Рішення № 28732282, 14.01.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" січня 2013 р.Справа № 5017/3635/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

при секретарі судового засідання Тодорова А.М.

за участю представників:

від позивача: Гришко С.А., довір. від 17.01.12.

від відповідача: ОСОБА_2, паспорт

розглянув справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л. (м.Київ) в особі відокремленого підрозділу - Одеського представництва ТОВ "М.С.Л." (м.Одеса)

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Теплодар, Одеської області)

про стягнення 16336,07грн.

13.12.12. Товариство з обмеженою відповідальністю "М.С.Л. в особі відокремленого підрозділу - Одеського представництва ТОВ "М.С.Л." звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 16336,07грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.12.2012р. порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." в особі Одеського представництва ТОВ "М.С.Л." до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 16336,07грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позов, про що надав письмовий відзив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „М.С.Л." в особі Одеського представництва ТОВ "М.С.Л." (позивач, довіритель) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач, повірений) був укладений договір про розповсюдження білетів державних лотерей, згідно якого позивач зобов'язувався своєчасно передавати відповідачу у необхідній кількості білети лотерей згідно до його заявок та з дотриманням встановлених лімітів, а відповідач зобов'язувався організувати розповсюдження білетів лотерей, що проводяться довірителем за ціною, вказаною довіритетем, яку довіритель не має права змінювати, не рідше ніж один раз на тиждень перераховувати на банківський рахунок позивача кошти, одержані від розповсюдження лотерейних білетів.

Позивач належно виконував умови зазначеного договору, передав відповідачу для розповсюдження лотерейні білети, що підтверджується відомостями розповсюдження лотерейних білетів відповідачем (а.с.36-37).

Проте, відповідач неналежно виконував умови договору від 19.07.11., тому що не перерахував кошти, одержані від розповсюдження білетів позивачу в сумі 10385,46грн. та не повернув державні лотерейні білети в сумі 5578,00грн.

Отже, всього заборгованість відповідача перед позивачем станом на 22 жовтня 2012 року становить в сумі 15963,46грн., яку відповідач визнав у відзиві та в засіданні суду.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Згідно ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

За приписами ст.1006 ЦК України, повірений зобов'язаний: 1). повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2). після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайне повернути довірителеві довіреність, строк якої закінчився, і надавати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення, 3). негайно передавати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 15963,46грн. основної заборгованості обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та що підлягають задоволенню.

Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем не було у передбачені договором строки перераховані кошти від розповсюджених білетів позивачу і не повернуті нереалізовані білети, що є простроченням виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути із відповідача 372,63грн. - 3% річних

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних, суд приходить до висновку, що нарахування 3% річних позивачем відповідає вимогам чинного законодавства і тому задовольняє позов у частині стягнення 3% річних в сумі 372,63грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував, доказів сплати боргу не надав суду, у засіданні суду та у відзиві заборгованість визнав.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.22,33,34,43,44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." (01004, м.Київ, вул. Шовковича, 50-а, код ЄДРПОУ №30109292):

- 15963,46грн. - основного боргу;

- 372,63грн. - 3% річних,

- 1609,50грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 17 січня 2013 року

Суддя Брагіна Я.В.

Копію ухвали надіслати:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л."(01004, м. Київ, вул. Шовковична, 50-а)

2.Одеське представництво товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." (65029 м. Одеса, вул. Новосельского,22)

3. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)