Постанова № 28732979, 18.01.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"8" січня 2013 р. Справа 18/1493/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

сторони в судове засідання не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Центральна Україна», (вх.№3519 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 04.09.2012 року у справі №18/1493/12

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго”, м. Полтава

до Приватного підприємства «Центральна Україна», м. Полтава

про стягнення 10709,40грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства “Полтаватеплоенерго” звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з відповідача – ПАТ «Центральна Україна», заборгованість за опалення, згідно договору №3349 «С» від 01.02.2012р. у розмірі 10709,40грн., з яких 6543,46 грн. основного боргу, 4132,05 грн. пені, 33,89 грн. 3% річних.

У серпні 2012р. позивач звернувся до господарського суду з листом № 19/1493 від 20.08.2012р., в якому зазначає, що 15.08.2012р. відповідачем було проведено часткову оплату основного боргу у сумі 1270,66 грн., тому він просить припинити провадження в цій частині позову, а також зменшити розмір пені, 3% річних та просить стягнути з відповідача 1802,27 грн. пені, та 14,78 грн. 3% річних.

У вересні 2012р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про уточнення позовних вимог, відповідно до якого, позивач зазначає, що відповідачем була проведена оплата часткової суми заявленої заборгованості в розмірі 2270,66 грн., тому позивач просить припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача цієї суми заборгованості на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.09.2012 року у справі №18/1493/12 (суддя Іваницький О.Т.) позовні вимоги задоволені частково. Припинено провадження в частині стягнення 1270,66 грн. на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України та в частині стягнення 2329,78 грн. - пені, 19,11 грн. - 3% річних на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Центральна Україна" на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", заборгованість за договором №3349"С" від 01.02.2012 року в розмірі - 6089,85 грн., із яких основний борг - 4272,80 грн., пеня - 1802,27 грн., 3% річних - 14,78 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі - 915,23 грн.

Відповідач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 04.09.2012 року повністю та прийняти нове.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на відсутність правових підстав для її задоволення та повну відповідність викладених у рішенні висновків нормам матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2012р. між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтавтеплоенерго" (далі - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", Позивач – теплопостачальна організація) та Публічним акціонерним товариством "Центральна Україна" (далі - ПАТ "Центральна Україна", Відповідач - споживач) було укладено договір № 3349 "С" на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір).

У п.1 договору зазначено опалювальний об'єкт споживача - офісні приміщення по вул. Пушкіна, 16, м.Полтава. Відповідно до п.19 Договору, загальна площа будівель по вул. Пушкіна, 16 під обліком теплового лічильника 736,7 кв.м. Оплата за опалення стягується на підставі тарифів, встановлених уповноваженим органом.

Приміщення відповідача, яке опалюється за цим договором складає 110кв.м., показання теплового лічильника розподіляються пропорційно площі, займаної споживачем – 15%.

Відповідно до п. п. 30, 31 вказаного договору, всі розрахунки по цьому договору проводяться на підставі рахунка, виписаного «Теплопостачальною організацією» «Споживачу» з обов’язковим застосуванням діючих тарифів. Факт отримання «Споживачем» теплової енергії фіксується щомісячно Актом приймання-передачі теплової енергії, який складається Сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і Договору.

Пунктом 32 Договору передбачено, що «Споживач» зобов`язується сплачувати за теплову енергію у строк до 30 числа розрахункового місяця. Якщо підстава платежу в платіжних документах не зазначена, «Теплопостачальна організація» зараховує кошти в погашення заборгованості за спожиту теплову енергію, отриману в минулі періоди.

Як зазначає позивач, підставою звернення до суду з даним позовом стала заборгованість відповідача у сумі 6543,46 грн., яка утворилась за період з 01.03.2012р. по 07.06.2012р. за договором №3349 «С» від 01.02.2012р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, на підставі якого виникла заборгованість відповідача.

Нарахування заборгованості за тарифом 802,18 грн. (без ПДВ) та 962,62 грн. (з ПДВ) позивач обґрунтовує постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011р. за №81, відповідно до якої з 1 жовтня 2011р. в розрахунках за теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) застосовується тариф 802,18 гривні на 1Гкал (без ПДВ) та 962,62 грн. за 1 Гкал (з ПДВ).

Приміщення по вул. Пушкіна, 16 в місті Полтаві (в тому числі і приміщення відповідача площею 110,5 кв.м.) до 01.02.12р. опалювалося згідно укладеного договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 562 “С” від 29.12.07 між теплопостачальною організацією (позивачем) та Управлінням майном Полтавської обласної ради (договір є в матеріалах справи). Згідно вказаного договору облік споживання теплової енергії на опалення проводиться по лічильнику тепла (п. 15).

У зв'язку з виходом з ладу приладу обліку теплової енергії в приміщенні адмінбудинку по вул. Пушкіна, 16 пКТ ВІД 16.11.11р.) що знаходиться на балансі управління майном Полтавської обласної ради, нарахування за відпущену теплову енергію як виняток проведені по аналогії споживання за минулий рік за період з 13.10.11 по 15.12.11. (Рахунки №2416 від 22.11.11 та від 19.12.11)

Після проведеного ремонту теплового лічильника нарахування за період з 16.12.11 по 22.01.12 проведено по аналогії споживання. Зокрема в рахунку № 2416 від 29.02.12 за лютий 2012 року проведені відповідні перерахунки за грудень 2011 року - січень 2012 року.

Рахунки за відпущену теплову енергію на опалення приміщення згідно укладеного договору виставлені за період з листопада 2011 по січень 2012 року споживачу - Управлінню майном обласної ради. Спожитий обсяг теплової енергії на опалення всього приміщення управлінням розподілявся серед орендарів самостійно та доводився до них відповідними рахунками.

Договірні відносини у сторін по даній справі виникли з 01.02.2012р. з моменту укладення договору №3349 «С», який є підставою даного позову, та підставою нарахування заборгованості за лютий-квітень 2012р.

Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд Полтавської області вказав, що факт отримання споживачем (відповідачем) теплової енергії фіксується щомісячно Актом приймання-передачі теплової енергії, який, відповідно до п. 12 Договору, повертається споживачем (відповідачем) Теплопостачальній організації (позивачу) в 5-ти денний термін. Позивачем надані суду Акти приймання передачі за березень-квітень2012р., а також реєстр доставки рахунків та актів приймання-передачі. Відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань за договором не виконав, розрахунки за спожиту енергію не здійснював, в наслідок чого, за період з 01.03.2012р. по 07.06.2012р., утворилась заборгованість в сумі 6543,46 грн.

Як зазначено вище, господарський суд припинив провадження в частині стягнення 1270,66 грн. на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України та в частині стягнення 2329,78 грн. - пені, 19,11 грн. - 3% річних на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України та стягнув з Приватного акціонерного товариства "Центральна Україна" на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", заборгованість за договором №3349 "С" від 01.02.2012 року в розмірі - 6089,85 грн., із яких основний борг - 4272,80 грн., пеня - 1802,27 грн., 3% річних - 14,78 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі - 915,23 грн.

Однак, на думку колегії суддів, господарський суд дійшов до такого висновку помилково, при неповному з`ясуванні обставин справи, що підтверджується наступним.

Відповідно до Акту приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2012р. (а.с. 47 т.1), відповідач отримав теплової енергії на суму 4810,67 грн. без ПДВ та 5772,80 грн. з ПДВ, з якої: 1668,53 грн. (без ПДВ) за опалення, яке нараховане 15% за 02 місяць 2012р., 655,38 грн. (без ПДВ) – за опалення (ліч) по аналогії споживання з 01.02 по 07.02.2012р. за аналогічний період минулого року у зв’язку з виходом з ладу лічильника, 2486,76 грн. (без ПДВ) – за опалення в березні 2012р. по показникам лічильника 15%.

Як зазначалось вище, відповідачем частково була проведена оплата суми основної заборгованості за лютий – квітень 2012р. у розмірі 1270,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням №53 від 15.08.2012р. (а.с. 24 т. 1), та 1000 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку від 29.08.2012р. (а.с. 79, т.1).

Вказані суми сплачені після подання даного позову, тому в цій частині позову повинно бути припинено провадження у справі, але господарський суд цього не урахував та помилково припинив провадження у справі тільки в частині 1270,66 грн.

Що стосується суми 655,38 грн. (без ПДВ), зазначеної в рахунку №2626 від 26.03.2012р., як за опалення (ліч) по аналогії споживання з 01.02 по 07.02.2012р. за аналогічний період минулого року у зв’язку з виходом з ладу лічильника, колегія суддів вважає безпідставне включення цієї суми до вказаного рахунку, оскільки позивачем не доведено та не підтверджено матеріалами справи поломки лічильника за вказаний період та обов’язку відповідача сплатити суму, нараховану по аналогії споживання за попереднім договором, який був укладений позивачем не з відповідачем, а з Управлінням майном Полтавської обласної ради.

Що стосується доводів відповідача стосовно зарахування сплаченої суми 1500 грн. до сплати боргу за лютий-квітень 2012р., колегія суддів зазначає, що платіжним дорученням № 59 від 26.07.2012 року відповідачем проведено оплату за теплову енергію відпущену на опалення приміщення відповідача в січні 2012 року із зазначенням призначення платежу: “за опалення приміщення за січень 2012року зг ,рах.-факт. № 144 від 15.01.12”. Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76 передбачено право платника самостійно визначати призначення платежу у платіжних банківських документах, тому вказана сума вважається сплаченою за січень 2012р.

Нарахування позивачем штрафних санкцій за невиконання відповідачем грошового зобов’язання у вигляді пені та 3% річних визначено на підставі положень п. 33 Договору та ст. 625 Цивільного кодекс України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання», та з урахування заяви про уточнення позовних вимог. Господарський суд встановив наявність підстав для нарахування штрафних санкцій, прийняв рішення про стягнення з відповідача пені - 1802,27 грн., 3% річних - 14,78 грн.

З цим погоджується колегія суддів, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 33 Договору встановлено, що у випадку несплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1,0% за кожен день прострочки платежу, але не більше 100% боргу...., а також стягується 3% річних від простроченої суми та інфляційні втрати, згідно ст. 625 ЦК України.

Згідно ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів (відповідач у цій справі) сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що вході розгляду справи відповідачем сплачено частину основної заборгованості, позивачем здійснено перерахунок пені та 3% річних відповідно до сплаченої суми. Таким чином, до стягнення підлягає 1802,27 грн. - пені та 14,78 грн. 3% річних.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Отже, за загальним правилом обов’язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обгрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач факт несправності лічильника за період з 01.02.2012р. по 07.02.2012р. не довів, (а господарський суд цього не з`ясував), тому безпідставно включив 786,45 грн. (655,38 грн. без ПДВ) до рахунку №2626, відтак в цій частині повинно бути відмовлено в позові. Крім того, господарський суд помилково не урахував сплачену відповідачем 1000 грн. в рахунок заборгованості за лютий-квітень 2012р., на чому наполягав позивач в заяві про уточнення позовних вимог, і помилкового припинив провадження тільки в частині 1270,366 грн., тоді як необхідно припинити провадження в частині 2270,66 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про зміну рішення господарського суду Полтавської області від 04.09.2012р. по даній справі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 4, ст. 103, п. 2 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Центральна Україна», задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 04.09.2012р. по справі №18/1493/12 змінити. Викласти резолютивну частини рішення в такій редакції:

« 1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині стягнення 2270,66 грн. на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України та в частині стягнення 2329,78 грн. - пені, 19,11 грн. - 3% річних на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

3. Відмовити в позові в частині стягнення 786,45 грн. основної заборгованості.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна Україна» (36011, м.Полтава, вул.Пушкіна, 16, код ЄДРПОУ 23814047) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008) заборгованість за договором №3349 "С" від 01.02.2012 року в розмірі – 5803,40 грн., із яких основний борг – 3986,35 грн., пеня - 1802,27 грн., 3% річних - 14,78 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі - 915,23 грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.»

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст підписаний 11.01.2013 р.

Головуючий суддя Фоміна В.О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.