Рішення № 28728929, 17.01.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2013 р.Справа № 5017/3324/2012

За позовом: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології сучасного будівництва"

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - згідно довіреності № 746 від 13.12.2012р.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - підприємець ОСОБА_1), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Технології сучасного будівництва" про стягнення несплати вартості поставленого товару у сумі 36 825 грн. 60 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач про місце та дату судових засідань був повідомлений належним чином, але, представник відповідача в судові засідання не з'являвся, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.

За таких обставин, справа розглядається за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Одночасно з позовом позивачем було подано до суду клопотання щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології сучасного будівництва", у тому числі на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології сучасного будівництва" № 26007013004309 відкритий у Публічному акціонерному Товаристві "Дочірній банк Сбербанку Росії", МФО 320627.

В обґрунтування клопотання позивач посилається на ст.ст. 66, 67 ГПК України.

Розглянув клопотання позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову суд доходить до висновку про відмову у його задоволенні, враховуючи таке: дійсно згідно з ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відпо відача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кіль кістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпе чення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Обираючи засіб забезпечення позову, суд повинен виходити із вимог позовного провадження. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретними заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що вони не містять даних, на підставі яких можна зробити висновки, що будь-якими особами та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології сучасного будівництва" вчиняються дії, які потребують вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом, визначеним позивачем у заяві про вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, відповідно до Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявник сплачує судовий збір. Позивачем доказів сплати судового збору до заяви про вжиття заходів забезпечення позову не надано.

За таких обставин, заява про вжиття заходів забезпечення позову залишена без розгляду.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

За усною домовленістю між підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ "Технології сучасного будівництва", підприємець ОСОБА_1 поставила відповідачу товар на загальну суму 36 825 грн. 60 коп., а саме: коронку 122 мм у кількості 3 штуки та коронку 162 мм. у кількості 4 штуки на суму 17 472 грн., а також сегменти для коронок 122 мм у кількості 240 штук та сегменти для коронок 162 мм у кількості 48 штук на суму 19 353 грн. 60 коп.

Позивач зазначає, що передача товару та отримання його ТОВ "Технології сучасного будівництва" підтверджується видатковою накладною від 25.08.2011р. № 5 на загальну суму 17 472 грн. та рахунком - фактурою № 5 від 25.08.2011р., а також видатковою накладною від 25.08.2011р. № 6 на загальну суму 19 353 грн. 60 коп. та рахунком - фактурою № 6 від 25.08.2011р., що свідчить про виникнення між сторонами правовідносин поставки.

Позивач зазначає, що ТОВ "Технології сучасного будівництва" не належним чином виконав свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар, у зв'язку з чим має заборгованість у сумі 36 825 грн. 60 коп., які підприємець ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача.

03 серпня 2012р. позивач звернувся до відповідача із вимогою про сплату заборгованості, в якій просить виконати взяті на себе зобов'язання та протягом семи днів з дня отримання вимоги провести оплату за отриману продукцію у сумі 36 825 грн. 60 коп.

Позивач зазначає, що станом на 19 листопада 2012р. (дата подачі позву) відповідач не надав відповіді на вимогу про сплату заборгованості та не перерахував суму боргу.

За таких обставин, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права та охоронюваного законом інтересу та просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 36 825 грн. 60 коп.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст.. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у томі числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При цьому, в силу ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України, для правочинів (за змістом ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, договір між двома особами є двостороннім правочином) між юридичними особами встановлена письмова форма. Разом з тим, згідно ст. 218 Цивільного кодексу України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсності, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст. 175 Господарського кодексу України.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 268 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ст. 655 Цивільного кодексу України закріплено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, в силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, за усною домовленістю між підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ "Технології сучасного будівництва", підприємець ОСОБА_1 поставила відповідачу товар на загальну суму 36 825 грн. 60 коп., а саме: коронку 122 мм у кількості 3 штуки та коронку 162 мм. у кількості 4 штуки на суму 17 472 грн., а також сегменти для коронок 122 мм у кількості 240 штук та сегменти для коронок 162 мм у кількості 48 штук на суму 19 353 грн. 60 коп. Факт існування між сторонами відносин з купівлі-продажу товару підтверджений наданими позивачем письмовими доказами, зокрема, видатковою накладною від 25.08.2011р. № 5 на загальну суму 17 472 грн. та рахунком - фактурою № 5 від 25.08.2011р., а також видатковою накладною від 25.08.2011р. № 6 на загальну суму 19 353 грн. 60 коп. та рахунком - фактурою № 6 від 25.08.2011р.

За таких обставин, у ТОВ "Технології сучасного будівництва" виникло грошове зобов'язання перед підприємцем ОСОБА_1 щодо оплати отриманого товару на суму 36 825 грн. 60 коп..

За таких обставин, позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованим, підтверджений матеріалами справи, тому підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології сучасного будівництва" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25, код ЄДРПОУ 33218008, п/р 26007013004309 в ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії", МФО 320627) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в філії банка "Південний" м. Одеса, МФО 328964, ін.. номер НОМЕР_1) заборгованість у сумі 36 825 грн. 60 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609 грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21 січня 2013р.

Суддя Рога Н. В.