Рішення № 28734989, 15.01.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2013 Справа № 18/2258/12

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", вул. Південне шосе, 72, м. Запоріжжя, 69008

до Публічного акціонерного товариства "Полтававтормет", вул. Пушкіна, 133, м. Полтава, 36014

про стягнення 1 768 737,41 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача (ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"): не з'явилися;

від позивача (ПП "КВВМПУ"): Пономарьова О.С., довіреність № б/н від 03.01.2013 р.;

від відповідача: не з'явилися.

15.01.2013 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Полтававтормет" 1 768 737,41 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 31.01.2009 р. між сторонами договору № 20/2009/142, з яких 1 695 974,76 грн. основного боргу (неповернутої попередньої оплати), 60 635,57 грн. пені за період з 15.08.2012 р. по 09.11.2012 р., 12 127,08 грн. 3% річних за період з 15.08.2012 р. по 09.11.2012 р..

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"- представництво у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, а також про покладені на нього обов'язки, про що свідчать матеріали справи.

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"- надіслав суду заяву № 11/2101711/ЄМ від 26.12.2012 р. (вх. № 44д від 02.01.2013 р.) про здійснення процесуального правонаступництва в порядку ст. 25 ГПК України та залучення до участі у справі правонаступника позивача - приватне підприємство "КВВМПУ" - з огляду на укладення 07.12.2012 р. між ним та приватним підприємством "КВВМПУ" договору відступлення права вимоги № 20/2012/1283к.

Представник приватного підприємства "КВВМПУ" у судовому засіданні 15.01.2013 р. оголосив заяву про здійснення процесуального правонаступництва в порядку ст. 25 ГПК України та залучення до участі у справі правонаступника позивача - приватне підприємство "КВВМПУ" - з огляду на укладення 07.12.2012 р. між ним та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" договору відступлення права вимоги № 20/2012/1283к.

Відповідно до ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи положення ст. 25 ГПК України, ст. 512 Цивільного кодексу України, п. 1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", а також беручи до уваги факт укладення між Приватним підприємством "КВВМПУ" та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" Договору відступлення права вимоги № 20/2012/1283к від 07.12.2012 р., суд вважає вищенаведені клопотання обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом здійснення заміни первісного позивача - Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"- на його правонаступника - Приватне підприємство "КВВМПУ".

Відповідач представництво у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, а також про покладені на нього обов'язки за місцезнаходженням згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що свідчать матеріали справи.

Відповідач позовні вимоги визнає, що відображено у відзиві вх. № 15985д від 03.12.2012 р..

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін (первісного позивача та відповідача у судовому засіданні 11.12.2012 р.), оцінивши надані докази, суд, -

встановив :

31.01.2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Полтававтормет" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (покупець) було укладено договір поставки № 20/2009/142 (далі - Договір поставки), відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався здійснити поставку товару (відходи чорних металів) в орієнтовній кількості 24 000 тони, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити вартість товару у строки визначені договором.

У Договорі поставки сторони узгодили, зокрема, наступне :

- поставка здійснюється на умовах 100% передоплати (ч. 1 п. 4.4 Договору поставки);

- у випадку отримання передоплати та невиконання зобов'язань по поставці металобрухту, постачальник зобов'язаний повернути у триденний термін грошові кошти покупцю за першою вимогою у повному обсязі. При неповерненні суми боргу понад три дні , постачальник зобов'язаний повернути покупцю суму боргу урахування встановленого індексу інфляції за час прострочення, а також сплачує пеню у розмірі 0,1 % від неповернутої суми за кожен день прострочення та 3% річних (п. 5.6 Договору поставки).

Між сторонами укладались додаткові угоди, в яких сторони, зокрема, вносили зміни щодо порядку визначення ціни товару та щодо терміну дії Договору поставки (а.с. 15-17)

У період з жовтня по грудень 2010 року покупцем було здійснено попередню оплату за поставку товару в сумі 1 790 283,92 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень, а саме : № 36254 від 25.10.2010 р. на суму 300 000,00 грн., № 37999 від 03.11.2010 р. на суму 200 000,00 грн., № 38976 від 10.112010 р. на суму 150 000,00 грн., № 39601 від 16.11.2010 р. на суму 200 000,00 грн., № 39887 від 17.11.2010 р. на суму 160 283,92 грн., № 40280 від 22.11.2010 р. на суму 180 000,00 грн., № 40833 від 26.11.2010 р. на суму 200 000,00 грн., № 42171 від 03.12.2010 р. на суму 200 000,00 грн. та № 42719 від 07.12.2010 р. на суму 200 000,00 грн. (а.с.18-26).

В порушення умов Договору відповідачем було здійснено часткову поставку товару на загальну суму 94 309,16 грн..

З огляду на невиконання постачальником договірних зобов'язань зі своєчасної поставки товару, покупець направив йому вимогу № 20-117 від 08.08.2012 р. щодо повернення у триденний термін грошових коштів у сумі 1 695 974,76 грн.. Дана вимога була отримана уповноваженим представником відповідача (т.в.о. Голови правління ПАТ "Полтававтормет" - Романюком В.А.), що підтверджується його особистою розпискою на наявній у матеріалах справи копії вищезазначеної вимоги (а.с. 28-29).

У відповіді № 001/13-1 ПА від 09.08.2012 р. на вищезазначену вимогу відповідач зазначає, що визнає факт отримання від покупця грошових коштів в сумі 1 695 974,76 грн. та факт невиконання ним договірних зобов'язань щодо поставки товару покупцю на зазначену суму. Крім того, останній посилається на те, що дана ситуація утворилася в зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємства, та з огляду на зазначене просить покупця відстрочити повернення грошових коштів (а.с. 30).

За даними покупця станом на 07.12.2012 р. відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару не виконав, передоплату не повернув, заборгованість останнього складала 1 695 974,76 грн..

07.12.2012 р. між Відкритим акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (первісний кредитор) та Приватним підприємством "КВВМПУ" (новий кредитор) було укладено договір № 20/2012/1283к (далі - Договір уступки права вимоги) про відступлення права вимоги (заміни кредитора в зобов'язанні) по Договору № 20/2009/142 від 31.01.2009 р.. Даний Договір про відступлення права вимоги підписаний первісним кредитором та новим кредитором, а також скріплений їх печатками.

За умовами Договору про відступлення права вимоги первісний кредитор (первісний позивач) відступив, а новий кредитор (новий позивач) набув права вимоги за зобов'язанням ПАТ "Полтававтормет", що виникли за договорами поставки № 20/2009/142 від 31.01.2009 р. та № 20/2011/162 від 01.02.2011 р., укладеним між останнім та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (п. 1.1 Договору про відступлення права вимоги).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне:

- відступлене право, яке передається (відступається) за цим договором, оцінене сторонами в на суму 2 457 976,39 грн., новий кредитор приймає на себе право вимоги первісного кредитора по і стає кредитором по договорам зазначеним у п. 1.1 цього договору. Право вимоги та розмір підтверджується Договорами, зазначеними у п. 1.1 даного договору та актом звіряння взаємних розрахунків, підписаним між первісним кредитором та боржником від 07.12.2012 р. (п. 1.2 та п. 1.3 Договору про відступлення права вимоги);

- первісний кредитор у десятиденний строк зобов'язаний передати новому кредитору всю документацію, що підтверджують відступлене право вимоги, яка є предметом даного договору. Про дану обставину сторони складають акт приймання-передачі документів, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками (п. 2.1 Договору про відступлення права вимоги);

- первісний кредитор зобов'язаний письмово повідомити боржника про перехід прав первісного кредитора до нового кредитора та оформити належним чином всі пов'язані з цим документи протягом 10 робочих днів з моменту підписання даного договору. Протягом 3 днів після виконання зобов'язань, передбачених п. 2.2 даного договору, первісний кредитор зобов'язаний повідомити нового кредитора (п. 2.2 та п. 2.3 Договору про відступлення права вимоги);

- договір вступає в силу в момент його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.01.2013 р. (п. 5.1 Договору про відступлення права вимоги).

05.12.2012 р. листом № 22/2097700 первісний кредитор повідомив відповідача про укладання між ним та Приватним підприємством "КВВМПУ" Договору про відступлення права вимоги та про зміну кредитора у зобов'язанні. 06.12.2012 р. відповідач надіслав первісному кредитору відповідь, у якій зазначив, що проти вищезазначеної заміни він не заперечує.

За даними позивача як на момент звернення з даним позовом, так і на момент винесення даного рішення відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару не виконав, передоплату не повернув, заборгованість останнього складає 1 695 974,76 грн.. Дана обставина підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між первісним позивачем та відповідачем від 07.12.2012 р., який підписаний та скріплений печатками останніх (копія наявна у матеріалах справи), та визнається відповідачем.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом щодо стягнення з відповідача 1 768 737,41 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 31.01.2009 р. між сторонами договору № 20/2009/142, з яких 1 695 974,76 грн. основного боргу (неповернутої попередньої оплати), 60 635,57 грн. пені за період з 15.08.2012 р. по 09.11.2012 р., 12 127,08 грн. 3% річних за період з 15.08.2012 р. по 09.11.2012 р..

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Стаття 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Відповідно до п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно матеріалів справи, первісний позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором поставки щодо здійснення ним попередньої оплати. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором поставки та приписів ст. 662 Цивільного кодексу України не поставив первісному позивачу товар у встановлені у Договорі поставки строки та кількості, суму передоплати в розмірі 1 695 974,76 грн. не повернув.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 695 974,76 грн. неповернутої передоплати підтверджені документально, відповідають нормам матеріального права, відповідачем визнаються, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.6 Договору поставки визначено, що при порушенні постачальником строків поставки товару, останній зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі пеню у розмірі 0,1 % від неповернутої суми за кожен день прострочки.

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 60 635,57 грн. пені за період з 15.08.2012 р. по 09.11.2012 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, відповідачем не спростованими, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 12 127,08 грн. за період з січня 15.08.2012 р. по 09.11.2012 р., суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, відповідачем не спростовуються, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений, внаслідок : 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже зазначалось у описовій частині даного рішення, позивач - ПП " КВВМПУ" - є правонаступником первісного позивача - ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" щодо права вимоги, зокрема, по Договору № 20/2009/142 від 31.01.2009 р., та, відповідно, набув права вимоги до відповідача.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, визнаються відповідачем, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 25, 43, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Замінити в порядку ст. 25 ГПК України первісного позивача - Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" - на правонаступника - Приватне підприємство "КВВМПУ" (99045, м. Севастополь, вул. Репіна, 15/2, ідентифікаційний код юридичної особи 31338726).

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Полтававтормет" (36014, м. Полтава, вул. Пушкіна, 133), ідентифікаційний код юридичної особи 00193134 на користь Приватного підприємства "КВВМПУ" (99045, м. Севастополь, вул. Репіна, 15/2), ідентифікаційний код юридичної особи 31338726 : 1 695 974,76 грн. основного боргу (неповернутої попередньої оплати), 60 635,57 грн. пені та 12 127,08 грн. 3% річних.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

Повне рішення складене 21.01.2013 р.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.