Ухвала суду № 28729126, 17.01.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

_________________У Х В А Л А

"17" січня 2013 р. Справа № 5024/1127/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства "Т.І.К." про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк", м. Чернігів

до: Приватного підприємства "Т.І.К.", смт. Велика Олександрівка Херсонської області

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - п.ОСОБА_3, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 23 624,85 грн.

за участю представників сторін:

від позивача (стягувача): Самойленко О.І.- уповн. предст., довіреність № 01/20-56 від 21.01.2010р.;

від відповідача (боржника): не з'явився;

від 3-ї особи: не з'явився.

Обставини справи: рішенням господарського суду Херсонської області від 27.12.2011р. задоволено частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" (надалі - банк) про стягнення з приватного підприємства "Т.І.К." (надалі - підприємство) 23624,85 грн. заборгованості за кредитним договором № 36-065 від 19.11.2007р., як з поручителя згідно із договором поруки № 35-065/1 від 19.11.2007р. А саме, стягнуто з підприємства на користь банку, як з поручителя згідно із цим договором поруки, яким забезпечено зобов'язання п.ОСОБА_3 перед банком за кредитним договором № 36-065 від 19.11.2007р., 19 776,60грн., з яких 10 994,70 грн. на повернення кредиту, 5394,33 грн. в якості відсотків за користування кредитом та 3 000,00 грн. комісії, а також відшкодовано банку судові витрати загальною сумою 387,57 грн.

Після набрання цим рішенням суду 06.03.2012р. законної сили, з метою його примусового виконання суд видав банку 03.04.2012р. наказ № 5024/1127/2011 про стягнення з підприємства 19 776,60 грн. (надалі - наказ № 5024/1127/2011).

10.07.2012р. від підприємства до суду надійшла заява, згідно із якою підприємство просить визнати цей наказ суду таким, що не підлягає виконанню, стверджуючи, що підприємством у добровільному порядку сплачено банку 19 776,60 грн., які підлягають примусовому стягненню з підприємства на користь банку за наказом № 5024/1127/2011. Таким чином, зобов'язання підприємства перед банком по наказу № 5024/1127/2011 на суму 19 776,60 грн. є припиненими в силу ст.599 Цивільного кодексу України, у зв'язку із чим відповідно до ч.4 ст.117 ГПК України цей наказ має бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню. До заяви підприємства додано копію платіжного доручення від 30.03.2012р. № 8 на сплату підприємством на користь банку 33 776,49 грн., з призначенням платежу "штрафні санкції за рішенням суду".

Додатково, у заяві про визнання наказу № 5024/1127/2011 таким, що не підлягає виконанню, підприємство вказало, що на дату здійснення платежу (30.03.2012р.) відкритим було виконавче провадження по справі № 8-6/11 про стягнення з підприємства 13 999,89 грн., а також вступило в законну силу рішення господарського суду Херсонської області по справі № 5024/1127/2011, за яким стягненню з підприємства підлягає 19 776,60 грн., що разом складало 33 776,49 грн.

Добровільну сплату підприємством цих 33776,49 грн. його заборгованості перед банком, було узгоджено, в усному порядку, банком та підприємством. Банк надав підприємству реквізити для перерахування грошових коштів та завірив, що у випадку сплати підприємством вказаних коштів, не буде подавати заяву про відкриття виконавчого провадження за наказом № 5024/1127/2011, сплачені підприємством грошові кошти зарахує в рахунок погашення заборгованості по ОСОБА_3

Отримавши від підприємства грошові кошти у розмірі 33776,49 грн., які було перераховано згідно з платіжним дорученням підприємства від 30.03.2012р. № 8, банк подав до Відділу Державної виконавчої служби Великоолександрівського районного управління юстиції Херсонської області, заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 5024/1127/2011. На підставі цієї заяви ВДВС Великоолександрівського РУЮ 09.04.2012р. було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу № 5024/1127/2011 на суму 19 776,60 грн. Проте, фактично підприємство виконало свої зобов'язання перед банком згідно із вказаним наказом ще до відкриття виконавчого провадження.

Банком надано письмові заперечення (т.2 а.с.22) проти доводів та вимог заяви підприємства про визнання наказу № 5024/1127/2011 таким, що не підлягає виконанню, згідно з якими стверджується про необґрунтованість вимог цієї заяви. Зокрема, банк вказує, що крім заборгованості, стягнутої з підприємства, як з поручителя фізичної особи ОСОБА_3, за рішенням господарського суду Херсонської області по справі №5024/1127/2011, це підприємство має й іншу заборгованість перед банком.

30.03.2012р. на рахунок банку від підприємства згідно платіжного доручення № 8 надійшли кошти в сумі 33 776,49 грн. з призначенням платежу "Штрафні санкції за рішенням суду без ПДВ". На момент надходження цих коштів на виконанні у ВДВС Великоолександрівського РУЮ перебувало зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з підприємства, складовою якого є такі виконавчі документи як - наказ господарського суду Дніпропетровської області № 31/248-09 від 20.10.2009р. на суму 519721,02 грн. та виконавчий лист Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу №8-6/11 від 06.03.2012р. на суму 13 999,89 грн. (заборгованість ОСОБА_4). Сума у розмірі 519 721,02 грн. підлягає стягненню з підприємства згідно з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2009р. № 31/248-09, шляхом звернення стягнення на належне підприємству нерухоме майно, яке розташоване у смт.Велика Олександрівка Херсонської області. Наказ господарського суду Дніпропетровської області № 31/248-09 перебуває з грудня 2009 року на виконанні у ВДВС Великоолександрівського РУЮ.

Згідно з ст.42 Закону України "Про іпотеку" боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо. Майновий поручитель може виконати основне зобов'язання за боржника і іпотекодержатель зобов'язаний прийняти таке виконання. Майновий поручитель, який виконав основне зобов'язання повністю або в частині, має право вимагати від боржника відшкодування сплаченої майновим поручителем суми.

Станом на дату сплати підприємством 33776,49 грн., з призначенням платежу "Штрафні санкції за рішенням суду без ПДВ", наказ господарського суду Дніпропетровської області № 31/248-09 перебував на виконанні у ВДВС Великоолександрівського РУЮ. Вказане підприємством у платіжному дорученні № 8 від 30.03.2012р. призначення платежу не містило у собі жодної інформації, яка б дозволила визначити на виконання якого саме рішення суду надійшли кошти. Тому банк спрямував ці кошти на погашення пені (штрафних санкцій), стягнутої з підприємства за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2009р. № 31/248-09. За вказаних обставин (при наявності кількох рішень суду про стягнення з підприємства заборгованості на користь банку) направлення коштів в сумі 33776,49 грн. на погашення заборгованості по одному з цих рішень, на думку банку, є цілком правомірним.

Ухвалою від 21.08.2012р. господарського суду Херсонської області, яку в подальшому було залишено без змін постановою від 25.09.2012р. Одеського апеляційного господарського суду, задоволено заяву підприємства про визнання наказу №5024/1127/2011 таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2012р. скасовано вказані ухвалу господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду, справу направлено до господарського суду Херсонської області на новий розгляд, в частині розгляду заяви підприємства про визнання наказу №5024/1127/2011 таким, що не підлягає виконанню, в іншому складі суду. В порядку ст.111-12 ГПК України у постанові Вищого господарського суду України від 20.12.2012р. вказано, що при новому розгляді справи суду необхідно врахувати приписи ст.534 Цивільного кодексу України та встановити чи передбачено сторонами в укладених ними договорах черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням.

Справа знаходиться на стадії розгляду заяви підприємства про визнання наказу №5024/1127/2011 таким, що не підлягає виконанню.

Від підприємства 15.01.2013р. до суду надійшла та залучена до матеріалів справи телефонограма (вх.№ 2/147) наступного змісту: "В зв'язку із неможливістю з'явитись адвокату в судове засідання, призначене на 17.01.2013р. об 11:30 справа №5024/1127/2011, у зв'язку з призначенням в цей час іншого засідання, прошу перенести розгляд справи на іншу дату. Власник ПП "Т.І.К." ОСОБА_2В.". Як слідує зі змісту телефонограми, за своєю суттю ця телефонограма є клопотанням про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч.3 ст.117 ГПК України господарський суд має розглянути заяву про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню, у судовому засіданні в десятиденний строк, з повідомленням стягувача та боржника. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. Повторний автоматичний розподіл справи № 5024/1127/2011 призначений згідно із розпорядженням керівника апарату господарського суду Херсонської області № 3 від 04.01.2013р. та проведений у цю ж дату. Ухвалою суду від 08.01.2013р. розгляд заяви підприємства про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу № 5024/1127/2011 призначений на 17.01.2013р. об 11:30. Ухвалу суду від 08.01.2013р. отримано банком та підприємством 11.01.2013р., що підтверджується поштовими повідомленнями, які суд залучив до матеріалів справи. У клопотанні підприємства не вказано про наявність у нього намірів надати суду будь-які додаткові пояснення або докази по суті спору.

За цих обставин та з урахуванням наведених приписів ч.3 ст.117 ГПК України, згідно із якою неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд вважає за можливе розглянути заяву підприємства за наявними у справі матеріалами, без участі представника підприємства. У зв'язку із цим суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання підприємства про відкладення розгляду справи.

Третя особа належним чином повідомлена про місце та час розгляду справи, будь-яких заяв або клопотань щодо судового засідання 17.01.2013р. до суду не подала. Представник цієї особи у судове засідання не прибув.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника банку,

с у д в с т а н о в и в:

Після набрання 06.03.2012р. рішенням господарського суду Херсонської області від 27.12.2011р. у справі № 5024/1127/2011 законної сили, з метою його примусового виконання суд видав банку 03.04.2012р. наказ № 5024/1127/2011 про стягнення 19 776,60 грн. з підприємства на користь банку (т.1 а.с.145).

09.04.2012р., за заявою банку, ВДВС Великоолександрівського РУЮ було відкрито виконавче провадження з примусового виконання цього наказу, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження № 32088869 від 09.04.2012р. (т.2 а.с.8).

Підприємство 30.03.2012р. згідно із платіжним дорученням № 8 платило на користь банку 33 776,49 грн., з призначенням платежу "Штрафні санкції за рішенням суду без ПДВ" (т.2 а.с.8).

На день перерахування підприємством банку цих грошових коштів у ВДВС Великоолександрівського РУЮ на виконанні знаходились наступні виконавчі документи, за якими підприємство виступало в якості боржника.

1. Наказ господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2009р. №31/248-09 (т.2 а.с25) про звернення стягнення на належне підприємству нерухоме майно, яке розташоване за адресою - селище Велика Олександрівка Великоолександрівського району Херсонської області, пров. Підстанційний,1 та складається з літ „А" - адміністративна будівля загальною площею 436,5 м 2, літ „Б" - гараж загальною площею 217,4 м 2, літ „В" - гараж загальною площею 25,4 м 2, на користь банку шляхом реалізації цього майна на прилюдних торгах на суму 519721,02 грн., з яких 397313,00 грн. - сума кредиту, 76499,65 грн. - відсотки, 40 580,35 - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 5 328,02 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків. За заявою банку 02.02.2012р. ВДВС Велико-олександрівського РУЮ було відкрито виконавче провадження з примусового виконання цього наказу, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження №31005892 від 02.02.2012р. (т.2 а.с.26). Зазначена у наказі грошова сума, 519 721,02 грн., підлягає стягненню з підприємства за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2009р. у справі 31/248-09 (т.2 а.с.23-24), за рахунок продажу належного підприємству майна на прилюдних торгах, як з майнового поручителя згідно з договором іпотеки від 21.02.2008р. № 14-065/1, яким забезпечено зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 перед банком за кредитним договором № 14-065 від 21.02.2008р. між банком та цим підприємцем.

2. Виконавчий лист Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг від 06.03.2012р. № 8-6/11 на суму 13 999,89 грн. (заборгованість ОСОБА_4), що визнано як банком - у відзиві (т.2 а.с.22) на заяву підприємства про визнання наказу № 5024/1127/2011 таким, що не підлягає виконанню, так і підприємством - безпосередньо, у цій заяві (т.2 а.с.1), у листі підприємства до ВДВС Великоолександрівського РУЮ від 10.05.2012р. №10/05/12/2 (т.2 а.с.9) та заяві підприємства до цього ж ВДВС від 24.05.2012р. № 24/05/2 (т.2 а.с.11).

Крім цього, на день перерахування підприємством на користь банку вказаних коштів, 33 776,49 грн., набрало законної сили рішення господарського суду Херсонської області від 27.12.2011р. по справі № 5024/1127/2011, згідно із яким підлягало стягненню з підприємства на користь банку 19 776,60грн., з яких 10 994,70 грн. на повернення кредиту, 5 394,33 грн. в якості відсотків за користування кредитом та 3 000,00 грн. комісії, а також судові витрати загальною сумою 387,57 грн.

У листі від 10.05.2012р. № 10/05/12/2 до ВДВС Великоолександрівського РУЮ підприємство вказало наступне призначення сплачених 33776,49 грн. за платіжним дорученням від 30.03.2012р. № 8 : 19 776,60 грн. з цих 33776,49 грн. є оплатою боргу за наказом № 5024/1127/2011, решта - 13999,89 грн. - за виконавчим листом № 8/6/2011.

Банком зараховано вказані 33 776,49 грн. на погашення пені (штрафних санкцій), які підлягають стягненню з підприємства за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2009р. № 31/248-09.

Витрати банку у розмірі 5315,21 грн. на сплату 5 197,21 грн. державного мита та 118,00 грн. судового збору при розгляді судової справи № 31/248-09, відшкодовано банку 07.07.2011р., що підтверджується платіжним дорученням від 07.07.2011р. № U 792235 та меморіальним ордером від 08.07.2013р. № 59161205 (надано з супровідним листом вх.№2/210).

Згідно із п.3.7.3 кредитного договору від 21.02.2008р. № 14-065 між банком та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_5, якщо сума оплати, яка вноситься у рахунок погашення кредиту та сплати відсотків (тобто, в узгоджені договором строки такої оплати: щодо сплати кредиту - до 20.02.200р., щодо сплати відсотків - щомісяця, по останній робочий день звітного місяця - примітка суду), недостатня для виконання поточних зобов'язань позичальника з погашення кредиту разом з відсотками, то платежі за договором здійснюються у такому порядку : в першу чергу сплаті підлягають відсотки, після їх погашення сплаті підлягає сума кредиту. Положеннями кредитного договору від 21.02.2008р. № 14-065 між банком та ФОП ОСОБА_5, як і положеннями договору іпотеки від 21.02.2008р. № 14-065/1 між банком та підприємством, не передбачено черговості погашення вимог за простроченими грошовими зобов'язаннями, які виникли із вказаного кредитного договору.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, встановлено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яку затверджено постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за № 377/8976, із подальшими змінами (надалі - інструкція). Згідно із п.1.3 інструкції її вимоги поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків та обов'язкові для виконання ними. Відповідно до п.2.3 інструкції відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку. Відповідно до п.3.8 інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам інструкції лише за зовнішніми ознаками.

У п.2.5 інструкції наведений перелік підстав, за яких банки повертають без виконання розрахункові документи (наявність недоліків у реквізитах платника та/або отримувача коштів, реквізитах їхніх банків та інші підстави). Пунктом 3.4 інструкції передбачено, що платник до настання дати валютування може відкликати кошти, подавши через свій (платника) банк листа про відкликання коштів, який того самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів. (Відповідно до п.1.4 інструкції "дата валютування" - це зазначена платником у розрахунковому документі дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача).

Відповідно до ч.1 ст.42 Закону України "Про іпотеку" боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Відповідно до ч.3 ст.42 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель може виконати основне зобов'язання за боржника. Майновий поручитель, який виконав основне зобов'язання повністю або в частині, має право вимагати від боржника відшкодування сплаченої майновим поручителем суми.

Відповідно до ст.534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором :

- у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

- у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

- у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Відповідно до ч.2 ст.117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню. Згідно із ч.3 цієї статті, господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що у разі, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку із його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Відповідно до ч.1 ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як слідує з матеріалів справи :

- банком зараховано грошові кошти згідно із платіжним дорученням від 30.03.2012р. № 8 у повній відповідності до вказаного підприємством призначення платежу - "штрафні санкції за рішенням суду";

- згідно із рішенням суду від 27.12.2011р. у справі № 5024/1127/2011 штрафні санкції з підприємства не стягувалися;

- відносно платіжного доручення від 30.03.2012р. № 8 у банку були відсутні передбачені інструкцією підстави для повернення цього розрахункового документа без виконання, а підприємство не відкликало, в порядку та в строки передбачені інструкцією, сплачені згідно із вказаним платіжним дорученням грошові кошти;

- виконання підприємством, повністю або частково, в добровільному порядку до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах вимоги за основним зобов'язанням (з кредитного договору), як майновим поручителем, відповідає приписам ст.42 Закону України "Про іпотеку", зокрема, ч.3 цієї статті;

- банком та ФОП ОСОБА_5 не встановлено певної черговості погашення вимог за простроченими грошовими зобов'язаннями, які виникли із кредитного договору 14-065 від 21.02.2008р.;

- грошові кошти згідно із платіжним дорученням від 30.03.2012р. № 8 перераховувалися підприємством безпосередньо банку, з визначеним підприємством призначенням платежу, а не органу державної виконавчої служби для подальшого перерахування банку, тому у органу ДВС відсутні повноваження визначати будь-яке інше призначення платежу, ніж вказано підприємством у платіжному дорученні;

- зарахування банком грошових коштів згідно із платіжним дорученням від 30.03.2012р. № 8 на погашення пені (штрафних санкцій), які підлягають стягненню з підприємства за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2009р. № 31/248-09, відповідає приписам ст. 534 Цивільного кодексу України.

За вказаних обставин та з урахуванням приписів наведених правових норм заява підприємства про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу господарського суду Херсонської області від 03.04.2012р. у справі № 5024/1127/2011 про стягнення з підприємства на користь банку грошових коштів загальною сумою 19 776,60 грн., не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 117 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити Приватному підприємству "Т.І.К." у задоволенні його заяви про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу господарського суду Херсонської області від 03.04.2012р. у справі № 5024/1127/2011 про стягнення з Приватного підприємства "Т.І.К." на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" грошових коштів загальною сумою 19 776,60 грн.

Суддя К.В. Соловйов