Рішення № 28719738, 15.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/17558-2012 15.01.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»провідшкодування шкоди, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Голоднюк О.Г., представник за довіреністю,від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 5.041,26 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 5.041,26 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/17558-2012 та призначено до розгляду на 18.12.2012.

Ухвалою суду від 18.12.2012 розгляд справи було відкладено на 15.01.2013 у зв'язку з неявкою відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Відповідачем через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі і просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Відповідач обґрунтував свої заперечення тим, що: на момент дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), через яку було пошкоджено автомобіль Малишенка Олексія Анатолієвича, транспортний засіб, яким керував винуватець ДТП Коваль Руслан Миколайович, не був забезпечений за договором страхування з відповідачем; на полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, на який посилається позивач (поліс № АВ/1089132), наявна лише печатка відповідача, але відсутній підпис представника товариства.

У судовому засіданні 15.01.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та Малишенком Олексієм Анатолійовичем (далі - страхувальник) 25.04.2012 було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 011063/4002/0000403 (далі - Договір), за яким було застраховано автомобіль марки «КІА», державний номер АА 9118 МВ.

В місті Києві 02.06.2012 по вул. Блакитного сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «КІА» державний номер АА 9118 МВ, який належить на праві власності Малишенку Олексію Анатолійовичу та перебував під його керуванням, та транспортного засобу марки «Шевролет» державний номер АВ 1522 ВЕ, який належить на праві власності Ковалю Руслану Миколайовичу та перебував під його керуванням.

Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено автомобіль марки «КІА», державний номер АА 9118 МВ.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 19.06.2012 у справі № 2601/12622/12 Коваля Руслана Миколайовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до Звіту з оцінки вартості матеріальної шкоди завданої власнику колісного транспортного засобу № 27Б/06/12 від 03.08.2012, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, завданого власнику автомобіля марки «КІА», державний номер АА 9118 МВ, склала 6.092,44 грн.

ДТП згідно з Договором, укладеним між позивачем та страхувальником, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 00092487 від 08.08.2012, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 5.041,26 грн.

Дану суму, відповідно до наказу № 92487 від 09.08.2012 та платіжного доручення № 028215 від 14.08.2012 на суму 5.041,26 грн., було виплачено страхувальнику за ремонт автомобіля марки «КІА», державний номер АА 9118 МВ.

Судом установлено, що транспортний засіб «Шевролет», д/н АВ 1522 ВЕ, застраховано у відповідача згідно полісу № АВ/1089132, страхувальником за яким є Коваль Руслан Миколайович, що підтверджується витягом з Єдиної централізованої бази МТСБУ, що знаходиться в матеріалах справи.

Згідно наявного в матеріалах справи полісу № АВ/1089132, строк його дії визначено з 13.12.2011 по 12.12.2012, чим спростовується довід відповідача про те, що станом на момент ДТП (02.06.2012) відповідальність винної особи не була застрахована.

Посилання на нікчемність договору страхування, укладеного між відповідачем та Ковалем Русланом Миколайовичем визнаються судом необґрунтованими, з огляду на те, що сторонами були дотримані вимоги щодо письмової форми такого договору.

З заявою від 28.08.2012 № 0817, яка була отримана відповідачем, про що свідчить вх. № 2041 від 30.08.2012 відповідача, на копії регресної вимоги, яка знаходиться в матеріалах справи, позивач з метою досудового врегулювання даного спору звернувся до відповідача з претензією виплатити страхове відшкодування у розмірі 5.041,26 грн. Відповідач відповіді не надіслав.

Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотнього суду не надано.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Враховуючи зазначені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позивачу підлягають відшкодуванню витрати пов'язані саме з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Таким чином, особами, відповідальним за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів").

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 50.000 грн., розмір франшизи становить 0,00 грн.

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 5.041,26 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України у разі задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Довнар-Запольського, буд. 9/10, код ЄДРПОУ 25005889) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01103, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, буд. 14-В, код ЄДРПОУ 20033533) страхове відшкодування в розмірі 5.041 (п'ять тисяч сорок одна) грн. 26 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1.609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.01.2013.

Суддя Ониськів О.М.