Ухвала суду № 28734374, 21.11.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3566/12/0170/6

21.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Кобаля М.І. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Карповій І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк"- Селіщев Ігор Олександрович, довіреність № б/н від 15.09.10

представник відповідача, Відділу примусового виконня рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства Юстиції України в АР Крим- Бабич Надія Олександрівна, довіреність № 10/3-03/5092 від 17.10.12

представник третьої особи, Головного управління Державної казначейської служби України в АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-3566/12/0170/6 за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 06.06.12 у справі № 2а-3566/12/0170/6

за позовом Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" (вул. Прорізна, 6,Київ 34,01034)

до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим (вул. Долгоруківська, 16,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006)

третя особа: яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Головне управління Державної казначейської служби України в АР Крим (вул. Севастопольська, 19,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95024)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.06.12 у справі № 2а-3566/12/0170/6 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" задоволені, а саме: визнані протиправними дії Підрозділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим щодо перерахування виконавчого збору у розмірі 22855,33 грн.на рахунок 31316311700002, ОКПО 34740405, МФО 824026, ГУ ДК України в АРК, м. Сімферополь, код платежу 22070000, за наслідками виконавчого провадження по реалізаціїквартири№28будинку 101 по вул. Кечкеметська, у м. Сімферополі, АР Крим; визнано протиправним та скасовано розпорядження Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим за №1309-1310-1311 від 08.07.2010 р. в частині перерахування виконавчого збору в сумі 7636,25 грн. на рахунок 31316311700002, ОКПО 34740405, МФО 824026, ГУ ДК України в АРК, м. Сімферополь, код платежу 22070000; визнано протиправним та скасовано розпорядження Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим за №1312-1313-1314 від 08.07.2010 р. в частині перерахування виконавчого збору в сумі 15219,08 грн. на рахунок 31316311700002, ОКПО 34740405, МФО 824026, ГУ ДК України в АРК, м. Сімферополь, код платежу 22070000; стягнуто з Державного бюджету України 3,40 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим на користь Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк".

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.06.12 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме відповідач посилається на те, що розподіл стягнутих коштів, отриманих від реалізації майна проводився підрозділом державної виконавчої служби відповідно вимог Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим, розпорядження Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ в АРК від 08.07.2010р. в частині утримання виконавчого збору є законним, а підстави для їх скасування відсутні.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим.

Третя особа в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що третя особа викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника третьої особи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

03.12.2009 року Підрозділом примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ України в АР Крим, правонаступником якого є Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ України в АР Крим, на підставі постанови про передачу матеріалів виконавчого провадження від 27.11.2009 року прийняте до виконання виконавчі провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса №2858 від 28.09.2009 р., вчиненого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу, про звернення стягнення на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, 2/3 частки якої належить на праві власності ОСОБА_5, 1/3 частки -ОСОБА_6, та оформлена в іпотеку ВАТ "Ерсте Банк"згідно Договору іпотеки, укладеному між боржниками та Банком за реєстровим номером нотаріусу № 2158 від 21 серпня 2008 р.

Виконавчі провадження передані на виконання Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського Міського управління юстиції Міністерства юстиції України, де на підставі зазначеного виконавчого напису нотаріусу 28.10.2009 року були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження на користь Відкритого акціонерного товариства "Ерсте Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Ерсте Банк".

В ході примусового виконання напису державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ України в АР Крим були вчинені дії з реалізації предмету іпотеки: квартира, на яку було звернено стягнення за виконавчим написом, була арештована, описана, оцінена незалежним експертом та передана торгівельної організації для продажу з прилюдних торгів.

На прилюдних торгах, які були проведені спеціалізованою торговельною організацією філією 01 ПП "Нива-В.Ш.",24 червня 2010 року оформлена в іпотеку квартира була продана третій особі -переможцю торгів. Ціна продажу майна склала: за 1\3 частку квартири, що належала боржнику ОСОБА_5 - 86714,45 грн., за 2\3 частку квартири, що належала боржнику ОСОБА_6 - 173428,90 грн.

Після проведення торгів, покупець перерахував на депозитний рахунок Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ України в АР Крим суму коштів за придбання майна, за виключенням винагороди спеціалізованої торгівельної організації,за 1\3 частку квартири - 84113,01 грн., за 2\3 частки квартири - 168224,23 грн.

Розподіл коштів, отриманих підрозділом ДВС від реалізації предмета іпотеки, проводився на підставі розпоряджень № 1309-1310-1311 від 08.07.2010 р. та 1312-1313-1314 від 08.07.2010 р., відповідно до яких:за розпорядженням № 1309-1310-1311 від 08.07.2010 р. -76362,46 грн. перераховано на користь ПАТ "Ерсте Банк"; 7636,25 грн. виконавчого збору перераховано на рахунок 31316311700002, ОКПО 34740405, МФО 824026, ГУ ДК України в АР Крим, м. Сімферополь, код платежу 22070000; 114,30 грн. перераховано на відшкодування затрат на проведення виконавчих дій відповідно до постанови про стягнення з боржника затрат на організацію і проведення виконавчих дій на рахунок 31258272210324, МФО 824026, ОКПО 23896447;за розпорядженням №1312-1313-1314 від 08.07.2010 року -52190,85 грн. перераховано на користь ПАТ "Ерсте Банк"; 15219,08 грн. виконавчого збору перераховано на рахунок 31316311700002, ОКПО 34740405, МФО 824026, ГУ ДК України в АР Крим, м. Сімферополь, код платежу 22070000; 114,30 грн. перераховано на відшкодування затрат на проведення виконавчих дій відповідно до постанови про стягнення з боржника затрат на організацію і проведення виконавчих дій на рахунок 31258272210324, МФО 824026, ОКПО 23896447.

На рахунок позивача на підставі розпоряджень відповідача зазначені суми перераховані наступним чином: 12.07.2010 р. за реалізацію 1/3 частки квартири згідно платіжного доручення ГУЮ МЮУ в АРК № U1113082 від 12.07.2010 р., в розмірі 76362,46 грн., 16.07.2010р. за реалізацію 2/3 частки квартири в сумі згідно платіжного доручення ГУЮ МЮУ в АРК № U1166001 від 16.07.2010 р., в розмірі 152190,85 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Позивач ознайомився з матеріалами даного виконавчого провадження та з розподілом виконавчого збору у вигляді грошових коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки відповідачем лише 30.07.2010р., про що свідчить відмітка на заяві ПАТ "Ерсте Банк"№ 19.1.0/362 від 26.07.2010 р.

Оскаржувані виконавчі дії з реалізації предмета іпотеки проводились у червні-липні 2010 року, а тому до правовідносин, які є предметом спору,застосовується редакція Закону України "Про виконавче провадження"від 21.04.1999р. №606, що діяла на час спірних правовідносин (далі - Закон).

Статтею 1 цього Закону визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Права та обов'язки державних виконавців встановлені ст.5 Закону, відповідно до якої державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Здійснюючи свої обов'язки державний виконавець має право вчиняти необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; роз'яснює сторонам їх права і обов'язки; накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Стаття 52 Закону, передбачала, що стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника.

Відповідно до ч.8 ст.52 Закону примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Разом з тим, з 01.01.2004р. набув чинності Закон України "Про іпотеку"від 05.06.2003 року N898-IV. Відповідно до пункту 2 Розділу VI "Прикінцеві положення"даного Закону законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Стаття 41 Закону України "Про іпотеку"передбачає, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Статтею 47 ч.6 Закону України "Про іпотеку", встановлювалась черговість розподілу коштів, отриманих в ході реалізації предмета іпотеки.

Так, перераховані покупцем кошти розподілялись у такій черговості: - витрати на організацію реалізації предмета іпотеки; - комісійна винагорода спеціалізованої організації, яка не може перевищувати трьох відсотків ціни продажу предмета іпотеки; - задоволення вимог іпотекодержателів та інших кредиторів боржника, які мають зареєстровані у встановленому законодавством порядку права чи вимоги на реалізоване майно, відповідно до їх пріоритету та розміру; - решта коштів на вимогу державного виконавця перераховується до органу державної виконавчої служби для покриття витрат на проведення виконавчих дій, стягнення виконавчого збору та задоволення вимог стягувачів за іншими виконавчими документами в порядку, встановленому законодавством, а у разі відсутності стягувачів за іншими виконавчими документами - повертається іпотекодавцю.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам, як значено у п.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ"від 06.03.2008 року N2.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки реалізована в ході виконавчого провадження двокімнатна квартира №28, що знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, будинок 101, була передана в іпотеку позивачу згідно Договору іпотеки від 21 серпня 2008 р. реєстровий номер 2158, з оглядом на положення ч.8 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження"відповідно до порядку розподілу коштів, які надійшли від її продажу з прилюдних торгів від покупця, має бути застосовані положення ч.6 ст. 47 Закону України "Про іпотеку".

Внаслідок чого кошти, отримані від реалізації зазначеного майна як предмета іпотеки, підлягали перерахуванню в першу чергу позивачу як іпотекодержателю для першочергового задоволення його вимог. У разі залишення коштів після задоволення вимог позивача, решта направлялась в тому числі на покриття витрат на проведення виконавчих дій, стягнення виконавчого збору та задоволення вимог стягувачів за іншими виконавчими документами в порядку, встановленому законодавством.

Сума коштів, яка надійшла на депозитний рахунок підрозділу ДВС від продажу квартири № 28 за адресою: м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, будинок 101, склала 252337,24 грн. (в тому числі за 1/3 квартири -84113,01 грн. та за 2/3 квартири -168224,23 грн.), що підтверджується актами Підрозділу ПВР ВДВС від 09.07.2010р., не задовольняє вимог позивача у повному обсязі, які підлягають перерахуванню за виконавчим написом за рахунок звернення стягнення на це майно як предмет іпотекиу сумі 440708,28 грн., відповідно до вказаних положень ст.47 Закону України "Про іпотеку".

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки дії відповідача щодо перерахування виконавчого збору з зазначених сум у розмірі 22855,33 грн., в тому числі: 7636,25 грн. з суми, що надійшла за реалізацію 1/3 квартири), 15219,08 грн. з суми, що надійшла за реалізацію 2/3 квартири не може бути визнані такими, що здійснені на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства Юстиції України в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.06.12 у справі № 2а-3566/12/0170/6 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 листопада 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко