695, згідно якого позивач надав відповідачу грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Відповідно до п. 1.1.1 Договору кредиту надання Кредиту здійснюється окремими частинами (Траншами), зі сплатою 12,5 % (дванадцяти цілих п'яти десятих) відсотків річних та комісій в розмірі та в порядку, визначеному Договором кредиту, в межах максимального ліміту заборгованості до 70 000 (семидесяти тисяч) доларів США 00 центів.

Факт видачі кредитних коштів відповідачу підтверджується Заявами на видачу готівки N 19 від 26 червня 2006 року, №4 від 05 липня 2006 року,N5 від 21 липня 2006 року. Також, між позивачем та відповідачем 27 червня 2008 року укладено Додаткову угоду №1 до Договору кредиту, відповідно до якої з 01 червня 2008 року встановлено процентну ставку за користування кредитом на рівні 14% (чотирнадцяти цілих) процентів річних.

Порядок нарахування та погашення відсотків за кредитом встановлений п. п. 2.4. - 2.6. Договору кредиту, а саме Договором кредиту встановлено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в передостанній робочий день поточного місяця за період з передостаннього робочого дня попереднього місяця по день, що передує двом останнім робочим дням поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 10 (десятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, на рахунок в Жовтневому відділенні Дніпропетровської обласної філії АКБ «Укрсоцбаню, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування Кредитом в період (28-29-30-31/360). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду відповідач, порушуючи виконання умов п. п. 3.3.7., 3.3.9 договору кредиту в односторонньому порядку всупереч ст. 526, 530, 629 ЦК припинив повертати основну суму кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом. Тим самим відповідач порушив норми ст. 1054 ЦК, згідно з якою позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки, ст. 1049 ЦК, відповідно до якої позичальник зобов'язаний повернути позику в строк та в порядку, встановленому договором.

Відповідно ст. ст. 549, 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Відповідно п. п. 4.2 договору кредиту у разі прострочення позичальником терміну сплати комісії за оформлення кредитної справи та відкриття позичкового рахунку, визначеного в п. 3.3.14 Договору кредиту, строків сплати процентів, визначених п. 2.4. Договору кредиту, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. п. 1.1., 2.6.3, З.2.З., 4.4., 5.4. Договору кредиту, відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочки, що діє у цей період. Згідно з п. 4.3. Договору кредиту у разі порушення Відповідачем вимог п. п. 3.3.2. - 3.3.15. Договору кредиту, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від суми Кредиту, визначеного п. 1.1.1. Договору кредиту, за кожний випадок. Згідно з п. п. 4.3. Договору кредиту у разі порушення Відповідачем вимог п. п. 3.3.2. - 3.3.15. Договору кредиту, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від суми Кредиту, за кожен випадок.

Починаючи з 10 січня 2008 року відповідач не виконує обов'язки щодо повернення основної суми заборгованості та сплати відсотків за користування Кредитом. Позивач повідомляв відповідача про існування заборгованості та обов'язок її повного погашення, проте, на теперішній час заборгованість не погашена та відповідно до п. п. 3.3.10., 4.4., 4.5 договору кредиту відповідач зобов'язаний повністю погасити кредит, сплатити відсотки та нараховані штрафні санкції. Таким чином станом на 10 січня 2012 року сума заборгованості відповідача складає:

поточна заборгованість за кредитом - 31 522,00 доларів США;

прострочена заборгованість за кредитом - 22 736,41 доларів США;

поточна заборгованість за відсотками - 675,22 доларів США;

прострочена заборгованість за відсотками - 24 741,55 доларів США;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - 99 692,31 гривень;

штраф за невиконання умов договору - 111 857,20 гривень.

Всього заборгованість відповідача перед позивачем станом на 10 січня 2012 року становить 79 675,18 доларів США (що в еквіваленті у гривні складає 636 588,75 гривень по курсу НБУ на дату виготовлення розрахунку -7,9898 гривень за 1 долар США) та 211 549,51 грн., а разом 848 138 (вісімсот сорок вісім тисяч сто тридцять вісім) гривень 26 копійок.

Про стягнення даної суми з відповідача на користь позивача у позові й заявлено відповідну вимогу.

Підставу позову становлять приписи ст.ст. 509, 526, 530, 536, 610, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України.

У судове засідання позивач не з'явився, утім, в особі представника за довіреністю надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, та в якій не заперечував проти заочного розгляду справи, просив суд повністю задовольнити поданий позов.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У судове засідання відповідач, який належним чином повідомлений, повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, у зв'язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Врахував заяву представника позивача та дослідивши докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Як встановлено судом, 26 червня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» ОСОБА_1 був укладений договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 1695, згідно якого позивач надав відповідачу грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Відповідно до п. 1.1.1 Договору кредиту надання Кредиту здійснюється окремими частинами (Траншами), зі сплатою 12,5 % (дванадцяти цілих п'яти десятих) відсотків річних та комісій в розмірі та в порядку, визначеному Договором кредиту, в межах максимального ліміту заборгованості до 70 000 (семидесяти тисяч) доларів США 00 центів.

Факт видачі кредитних коштів відповідачу підтверджується заявами на видачу готівки N 19 від 26 червня 2006 року, №4 від 05 липня 2006 року,N5 від 21 липня 2006 року. Також, між позивачем та відповідачем 27 червня 2008 року укладено Додаткову угоду №1 до Договору кредиту, відповідно до якої з 01 червня 2008 року встановлено процентну ставку за користування кредитом на рівні 14% (чотирнадцяти цілих) процентів річних.

Утім, починаючи з 10 січня 2008 року, відповідач не виконує обов'язки щодо повернення основної суми заборгованості та сплати відсотків за користування кредитом. Позивач повідомляв відповідача про існування заборгованості та обов'язок її повного погашення (повідомлення про порушення основного зобов'язання №11.4.4/96-2514 від 12 травня 2011 року з доказами направлення додається), проте, на теперішній час заборгованість не погашена та відповідно до п. п. 3.3.10., 4.4., 4.5 договору кредиту, та відповідач зобов'язаний повністю погасити кредит, сплатити відсотки та нараховані штрафні санкції.

Таким чином станом на 10 січня 2012 року сума заборгованості відповідача складається з наступного: поточна заборгованість за кредитом - 31 522,00 доларів США, прострочена заборгованість за кредитом - 22 736,41 доларів США, поточна заборгованість за відсотками - 675,22 доларів США, прострочена заборгованість за відсотками - 24 741,55 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - 99 692,31 грн., штраф за невиконання умов договору - 111 857,20 грн.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та приписів законодавства. Виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику; відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до приписів ст.ст. 88 та 215 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №1695 від 26.06.2006 р. в розмірі 76 675,18 дол. США (еквівалент 848 138,26 грн.), яка утворилася станом на 10.01.2012 р., та складається з наступного: поточна заборгованість за кредитом -31 522,00 дол. США, прострочена заборгованість за кредитом - 22 736,41 дол. США, поточна заборгованість за відсотками -675,22 дол. США, прострочена заборгованість за відсотками -24 741,55 дол. США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості -99 692,31 грн., штраф за невиконання умов договору -111 857,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 3 282,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя