Ухвала суду № 28734987, 18.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

У Х В А Л А

підготовчого засідання

"18" січня 2013 р. Справа № Б8/148-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № Б8/148-12

за заявою Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», ідентифікаційний код юридичної особи: 24214088, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11-А (надалі за текстом: «Заявник»),

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелторі Плюс», ідентифікаційний код юридичної особи: 33092788, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Жовтнева, буд. 66-А,

про банкрутство,

за участю представників учасників судового провадження:

від Заявника, Боржника, арбітражного керуючого Коптєвої А.Є., арбітражного керуючого Мальцевої А.В.: не з'явились, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/148-12 за заявою Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», ідентифікаційний код: 24214088, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11-А (надалі за текстом: «Заявник»/ «Кредитор» / «ініціюючий кредитор») б/№ від 27 грудня 2012 року (вх. № 4591 від 27 грудня 2012 року) про про порушення справи про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелторі Плюс», ідентифікаційний код: 33092788, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Жовтнева, буд. 66-А (надалі за текстом «Боржник») з підстав, передбачених ст.ст. 1, 6, 7, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі за текстом: «Закон про банкрутство»), ст. ст. 2, 4?, 12 Господарського процесуального кодексу України, порушена ухвалою господарського суду Київської області від 28 грудня 2012 року, порушена ухвалою господарського суду Київської області від 28 грудня 2012 року, якою, з урахуванням ухвали господарського суду Київської області від 14 січня 2013 року про виправлення описки, розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 18 січня 2013 року; зобов'язано учасників провадження надати низку документальних доказів у справі; зобов'язано Боржника провести аудит за останні 24 календарних місяців його господарської діяльності та надати аудиторський висновок суду; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 12 Закону про банкрутство. Доказом направлення учасникам провадження ухвали про порушення провадження у цій справі про банкрутство є відбиток печатки відділу діловодства господарського суду Київської області № 08 на зворотному боці останнього аркушу ухвали господарського суду Київської області від 28 грудня 2012 року; доказом направлення учасникам провадження ухвали господарського суду Київської області від 14 січня 2013 року про виправлення описки є відбиток печатки відділу діловодства господарського суду Київської області № 36 на зворотному боці ухвали господарського суду Київської області від 14 січня 2013 року.

В своїй заяві Заявник просить суд: порушити провадження у справі про банкрутство Боржника; визнати Заявника кредитором Боржника з вимогами на загальну суму 11 117 630,06 грн., з яких 3 804 052,98 грн. визнати вимогами першої черги; стягнути з Боржника на користь Заявника судові витрати, а саме сплачену Заявником суму удового збору у сумі 5 365,00 грн.

18 січня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшли: від арбітражного керуючого Коптєвої А.Є. заява б/№ від 18 січня 2013 року (вх. № 817 від 18 січня 2013 року) про участь у справі про банкрутство з доданими документами; від арбітражного керуючого Мальцевої А.В. заява б/№ від 18 січня 2013 року (вх. № 821 від 18 січня 2013 року) про участь у справі про банкрутство з доданими документами.

В судове засідання 18 січня 2013 року жоден з учасників провадження не з'явився.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що від Боржника жодних документів не надійшло, в тому числі відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство не надійшло, аудиторського висновку суду не надано, від Заявника документів не надійшло, про причини невиконання вказаних вимог суду пояснень не надано.

Детально дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 4-3 Г Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство, суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону про банкрутство, відсутність відзиву Боржника не зупиняє провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ст. 11 Закону про банкрутство, відсутність аудиторського висновку не зупиняє провадження у справі про банкрутство та не є підставою для припинення провадження у справі.

Справа перебуває на стадії підготовчого засідання. В зв'язку з невиконанням учасниками провадження вимог суду, суд розглядує справу виходячи з наявних матеріалів справи.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до п. 70 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.

Президією Вищого Господарського Суду України у Рекомендаціях № 0-5/1193 від 04 червня 2004 року господарським судам «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у п. 8.2. передбачено, що у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.

Заявник у поданій ним заяві про порушення справи про банкрутство Боржника мотивуючи заявлені вимоги посилається на те, що Боржник має перед ним безспірну заборгованість у сумі 11 117 630,06 грн., яка не була сплачена Боржником більш ніж протягом трьох місяців від встановлених строків.

Досліджуючи вимоги та доводи Заявника, судом встановлено наступне.

Згідно ст. 1 Закону про банкрутство, безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ч. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", - відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Судом встановлено, що на підтвердження безспірності вимог Заявника, у відповідності до вимог ч. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", Заявником надано копію: наказу господарського суду Київської області від 17 травня 2012 року у справі № 5/015-12, виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 24 квітня 2012 року у справі № 5/015-12, яке набрало законної сили 10 травня 2012 року, яким стягнуто з Боржника на користь Заявника 8 500 000,00 грн. заборгованості з повернення тіла кредиту, 1 722 666,62 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 476 000,00 грн. інфляційних втрат, 324 164,38 грн. 3% річних, 32 571,32 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 62 227,74 грн. витрат по сплаті судового збору.

Частиною 6 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Також на підтвердження безспірності заборгованості Боржника перед Заявником на загальну суму 11 117 630,06 грн. до своєї заяви про порушення справи про банкрутство Заявником додано копію рішення господарського суду Київської області від 24 квітня 2012 року у справі № 5/015-12, яким позов Заявника до Боржника задоволено частково, вирішено стягнути з Боржника на користь Заявника 8 500 000,00 грн. заборгованості з повернення тіла кредиту, 1 722 666,62 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 476 000,00 грн. інфляційних втрат, 324 164,38 грн. 3% річних, 32 571,32 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 62 227,74 грн. витрат по сплаті судового збору. Вказаним рішенням господарського суду Київської області від 24 квітня 2012 року у справі № 5/015-12, встановлено, що заявлена Заявником заборгованість виникла на підставі кредитного договору від 17 березня 2008 року № 6579-20/8-1, укладеного між Заявником та Боржником.

Згідно до абз. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п.п. 31, 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, терміном, з якого має обчислюватися мінімальний тримісячний строк прострочення боржником виконання свого зобов'язання, є момент у часі, з настанням якого це зобов'язання мало бути виконано боржником згідно з вказівками закону або договору. Строк виконання цивільних зобов'язань взагалі і грошових зокрема визначається за правилами, встановленими статтею 530 ЦК. Відповідно до частини першої статті 9 Закону суд має повертати заяву кредитора про порушення справи про банкрутство, якщо заявником не дотримано мінімального тримісячного строку прострочення боржником виконання свого зобов'язання. За змістом приписів частин восьмої та десятої статті 7 Закону кредитор має у цей тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, чи погашення податкового боргу за вимогами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і додати докази цього до своєї заяви.

На підтвердження факту, що Боржником не погашається борг більш ніж три місяці від встановлених строків Заявником надано копію постанови Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 01 серпня 2012 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 33753884 про примусове виконання наказу № 5/015-12, виданого 17 травня 2012 року господарським судом Київської області про стягнення з Боржника на користь Заявника 8 500 000,00 грн. заборгованості з повернення тіла кредиту, 1 722 666,62 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 476 000,00 грн. інфляційних втрат, 324 164,38 грн. 3% річних, 32 571,32 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 62 227,74 грн. витрат по сплаті судового збору.

Жодних заперечень вимог Заявника Боржником не надано; жодних доказів, які спростовують факти на які посилається Заявник як на підставу заявлених вимог Боржником суду не надано. Боржником не надано суду жодних доказів повного чи часткового погашення заборгованості перед Заявником в частині його безспірних вимог заявлених у даному судовому провадженні. У встановлений строк для добровільного виконання судового рішення заборгованість не погашена ні в повному обсязі, ні частково та доказів, які б спростовували це, суду не надано. Заявником надано довідку ДВС України відділу примусового виконання рішень № 12-0-35-3464/5-669/3 від 27.11.12 року згідно якої на даний для самостійного виконання строк рішення суду боржником самостійно не виконано; станом на дату видачу довідки, кошти у примусовому порядку з боржника не стягнуті.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що заявлені вимоги Заявника до Боржника на підставі зазначених судового рішення та наказу господарського суду Київської області у справі № 5/015-12, не погашаються Боржником більш ніж три місяці, в тому числі після відкриття виконавчого провадження на примусове виконання вказаного судового рішення. Доказів зворотного, Боржником суду не надано.

Також на підставі викладеного вище суд дійшов висновку про те, що безспірна, грошова заборгованість Боржника перед Заявником без врахуванням пені становить 11 085 058,74 грн., що підтверджено наказом господарського суду Київської області від 17 травня 2012 року у справі № 5/015-12 та рішенням господарського суду Київської області у справі № 5/015-12 від 24.04.12 р., постановою Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 01 серпня 2012 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 33753884; розмір пені безспірність якої підтверджена вказаними доказами становить: 32 571,32 грн., та разом безспірна заборгованість Боржника перед Заявником становить 11 117 630,06 грн.

Станом на дату звернення до суду Заявника мінімальна заробітна плата в Україні відповідно до ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22 грудня 2012 року № 4282-VI, становить на період 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні (розмір 300 мінімальних розмірів заробітної плати становить 340 200,00 грн.). Отже сума безспірних вимог Заявника до Боржника перевищує розмір 300 мінімальних розмірів заробітної плати станом на звернення Заявника до суду. Боржником жодних доказів погашення вказаної заборгованості частково чи в повному обсязі у будь-який спосіб суду не надано, іншого не доведено.

Отже, на підставі викладеного вище суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника до Боржника є безспірною заборгованістю яка виникла на підставі договору (безспірна, грошова заборгованість Боржника перед Заявником без врахуванням пені становить 11 085 058,74 грн., розмір пені становить: 32 571,32 грн., та разом безспірна заборгованість Боржника перед Заявником становить 11 117 630,06 грн.); розмір безспірної грошової заборгованості без врахування пені перевищує розмір 300 мінімальних розмірів заробітних плат та які не були сплачена Боржником більш ніж три місяці від встановлених строків.

З метою забезпечення виконання Боржником кредитного договору № 6579-20/8-1 від 17 березня 2008 року між Заявником та Боржником було укладено договір застави № 58150-20/8-6 від 30 грудня 2008 року. Відповідно до п. 10 договору застави № 58150-20/8-6 від 30 грудня 2008 року, загальна узгоджена сторонами вартість Предмету застави складає 3 803 052,98 грн. Враховуючи вище викладене та те, що загальна заборгованість Боржника по кредитному договору № 6579-20/8-1 від 17 березня 2008 року становить 11 117 630,06 грн., судом встановлено, що узгодженої вартості предмету застави не достатньо для погашення заборгованості Боржника перед Заявником в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Відповідно до п.п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року (надалі за текстом «Постанова № 15»), за заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у частині третій статті 6 Закону. Цими підставами є підтверджені відповідними документами фактичні дані про те, що: вимоги кредитора (кредиторів), які подали таку заяву, є безспірними; боржником прострочено тримісячний строк виконання свого зобов'язання перед ініціюючим справу кредитором (кредиторами); сукупний мінімальний розмір вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. Відповідно до визначення терміна "неплатоспроможність", що міститься в абзаці другому статті 1 Закону, для порушення справи про банкрутство боржника не вимагається встановлення даних про перевищення сумарного розміру його заборгованості над вартістю всіх майнових активів боржника за даними бухгалтерського обліку чи фінансової звітності.

Пунктом 4.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року (надалі за текстом - «Рекомендації») визначено, що за заявою кредитора справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених статтею 6 Закону. Виходячи з системного аналізу норм Закону у вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справах про банкрутство за заявою кредитора, господарські суди поряд зі статтею 6 Закону мають враховувати й положення преамбули та статті 1 Закону, якими визначено такі поняття як "неплатоспроможність", "боржник" та "кредитор". У вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство господарські суди мають брати до уваги вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, у тому числі щодо виплати заробітної плати, а також зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). При цьому такі вимоги мають бути: грошовими, тобто стосуватися стягнення з боржника грошових коштів, а не витребування майна; безспірними; не задоволеними боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку; сукупно складати не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати. Оскільки Закон не ставить право кредитора на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у залежність від причин неплатоспроможності боржника, кредитор може реалізувати належне йому право й у тому випадку, коли його безспірні вимоги не задовольняються боржником, який має за даними балансової звітності майнові активи, достатні, щоб задовольнити вимоги усіх кредиторів.

Крім того, суд бере до уваги наступне. Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, - «Аналіз наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності», - ч. 3 п.п 3.3., - ознаками стійкої фінансової неспроможності можуть вважатися: збитковість діяльності протягом двох років; відхилення показників ліквідності від граничного значення; зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи".

Дослідивши матеріали справи судом встановлено що Боржник має наступні ознаки фінансової неплатоспроможності: наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи".

На підставі вищевикладеного, зокрема визначення ознак неплатоспроможності у ст. 1 Закону про банкрутство, п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, з урахуванням п.п. 4.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року, п.п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року, суд дійшов висновку про встановлену неплатоспроможність Боржника відповідно до вимог та змісту ст. 1 Закону про банкрутство.

Жодних заперечень, доказів скасування доказів безспірності вимог Заявника до Боржника жодним з учасників провадження суду не надано, не спростовано, пояснень, що свідчать про спростування вимог Заявника, суду не надано.

За таких обставин, суд вважає встановленими ознаки неплатоспроможності Боржника та підстави для подальшого провадження у справі з подальшим переходом до наступних судових стадій.

Відповідно до ч. 11 ст. 11 Закону про банкрутство, за результатами розгляду заяви кредитора та відзиву Боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала.

Згідно до ч. 1 ст. 13 Закону про банкрутство, з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до п. 3 ст. 13 Закону про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що в ході провадження у справі надійшли заяви арбітражних керуючих: Коптєвої А.Є. б/№ від 18 січня 2012 року (вх. № 817 від 18 січня 2013 року) про участь у справі про банкрутство з доданими документами; Мальцевої А.В. б/№ від 18 січня 2013 року (вх. № 821 від 18 січня 2013 року) про участь у справі про банкрутство з доданими документами.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що від ініціюючого кредитора - Заявника у справі заяв чи пропозицій про призначення конкретної кандидатури арбітражного керуючого розпорядником майна Боржника у справі не надходило, в зв'язку з чим, суд виходить з наявних матеріалів справи.

Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Відповідно до ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Детально дослідивши обставини справи, враховуючи наявність конкуренції кандидатур на призначення розпорядника майна Боржника, керуючись нормами ст. ст. 6, 129 Конституції України, суд дійшов висновку про те, що в даній справі підлягають розгляду всі подані в цій справі заяви щодо призначення розпорядником майна.

Пунктом 64 Постанови №15 передбачено, що в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Згідно абз. 1 п. 1 ст. 3?, п. 3 ст. 3?, абз. 1 п. 2 ст. 3? Закону про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів; арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які мають конфлікт інтересів, - особи, в яких виникає суперечність між особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Розглядаючи заяву арбітражного керуючого Коптєвої Алли Євгенівни про участь у справі про банкрутство, судом встановлено, що у заяві б/№ від 18 січня 2013 року Коптєва А.Є. вказує, має ліцензію на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серія АД № 077597, видану Міністерством юстиції України 19 листопада 2012 року та має необмежений термін дії і просить призначити її розпорядником майна у справі про банкрутство ТОВ «Ріелторі Плюс», ід. код.: 33092788. Також у своїй заяві арбітражний керуючий Коптєва А.Є. повідомляє, що у відповідності до ст. 3? Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не є заінтересованою особою щодо боржника та кредитора; не має конфлікту інтересів (відсутні суперечності між її особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що можуть вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття нею рішень, а також на вчинення чи не вчинення нею дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого); не здійснювала раніше управління боржником; не має заборон здійснювати діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) або займати керівні посади; не має судимості за вчинення корисливих злочинів; при реалізації своїх повноважень арбітражного керуючого зобов'язується діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Також до заяви арбітражного керуючого Коптєвої А.Є. про участь у справі про банкрутство б/№ від 18 січня 2013 року додано Інформацію про кандидатуру арбітражного керуючого б/№ від 18 січня 2013 року, в якій арбітражний керуючий Коптєва А.Є. просить суд при розгляді її кандидатури в якості арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) врахувати наступне: арбітражний керуючий Коптєва А.Є. пройшла підготовку у Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції Міністерства юстиції України та успішно склала іспит за програмою підготовки арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) і рішенням екзаменаційної комісії, протокол № 10 від 08 жовтня 2012 року, їй було присвоєно кваліфікацію арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), про що свідчить свідоцтво № 23; 19 листопада 2012 року арбітражним керуючим Коптєвою А.Є. було отримано ліцензію на право провадження діяльності арбітражного керуючого, яка видана Міністерством юстиції України серії АД № 077597; має вищу юридичну освіту та досвід роботи за фахом - понад 10 років, з яких 6 років - в органах державної податкової служби; під час роботи в юридичній службі податкових органів неодноразово брала участь в судових справах про банкрутство, засіданнях комітету кредиторів; має необхідну матеріально-технічну базу для належного здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); при реалізації своїх повноважень арбітражного керуючого зобов'язується діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів; на даний час арбітражний керуючий Коптєва А.Є. може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). До вказаної заяви про участь у справі останньою також долучено копії ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АД № 077597, виданої Міністерством юстиції України 19 листопада 2012 року; свідоцтва про присвоєння кваліфікації арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 23; диплому спеціаліста від 30 червня 1999 року серії ВС № 11220699 та диплому магістра від 15 липня 2006 року серії ТЕ № 30569514.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3? Закону про банкрутство, суд дійшов висновку про те, що кандидатура арбітражного керуючого Коптєвої А.Є. відповідає встановленим вимогам до арбітражного керуючого, розпорядника майна зокрема, та може бути призначена розпорядником майна у справі про банкрутство.

Досліджуючи заяву, що надійшла до суду від арбітражного керуючого Мальцевої Альбіни Вячеславівни б/№ від 18 січня 2013 року, судом встановлено, що у заяві арбітражного керуючого Мальцевої А.В. остання повідомляє, що має ліцензію на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серії АВ № 600619, видану Міністерством юстиції України 23 січня 2012 року і має необмежений строк дії та просить суд призначити її розпорядником майна Боржника у справі про банкрутство № Б8/148-12 товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелторі Плюс», код: 33092788; у вказаній заяві арбітражний керуючий Мальцева А.В. повідомляє суд про те, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) не допускала; відповідно до Закону про банкрутство - не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів; заборони суду здійснювати діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), займати керівні посади та судимостей за вчинення корисливих злочинів, не має; управління боржником раніше не здійснювала; не є особою, що має конфлікт інтересів, тобто не є особою, у якої виникає суперечність між особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого. До заяви арбітражним керуючим Мальцевою А.В. долучено копію ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ № 600619, виданої Міністерством юстиції України 23 січня 2012 року; копію ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ № 307218, виданої Державним департаментом з питань банкрутства 22 січня 2007 року; Інформацію про кандидатуру арбітражного керуючого, в якій вона просить суд, при розгляді її кандидатури в якості арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) врахувати те, що вона успішно пройшла підготовку та склала іспит за програмою підготовки арбітражних керуючих у регіональному економіко-правовому центрі з питань банкрутства, про що свідчить свідоцтво арбітражного №1113; перша ліцензія на здійснення діяльності арбітражного керуючого нею була отримана 22 січня 2007 року; на даний момент вона має безстрокову ліцензію на право здійснення діяльності арбітражних керуючих, яка видана Міністерством юстиції України 23 січня 2012 року; за час здійснення професійної діяльності арбітражного керуючого призначалася ліквідатором на підприємствах приватного сектору економіки; в деяких справах про банкрутство також виконувала функції помічника керуючого санацією та помічника ліквідатора підприємства частка держави в яких становила 25 та більше відсотків; тому може стверджувати про освою обізнаність в особливостях провадження справ про банкрутство таких підприємств; за період від дня отримання ліцензії до теперішнього часу скарг на її діяльність не надходило; додатково повідомляє, що має у власності легковий автомобіль, права категорії «Б», а також необхідну технічну базу для повноцінної роботи в якості арбітражного керуючого; на даний час може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). До заяви арбітражного керуючого про участь у справі про банкрутство також додано засвідчені копії: свідоцтва № 1113 арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); долучено копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 № 563884; копію диплому № 524314 від 29 липня 1987 року про здобуття вищої освіти (юридичної).

Дослідивши заяву та долучені документи арбітражного керуючого Мальцевої А.В., суд дійшов висновку, що заява останньої відповідає законодавчо встановленим вимогам, а кандидатура арбітражного керуючого Мальцевої А.В відповідає встановленим законодавчим вимогам до особи розпорядника майна та може бути призначена розпорядником майна боржника у справі про банкрутство.

Зважаючи на конкуренцію кандидатур у справі, на виконання вимог п. 64 Постанови № 15, суд розглядаючи кандидатури арбітражних керуючих, заяви яких надійшли у справі встановив наступне: ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Коптєвої А.Є. видана 19 листопада 2012 року. Згідно свідоцтва № 23 про присвоєння кваліфікації арбітражного керуючого Коптєвої А.Є., їй присвоєно кваліфікацію арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) протоколом № 10 від 08 жовтня 2012 року. Інших доказів, що свідчать про наявність іншого досвіду роботи арбітражним керуючим, Коптєвою А.Є., суду не надано. В свою чергу, відповідно до поданих документів, на підтвердження досвіду роботи арбітражним керуючим Мальцевою А.В., надано копію ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ № 600619 виданої 23 січня 2012 року та копію попередньої ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ № 307218, виданої Державним департаментом з питань про банкрутство 22 січня 2007 року, що в свою чергу є свідченням провадження діяльності арбітражним керуючим значно більший проміжок часу (з 2007 року), ніж попередньо розглянута кандидатура арбітражного керуючого, що становить перевагу кандидатури Мальцевої А.В. порівняно з кандидатурою арбітражного керуючого Коптєвої А.Є., яка отримала ліцензію на право провадження діяльністю арбітражного керуючого 19 листопада 2012 року. На підтвердження статусу фізичної особи-підприємця, арбітражним керуючим Мальцевою А.В. надано копію Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 № 563884, арбітражним керуючим Коптєвою А.Є. на підтвердження такого роду відомостей жодних доказів не надано, - що свідчить про підтверджену належними та допустимими доказами перевагу кандидатури арбітражного керуючого Мальцевої А.В. порівняно з кандидатурою арбітражного керуючого Коптєвої А.Є.

На підставі вище викладеного, зважаючи на встановлену відповідність кандидатури арбітражного керуючого Мальцевої А.В. встановленим Законом про банкрутство вимогам; встановлені її переваги порівняно з кандидатурою арбітражного керуючого Коптєвої А.Є., суд керуючись ст. 3?, 13 Закону про банкрутство, п. 64 Постанови дійшов висновку про доцільність призначення арбітражного керуючого Мальцевої Альбіни Вячеславівни розпорядником майна Боржника у справі про банкрутство № Б8/148-12, якою документально підтверджено її відповідність встановленим вимогам та переваги, порівняно з кандидатурою арбітражного керуючого Коптєвої А.Є. Жодних заперечень щодо призначення арбітражного керуючого Мальцевої А.В. розпорядником майна Боржника, до суду не надходило.

Судом встановлено, що за подання заяви б/№ від 27 грудня 2012 року про порушення справи про банкрутство Заявником сплачено судовий збір у сумі 5 365,00 грн., що підтверджено меморіальним ордером № 7270 від 06 грудня 2012 року.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з тим, що справа порушена з причин несплати Боржником вимог Заявника, господарські витрати - судовий збір, сплачений Заявником у сумі 5 365,00 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят п'ять гривень 00 коп.) покласти на Боржника.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3?, 5, 6, 11, 13, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 32-34, 36, 49, 75, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року №15, Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року №14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року №1361 суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати безспірні грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (ідентифікаційний код: 24214088, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11-А) в сумі 11 085 058,74 грн. (одинадцять мільйонів вісімдесят п'ять тисяч п'ятдесят вісім гривень 74 коп.), що складаються з: 8 500 000,00 грн. (вісім мільйонів п'ятсот тисяч гривень 00 коп.) заборгованості з повернення тіла кредиту, 1 722 666,62 грн. (один мільйон сімсот двадцять дві тисячі шістсот шістдесят шість гривень 62 коп.) заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 476 000,00 грн. (чотириста сімдесят шість тисяч гривень 00 коп.) інфляційних втрат, 324 164,38 грн. (триста двадцять чотири тисячі сто шістдесят чотири гривні 38 коп.) 3% річних, 62 227,74 грн. (шістдесят дві тисячі двісті двадцять сім гривень 74 коп.) витрат по сплаті судового збору.

2. Відмовити в задоволенні заяви б/№ від 18 січня 2013 року арбітражного керуючого Коптєвої А.Є. про участь у справі про банкрутство.

Задовольнити заяву б/№ від 18 січня 2013 року арбітражного керуючого Мальцевої А.В. про участь у справі про банкрутство.

3. Ввести процедуру розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелторі Плюс», ідентифікаційний код: 33092788, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Жовтнева, буд. 66-А, та призначити арбітражного керуючого Мальцеву Альбіну Вячеславівну (реєстраційний номер облікової картки платника податків 2252919205, місце проживання фізичної особи-підприємця: м. Київ, проспект Тичини, буд. 20, кв. 78; ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ № 600619, видана Міністерством юстиції України 23 січня 2012 року) розпорядником майна Боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелторі Плюс», ідентифікаційний код: 33092788, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Жовтнева, буд. 66-А.

4. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» (ідентифікаційний код: 24214088, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11-А) протягом п'яти днів з дати отримання цієї ухвали подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України» чи Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника, про що надати суду відповідні докази. Примірник газети у п'ятиденний термін після публікації подати до господарському суду.

Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.

5. Розпоряднику майна Мальцевій А.В. разом із посадовими особами Боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги та повідомити їх про результати розгляду заяв.

6. Визнати вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (ідентифікаційний код: 24214088, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11-А) в сумі 32 571,32 грн. (тридцять дві тисячі п'ятсот сімдесят одна гривня 32 коп.) пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами.

7. Покласти на товариство з обмеженою відповідальністю «Ріелторі Плюс», ідентифікаційний код: 33092788, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Жовтнева, буд. 66-А 5 365,00 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят п'ять гривень 00 коп.) судового збору, сплаченого меморіальним ордером № 7270 від 06 грудня 2012 року Кредитором - Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь», ідентифікаційний код: 24214088, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11-А, за подання заяви про порушення справи про банкрутство.

8. До 12 березня 2013 року подати до суду реєстр вимог кредиторів, дані щодо розгляду заяв кредиторів; виконати інші дії передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; вжити заходів щодо виконання розпорядником майна передбачених Законом його обов'язків; провести аналіз фінансового стану боржника, з'ясувати позиції власника майна боржника щодо його участі у відновленні платоспроможності боржника; надати господарському суду звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, а також документи, що їх підтверджують; звіт і аналіз фінансово-економічного положення Боржника надати суду; повідомити письмово господарський суд про наслідки розгляду конкурсних вимог кредиторів, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство з зазначенням, які з них визнані боржником повністю чи частково, які з них відхилені з обґрунтуванням підстав їх відхилення, які з вимог забезпечені заставою, надати інші дані щодо розгляду заяв кредиторів.

До 17 квітня 2013 року провести перші загальні збори кредиторів, обрати комітет кредиторів та до 23 квітня 2013 року подати клопотання щодо подальших процедур у справі.

9. Призначити справу до розгляду в попередньому засіданні на 15 квітня 2013 року на 15 год. 10 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, зал судових засідань № 2).

Призначити на 22 липня 2013 року на 14 год. 00 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, зал судових засідань № 2) засідання, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство.

10. Визнати обов'язковою участь в засіданнях представників кредиторів, щодо вимог яких боржником будуть заявлені заперечення, а також боржника та розпорядника майна.

11. Попередити сторони про матеріальну відповідальність за неявку в судове засідання та невиконання вимог суду. Зокрема, попередити учасників провадження про те, що відповідно до п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, приймаючи рішення, має право: стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

12. Ухвалу надіслати: державному реєстратору за місцем знаходження Боржника;

Копію ухвали надіслати: Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (04071, м Київ, вул. Ярославська, буд. 5/2, каб. 2), розпоряднику майна Боржника Мальцевій А. В. (м. Київ, проспект Тичини, буд. 20, кв. 78); Кредитору - ПАТ «Банк «Київська Русь», Боржнику, Державній податковій інспекції за місцем знаходження Боржника, Управлінню Пенсійного фонду України за місцем знаходження Боржника, Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за місцем знаходження Боржника, арбітражному керуючому Коптєвій А.Є.(на дві адреси: м. Вишгород, вул. Київська, буд. 4, кв. 8, 01033, м. Київ-33, а/с 31).

Суддя П.Ф. Скутельник