Рішення № 28725013, 21.01.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №812/7555/12

2/812/3430/12

рішення

Іменем України

09 січня 2013 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Холода Р.С.,

при секретарі Жанжаровій О.О.,

за участі представника позивача Суберляк Д.В.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також судових витрат, -

встановив:

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 58 707,04 гривень та судові витрати, посилаючись на те, що 22.08.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № DNH4KP76560589, згідно вимог якого, відповідач отримав кредит у розмірі 5 902 гривні зі сплатою 25,08% відсотків за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.08.2009 року. Однак ОСОБА_2 порушив вимоги кредитного договору, а саме, не виконав в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків по ньому, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у ньому та просив суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову та пояснив, що дійсно 22.08.2006 року отримав кредит у «ПриватБанку»на купівлю холодильника та пральної машинки. Але вказані речі попрохав придбати його товариш, який повідомив, що у подальшому буде виплачувати зазначений кредит. Проте, товариш не виплачував кредит, а він про це дізнався лише у 2012 році. На цей час йому важко виплатити кредит, тому що він отримує невелику заробітну платню та має на утриманні малолітню дитину.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

22.08.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк»(банк), правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір № DNH4KP76560589, згідно умов якого, банк надав позичальнику кредит у розмірі 5 902 гривні на умовах його забезпечення строковості, повернення та плати за користування, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 25,08% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені договором (а.с.3-9). Вказаний договір складається з анкети (заяви) позичальника (а.с.3) та умов надання споживчого кредиту фізичним особам (а.с.6-9).

Пунктом 2.1 кредитного договору № DNH4KP76560589 від 22.08.2006 року (умов надання споживчого кредиту фізичним особам) передбачено, що банк зобов'язався надати кредит позичальнику шляхом перерахування на рахунок торгівельно-сервісному підприємству. Строк, термін повернення, розмір кредиту, цілі, відсотки, винагороди, розмір щомісячного платежу та період уплати платежів визначені в заяві позичальника, підписанням якої клієнт та банк укладають кредитно-заставний договір.

Згідно п.3.2.3. вказаного кредитного договору (умов надання споживчого кредиту фізичним особам) позичальник зобов'язується сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до заяви та п.п. 4.1., 4.2. кредитного договору. Повну сплату відсотків за користування Кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту.

Відповідно до п. 3.2.9 кредитного договору № DNH4KP76560589 від 22.08.2006 року (умов надання споживчого кредиту фізичним особам) відповідачу необхідно повністю повернути кредит до дати, зазначеної у заяві. При непогашенні кредиту в строки, зазначені у заяві, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою.

На підставі п.4.4. зазначеного кредитного договору (умов надання споживчого кредиту фізичним особам) нарахування відсотків здійснюється в останню дату сплати відсотків, при цьому відсотки розраховуються на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом -360 днів у році. Відсотки розраховуються щомісяця, за період з першої дати поточного періоду сплати включно.

Відповідно до кредитного договору № DNH4KP76560589 від 22.08.2006 року (умов надання споживчого кредиту фізичним особам) позичальник зобов'язаний погасити заборгованість по кредиту в повній сумі, сплатити нараховані за весь період користування кредитом відсотків, винагороду й неустойку (штраф, пеню), не пізніше дати, зазначеної в повідомленні банку.

На підставі п.5.1 вказаного кредитного договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день просрочки, але не менш 1 гривні.

Згідно п.5.3 кредитного договору № DNH4KP76560589 від 22.08.2006 року (умов надання споживчого кредиту фізичним особам) при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 гривень + 5% від суми заборгованості.

Однак ОСОБА_2 вимоги кредитного договору № DNH4KP76560589 від 22.08.2006 року не виконує, в обумовлені строки кредит та відсотки по ньому не сплачує. Станом на 27.07.2012 року у ОСОБА_2 виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 58 707,04 гривень, з яких: 5 902 грн. -заборгованість за кредитом; 20 804,83 грн. -заборгованість по процентам за користування кредитом; 28 728,45 грн. -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 грн. -штраф (фіксована частина); 2 771,76 грн. -штраф (процентна складова) (а.с.2).

Згідно ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язані здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статті 47 та 49 Закону «Про банки і банківську діяльність»визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору № DNH4KP76560589 від 22.08.2006 року ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником є позивач надав відповідачу ОСОБА_2 кредит. Однак, відповідач порушив вимоги вказаного кредитного договору, а саме, не виконав в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків по ньому. Тому, є підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача суми заборгованості по несплаченому кредиту, відсотках, нарахованого штрафу відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі, так як свій розрахунок відповідач не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільно-процесуального кодексу України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 514, 516, 526, 610, 611, 612, 617, 625, 651, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. ст. 11, 57, 58, 60, 88, 209, 214-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, а також судових витрат -задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(на розрахунковий рахунок №29092829003111 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 58 707 (п'ятдесят вісім тисяч сімсот сім) 04 (чотири) копійки заборгованості по кредитному договору № DNH4KP76560589 від 22.08.2006 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(на розрахунковий рахунок №64993919400001 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 587 (п'ятсот вісімдесят сім) гривень 07 (сім) копійок витрат по сплаті позивачем судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод