Справа № 1003/17363/12
2/357/24/13
Категорія 26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ЗАОЧНЕ)
21 січня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд у складі:
головуючого судді - Дмитренко А. М. ,
при секретарі - Боженко Т. В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 01.06.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір та додаткову угоду до кредитного договору, на підставі якого позичальнику було надано кредит в сумі 6000 дол.США з оплатою процентів за користування кредитом в розмірі 24 % річних строком до 01.06.2009 року, відповідно до умов договору позичальник зобов'язувався своєчасно сплачувати кредит, проценти, нараховані за обслуговування кредиту, відповідач умови кредитного договору не виконав і має заборгованість перед позивачем з нарахуванням процентів, пені станом на 03.05.2012 року в сумі 167 145,85 дол.США. Оскільки боржник не виконав свої зобов'язання за договором, то позивач просив суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості і судові витрати по справі .
В судове засідання представник позивача не з'явився, до суду надіслано письмове клопотання щодо розгляду справи без участі представника позивача, в якій позивач одночасно вказує на те, що позов підтримує, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, згідно вимог ст..74 ЦПК України, причини неявки суду невідомі, заяви щодо розгляду справи без участі відповідача до суду не надходило, а тому за письмовою згодою представника позивача на підставі ст.ст.224-226 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи без участі відповідача.
Оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що між ВАТ «Родовід Банк» та відповідачем 01.06.2007 року було укладено кредитний договір № 37.3/МБ-055.07.1 та додаткову угоду, за умовами яких кредитор надає позичальнику грошові кошти в іноземній валюті в сумі 6000 дол.США на споживчі цілі на строк до 01.06.2009 року з оплатою по процентній ставці 24 % річних, що стверджується копією кредитного договору та копією додаткової угоди до договору.
Умовами договору передбачено сплату комісії за надання кредиту в розмірі 1212 грн., яка сплачується у день надання траншу.
Відповідно до п. 2.1 договору банк надає позичальнику кредити на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, погашення та платності наданих грошових коштів протягом дії договору.
Позичальник зобов'язується погасити суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку повернення кредиту.
Згідно п.2.7.2 кредитного договору проценти за користування кредитами нараховуються щомісячно, в останній робочий день місяця, а також у день повного погашення заборгованості за кредитами, а крім цього-в строки повернення кредиту та сплати процентів, визначені в додаткових угодах та графіках та в порядку, вказаному в них, виходячи із суми фактичної заборгованості на позичкових рахунках, які відкриті банком для обліку заборгованості позичальника, та процентних ставок, що встановлені в додаткових угодах.
Умовами кредитного договору також передбачено нарахування пені за кожний день прострочки від суми простроченої заборгованості в розмірі 2 % у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та процентами /п. 3.4.6/.
В суді також було встановлено, що позичальник не виконав умови кредитного договору щодо своєчасного повернення основного кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, передбачених умовами кредитного договору.
Наведене підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором, який було проведено позивачем станом на 03.05.2012 року.
В позовній заяві позивач просить суд стягнути заборгованість за договором в іноземній валюті.
Станом на 03.05.2012 року сума боргу складає: 4591,16 дол.США-заборгованість по тілу кредиту, 1561,72 дол.США-заборгованість за відсотками, 160 334,39 дол.США-пеня, всього 166487,27 дол.США.
Відповідно до ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.
Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
За ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Як роз'яснено в п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
В ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов"язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі/ у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позивач просить суд в позовній заяві стягнути з відповідача 3 % річних від суми простроченого кредиту та від суми прострочених процентів згідно вимог ст..625 ЦК України.
За ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вказано вище, договором встановлено розмір процентів за користування кредитними коштами, а проценти, передбачені ст.625 ЦК, стягуються як фінансова санкція за порушення грошового зобов"язання, а тому ці проценти можуть стягуватися з боржника одночасно, оскільки це не є подвійним притягненням до юридичної відповідальності.
Згідно розрахунку позивача 3 % річних від суми простроченого платежу складають 658,58 дол.США.
Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Але це право може бути використане судом тільки за заявою відповідача, тоді як в даному випадку відповідач до суду взагалі не з"явився.
Таким чином, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача борг за кредитним договором в сумі 166487,27 дол.США + 658,58 дол.США / 3% річних/=167145,85 дол.США.
На підставі ст.ст. 79,88 ЦПК України, ст.4 Закону України "Про судовий збір" підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача на користь позивача і судові витрати по справі, а саме: судовий збір в сумі 3219 грн.
Керуючись ст.ст. 192, 509, 526, 533, 551,610, 1048, 1049, 1050,1054 ЦК України, ст.ст.10, 60, 79, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 167 145,85 дол.США та судовий збір в сумі 3219 грн.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Суддя А. М. Дмитренко
Судове рішення № 28723860, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 21.01.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 1003/17363/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: