Ухвала суду № 28731688, 22.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р. справа № 2а/0470/9800/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Олефіренко Н.А. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європолімер»

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Європолімер», в якому позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003491502 від 09.08.2012, винесене Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційні скарги ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачем до ДПІ в АНД раоні м. Дніпропетровська було подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року, в якій, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 11.01.2011, задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 18.2) у розмірі 150944,00 грн., яке перенесено до рядка 22.1 «Зарахування від'ємного значення різниці поточного (звітного) податкового періоду у зменшення суми податкового боргу».

Відповідно до податкової декларації ТОВ «Єрополімер» з ПДВ за липень 2010 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку від 11.01.2011) позивачем задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 18.2) у розмірі 841414,00 грн., яке перенесено до рядка 22.1 «Зарахування від'ємного значення різниці поточного (звітного) податкового періоду у зменшення суми податкового боргу».

Також відповідно до податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року з урахуванням уточнюючого розрахунку від 11.01.2011 ТОВ «Європолімер» задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 18.2) у розмірі 565635,00 грн., яке перенесено до рядка 22.1 «Зарахування від'ємного значення різниці поточного (звітного) податкового періоду у зменшення суми податкового боргу». Уточнення здійснено на підставі податкового повідомлення-рішення від 30.12.2010 № 0022391502 на загальну суму ПДВ 1575992,25 грн., винесеного на підставі Акту документальної невиїзної перевірки від 30.12.2010 № 3929/15-2/33474972 за період з 01.09.2010 по 31.10.2010.

Позивачем в липня 2012 року було проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - червень, липень, серпень 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Європолімер», за наслідками якої складено Акт від 30.07.2012 за № 15-2/33474972, яким встановлені порушення пп. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. 5.11 п. 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 20.12.2011 року за № 1490/20228, а саме підприємством ТОВ «Європолімер» неправомірно зараховано суму від'ємного значення (18.2) в сумі 15944,00 грн. у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за червень 2010 року, в сумі 841414,00 грн. у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за липень 2010 року та в сумі 565635,00 грн. у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за серпень 2010 року, оскільки на особовому рахунку платника податку на перше число звітного (податкового) періоду податковий борг з ПДВ відсутній (сума податкового боргу виникла 10.01.2011). Таким чином, при від'ємному значенні така сума податку повинна зараховуватись до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до рядка 22.2 декларації з ПДВ.

На підставі даного Акту перевірки Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № 0003491502 від 09 серпня 2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012 року в розмірі 150944,00 грн., за липень 2012 року в розмірі 841414,00 грн., за серпень 2012 року в розмірі 565635,00 грн.

Позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, яке підлягає скасуванню, оскільки прийнято за результатами перевірки, здійсненої з порушенням норм Податкового кодексу України в наслідок неправомірності проведення такої перевірки.

Апелянт зазначає, що формальні порушення при проведенні перевірки не тягнуть за собою скасування податкового повідомлення-рішення, а визначити податкове зобов'язання платника податків податковий орган має потягом 1095 днів, що було дотримано відповідачем.

Надаючи оцінку доводам сторін та висновкам суду першої інстанції колегія суддів зазначає, що згідно з пп. 75.1.1 п. 75 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно з п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

З аналізу зазначених норм права випливає, що пропущення податковим органом 30-денного строку після отримання податкової декларації, встановленого законом для проведення камеральної перевірки, позбавляє контролюючий орган права проведення такого виду перевірки, та, як наслідок, приймати податкові повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, апелянтом не заперечується, що камеральна перевірка була проведено відповідачем після спливу 30 календарних днів після отримання уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ за звітні періоди - червень, липень, серпень 2010 року, а тому колегія суддів доходить висновку, що спірне рішення прийнято суб'єктом владних повноважень з перевищенням наданих законом повноважень.

Також колегія суддів не знаходить обґрунтованими доводи апелянта щодо права застосування до спірних правовідносин положення статті 102 Податкового кодексу України, адже відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Колегія суддів зазначає, що вказана норма регулює питання застосування строків давності при визначенні податкових зобов'язань та їх стягненні, проте не регулює питання порядку та підстав проведення перевірок, який регулюється главою 8 Податкового кодексу України, а тому стаття 102 Податкового кодексу України не може бути окремо застосовано без урахуванням інших норм чинного законодавства, зокрема статті 200 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порушення цих вимог тягне за собою визнання протиправними дій та рішень суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року в адміністративній справі № 2а/0470/9800/12 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 22 січня 2013 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров