Ухвала суду № 28732410, 15.01.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3316/12/0170/2

15.01.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Мунтян О.І.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представник позивача- Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Нафта-Сервіс"- Мальченко Майя Василівна, довіреність № б/н від 10.01.09,

представник відповідача- Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби- не з'явився,

перевіривши апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 24.05.12 у справі № 2а-3316/12/0170/2

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Нафта-Сервіс" (вул. Набережна 21, смт. Миколаївка Сімферопольського району АР Крим 97546)

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Белова, 2, с. Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.05.2012 у справі №2а-3316/12/0170/2 задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СФ Нафта-Сервіс»до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби. Постановлено: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби №0000552304 та №0000742301 від 20.03.2012.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована неправильним, на думку заявника, застосуванням судом норм матеріального права, та містить доводи, які фактично викладені в акті перевірки, на підставі якого винесені спірні податкові повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції -без змін.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем 14.03.2012 проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «СФ Нафта-Сервіс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за грудень 2011.

За результатами перевірки складено акт №86/22-0/31460659 від 14.03.2012 №86/22-0/31460659, який є підставою спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000552301 від 20.03.2012 позивачу визначено суму завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 12 міс. 2012 в сумі 63333 грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 31667 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000742301 від 20.03.2012 позивачу визначена сума завищення від`ємного значення податку на додану вартість в розмірі 37215 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 18608 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору № 02/09 від 03.09.2010р. позивач придбав у ПП «Бест Трейд Продакшен»пшоно у кількості 63,85 тон на суму 185165,26 грн. ( в тому числі ПДВ 30860,88 грн.) Факт постачання цього товару підтверджений витратною накладною №123 від 17.11.2011 р., податковими накладними №8 від 10.11.2011 р., №14 від 17.11.2011 р. Позивач також придбав горох на суму 234082,50 грн. ,що підтверджено витратною накладною №136 від 16.12.2011 р., податковими накладними №5 від 08.11.2011 р., №10 від 16.12.2011р.

Позивачем надані докази того,що 08.11.2011 р., 10.11.2011 р., 19.12.2011 р. вартість зазначеного вище товару була перерахована ПП «Бест Трейд Продакшен»(в тому числі в повному обсязі сплачений ПДВ).

Згідно з контрактом №106 К від 01.12.2011 р., укладеним з ТЧУП «Белкоопвнешторг Белкоопсоюза»придбаний у ПП «Бест Трейд Продакшен»по договору № 02/09 від 03.09.2010р. товар був реалізований цьому нерезиденту та вивезений за митну територію України,що підтверджено ВМД №807081401/2011/701545 від 17.11.2011 р. та №8070881401/2011/707612 від 16.12.2011 р.

Відповідно до договору постачання № 20-12/ 11-2Д від 20.12.2011 р. , укладеному з ТОВ «Укрхімтрейд», позивач придбав 66 тон аміачної селітри на суму 206250 грн. (в тому числі ПДВ 34375 грн.) , яка ним отримана 27.12.2012 р. ТОВ «Укрхімтрейд» оформлені податкові накладні № 97 від 21.12.2011 р. та № 119 від 24.12.2011 р. Вартість вказаного товару ( в тому числі ПДВ) перерахована ТОВ «Укрхімтрейд»21.12.2011 р. та 27.12.2011 р., що підтверджено матеріалами справи. В подальшому позивач реалізував аміачну селітру СФГ «Сали»відповідно до договору купівлі-продажу №19/11 від 21.12.2011 р., що підтверджено оформленими ним витратною накладною №52 від 27.12.2011 р., податковою накладною №1 від 27.12.2011р.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем не надано доказів не отримання позивачем товарів від ТОВ «Укрхімрейд»та ПП «Бест Трейд Продакшен», не проведення розрахунків з ними, а надані платником податків документи свідчать про використання товарів в подальшій господарській діяльності.

п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.200.4. ст.200 ПК України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п.200.7. ст.200 ПК України).

Відповідно до п. 200.11 ст.200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Судова колегія вважає правильними висновки суду стосовно того, що направлення податковим органом повідомлень до державних реєстраторів про відсутність контрагентів позивача за місцезнаходженням згідно ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України не є належним доказом порушення порядку оформлення зазначеними суб`єктами господарювання податкових накладних.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені у судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.05.2012 у справі №2а-3316/12/0170/2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 січня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко