Постанова № 28721813, 17.01.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 року Справа № 2а/0370/4221/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представників позивача Кацевича В.К., Пасенко С.А.,

представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009051601 від 10.08.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення №0009051601 від 10.08.2012 року винесене Луцькою ОДПІ на підставі акту камеральної перевірки від 11.07.2012 року № 2531/15-2/35495114, в якому відповідачем зафіксовано, що в порушення п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Торговий дім "Аванта" в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року, до складу податкового кредиту, безпідставно включено 26 200 гривень податку на додану вартість згідно податкової накладної № 158 від 28.05.2012 року виписаної ТОВ "Вінницький завод пакувальних виробів "Вінтар", яка не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач вважає такі висновки Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби незаконними, оскільки, на його думку, нормами Податкового кодексу України, передбачена індивідуальна відповідальність за вчинене порушення чи недотримання вимог законодавства, у зв'язку з чим Товариство не повинно нести відповідальність за порушення допущені іншими суб'єктами під час здійснення господарської діяльності.

В поданих суду 14 січня 2013 року доповненнях до адміністративного позову, позивач позовні вимоги підтримав та додатково пояснив, що ТОВ "Торговий дім "Аванта" самостійно, до отримання акту камеральної перевірки №2531/15-2/35495114 від 11.07.2012 року, подано 13.07.2012 року до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року, в яких податкова накладна №158 від 28.05.2012 року виписана ТОВ "Вінницький завод пакувальних виробів "Вінтар", а також сума податку на додану вартість в розмірі 26 200 грн., відображена зі знаком "мінус" та виключена із складу операцій з придбання з податком на додану вартість, які надають право на формування податкового кредиту.

З урахуванням наведеного, а також враховуючи вимоги ст.50 ПК України позивач вважає, що у Луцької ОДПІ були відсутні підстави збільшувати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 26 200 гривень та застосовувати до позивача штрафні санкції в розмірі 13 100 гривень, у зв'язку з чим просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0009051601 від 10.08.2012 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. В письмових запереченнях наголошував на тому, що актом камеральної перевірки від 11.07.2012 року №2531/15-2/35495114 зафіксовані порушення ТОВ "Торговий Дім "Аванта" п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме, у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 26 200 грн.

Суть порушення полягає в тому, що податковий кредит в сумі 26 200 грн. сформований ТОВ "Торговий Дім "Аванта" на підставі податкової накладної від 28.05.2012 року №158 від TOB "Вінницький завод пакувальних виробів "Вінтар", яка не була включена до Єдиного реєстру податкових накладних.

За результатами порушень зафіксованих в акті камеральної перевірки від 11.07.2012 року №2531/15-2/35495114, Луцькою ОДПІ винесене податкове повідомлення - рішення від 10.08.2012 року №0009051601, яким товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 26 200 грн. та застосовано 13 100 грн. штрафних санкцій.

Представник відповідача наголошував на тому, що відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Також, представник відповідача наголосив на тому, що поданий 13.07.2012 року ТОВ "ТД "Аванта" уточнюючий розрахунок був заповнений з порушенням, а тому не визнаний як податкова звітність, у зв'язку з чим у відповідача були обґрунтовані підстави для винесення податкового повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 26 200 грн. та застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 13 100 грн.

З урахуванням наведеного представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" 20.06.2012 року подано до Луцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2012 року, в якій, зокрема, включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 26 200 гривень за податковою накладною від 28.05.2012 року № 158 виписаної ТОВ "Вінницький завод пакувальних виробів "Вінтар".

11 липня 2012 року Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності з поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року.

В акті камеральної перевірки від 11.07.2012 року №2531/15-2/35495114 Луцькою ОДПІ зафіксовано, що в порушення п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Торговий дім "Аванта" в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року до складу податкового кредиту, безпідставно включено 26 200 гривень податку на додану вартість згідно податкової накладної №158 від 28.05.2012 року виписаної ТОВ "Вінницький завод пакувальних виробів "Вінтар", яка не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначений акт камеральної перевірки вручений позивачу 16.07.2012 року, про що свідчить відмітка на корінці поштового повідомлення про вручення. (а.с.76)

Судом встановлено, що 13.07.2012 року позивачем поданий до Луцької ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із самостійним виявленням помилок в податковій декларації за травень 2012 року. В додатку 5 зазначеного розрахунку позивачем зменшено суму податкового кредиту на 26 200 гривень за податковою накладною від 28.05.2012 року №158 виписаної ТОВ "Вінницький завод пакувальних виробів "Вінтар".

Одночасно позивачем, в зазначеному розрахунку, збільшено суми податкового кредиту по операціям, що дають право на формування податкового кредиту за травень 2012 року на загальну суму 26 200 гривень з іншими контрагентами, індивідуальні податкові номери яких відображені в додатку 5 зазначеного розрахунку.(а.с.50-54)

20.07.2012 року позивачем подані до Луцької ОДПІ письмові заперечення на акт камеральної перевірки від 11.07.2012 року № 2531/15-2/35495114, які листом відповідача від 30.07.2012 року залишені без задоволення.

Луцькою ОДПІ 10.08.2012 року винесене податкове повідомлення-рішення №0009051601 яким ТОВ "Торговий Дім "Аванта" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 26 200 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 13 100 грн.

Позивачем оскаржене податкове повідомлення-рішення №0009051601 від 10.08.2012 року в адміністративному порядку, проте, рішенням ДПС у Волинській області від 26 вересня 2012 року про результати розгляду первинної скарги та рішенням ДПС України від 05.12.2012 року про результати розгляду повторної скарги, податкове повідомлення-рішення №0009051601 від 10.08.2012 року залишене без змін.

Аналізуючи спірні правовідносини, суд дійшов наступних висновків.

Згідно п.198.1 та п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України ( в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ч.1 п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як визначено в п.201.10 ст.201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Судом встановлено, що податкова накладна від 28.05.2012 року № 158 виписана ТОВ "Вінницький завод пакувальних виробів "Вінтар" на загальну суму 157 200 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 26 200 грн. не зареєстрована продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначені обставини визнаються в судовому засіданні також і представниками позивача.

З урахуванням наведеного суд вважає, що ТОВ "Торговий Дім "Аванта" в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року до складу податкового кредиту, безпідставно включено 26 200 гривень податку на додану вартість згідно податкової накладної № 158 від 28.05.2012 року виписаної ТОВ "Вінницький завод пакувальних виробів "Вінтар".

Проте, судом встановлено, що 13.07.2012 року позивачем поданий до Луцької ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із самостійним виявленням помилок в податковій декларації за травень 2012 року. В додатку 5 зазначеного розрахунку позивачем зменшено суму податкового кредиту на 26 200 гривень за податковою накладною № 158 від 28.05.2012 року виписаною ТОВ "Вінницький завод пакувальних виробів "Вінтар".

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України (в редакції чинній на дату подання уточнюючого розрахунку) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Як передбачено п.50.2 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, пунктом 50.2 ст.50 ПК України встановлені обмеження на подання уточнюючих розрахунків виключно під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.1 та 75.1.2 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже з аналізу ст.75 ПК України вбачається, що камеральна перевірка не відноситься до документальних планових та позапланових виїзних перевірок.

Як вбачається з пояснень представників сторін, документальні планові та позапланові виїзні перевірки за період, за який подавався позивачем уточнюючий розрахунок, Луцькою ОДПІ не проводились.

З урахуванням наведеного суд вважає, що у позивача були відсутні обмеження для подання 13.07.2012 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із самостійним виявленням помилок в податковій декларації за травень 2012 року.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача про те, що уточнюючий розрахунок поданий позивачем 13.07.2012 року не визнаний як податкова звітність, оскільки, відповідно до п.49.11 ст.49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Представник відповідача письмове повідомлення про відмову у прийнятті уточнюючого розрахунку до податкової декларації позивача з податку на додану вартість за травень 2012 року суду не надав, пояснив, що письмове повідомлення про відмову у прийнятті уточнюючого розрахунку Луцькою ОДПІ не виносилось.

Пунктом 49.9.2 п.49.9 ст.49 ПК України передбачено, що за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Отже, з урахуванням 49.9.2 п.49.9 ст.49, п.50.1 та п.50.1 ст.50 ПК України уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із самостійним виявленням помилок в податковій декларації за травень 2012 року поданий позивачем 13.07.2012 року з дотриманням вимог встановлених Податковим кодексом України.

Суд також враховує і ту обставину, що про проведення відповідачем камеральної перевірки позивач дізнався лише після отримання 16.07.2012 року акту камеральної перевірки, в той час як уточнюючий розрахунок позивачем поданий 13.07.2012 року.

Таким чином, позивач уточнив показники податкової звітності до проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок, а відтак позивач діяв в межах ст.50 Податкового кодексу України.

Судом також встановлено, що відповідачу до винесення податкового повідомлення рішення №0009051601 від 10.08.2012 року було відомо про зменшення ТОВ "Торговий Дім "Аванта" податкового кредиту за травень 2012 року на 26 200 гривень, однак зазначені обставини відповідач при винесенні оскаржуваного рішення, проігнорував, чим порушив ст.49 та 50 ПК України.

Як визначено в п.50.3 ст.50 ПК України ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Відповідач своїм правом на проведення позапланової перевірки ТОВ "Торговий дім "Аванта" не скористався. Всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення не з'ясував. У зв'язку з чим виніс протиправне податкове повідомлення-рішення №0009051601 від 10.08.2012 року, яке підлягає скасуванню.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З урахуванням ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України підтверджені платіжним дорученням №47973 від 25.12.2012 року витрати по сплаті судового збору в розмірі 393 гривень.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби № 0009051601 від 10 серпня 2012 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 393 гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 22 січня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.Ю. Сорока