Рішення № 28729535, 22.01.2013, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/31/13

Єдиний унікальний № 2517/9009/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

22 січня 2013 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого -судді: Зарічної Л.А.,

при секретарі : Голушко Н.А.,

за участю представників сторін: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуки цивільну справу за позовом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до ОСОБА_3 , третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Чернігівській області, про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

02.10.2008 року , згідно наказу Управління виконавчої дирекції Фонду у Чернігівській області №188 «Про розподіл спецавтотранспорту»було затверджено персональний список інвалідів внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання для отримання автомобіля, ОСОБА_3 було призначено такий вид допомоги, як забезпечення автомобілем. У реєстраційних документах на автомобіль підрозділом МВС була зроблена позначка про видачу автомобіля управлінням виконавчої дирекції Фонду, а також про заборону відчуження автомобіля та передачі права користування ним без дозволу управління виконавчої дирекції Фонду.

Відповідний автомобіль ЗАЗ 110387-40 «Славута»був переданий ОСОБА_3 згідно акту приймання-передачі, а 04.08.2011 року ОСОБА_3 надав відповідну письмову розписку про те, що він проінформований , що вказаний автомобіль переданий йому у користування, але є власністю Фонду від нещасних випадків на виробництві, та зобов'язався вжити всі необхідні заходи щодо збереження отриманого в користування автомобіля.

15.08.2012 року за результатами перевірки фактичної наявності, технічного стану та комплектності придбаного за рахунок коштів Фонду і переданого у користування ОСОБА_3 автомобіля ЗАЗ інвентаризаційною комісією виконавчої дирекції Фонду в м.Прилуках встановлено, що зазначений автомобіль майже повністю розукомплектований та має значні зовнішні пошкодження. За результатами проведеної перевірки було встановлено, що 18 грудня 2011 року ОСОБА_3 керуючи вказаним автомобілем здійснив наїзд на залізобетонну електроопору, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження, за що ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності. Також було встановлено, що після вказаної ДТП відповідач не вчинив ніяких дій, направлених на відновлення автомобіля, а здійснив його розукомплектування та реалізував частину комплектуючих запчастин невідомим особам, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, а саме 6 24085 грн.35 коп. завданої шкоди автомобілю ЗАЗ та 40959 грн.12 коп. -вартість відновлювального ремонту, а також 600 грн. в рахунок оплати експертного дослідження.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити, зважаючи на ті обставини, що відповідач у добровільному порядку відмовляється провести відшкодування заподіяної шкоди, які також просив задовольнити представник третьої особи.

Відповідач до суду повторно не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно, у зв'язку з чим суд, на підставі ст. 224 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні докази по справі суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог Фонду з наступних підстав:

Відповідно до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п.2 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №999 від 19.07.2006 року, автомобілі для інвалідів унаслідок трудового каліцтва придбаваються Фондом соціального страхування та видаються управліннями виконавчої дирекції.

В судовому засіданні було достовірно встановлено, що ОСОБА_3 є інвалідом 2 групи, а відповідно до затвердженого наказу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань №188 від 02.10.2008 року був забезпечений автомобілем «Славута»ЗАЗ 110387-40 (а.с.32-33), на постачання якого 19.08.2008 року був укладений відповідний договір між Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Запорізький автомобілебудівний завод»та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (а.с.7-12).

Згідно акту приймання-передачі транспортного засобу від 09.10.2008 року ЗАТ «ЗАЗ» передав, а Управління ВД ФСНВ в Чернігівській області та ОСОБА_3 отримали відповідний автомобіль ЗАЗ 110387-40, що був реалізований через ВАТ «Чернігів-АВТО»за 31192 грн.(а.с.13-15).

Відповідно до п.12 Порядку, реєстраційні документи на автомобіль оформлюються на інвалідів, а недієздатним інвалідам і дітям-інвалідам - на їх законних представників, та у реєстраційних документах на автомобіль підрозділом МВС робиться позначка про видачу автомобіля головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, а також про заборону відчуження автомобіля та передачі права користування

ним без дозволу головного управління соціального захисту або

управління виконавчої дирекції.

Згідно розписки від 04.08.2011 року (а.с.16) вбачається, що ОСОБА_3 проінформований про те, що переданий йому у користування автомобіль є власністю Фонду, але він зобов'язаний вжити всі необхідні заходи щодо його збереження.

Відповідно до постанови Прилуцького міськрайонного суду від 10 січня 2012 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушень передбачених ст. 124 та ч.4 ст.130 КУпАП за те, що він 18.12.2011 року керуючи автомобілем НОМЕР_1 не дотримався безпечної швидкості та не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на залізобетонну опору, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.

Згідно акту інвентаризації від 15.08.2012 року (а.с.18-19) встановлено, що переданий ОСОБА_3 автомобіль «Славута»у 10-річний термін використання без права відчуження та передачі права керування, майже повністю розукомплектований, відсутні вузли та агрегати, а також має зовнішні пошкодження.

Згідно п.19 Положення, ремонт і технічне обслуговування отриманих інвалідами, законними представниками недієздатних інвалідів, дітей-інвалідів

автомобілів здійснюється за рахунок їх власних коштів з подальшою

компенсацією витрат відповідно до законодавства.

Відповідно до постанови від 23.09.2012 року , винесеної за результатами проведеної перевірки на підставі звернення начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст.194 КК України відносно ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що заподіяні ним збитки становлять 24085 грн.35 коп. та не перевищують 250 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є кваліфікуючою ознакою даного злочину.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля ЗАЗ 110387-40 реєстраційний знак НОМЕР_1 визначено вартість матеріального збитку , завданого в результаті його пошкодження в ДТП та в розу комплектації і становить 24085 грн.35 коп., а вартість його відновлювального ремонту становить 40959 грн.12 коп. Крім того, експертом зазначено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу рівна ринковій вартості вказаного автомобіля і за таких умов відновлення економічно не доцільне.

Відповідно до вимог ст.22 ЦК України , особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права , має право на їх відшкодування.

В судовому засіданні представником позивача також було зазначено, що як на момент звернення до суду із відповідним позовом, так і на час його розгляду в суді, вказаний автомобіль перебуває у відповідача і його відновлювальний ремонт Фондом не проведено.

Зважаючи на ті обставини, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи , а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а з матеріалів справи вбачається, що таку завдано саме ОСОБА_3, та з врахуванням того, що на даний час відновлення автомобіля не проведено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача розмір заподіяної шкоди, який за висновком експерта становить 24085 грн.35 коп.

Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 79 ,88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача 600 грн. в рахунок оплати експертного автотоварознавчого дослідження, що підтверджується оригіналами платіжних доручень №440 від 20.09.2012 року на суму 400 грн. та №488 від 12.10.2012 року на суму 200 грн., наданих позивачем.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.22,1166,1192 ЦК України, ст.ст.212- 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 24085 грн.35 коп. в рахунок відшкодування заподіяної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 600 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених на експертне дослідження.

В іншій частині позову Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі впродовж 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги апеляційному суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд.

Рішення може бути переглянуто Прилуцьким міськрайонним судом шляхом звернення відповідача з письмовою заявою про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя