Ухвала суду № 28734743, 17.01.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.01.13р. Справа № 5005/1819/2011

За скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг"

на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у м.Києві

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агоросфера" (49083, м.Дніпропетровськ, вул Собінова, 1, код ЄДРПОУ 31320991)

до В-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг", м.Київ,

В-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Літосфера", смт Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська обл.

про стягнення 5 077 386,94 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

стягувача - Приходько А.А., представник за довіреністю

боржника - 1 (скаржник)- не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

боржника - 2 - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

ДВС - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

14.12.2012 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у м.Києві, у якій скаржник просить суд:

- поновити строк на подання скарги на дії державного виконавця,

- прийняти скаргу до розгляду,

- визнати дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у м.Києві Григорян О.Г. неправомірними,

- скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у м.Києві від 06.04.2012 року за ВП № 31113488 про накладення арешту коштів боржника в частині арешту коштів на рахунку № 26044027010236 відкритого у філії АТ "Укрексімбанк" у м.Хмельницькому.

Скаржник вважає незаконною постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 06.04.2012р. за ВП № 31113488 про арешт коштів боржника, оскільки для винесення такої постанови відсутні правові підстави, а вказані дії державного виконавця суперечать ст. 52, 57, 73 Закону України "Про виконавче провадження", тому є неправомірними.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.12р. призначено судове засідання для вирішення питання щодо з'ясування наявності підстав для поновлення строку на подання скарги на дії державного виконавця на 17.01.13р.

У судове засідання, що відбулось 17.01.13р., Скаржник (Боржник-1), Боржник-2 та ДВС не з'явились, про час і місце засідання суду сповіщені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

ДВС відзив на скаргу та документи, витребувані судом не надав.

Стягувач у задоволенні скарги заперечує, вважає, що відсутні правові підстави для розгляду та задоволення скарги ТОВ "Стіомі-Холдінг" і скасування постанови Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 06.04.2012р. за ВП № 31113488 про арешт коштів боржника.

Стягувач вважає необгрунтованим, клопотання Скаржника про поновлення строку на подання скарги на дії державного виконавця, оскільки, встановлений у ч.1 ст. 121-2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог ст. 53 ГПК може бути відновлений лише за наявності поважних причин його пропуску. Але ж, в скарзі не викладено поважних причини з яких Боржником пропущено десятиденний строк для подання скарги. В скарзі він посилається на те, що незаконність дій державного виконавця полягає у винесенні постанови про арешт коштів від 06.04.12р., якою старшим державний виконавець ВПВР управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві Григорян О.Г. накладено арешт на банківські рахунки боржника - ТОВ "Стіомі-Холдінг". Частиною 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що копії постанови держаного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Але ж, боржник не скористався наданим йому правом на оскарження вищевказаної постанови у визначений законом строк, хоча про існування постанови про арешт коштів Боржнику стало відомо ще у квітні 2012р. з моменту заблокування розрахункових операцій по рахунках боржника та чомусь лише через 9 місяців він прийняв рішення подавати скаргу на постанову.

Частиною 2 п. 9.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що при вирішення питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення.

З приводу скарги на незаконні дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві, Стягував вважає, що вимоги вказаної скарги не підлягають задоволенню та суперечать нормам чинного законодавства, оскільки, в скарзі на незаконні дії державного виконавця Скаржник просить суд визнати дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. неправомірними. Але ж, в свою чергу, у змісті заявлених вимог Боржник не зазначає які саме дії державного виконавця він просить визнати неправомірними. Безпідставним є твердження Боржника, що державним виконавцем порушено вимоги ст. 52, 57, 73 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки в зазначених нормах відсутні посилання на те, що державний виконавець обмежений в праві накладати арешт на окремі розрахункові рахунки Боржника. А навпаки, ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" наголошує на тому, що на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт.

Отже, старший державний виконавець Григорян О.Г. при винесенні постанови про арешт коштів від 06.04.12р. керувалась виключно нормами діючого законодавства та цілком правомірно вчиняла всі необхідні заходи примусового виконання рішень передбачені Законом України "Про виконавче провадження", неупереджено, своєчасно і в повному обсязі.

Посилання Скаржника на те, що державним виконавцем порушено норми ст. 73 Закону України "Про виконавче провадження" Стягував вважає взагалі безпідставними, оскільки, ст.73 міститься в Главі 6 Закону, яка має назву -"Звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника", тобто статті, що містяться у даній главі встановлюють порядок виконання рішень про стягнення боргу з фізичних осіб, а саме з осіб, що отримують пенсію стипендію та інші доходи. А порядок звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи міститься в Главі 5.

Також, звертає увагу суду на ч. 4 ст. 65 Закону, яка без будь-яких виключень надає право державному виконавцю звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках.

Крім того, вважає, що вимоги скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 06.04.12р. за ВП № 31113488 про арешт коштів боржника в частині арешту коштів на рахунках № 26044027010236 відкритого у філії АТ "Укрексімбанк" у м.Хмельницькому є неправомірними, адже Законодавством не передбачено процесуальний порядок скасування постанови державного виконавця в частині. А скасування постанови про арешт коштів ТОВ "Стіомі-Холдінг" від 06.04.12р., може призвести до унеможливлення виконання наказу №5005/1819/2011 виданого 14.07.11р. господарським судом Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Згідно з п. 9.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України") встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання. При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Беручи до уваги вищевикладене, з урахуванням того, що про існування постанови про арешт коштів Боржнику стало відомо ще у квітні 2012р. з моменту заблокування розрахункових операцій на рахунках боржника; правом, наданим йому на оскарження вищевказаної постанови у визначений законом строк боржник не скористався; в скарзі не викладено поважних причини з яких Боржником пропущено десятиденний строк для подання скарги, суд приймає позицію Стягувача та вважає, що відсутні правові підстави для поновлення строку на подання скарги на дії державного виконавця та прийняття скарги до розгляду і тому дана скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у м.Києві підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" у відновленні строку на подання скарги на дії державного виконавця.

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у м.Києві - залишити без розгляду.

Суддя С.Г. Юзіков