Ухвала суду № 28732298, 09.01.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"09" січня 2013 р.Справа № 5023/5155/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Прем'єр плюс", м. Харків до ІП "Індра", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Григор'єв М.Г., дов. б/н від 01.10.12 р. ;

відповідача - Сізон О.О., дов. б/н від 20.12.12 р.;

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Прем'єр плюс" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з ІП "Індра" (далі - відповідач), з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18.12.12 р., яка була прийнята судом, 6 214,65 грн. основного боргу, 443,43 грн. пені та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609,50 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару за договором поставки № 40/02/10П-00000069 від 08.02.10 р.

24.12.12 р. відповідач через канцелярію суду надав клопотання про припинення провадження у справі.

Відповідач наполягає на вирішенні спору за договором та зазначає, що в п. 9.2 договору поставки № 40/02/10П-00000069 від 08.02.10 р., викладеному у додатковій угоді від 30.12.10 р., сторони домовились, що всі спори за вказаним договором підлягають розгляду та вирішенню в Постійно діючому третейському суді при Асоціації "Всеукраїнський правовий союз підприємців"

Представник позивача в судовому засіданні 09.01.13 р. надав письмові пояснення на заяву про припинення, відповідно до яких проти задоволення заяви відповідача заперечує та вказує, що на момент розгляду справи по суті вищевказаний договір та третейське застереження припинили свою дію.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.01.13 р. підтримав свою заяву в повному обсязі, просив припинити провадження по даній справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, вважає за необхідне заяву відповідача про припинення провадження по справі задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір поставки № 40/02/10П-00000069 від 08.02.10 р. (а.с. 13-19), відповідно до умов якого (п. 1.1), постачальник (позивач) зобов'язався в порядку та в термін, встановлені договором, передавати у власність покупця (відповідача) товар, визначеної кількості та якості за погодженою ціною, а покупець (відповідач) зобов'язався приймати товар та своєчасно його оплачувати на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 9.2 вказаного договору, у випадку не досягнення узгодженості за результатами взаємних переговорів за всіма розбіжностями, спір підлягає розгляду у відповідному господарському суді в порядку, передбаченому діючим законодавством України.

30.12.10 р. сторони уклали додаткову угоду (а.с. 21) до договору поставки № 40/02/10П-00000069 від 08.02.10 р., в якій домовились внести зміни до п. 9.2 договору та викласти його в наступній редакції: "У випадку недосягнення згоди за результатами взаємних переговорів за всіма неузгодженостями, що можуть виникнути під час дії даного договору, включаючи, але не обмежуючись спорами, що стосуються його виконання, порушення, припинення, розірвання або недійсності підлягають розгляду та вирішенню в Постійно діючому третейському суді при Асоціації "Всеукраїнський правовий союз підприємців" відповідно до його Регламенту."

30.12.11 р. сторони уклали ще одну додаткову угоду (а.с. 22) до договору поставки № 40/02/10П-00000069 від 08.02.10 р., в якій продовжили строк дії договору (п. 10.1 договору) до 31.12.12 р.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Частина друга статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

Пунктом 5 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Закон України "Про третейські суди" у статті 1 встановлює, що до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 12 Закону України "Про третейські суди" встановлює вимоги до виду і форми третейської угоди. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається в письмовій формі.

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Отримання додаткової письмової згоди сторін за наявності третейської угоди в Договорі (контракті) Закон "Про третейські суди" не передбачає.

Господарський суд, до якого подано позов з питання, що є предметом третейської угоди, повинен припинити провадження у справі, якщо є заперечення однієї з сторін щодо вирішення спору у господарському суді і ним не буде визнано, що третейська угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Вищезазначені твердження цілком відповідають позиції викладеній в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в пункті 4.2.3 якої зазначено, що провадження у справі підлягає припиненню якщо, зокрема, є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду (пункт 5 частини першої статті 80 ГПК). Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму ГПК. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то:

- у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім;

- у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною та не визнавалася недійсною, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 ГПК.

Стаття 5 Закону України "Про третейські суди" встановлює, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Стаття 6 Закону "Про третейські суди" встановлює, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб; справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство.

За таких обставин, договір поставки № 40/02/10П-00000069 від 08.02.10 р. та третейське застереження повністю відповідають вищезазначеним вимогам законів.

Посилання позивача на те, що третейське застереження не чинне, судом не приймаються, оскільки додатковою угодою від 30.12.11 р. строк дії договору поставки № 40/02/10П-00000069 від 08.02.10 р. в тому числі і пункту 9.2 було продовжено до 31.12.12 р. Тобто на час звернення позивача з позовом до суду договір та третейське застереження були чинні.

Враховуючи викладене, заява відповідача про припинення провадження по даній справі є законною, обґрунтованою такою, що підлягає задоволенню, а провадження у даній справі підлягає припиненню, відповідно до п.5 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати у справі покладаються на позивача, з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 22, 33, ст. 78, п. 5 ст. 80, ст. 86 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 5023/5155/12припинити .

Суддя Інте Т.В.