Постанова № 28719907, 21.01.2013, Голубівський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Кіровський міський суд Луганської області)

Справа № 1209/2211/2012

21.01.2013

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 року.

Кіровський міський суд Луганської області у складі:

Головуючого судді Нестеренко Н.В.,

при секретарі Бик С.М.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні Кіровського міського суду Луганської області матеріали цивільної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м.Кіровську Луганської області про визнання неправомірними дій у частині призначення виплат за загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням, суд,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому вказує, що він тривалий час працював на шахті «Голубовська»в/о «Стахановувугілля». 31.12.1993 року було складено акт розслідування професійного захворювання, та 25 січня 1994 року МСЕК йому встановила 25% втрати працездатності з 27.12.1993 року до 01.01.1996 року. Наказом №72 від 27 січня 1994 року йому були призначені страхові виплати, виходячи із середнього заробітку за професією пом.начальника з видобування вугілля, починаючи з 27.12.1993 року по 01.01.1996 року, та наказом №81 від 27.01.1994 року одноразова допомога. 24.07.1995 року він звільнився із шахти у зв»язку із переходом на пенсію. При проведенні чергового освідування у ЛОКПБ за період з 22 по 27.07.1996 року у нього профзахворювання встановлено не було та його було визнано працездатним, тому щомісячні виплати були припиненні. 09.11.2011 року йому було встановлено професійне захворювання - «пневмоконіоз». Рішенням Кіровського міського суду Луганської області від 25 січня 2012 року було встановлено юридичний факт наявності у нього професійного захворювання згідно із актом №83 від 31.12.1993 року, зобов»язано ВВД ФССНВ України в м.Кіровську видати йому направлення на МСЕК та прийняти акт для створення його страхової справи. Згідно акту огляду МСЕК від 09.04.2012 року, йому встановлено професійне захворювання - «пневмоконіоз», первинне захворювання, безстроково з 12.03.2012 року. 12.04.2012 року відповідачем було призначено страхові виплати, виходячи із його середньомісячного заробітку перед настанням страхового випадку (акт від 09.02.2012 року). 30.07.2012 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок йому щомісячних страхових сум, виходячи із заробітку перед настанням страхового випадку, т.т. заробітної плати за 1993 рік, проте 02.08.2012 року у відповідачем йому було відмовлено. Вважаючи дії ВВД ФССНВ України в м.Кіровську неправомірними, так як його середній заробіток повинен був узятий на час настання страхового випадку, а саме з 1993 року, він просить суд визнати протиправним рішення відповідача від 12.04.2012 року про призначення йому щомісячної страхової суми у рахунок компенсації часткової втрати професійної працездатності, виходячи із розміру середньомісячної заробітної плати, визначеної у розмірі 3606 грн. 59 коп. із заробітку за період з 01.01.1995 року по 30.061995 року, зобов»язати відповідача провести йому перерахунок сум у відшкодування компенсації часткової втрати професійної працездатності 20% із березня 2012 року, виходячи із його середнього заробітку станом на час настання страхового випадку 27 грудня 1993 року, із відповідною корекцією, стягнути із відповідача різницю між належною та фактично сплаченою йому сумою компенсації за період з 12.03.2012 року па час перерахунку згідно із рішенням суду.

У судове засідання позивач не з«явився, звернувся до суду із заявою, в якій просив розглянути справу у його відсутності, а позов задовольнити.

Представник відповідача - відділення ВД Фонду СНВ України в м.Кіровську Луганської області позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що головним лікарем клініки профзахворювань ДУ «Інститут медицини праці АМН України»було роз»яснено з яких причин слід вважати діагноз захворювання, встановлений ОСОБА_1 в клініці профзахворювань (з 27.10.2011 року по 09.11.2011 року), як первинний. 09.02.2012 року комісією було проведено розслідування та складено акт П-4, згідно з яким страховим випадком вважається дата складення даного акта - 09.02.2012 року, в якому враховується період роботи у шкідливих умовах праці по 1995 рік включно. Так як на дату складення акту 09.02.2012 року позивач не працював, тому його зарплата була взята за 6-ть останніх календарних місяців на дату звільнення із роботи, а саме з 01.01.1995 року по 30.06.1995 року, яка була відкоригована згідно із п.12 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для перерахунку виплат на загальнообов»язкове державне соціальне страхування». Так як довідкою МСЕК від 09.04.2012 року ОСОБА_1 при повторному обстеженні призначено 20% втрати професійної працездатності у зв»язку з вперше встановленим профзахворюванням «пневмоконіозом» з 12.03.2012 року безстроково, то цей діагноз повторний. Постановою ВВД ФССНВ №1202/5537/5537/1 від 12.04.2012 року ОСОБА_1 призначено щомісячні страхові виплати у розмірі 721 грн. 32 коп. Одноразова страхова виплата не призначалась.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необґрунтованість позову та відмовлення у ньому за слідуючими обставинами:

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 працював на шахті «Голубовська» в/о «Стахановувугілля» з 04.10.1976 року по 24.07.1995 року (а.с.28-32).

Відповідно до копії акту розслідування професійного захворювання №83 від 31.12.1993 року, у ОСОБА_1, працюючого на шахті «Голубовська»в/о «Стахановувугілля» виявлено професійне захворювання (а.с.21-22), внаслідок чого 25 січня 1994 року МСЕК встановила йому 25% втрати працездатності з 27.12.1993 року до 01.01.1996 року (а.с.23).

Наказом директора шахти «Голубовська» в/о «Стахановугілля»№72 від 27 січня 1994 року ОСОБА_1 були призначені страхові виплати, виходячи із середнього заробітку за професією пом.начальника з видобування вугілля, починаючи з 27.12.1993 року по 01.01.1996 року, та наказом №81 від 27.01.1994 року призначена одноразова допомога (а.с.24, 25).

Проте при проведенні чергового освідування у ЛОКПБ за період з 22 по 27.07.1996 року у ОСОБА_1 профзахворювання не встановлено, його було визнано працездатним, що підтверджується копією виписки із історії хвороби №1216 (а.с.26), тому щомісячні виплати позивачу були припиненні.

08.11.2011 року ОСОБА_1 було встановлено професійне захворювання - «пневмоконіоз», що підтверджується копією висновку Центральної лікарсько-експертної комісії №38/139 від 08.11.2011 року (а.с.14).

Згідно рішення Кіровського міського суду Луганської області №1209/112/2012 від 25 січня 2012 року, встановлено юридичний факт наявності у ОСОБА_1 професійного захворювання, згідно із актом №83 від 31.12.1993 року, зобов»язано ВВД ФССНВ України в м.Кіровську видати йому направлення на МСЕК та прийняти акт для створення його страхової справи (а.с.27).

Як вбачається з копії роз»яснення Головного лікаря клініки профзахворювань ДУ «Інститут медицини праці АМН України» №2/71 від 27.01.2012 року, ВВД ФССНВ України в м.Кіровську було роз»яснено з яких причин слід вважати діагноз захворювання, встановлений ОСОБА_1 в клініці профзахворювань, де він знаходився з 27.10.2011 року по 09.11.2011 року, як первинний (а.с.15).

Згідно акту огляду МСЕК від 09.04.2012 року, ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання - «пневмоконіоз», первинне захворювання, безстроково з 12.03.2012 року (а..с.12).

Як вбачається з копії акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 09.02.2012 року, комісією було проведено розслідування, згідно з яким, на підставі інформаційної довідки про умови праці робітника при підозрі у нього професійного захворювання від 27.03.2007 року (а.с.9-10), страховим випадком вважається дата складення даного акта - 09.02.2012 року, в якому враховується період роботи у шкідливих умовах праці по 1995 рік включно (а.с.8).

Відповідно до копії постанови при призначення потерпілому щомісячної страхової виплати №1202/5537/5537/1 від 12.04.2012 року, ВВД ФССНВ України в м.Кіровську, Луганської області, були призначені ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати в розмірі 721 грн. 32 коп., з 12 березня 2012 року безстроково (а.с.7).

Як вбачається з копії заяви позивача до ВВД ФССНВ України в м.Кіровську від 30.07.2012 року, він звернувся із заявою про перерахунок йому щомісячних страхових сум, виходячи із заробітку перед настанням страхового випадку, тобто заробітної плати за 1993 рік (а.с.38), проте 02.08.2012 року у відповідачем йому було відмовлено (а.с.20).

Враховуючи те, що після отримання роз»яснення Головного лікаря клініки профзахворювань ДУ «Інститут медицини праці АМН України» від 27.01.2012 року, комісією було проведено розслідування та складено акт П-4 від 09 грудня 2012 року, згідно з яким страховим випадком вважається дата складення даного акта - 09.02.2012 року, в якому враховується період роботи у шкідливих умовах праці по 1995 рік включно.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №1266 від 26.09.2001 року «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для перерахунку виплат на загальнообов»язкове державне соціальне страхування», із внесеними до неї змінами, розрахунковим періодом для призначення страхових виплат є останні 6-ть календарних місяців з 1 по 1 число, які передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Так як на дату складення акту 09.02.2012 року позивач не працював, тому відповідачем у відповідності із діючим законодавством, зарплата ОСОБА_1 була взята за 6-ть останніх календарних місяців на дату звільнення із роботи, а саме з 01.01.1995 року по 30.06.1995 року,

У відповідності із абц.2 п.2 ст.34 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»: якщо при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступінь втрати стійкої професійної працездатності з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов»язаного з виконанням трудових обов»язків, йому провадиться одноразова виплата, сума якої визначається з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності відносно до попереднього обстеження на МСЕК.

Так як довідкою МСЕК від 09.04.2012 року ОСОБА_1 при повторному обстеженні призначено 20% втрати професійної працездатності у зв»язку з вперше встановленим профзахворюванням «пневмоконіозом» з 12.03.2012 року безстроково, то цей діагноз повторний.

Тому суд вважає, що постановою ВВД ФССНВ №1202/5537/5537/1 від 12.04.2012 року ОСОБА_1 були призначені щомісячні страхові виплати у розмірі 721 грн. 32 коп. на законних підставах, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необгунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, постанови Кабінету Міністрів України №1266 від 26.09.2001 року «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для перерахунку виплат на загальнообов»язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У адміністративному позові ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м.Кіровську Луганської області про визнання неправомірними дій у частині призначення виплат за загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції (Кіровський міський суд Луганської області) шляхом подачі в десятиденний строк, з дня проголошення рішення, апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: