Ухвала суду № 28729312, 10.01.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 209/3471/12 Провадження № 22-ц/772/39/2013Головуючий в суді першої інстанції:Крейдін О.О.Категорія: 39Доповідач: Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2013 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінни-цької області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Гуцола П.П., Луценка В.В.,

при секретарі Торбасюк О.І.,

за участю позивачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про

захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування матері-

альних та моральних збитків,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2, її представників ОСОБА_3, ОСОБА_5 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 листопада 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

30 травня 2012 року ОСОБА_2 звернулась в Козятинський міськрайонний суд Вінницької області з позовом до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування матеріальних і моральних збитків (а.с. 2-3, 16). Позов мотивований тим, що відповідачка з 2009 року постійно ображає, принижує честь та гідність ОСОБА_2, втручається в її особисте життя. В лютому 2012 року ОСОБА_4 спричинила позивачці легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я. Своїми неправомірними діями відповідачка завдала і по цей час не відшкодувала ОСОБА_2 матеріальні та моральні збитки в сумі 50 тисяч гривень, у зв'язку з чим порушено у суді даний спір.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 ли-стопада 2012 року ( а. с. 84 ) в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням у справі, ОСОБА_2, її представники ОСОБА_3, ОСОБА_5 оскаржують його в апеляційному порядку, просять оскаржуване судове рішення скасувати ( а. с. 92-93, 104-105 ), посилаючись на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, ухвалене рішення не відповідає обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення і заперечення сторін у справі, дос-лідивши матеріали останньої, проаналізувавши наявні в справі докази в їх сукуп-ності, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої ін станції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що сторони у справі працюють на ринку «Хлібодар» в м. Козятині Вінницької області. Взаємовідносини між ними є вкрай негативними протягом тривалого періоду часу.

За твердженням позивачки ОСОБА_4 постійно її ображає, в лютому 2012 року завдала їй легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного роз-ладу здоров'я, завдала моральних і матеріальних збитків. Позивачка зазначає, що неодноразово зверталася в органи міліції ( 01, 22.12.2010 року, 31.01.2011 року ), прокуратуру, вимагала порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4, але її вимоги не були задоволені.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції прийшов до висновку про недове-деність позовних вимог.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції вірними, такими, що від -повідають положенням частини третьої статті 10, частин 1, 2 статті 11 ЦПК Ук-раїни, які визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З матеріалів справи, зокрема акта судово-медичного дослідження ( обстеження ) від 20.02.2012 року № 60, на який посилається позивачка в обгрунтування позовних вимог, вбачається, що ОСОБА_2 дійсно були завдані легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я ( а. с. 17 ). Однак, доказів того, що тілесні ушкодження позивачці спричинені саме ОСОБА_4, суду не представлено, в порядку приватного обвинувачення відповідачки у вчиненні злочину за даним фактом ОСОБА_2 до суду не зверталася. Правоохоронні органи, відмовляючи у порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_2, теж не знайши доказів винуватості ОСОБА_4 Жодних інших належних і допустимих доказів завдання ОСОБА_2 матеріальних та моральних збитків відповідачкою на наведено, в матеріалах справи немає.

На пропозицію суду апеляційної інстанції щодо розмежування відшкодування матеріальної та моральної шкоди, оскільки до стягнення заявлена спільна сума в розмірі 50 тисяч гривень, ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні не змогли це зробити, доказів на підтвердження суми матерільної шкоди, орієнтовно названої у розмірі 20 тисяч гривень ( моральна шкода була визначена стороною в цьому ж судовому засіданні усно приблизно у 30 тисяч гривень ), у наявності не підтвердили.

Згідно з вимогами статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування мо- ральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у приниженні честі та гідності, ділової репутації фізичної особи. Розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною першою ст. 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Тобто, судовому захистові підлягають саме порушені, невизнані чи оспорювані права, свободи чи інтереси, в даному випадку, фізичної особи. Що права, свободи чи інтереси ОСОБА_2 порушені саме відповідачкою ОСОБА_4, під час вирішення заявленого позову як судом першої інстанції, так і під час перевірки на предмет законності і обгрунтованості оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції, не встановлено.

Колегія суддів апеляційного суду Вінницької області не знаходить законних і достатніх підстав для визнання доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 та її представників такими, що заслуговують на увагу, є доведеними і підлягають за-доволенню, тягнуть скасування судового рішення від 12 листопада 2012 року.

Суд першої інстанції вірно визначився у правовідносих, що склалися між сто-ронами у справі, застосував норми матеріального права, що регулюють дані пра-вовідносини.

Статтею 308 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд відхиляє апеля-ляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд першої інстанції, ухвалюючи 12 листопада 2012 року рішення про відмову у позові ОСОБА_2, повно та всебічно дослідив і оцінив фактичні обставини у справі, подані сторонами докази. Суд ухвалив рішення, виходячи з доводів і заперечень сторін, з врахуванням принципу їх змагальності та диспозитивності цивільного судочинства. Підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не знаходить.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, її представників ОСОБА_3, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 лис-топада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча:

Судді:

З оригіналом вірно: