Постанова № 28732332, 15.01.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р.Справа № 5017/380/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів: Лавриненко Л.В., Мишкіної М.А.,

(Склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №28 від 14.01.2013р.)

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від прокуратури -Чалий М.Г. -посвідчення,

від МОУ -Пашнєва Ю.В. - за довіреністю,

від 9 СК Управління -Пашнєва Ю.В. - за довіреністю,

від ТОВ „ФК-Рішельє" -Мартенюк О.В. - за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Футбольний клуб - Рішельє"

на рішення господарського суду Одеської області від 05 квітня 2012 року

у справі № 5017/380/2012

за позовом Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та 9 Спортивного клубу Управління спорту Міністерства оборони України

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Футбольний клуб-Рішельє"

про зобов'язання повернути майно

встановив:

Військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та 9 Спортивного клубу Управління спорту Міністерства оборони України з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Футбольний клуб - Рішельє" та, з урахуванням уточнень до неї, просив господарський суд зобов'язати ТОВ„Футбольний клуб - Рішельє" звільнити та повернути із чужого незаконного володіння державі в особі Міністерства оборони України та 9 Спортивного клубу Управління спорту Міністерства оборони України майно загальною площею 223,38 кв.м, а саме: нежитлові приміщення будівлі за генеральним планом № 12 військового містечка № 216, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Семінарська, 12.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

01.08.2006 року між 9 Спортивним клубом армії Південного оперативного командування та ТОВ „Футбольний клуб - Рішельє" було укладено договір оренди нерухомого майна № 41/ск, предметом якого є передача у строкове платне користування державного нерухомого майна загальною площею 283,6 кв.м, а саме: нежитлові приміщення будівлі за генеральним планом № 12 військового містечка № 216, площею 255,6 кв.м та підтрибунне приміщення за генеральним планом № 10 військового містечка № 216, площею 28 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Семінарська,12.

Відповідно до додаткової угоди №51д/2007/9СК від 01.06.2007 року загальна площа орендованого майна складає 223,38 кв.м. Зазначене нерухоме майно перебуває на балансі 9 Спортивного клубу.

В п.10.1 сторони визначили строк дії договору: з 01.08.2006р. по 31.07.2011р. Згідно п.10.9 вказаного договору його чинність припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. Листом від 25.05.2011 року ТОВ „Футбольний клуб - Рішельє" додатково повідомлено про закінчення строку дії договору та відсутність наміру 9 Спортивного клубу продовжувати дію договору. Вказаний лист був отриманий директором ТОВ „Футбольний клуб - Рішельє" під особистий підпис. Відповідно до п. 5.9. договору у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю орендоване майно у належному стані.

25.07.2011 року наказом начальника 9 Спортивного клубу була створена комісія для прийняття орендованих приміщень від ТОВ „Футбольний клуб -Рішельє". 01.08.2013р. та 10.08.2011р. комісія збиралася для прийняття майна та складання акту приймання-передачі, однак представник ТОВ „Футбольний клуб -Рішельє" не з'явився, хоча був попереджений про дату і час передачі майна, приміщення були замкнені, про що складені відповідні акти.

9 Спортивним клубом підготовлено та спрямовано на адресу ТОВ „Футбольний клуб -Рішельє" претензію №372 від 22.08.2011 року з вимогою невідкладного звільнення наданого у користування нежитлового приміщення.

Посилаючись на положення ст.1212 ЦК України, прокурор просив позов задовольнити.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.04.2012р. позовні вимоги задоволені; зобов'язано ТОВ „Футбольний клуб - Рішельє" звільнити та повернути державі в особі Міністерства оборони України та 9 Спортивного клубу Управління спорту Міністерства оборони України майно загальною площею 223,38 кв.м, а саме: нежитлові приміщення будівлі за генеральним планом №12 військового містечка №216, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Семінарська,12.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ „Футбольний клуб - Рішельє" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу 9 Спортивний клуб Управління спорту МОУ заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін.

У своїх поясненнях прокурор також заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі і просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Прокурор та представники позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши прокурора та представників сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.08.2006 року між 9 Спортивним клубом армії Південного оперативного командування (орендодавець) та ТОВ „Футбольний клуб -Рішельє" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №41/ск., за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме військове майно, загальною площею 283,6 кв.м, у тому числі нежитлові приміщення будівлі за генеральним планом №12 площею 255,6 кв.м та підтрибунне приміщення за генеральним планом №10 площею 28 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Семінарська, 12, військове містечко №216, що знаходиться на балансі 9 СКА Південного ОК та обліковується в КЕВ м. Одеси. Майно передається в оренду з метою організації майстерні з ремонту одягу і взуття (184 кв.м), перукарні (68 кв.м), оздоровчого центру (сауна -31,6 кв.м) (п.1.2 договору).

Умовами п.2.1, 2.2 договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього акту договору та акта приймання-передачі майна; передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Додатковими угодами від 05.01.2007р. №48д/2007/9СК та №51д/2007/9СК від 01.06.2007р. були внесені зміни в п.1.1 і п.1.2 договору оренди щодо складу майна та мети використання, а також стосовно розміру орендної плати.

Відповідно до додаткової угоди №51д/2007/9СК від 01.06.2007 року загальна площа орендованого майна склала 223,38 кв.м.,

Пунктом 10.9 договору оренди встановлено, що чинність договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Строк дії договору сторонами визначено в п.10.1 договору, а саме з 01.08.2006р. по 31.07.2011р.

Листом від 25.05.2011 року № 220 9 Спортивний клуб повідомив ТОВ „Футбольний клуб - Ришельє" про закінчення строку дії договору та відсутність наміру 9 Спортивного клубу продовжувати дію договору. Зазначений лист було отримано директором ТОВ „Футбольний клуб -Рішельє" під особистий підпис.

Згідно п.п.2.4, 2.5 договору передбачено, що у разі припинення договору майно повертається орендарем орендодавцю в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Орендодавець повинен скласти акт приймання-передачі та прийняти майно протягом одного місяця. При цьому майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Наказом начальника 9 Спортивного клубу за №36 від 25.07.2011р. була створена комісія для прийняття орендованих приміщень від ТОВ „Футбольний клуб -Рішельє", яка 01.08.2011р. та 10.08.2011р. збиралася для прийняття майна та складання акту приймання-передачі. Однак, як вказує прокурор, представник ТОВ „Футбольний клуб - Рішельє" не з'явився, хоча був попереджений про дату і час передачі майна, приміщення були замкнені, про що складені відповідні акти.

Як вбачається із матеріалів справи, 9 Спортивним клубом було направлено на адресу ТОВ „Футбольний клуб-Рішельє" претензію №372 від 22.08.2011 року з вимогою звільнення наданого у користування нежитлового приміщення, яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Перевіркою у лютому 2012р. було встановлено, що відповідач після припинення договору (з 31.07.2011р) об'єкт оренди не звільнив та продовжує користуватися ним.

Згідно з ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений в договорі.

Відповідно до ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічна норма міститься і в ч.2 ст.291 ГК України.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, вищевказаний договір оренди нерухомого військового майна припинив свою дію з 01.08.2011 року, у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Приписами ст.764 ЦК України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в частині 2 статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Пунктом 5.8 договору оренди сторони визначили, що у разі наміру орендаря скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, він зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку договору оренди у строк, встановлений договором, або в розумний строк.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про намір відповідача, як орендаря, скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк.

Згідно з п.5.9. договору у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю орендоване майно у належному стані.

Як вже було зазначено вище, пунктами 2.4, 2.5 договору передбачено, що у разі припинення договору майно повертається орендарем орендодавцю в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Орендодавець повинен скласти акт приймання-передачі та прийняти майно протягом одного місяця. При цьому майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим господарським судом, на момент розгляду даної справи ТОВ „Футбольний клуб-Рішельє" спірне орендоване майно відповідно до вимог законодавства не повернуло та продовжує його використовувати, що суперечить вимогам закону.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про зобов'язання відповідача звільнити та повернути позивачам спірне майно, яке є предметом договору оренди №41/ск від 01.08.2006р.

Заперечуючи проти позову відповідач стверджує в апеляційній скарзі, що оскільки після закінчення строку оренди нерухомого майна він продовжував користуватися спірним майном і орендодавець не заперечував щодо продовження дії договору, то вказаний договір оренди є поновленим на строк, встановлений договором.

Згідно зі ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що обставини на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються господарським судом на підставі фактичних даних, якими є докази.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судової о процесу (ст.33 ГПК України).

Згідно з ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті доказі, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст.36 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, твердження відповідача, що вказаний договір оренди є поновленим, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки не ґрунтуються на встановлених по справі обставинах.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

постановив:

Рішення господарського суду Одеської області від 05 квітня 2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Будішевська Л.О.

Судді Лавриненко Л.В.

Мишкіна М.А.