Постанова № 28721733, 16.01.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/8124/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

при секретарі - Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача - Матвієць О.М.,

представника відповідача - Луговської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Геологія» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2012 року Приватне підприємство «Геологія» (далі - позивач, ПП «Геологія») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 листопада 2012 року №0001452301/1866, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 30 350,00 грн, з яких: 24280,00 грн - за основним платежем, 6070,00 грн - штрафні (фінансові) санкції.

В обгрунтування позовним вимог позивач зазначив, що повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки отримав лише 01.11.2012, а тому був позбавлений можливості надати на перевірку усі документи щодо господарських правовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Берніс Продакт» (далі - ТОВ «Берніс Продакт»). Позивач вважає необгрунтованим висновок органу податкової служби щодо заниження суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 24 280,00 грн з підстав відсутності у ПП «Геологія» дорожніх листів та товарно-транспортної документації по господарським операціям ТОВ «Берніс Продакт», а також відсутності інформації про наявні у контрагента матеріально-технічних ресурсів, оскільки спірні господарські операції з ТОВ «Берніс Продакт» підтверджені необхідними первинними документами бухгалтерського обліку. На час перебування у господарських відносинах з ТОВ «Берніс Продакт» підприємство було зареєстроване в установленому порядку, у тому числі як платник ПДВ. Транспортування придбаного у контрагента бурового інструменту та запчастин позивач здійснював легковим автомобілем, вважаючи недоцільним використання вантажного автомобіля для транспортування запчастин невеликого розміру (до 11,2 см).

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ПП «Геологія» зареєстроване виконавчим комітетом Комсомольської міської ради як юридична особа 26 жовтня 2000 року, перебуває на обліку в якості платника податків у Кременчуцькій ОДПІ та відповідно до свідоцтва №23521055 є платником податку на додану вартість з 21 жовтня 2000 року /арк.с. 102-106/.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 154 видами діяльності ПП «Геологія» є діяльність у сфері геології та геологорозвідування, улаштування основ та буріння свердловин і шурфів /арк.с. 105/.

Пунктом 20.1. статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень пункту 75.1. статті 75 та пункту 77.1. статті 77 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

На підставі положень вищевказаних норм Податкового кодексу України, відповідно до службового посвідчення серії УПТ №081992 від 20.08.2010, наказу №2608 від 26.10.2012 та повідомлення №33768/10/22 від 26.10.2012, виданого Кременчуцькою ОДПІ, державними податковими ревізорами-інспекторами у період з 29.10.2012 по 30.10.2012 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Геологія» по питанню взаємовідносин з ТОВ «Берніс Продакт» за період з 01.07.2011 по 31.12.2011 у зв'язку з наданням неповного пояснення та документального підтвердження ПП «Геологія» на запит Кременчуцької ОДПІ від 25.06.2012 №17183/10/22-112.

У ході перевірки встановлено заниження суми ПДВ у розмірі 24 280,00 грн, з яких: за серпень 2011 року у сумі 7740,00 грн, за вересень 2011 року у сумі 7740,00 грн, за листопад 2011 року у сумі 8800,00 грн.

За результатами перевірки складено акт №4485/22-109/31160669 від 30.10.2012 (далі- акт перевірки), у якому зафіксовано порушення ПП «Геологія» вимог статей 198, 201Податкового кодексу України/арк. с. 20-32/.

26 листопада 2012 року на підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001452301/1866, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 30 350,00 грн, з яких: 24280,00 грн - за основним платежем, 6070,00 грн - штрафні (фінансові) санкції /арк.с.14/.

Позивач не погодився із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26 листопада 2012 року №0001452301/1866, суд встановив наступне.

Згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 24280,00 грн стали господарські операції з ТОВ «Берніс Продакт».

Судом встановлено, що 30.08.2011 між ПП «Геологія» та ТОВ «Берніс Продакт» укладено договір поставки №12 (далі - Договір) за умовами якого останній зобов'язався передати у власність ПП «Геологія» буровий інструмент, різні види запасних частин і витратних матеріалів до бурових установок, промислового обладнання /пункт 1 Договору, арк.с. 40/.

ТОВ «Берніс Продакт» зареєстроване Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією відповідно до свідоцтва №100325364 є платником податку на додану вартість з 16.02.2011 /арк.с. 43. 44/.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №367188 видами діяльності ТОВ «Берніс Продакт» є інші види оптової торгівлі, ремонт і технічне обслуговування інших машин та устаткування загального призначення, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля будівельними матеріалами /арк.с. 44/.

Відповідно до пункту 4 Договору, товар передається на умовах поставки - склад постачальника, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, буд. 7/14, прим. 182 /том 1 арк. с. 40/.

На підтвердження сформованого податкового кредиту у розмірі 24 280,00 грн ПП «Геологія» надало копію договору, рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, квитанцій.

У ході судового розгляду справи, судом встановлено, що придбані у ПП «Берніс Продакт» бурильні інструменти та запчастини позивач використовував для виконання договірних зобов'язань перед Відкритим акціонерним товариством «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» на підтвердження чого позивач надав договір, графік виконання експлуатаційно-розвідувальних робіт, акти приймання виконаних робіт, акти про закладення бурової свердловини, акти про закриття бурової свердловини, акти-допуск, акти списання бурових інструментів, оборотно-сальдову відомість /арк. с. 57-101/.

Відповідно до положень статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно пояснень представника позивача перевезення здійснювалось його автомобілем марки «ВАЗ», яким він керував за дорученням, оскільки використовувати вантажні автомобілі підприємства для перевезення деталей максимальною довжиною 11,2 см економічно недоцільно.

Таким чином, враховуючи розмір та кількість придбаних позивачем у ТОВ «Берніс Продакт» товарів, суд вважає необгрунтованим посилання перевіряючого на відсутність товарно-транспортних накладних та подорожніх листів, як підставу для зменшення податкового кредиту з ПДВ у перевіряємому періоді.

Отже, наданими позивачем доказами в повній мірі підтверджено реальний характер господарських операцій з ТОВ «Берніс Продакт».

Крім того, суд зазначає, що повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки від 26 жовтня 2012 року №33768/10/22 позивач отримав лише 01 листопада 2012 року, що позбавило його можливості надати до перевірки необхідні документи та пояснення по господарським правовідносинам з ТОВ «Берніс Продакт» /арк.с. 16/.

Цієї обставини відповідач не спростував, доказів вчасного повідомлення позивача про проведення позапланової невиїзної перевірки не надав.

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги те, що ТОВ «Берніс Продакт» під час здійснення господарських операцій було зареєстроване в установленому порядку та мало право видавати податкові накладні, суд вважає висновок Кременчуцької ОДПІ про заниження ПДВ на суму 24 280,00 грн неправомірним, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.11.2012 №0001452301/1866 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги ПП «Геологія» обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Геологія» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 26 листопада 2012 року №0001452301/1866.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Геологія» (ідентифікаційний код 31160669) витрати зі сплати судового збору у розмірі 303 (триста три) гривні 50 (п'ятдесят) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 21 січня 2013 року.

Суддя К.І. Клочко