Рішення № 28734730, 17.01.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.13р. Справа № 40/5005/11016/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м.Нікополь, Дніпропетровська область

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення вартості недостачі вантажу в розмірі 11 846 грн. 47 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: Жарінова І.Ю. дов. від 11.05.2011 року № 252-4016;

від відповідача: Селяков О.В. дов. Від 01.01.2013 року №82;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство " Нікопольський завод феросплавів " (далі-Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" і просить стягнути вартість недостачі вантажу в розмірі 11 846 грн. 47 коп. та судові витрати.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечує просить суд в позові відмовити.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача та Відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно залізничної накладної №53412128 на адресу Позивача зі станції відправлення Карахаш Донецької залізниці на станцію Нікополь Придніпровської залізниці 16.06.2012 року прибув вагон №66175357 з вантажем антрацит (а.с.8). Відповідно до зазначеної залізничної накладної вантажовідправником є ВАТ „ЦЗФ Нагольчанська".

Накладна №53412128 містить відмітку відправника вантажу такого змісту: "Антрацит. Завантаження нижче бортів в вологому стані. Власність ДП „Укрспецвагон".

При прийнятті вантажу була виявлена нестача вантажу, про що складено комерційний акт АА №042201/150 від 17.06.2012 року (а.с. 7).

Тобто, при видачі вантажу одержувачу, навантаження вагона №66175357 було нижче рівня, вказаного у накладній при відправленні вагонів, а саме при комісійному зважування на 100 т тензометричних вагах вантажоодержувача, перевірених органами Держстандарту, виявлено менше проти документа на 9500 кг. антрациту, який у вагоні вміститися міг.

Як вбачається з комерційного акту АА №042201/150 від 17.06.2012 року: у документі вказано - антрацит завантажений нижче бортів у вологому стані, вантаж маркований шляхом накраплення пігментом жовтого кольору, висота завантаження відмічена фарбою. У дійсності навантаження тотожно акту загальної форми №1199, нижче рівня бортів 30 см., рівномірне, маркованих жовтою фарбою крім наявного поглиблення з однієї сторони вагона на 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 люками розміром 1200х120х50 см. Вагон бездверний, люка закриті, течі вантажу не було. З моментом прибуття до комісійного зважування вагон знаходився під охороною чергових прийомоздавальників з повідомленням ЛВ на станціях Бідняк, ВОХР станції Апостолово Кушнір.

Акт складений у відповідності з Правилами складання актів.

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу в сумі 11 846 грн. 47 коп. та просить стягнути її з Відповідача.

Відповідно до ст.307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

Згідно п.129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року (надалі - Статуту) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Як вбачається з комерційного акту АА №042201/150 при прийнятті вантажу була виявлена нестача вантажу в кількості 9550 кг.

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу в сумі 11 846 грн. 47 коп. відповідно до розрахунку (а.с.9).

Оскільки спірний вагон з антрацитом був прийнятий залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоотримувачу, в силу ст. 110 Статуту залізниць України, покладається на залізницю.

За викладеного вбачається, що шкода у розмірі 11 846 грн. 47 коп. підлягає стягненню з перевізника - Відповідача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, р/р 26006000012 у ВАБ „ЕкспресБанк", МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, п/р26008057009082 у ПАТ КБ „ПриватБанк" м.Дніпропетровська, МФО305299, ЄДРПОУ 00186520) 11 846 грн. 47 коп. - шкоди, 1 609 грн. 50 коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано 18.01.13р.