Вирок № 28716134, 14.01.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/9765/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2013 року Подільського районного суду м.Києва в складі:

головуючого судді Швиденко В. А. секретаряЗаровській М. О. за участі прокурораКокошко О.В. представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Іванівці Барського району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, одруженого, маючого малолітню дитину 2012 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_4 03.01.2012 року приблизно о 17 годині 15 хвилин, знаходячись за кермом технічно-справного автомобіля «РЕUGЕ0Т РАRTNER» державний реєстраційний номер НОМЕР_6, рухався по вулиці Юрківській зі сторони вулиці Костянтинівської в напрямку вулиці Турівської в місті Києві. Рухаючись по другорядній дорозі у вказаному напрямку наблизився до нерегульованого перехрестя вулиці Юрківської та вулиці Межигірської, яка є головною дорогою. В послідуючому, виїхав на перехрестя з метою його переїзду, при цьому не надав перевагу в русі транспортним засобам, які рухаються по головній дорозі, в результаті чого допустив порушення Правил дорожнього руху України, а саме, не виконав вимог п.1.3 Правил дорожнього руху України, згідно яких учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; п.1.5 Правил дорожнього руху України, згідно яких дія або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальної шкоди; п.16.11 Правил дорожнього руху, згідно яких існує вимога продовжувати рух із смуги в напрямку стрілки, включеної в додатковій секції світлофора, якщо позаду наближається транспортний засіб, що має намір рухатися в цьому напрямку.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку підсудного ОСОБА_4 виразилися в тому, що він, керуючи технічно-справним автомобілем «РЕUGЕ0Т РАRTNER» державний реєстраційний номер НОМЕР_6 та рухаючись по вулиці Юрківській зі сторони вулиці Костянтинівської, виїхав на перехрестя вулиці Юрківської та вулиці Межигірської, при цьому не надав перевагу в русі автомобілю «ВАЗ-11183» державний реєстраційний номер НОМЕР_7 під керуванням потерпілого ОСОБА_5, який рухався по головній дорозі вулиці Межигірської зі сторони вулиці Оболонської в напрямку вулиці Оленівської в м.Києві, тобто з права на ліво по ходу руху ОСОБА_4 В результаті чого на перехресті відбулось зіткнення вказаних автомобілів.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_5 отримав, згідно з висновком судово-медичної експертизи №204/1 від 10.07.2012 року, тілесні ушкодження у вигляді: «розриву акроміально-ключичного зчленування зліва». Вказане тілесне ушкодження не є небезпечним для життя та за ступенем тяжкості і відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Порушення підсудним ОСОБА_4 вимог п.16.11 Правил дорожнього руху України, знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, визнав у повному обсязі, підтвердив покази, які давав на досудовому слідстві, визнав усі фактичні обставини вчинення злочину, позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 не визнав, заперечував проти пред'явленого позову в повному обсязі та показав, що 03.01.2012 року, приблизно о 17 годині, він знаходився за кермом автомобіля «РЕUGЕ0Т РАRTNER», яким керував по технічному паспорту. Даний автомобіль належить ОСОБА_6 Рухався приблизно зі швидкістю 60 км/год. Попереду нього було перехрестя вул.Юрківської та вул.Межигірської в м. Києві. Він знав, що їде по другорядній дорозі, а тому перед перехрестям знизив швидкість, рухаючись приблизно 40-50 км/год. Повністю перед перехрестям не зупинився, оскільки ніяких перешкод та інших транспортних засобів він не бачив. Вулиця Юрківська в м.Києві має двосторонній рух, тому рухався ближче до умовної осьової смуги, дорожньої розмітки на проїзній частині не було. Продовжуючи свій рух виїхав на перехрестя та несподівано для себе, боковим зором побачив праворуч від себе автомобіль, який рухався в напрямку правої частини мого автомобіля по вул. Межигірській зі сторони вул.Оболонської в напрямку вул.Олегівської м. Києва. Даний автомобіль він побачив дуже близько від себе, зіткнення минути не вдалось. Вийшовши з автомобіля побачив, що відбулось зіткнення з автомобілем «ВАЗ». Після зіткнення на місце пригоди приїхали працівники ДАІ та швидка медична допомога, яка госпіталізувала водія автомобіля «ВАЗ». Він тілесних ушкоджень не отримав, перебував у тверезому стані, від надання допомоги потерпілому не уникав, місця ДТП не залишав.

З порушенням конкретних пунктів правил дорожнього руху, які відображено в обвинувальному висновку, він повністю погоджується, так само як і з кваліфікацію його дій. Подану позовну заяву потерпілого вважає необґрунтованою, оскільки, на його думку, спричинена потерпілому матеріальна шкода в розмірі 5330 грн. 14 коп. має бути сплачена не ним особисто, а страховою компанією ПАТ «ІнтерТрансПоліс», відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/1388212 від 23.12.2011 року, а розмір моральної шкоди є недоведеним та необґрунтованим.

Потерпілий ОСОБА_5 суду дав покази, що 03.01.2012 року, приблизно о 17 годині 15 хвилин він перебував у тверезому стані та знаходився за кермом автомобіля марки «ВАЗ», яким керував згідно шляхового листа. Даний автомобіль належить підприємству на якому він працює водієм. В салоні автомобіля в якості пасажира на задньому сидінні перебувала його керівник ОСОБА_7 Він рухався по вул.Межигірській зі сторони вул.Оболонської в напрямку вул.Оленівської м. Києва зі швидкістю приблизно 40-50 км/год. Напрямок руху був односторонній, рух здійснювався по головній дорозі ближче до правого краю проїзної частини. Видимість попереду була доброю, а ліворуч і праворуч була обмежена міськими будівлями. Виїжджаючи на нерегульоване перехрестя по вул.Межигірській та вул. Юрківській в м. Києві несподівано побачив автомобіль «РЕUGЕ0Т РАRTNER», який рухався з ліва на право по ходу його руху. Зіткнення відбулося миттєво. Внаслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження та його було госпіталізовано до лікарні. В результаті вчиненого злочину він досить тривалий час перебував на лікарняному, його нормальний ритм життя змінився, він хвилювався за свій стан здоров'я. У вересні 2012 року звернувся на консультацію до лікаря психіатра стосовно незадовільного стану здоров'я, де було йому рекомендовано спостерігатися у лікаря невропатолога.

Допитана в якості свідка ОСОБА_7 дала показання, що вона 03.01.2012 року була пасажиром в автомобілі «ВАЗ», яким керував потерпілий ОСОБА_5, та сиділа на задньому пасажирському сидінні. По вулиці Межигірській в м.Києві сталася аварія. За яких обставин вона не бачила. Після ДТП втратила свідомість, а коли прийшла до тями, їй викликали швидку допомогу.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №204/1 від 10.07.2012 року, потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді «розриву акроміально-ключичного зчленування зліва». Вказане тілесне ушкодження не є небезпечним для життя та за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи №334/ат від 25.07.2012 року, в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «РЕUGЕ0Т» державний номерний знак НОМЕР_6 ОСОБА_4 повинен був керуватися вимогами п.12.2, п.16.11 ПДР України; в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «ВАЗ» державний номерний знак НОМЕР_7 ОСОБА_5 повинен був керуватися вимогами п.12.2, п.12.3 ПДР України; в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «РЕUGЕ0Т» державний номерний знак НОМЕР_6 ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання вимог пункту 16.11 ПДР України; в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «ВАЗ» державний номерний знак НОМЕР_7 ОСОБА_5 не мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для його руху; в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, в діях водія автомобіля «РЕUGЕ0Т» державний номерний знак НОМЕР_6 ОСОБА_4, з технічної точки зору, експертом вбачаються невідповідності вимогам пункту 16.11 ПДР України; в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, в діях водія автомобіля «ВАЗ» державний номерний знак НОМЕР_7 ОСОБА_5, з технічної точки зору, експертом не вбачається невідповідностей вимогам п.12.2, п.12.3 ГІДР України; причиною даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної зору, є дії водія автомобіля «РЕUGЕ0Т» державний номерний знак НОМЕР_6 ОСОБА_4, в яких експертом вбачаються невідповідності вимогам п.16.11 ПДР України.

Суд встановив, що підсудний ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України.

При призначенні покарання суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, межі санкції ч.1 ст.286 КК України, дані про особу підсудного, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні малолітнього сина 2012 року народження, раніше не судимий.

З врахуванням конкретних обставин справи, суд не встановив у діях підсудного ОСОБА_4 обставин, що пом'якшують його покарання, передбачених ст..66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи вказані обставини, суспільну небезпеку вчиненого злочину, суд приходить до висновку про необхідність засудження підсудного ОСОБА_4 до покарання у виді обмеження волі з застосуванням додаткової міри покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Однак, враховуючи конкретні обставини справи, те, що поведінка в суді свідчить, що він не є особою, яка твердо стала на шлях вчинення злочинів, суд вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, згідно ст.75 КК України, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

На підставі аналізу всіх доказів в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки його доводи підтверджуються фактичними обставинами, які пред'явлено в обвинуваченні, висновками судово-медичної експертизи, копіями доставочного листа, квитанції, товарного та фіскальних чеків (а.с.164-168), копіями листків непрацездатності (а.с.210-213), довідкою (а.с.214). При цьому, суд виходить з того, що в результаті вчинення відносно нього злочину, він зазнав моральних страждань від зірваних на певний час його життєвих планів, за станом здоров'я він був змушений тривалий час перебувати на лікарняному, хвороба змінила звичний ритм його життя, лікування потребувало грошових витрат, окрім цього, він хвилювався за незадовільний стан свого здоров'я, тимчасову непрацездатність. Суд критично ставиться до заперечень підсудного проти пред'явленого позову, та вважає їх необґрунтованими, а в частині заперечення вимоги про стягнення матеріальної шкоди завданої злочином, такими, що не відповідають нормам діючого законодавства.

Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 81 КПК України (в редакції 1960 року).

Підлягають стягнення з підсудного витрати на користь експертної установи за проведену по справі експертизу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України (в редакції 1960 року), суд ,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на два роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з встановленням іспитового строку в один рік.

Згідно п.2, п.3 та п.4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_5) у рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином суму в розмірі 5330 (п'ять тисяч триста тридцять) грн. 14 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_5) у рахунок відшкодування моральної шкоди завданої злочином суму в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

Речовий доказ, автомобіль «PEUGEOT PARTNER», державний номерний знак НОМЕР_6, який передано на зберігання ОСОБА_4 - залишити у володінні ОСОБА_4

Речовий доказ, автомобіль «ВАЗ-11183», державний номерний знак НОМЕР_7, який передано на зберігання ОСОБА_5 - залишити у володінні ОСОБА_5

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в місті Києві ( р/р 31253272210699 в ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018, код 25575285 з приміткою: 11521 «За проведення експертизи та дослідження») вартість проведеної експертизи по кримінальній справі в розмірі 588 (п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 48 коп.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду міста Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Подільський районний суд міста Києва.

Суддя В. А. Швиденко