Постанова № 28722014, 13.09.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/2935/12

"13" вересня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

при секретарі судового засідання Мельник Н.М.

за участю: представника відповідача - Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби Задорожного І.М., довіреність від 06.04.2012 року № 1526/7/10-015/191

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Західагроінвест" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Західагроінвест" звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 06.03.2012 року №0000052303 про застосування штрафних фінансових санкцій у сумі 285607,60 грн., від 06.03.2012 року №0000802304 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 88708,75 грн., від 06.03.2012 року №0000782304 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 88751,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що посадовими особами Тернопільської ОДПІ в ТзОВ "Західагроінвест" в період з 12.01.2012 року по 08.02.2012 року проводилась позапланова виїзна перевірка, про що складено акт №1314/23-420/35969591 від 23.02.2012 року. Перевіркою встановлено порушення п.2.6 гл.2 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" №637 від 15.12.2004 року та п.7.5 Порядку реєстрації та ведення КОРО і РК, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.4.1 ст.4 пп.5.2.1. п.5.2 ст.5, п.8.1 п.8.2 ст.8, пп.11.3.1. п.11.3. ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". За результатами перевірки і на підставі складеного акту Тернопільською ОДПІ 06 березня 2012 року було винесено податкові повідомлення - рішення №0000052303 про застосування штрафних фінансових санкцій у сумі 285607,60 грн., №0000802304 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 88708,75 грн., №0000782304 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 88751,25 грн., які на думку позивача є незаконними, не відповідають чинному законодавству України та підлягають скасуванню.

Від позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Західагроінвест" поступило письмове клопотання про розгляд справи у відсутності їхнього представника, що відповідає вимогам ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав, свою позицію виклав у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступні обставини.

Працівниками державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Західагроінвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2009 року за результати якої складено акт від 23.02.2012 року №1314/23-420/35969591.

Згідно акту перевірки товариством з обмеженою відповідальністю "Західагроінвест" включено до складу валових витрат, амортизаційних відрахувань витрати та до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку на додану вартість не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, який ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, внаслідок чого, в порушення підпункту 5.3.9, пункту 5.3, статті 5 та підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платником завищено валові витрати та амортизаційні відрахування за третій, четвертий квартали 2009 року на суму 284004,00 грн., відповідно в порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" товариством завищено податковий кредит за лютий -грудень 2009 року на 69426,00 грн.;

не включено до податкових зобов'язань суми податку на додану вартість з вартості послуг по оренді, внаслідок чого, платником в порушення вимог підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за лютий -грудень 2009 року на 1541,00 грн.;

неоприбуткувано готівкові кошти в сумі 57121,52 грн. в касовій книзі, чим порушено вимоги пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України.

Так, для перевірки повноти визначення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість представлено первинні документи (договора, прихідні накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, акти на списання товарно-матеріальних цінностей, виписки банків та платіжні доручення), які не підтверджують у повному обсязі задекларовані підприємством дані.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західагроінвест" листом від 12 жовтня 2011 року повідомило Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію про знищення бухгалтерських документів внаслідок пожежі, яка сталася в приміщенні закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат" і згідно акту перевірки у встановлений строк платник податку не поновив всіх зазначених документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.

За результатами акту перевірки 6 березня 2012 року Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкові повідомлення -рішення:

№0000782304 про сплату 88751,25 грн. податку на прибуток, в тому числі: 71001,00 грн. за основним платежем та 17750,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих з посиланням на пункт 123.1. статті 123 Податкового кодексу України;

№0000802304 про сплату 88708,75 грн. податку на додану вартість, в тому числі: 70967,00 грн. за основним платежем та 17741,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих з посиланням на пункт 123.1. статті 123 Податкового кодексу України;

№0000052303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки відповідно до абзацу 3 статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у розмірі 285607,60 грн.

Відповідно до пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 "Про податок на додану вартість", що діяв до 1 січня 2011, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (підпункт 7.3.1 пункту 7.3 статті 7).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з реалізацією товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 цього Закону, під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 зазначеного Закону передбачено, що амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Згідно з підпунктом 1.2 пункту 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 році №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 5 червня 1995 року за №168/704), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Підпунктами 2.1, 2.4 пункту 2 зазначеного Положення передбачено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", із змінами та доповненнями, визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.6 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися (оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з абзацом 3 статті 1 Указу Президента від 12 червня 1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення з регулювання обігу готівки", із змінами та доповненнями, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового Кодексу, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином суд приходить до висновку, що рішення про застосування фінансових санкцій від 06.03.2012 року №0000052303 про застосування штрафних фінансових санкцій у сумі 285607,60 грн., від 06.03.2012 року №0000802304 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 88708,75 грн., від 06.03.2012 року №0000782304 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 88751,25 грн. є законними. Будь-яких порушень чинного законодавства України працівниками Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції судом не встановлено.

За таких встановлених обставин суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст.2,6,7,122,160-163,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Західагроінвест" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 06.03.2012 року №0000052303 про застосування штрафних фінансових санкцій у сумі 285607,60 грн., від 06.03.2012 року №0000802304 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 88708,75 грн., від 06.03.2012 року №0000782304 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 88751,25 грн. відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.