Постанова № 28725755, 15.05.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-3906/11/0170/22

15.05.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Кукти М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Радчук А.А. ) від 25.07.11 у справі № 2а-3906/11/0170/22

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА" (вул. Генерала Васильєва 32 А, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, АР Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомленнь-рішеннь,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2011 у справі №2а-3906/11/0170/22 відмовлено у задоволені позову Відкритого акціонерного товариства завод «Фірма Селма»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з постановою суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не врахована та обставина, що законодавством не встановлено обмежень щодо строків віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту. Суд не прийняв до уваги, що закон не зобов'язує платника податків підтверджувати причини пізнішого, ніж дата виписки застосування такої податкової накладної при розрахунку податкового кредиту.

У судове засідання 15.05.2012 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим з 27.09.2010 по 29.10.2010 проведена планова виїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Електромашинобудівний завод «Фірма Селма»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2001 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2001 по 30.06.2010.

В ході перевірки встановлено, що у порушення п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податків безпідставно включив до складу податкового кредиту суму 17265 грн., у тому числі: у липні 2008 -11692 грн., у серпні 2008 - 1453 грн., у жовтні 2008 -1650 грн., у листопаді 2008 -200 грн., у грудні 208 -2000 грн., у січні 2009 -170 грн.

Такий висновок зроблений податковим органом у зв'язку з виявленням включення до складу податкового кредиту сум за податковими накладними, які були вписані у попередніх податкових періодах та не включені позивачем у наступних податкових періодах до податкового кредиту. Крім того, податковий орган зазначив, що податкова накладна № 1001/7 від 01.10.2008 на суму 9900 грн., у т.ч. ПДВ -1650 грн., виписана ТОВ «Буд рішення»не може бути прийнята у якості податкової накладної, оскільки оформлена неналежним чином, а саме містить виправлення дати виписки податкової накладної.

За результатами перевірки складено акт № 363/23-00/20732066 від 05.11.2010, який є підставою спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення СДПІ ВПП в м. Сімферополі №0002232300/0 від 18.11.2010 позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 25747,5 грн., у тому числі: основний платіж -17165 грн., штрафна санкція -8582,5 грн.

За результатами розгляду скарги позивача прийнято податкове повідомлення-рішення №0002232300/1 від 30.12.2010, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 25747,5 грн., у тому числі: основний платіж -17165 грн., штрафна санкція -8582,5 грн.

За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою адміністрацією (рішення від 21.03.2011) скасовані податкові повідомлення-рішення №0002232300/0 від 18.11.2010, №0002232300/1 від 30.12.2010, у частині 4020 грн. визначеного податкового зобов'язання та 2010 грн. застосованої штрафної санкції, та зобов'язана Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим прийняти стосовно позивача податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 4020 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 2010 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000262300 від 28.03.2011 позивачу визначена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем +13145, за штрафною санкцією -6572,5 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000272300 від 28.03.2011 позивачу визначена суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 4020 грн. ( 11 міс. 2008 -1650 грн., 12 міс. 2008 -200 грн., 9 міс. 2009 -2170 грн.), та визначена сума штрафних санкцій у розмірі 2010 грн.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що податковим органом виключені:

зі складу податкового кредиту липня 2008 суми ПДВ за податковими накладними: №13618/058 від 20.07.2007 у розмірі 3067,57 грн. №15773/058 від 20.08.2007 у розмірі 3605,57 грн., №15409/058 від 14.08.2007 у розмірі 539,42 грн., №7300 від 22.06.2007 у розмірі 1131,97 грн., №10181 від 23.07.2007 у розмірі 1441,09 грн., №10532 від 22.08.2007 у розмірі 1905,97 грн., загальна сума складає 11691,59 грн.;

зі складу податкового кредиту серпня 2008 суми ПДВ за податковими накладними: №AR-2700008341 від 11.05.2007 у розмірі 1290 грн., №48350 від 08.2007 у розмірі 163,29 грн., загальна суму складає 1453,29 грн.;

зі складу податкового кредиту листопада 2008 суми ПДВ за податковими накладними: №ГО-0004247 від 11.07.2007 у розмірі 132,2 грн., №03209 від 22.06.2007 у розмірі 67,58 грн., загальна сума складає 199,78 грн.

зі складу податкового кредиту грудня 2008 суми ПДВ за податковими накладними: №67 від 03.12.2007 у розмірі 2000 грн.;

зі складу податкового кредиту січня 2009 суми ПДВ за податковими накладними: №113940 від 23.11.2007 у розмірі 128,5 грн., № 309 від 09.02.2007 у розмірі 42 грн., загальна сума складає 170,5 грн.

З реєстрів податкових накладних вбачається, що податкові накладні №13618/058 від 20.07.2007, №15773/058 від 20.08.2007, №15409/058 від 14.08.2007, №7300 від 22.06.2007, №10181 від 23.07.2007, №10532 від 22.08.2007 були отримані позивачем у липні 2008; податкові накладні №AR-2700008341 від 11.05.2007 , №48350 від 14.08.2007 отримані позивачем у серпні 2008; податкові накладні №ГО-0004247 від 11.07.2007, №03209 від 22.06.2007 отримані позивачем у липні 2007 та листопаді 2008 відповідно; податкова накладна №67 від 03.12.2007 отримана позивачем у грудні 2008; податкові накладні №113940 від 23.11.2007, № 309 від 09.02.2007 отримані позивачем у грудні 2008 та січні 2009 відповідно.

Відповідно до ст. 7 Закону N 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (підпункти 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону N 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону N 168/97-ВР визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону N 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивач мав право на декларування податкового кредиту з податку на додану вартість в тому місяці, коли виникла подія, визначена підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону N 168/97-ВР, - або сплата коштів постачальнику, або отримання податкової накладної, яка свідчить про придбання товарів (робіт, послуг).

А тому позивачем правомірно задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість в тому періоді, коли ним отримано податкові накладні від постачальників.

В свою чергу, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не містить обмежень щодо декларування податкового кредиту з податку на додану вартість після дати, з якою Закон N 168/97-ВР пов'язує право на його виникнення.

Посилання податкового органу стосовно оформлення податкової накладної №1001/7 від 01.10.2008 неналежним чином, а саме існування виправлення дати виписки податкової накладеної на 07.08.2008, як підставу для неприйняття такої податкової накладної, як документа, що підтверджує право платника податку на податковий кредит, судовою колегією вважаються помилковими.

З матеріалів справи вбачається, що сума податку на додану вартість за вказаною податковою накладною була включена позивачем до складу податкового кредиту жовтня 2008. Цей факт підтверджується актом перевірки та не оспорюється сторонами. Судова колегія зазначає, що виправлення дати виписки податкової накладної не тягне за собою у якості наслідку, недійсності вказаної накладної, оскільки закон не містить норм про заборону виправлення допущених описок у податкових накладних. Крім того, якщо виник сумнів у достовірності такої податкової накладної, податковий орган не позбавлений права на проведення зустрічної перевірки контрагента позивача з питання взаємовідносин за певний період та з`ясування факту наявності податкового зобов'язання у особи, яка виписала таку податкову накладну.

Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду, викладені в постанові, суперечать нормам матеріального права та спростовуються доводами апеляційної скарги, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства завод «Фірма Селма»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2011 у справі №2а-3906/11/0170/22 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Взнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0002232300/0 від 18.11.2010, №0002232300/1 від 30.12.2010, №0000262300 від 28.03.2011, №0000272300 від 28.03.2011.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко