Рішення № 28734707, 16.01.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 січня 2013 р.

Справа № 5004/1526/12

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Євромікс», с.Вільхове, Станично-Луганський район, Луганська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Толло» ЛТД, м.Луцьк

про стягнення 24 543, 80 грн.

Суддя Гончар М.М.

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Євромікс» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Толло» про стягнення 24 543, 80 грн., з них: 22 312, 80 грн. – заборгованості за поставлений товар, 2 2231 грн. штраф за прострочення оплати та судовий збір у сумі 1 609, 50 грн.

Через канцелярію суду 19.12.2012р. за вхідним номером №01-29/16539/12д електронною поштою позивачем подано листа про розгляд справи без участі представника позивача.

04.01.2013р. та 14.01.2013р. через канцелярію суду повернулися без вручення відповідачу ухвала суду від 20.12.2012 року направлена за двома адресами відповідачу із поштовою відміткою «за закінчення терміну зберігання».

На підставі вищевикладеного, судом належним чином повідомлено про час і місце щодо розгляду даної справи.

20.12.2012 року розгляд справи відкладався, у зв’язку із нез’явленням представників сторін по справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оглянувши матеріали справи, господарський суд Волинської області,-

ВСТАНОВИВ:

24.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Євромікс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Толло» укладено договір поставки №38.

Згідно п.1.1. договору постачальник зобов’язується поставити а покупець сплатити і прийняти товар в асортименті, сортаменті, номенклатурі і за цінами зазначеними у Специфікаціях, в кількості і терміни, відповідно до замовлення.

П. 5.1 договору встановлено, що покупець здійснює оплату за отриманий товар з відстрочкою оплати, яка становить: 30 календарних днів з моменту передачі товару. Покупець може здійснювати оплату за отриманий товар шляхом 100 % передоплати.

П. 5.2. договору передбачено, що розрахунки по кожній партій товару здійснюються у розмірі повної вартості постановленого товару шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок постачальника окремими платіжними дорученнями за кожен окремий виставлений рахунок – фактуру і видаткову накладну, обов’язково вказувати в платіжному дорученні номер рахунка – фактури (в разі попередньої сплати за товар), видаткової накладної (в разі сплати з відстрочення платежу).

Відповідно до п. 10.2. договору за прострочення оплати у порядку п. 5.1. договору покупець сплачує штраф на користь постачальника у розмірі 10 % від суми постачання.

Позивачем поставлений товар відповідачу відповідно до видаткових накладних №146 від 28.05.2012р., №147 від 28.05.2012р. (а.с.15, 18).

Відповідачем частково виконано умови договору та оплачено товар на суму 22 666, 60 грн.

У зв’язку із виникнення заборгованості позивач звернувся із претензією до відповідача від 14.09.2012р. №15 (а.с.21-22) про погашення заборгованості у сумі 22 312, 80 грн. Факт отримання відповідачем претензії підтверджується повідомленням про вручення (а.с. 20).

На підставі вищевикладеного, слід зробити висновки, що відповідачем належним чином не виконались умови договору, тому позов підлягає до задоволення.

Ч.1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов?язання повинно виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з умовами договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. З цими нормами кореспондуються і приписи статті 193 Господарського кодексу України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов?язань. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов?язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов?язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов?язується прийняти товар сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

П. 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно вищевикладеному та п. 10.2. договору підлягає стягненню з відповідача штраф у сумі 2 231 грн. за неналежне виконання умов договору.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то на нього також слід віднести витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609, 50 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Волинської області,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Толло» (м.Луцьк, вул. Дарвіна, 3/2, код ЄДРПОУ 34928313) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Євромікс» (с.Вільхове, Станично-Луганський район, Луганська обл., пер. Вільховий, 68-Б, код ЄДРПОУ 36508532) 22 312. 80 грн. – заборгованості за поставлений товар, 2 231, 00 грн. – штраф за прострочення товару, 1 609, 50 грн. – витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення

складено 21.01.2013р.

Суддя М. М. Гончар