Рішення № 28716015, 18.01.2013, Оболонський районний суд міста Києва

18.01.2013 Справа № 2605/16559/12

Справа пр. №2/756/414/13

ун. №2605/16559/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2013 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Андрейчука Т.В.

при секретарі - Ліщенко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки "КС Володар", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача кредитної спілки "КС Володар", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що між нею та кредитною спілкою "КС Володар" укладено кредитний договір від 26.11.2009 року №2569-К, відповідно до умов якого кредитною спілкою надано позивачеві кредит у сумі 98000,00 грн. з 26.11.2009 року по 26.05.2011 року. Процентна ставка за користування кредитом становила 42% річних. Погашення кредиту здійснювалося шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі та в порядку, визначеному додатком №1 до договору.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за зазначеним кредитним договором 26.11.2009 року між кредитною спілкою "КС Володар" та ОСОБА_1 укладено договір застави, за яким позивач передала у заставу відповідачеві транспортний засіб - автомобіль SKODA Fabia, рік випуску - 2003, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, номерний знак - НОМЕР_2, який належить їй на праві власності.

У зв'язку з простроченням позичальником термінів сплати кредиту, процентів за його користування кредитна спілка "КС Володар" звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, яка 20.04.2010 року вчинила виконавчий напис на договорі застави, яким запропонувала звернути стягнення на предмет застави - автомобіль SKODA Fabia, рік випуску - 2003, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, номерний знак - НОМЕР_2, зареєстрований в реєстрі за №2154.

Посилаючись на те, що зазначений виконавчий напис вчинено нотаріусом із порушенням вимог Закону України "Про нотаріат", постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", оскільки позивачем не була отримана письмова вимога кредитора про усунення порушень основного зобов'язання та не доведено безспірність заборгованості за кредитним договором, а також порушенням вимог Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", за яким звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду або в позасудовому порядку, при цьому звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса цим Законом не передбачено, позивач просила визнати виконавчий напис, вчинений 20.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача в судовому засіданні позов свого довірителя підтримала, просила суд його задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача кредитної спілки "КС Володар" проти позову заперечувала у зв'язку з його необґрунтованістю, просила суд відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 у судовому засіданні стверджував, що позовні вимоги ОСОБА_1 є незаконними та необґрунтованими, а тому просив суд відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особи ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві в судове засідання не з'явився, третя особа про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки в судове засідання свого представника суд не повідомила.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між кредитною спілкою "КС Володар" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 26.11.2009 року №2569-К, за умовами якого кредитною спілкою надано позивачеві кредит у сумі 98000,00 грн. з 26.11.2009 року по 26.05.2011 року. Процентна ставка за користування кредитом становила 42% річних. Погашення кредиту здійснювалося шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі та в порядку, визначеному додатком №1 до договору (а.с.49-51).

Згідно зі ст.1 Закону України "Про заставу" застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Для забезпечення виконання зобов'язань, взятих на себе позичальником за кредитним договором від 26.11.2009 року №2569-К, ОСОБА_1 передала кредитній спілці "КС Володар" в заставу належний їй на праві власності автомобіль SKODA Fabia, рік випуску - 2003, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, номерний знак - НОМЕР_2, про що було укладено відповідний договір застави від 26.11.2009 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за №2510 (а.с.52-53).

Ч.1 ст.20 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

П.3.11. договору застави від 26.11.2009 року передбачено, що у випадку невиконання основного зобов'язання у терміни, встановлені договором, заставодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави.

У зв'язку з простроченням позичальником ОСОБА_3 термінів сплати кредиту, процентів за його користування та інших платежів за кредитним договором від 26.11.2009 року №2569-К, кредитна спілка "КС Володар" звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, яка 20.04.2010 року вчинила виконавчий напис на договорі застави, яким запропонувала звернути стягнення на предмет застави - автомобіль SKODA Fabia, рік випуску - 2003, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, номерний знак - НОМЕР_2, зареєстрований в реєстрі за №2154 (а.с.56). 28.04.2010 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса (а.с.20).

У відповідності до ч.1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду на підставі напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

У ст.26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, наведено вичерпний перелік позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а саме: передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, не передбачено.

Згідно з ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, норми Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальними по відношенню до Закону України "Про заставу".

Отже, положення Закону України "Про заставу" у частині здійснення звернення стягнення на предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, як такі, що суперечать нормам Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, щодо позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Законом України від 22.09.2011 року №3795-17 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" ч.1 ст.26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" доповнено п.5, яким встановлена можливість реалізації заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса. Однак відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України та ч.2 ст.5 ЦК України згаданий закон зворотної сили не має.

Ч.3 ст.6 ЦК України передбачає, що сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису від 20.04.2010 року були правомірними, позаяк вони відповідали п.5.2. договору застави від 26.11.2009 року, яким було передбачено можливість звернення стягнення на предмет застави шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки дане положення договору не відповідало чинній на той момент редакції Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

З огляду на викладене, суд вважає, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 не вправі була вчиняти виконавчий напис від 20.04.2010 року, на договорі застави, яким запропоновано звернути стягнення на предмет застави - автомобіль SKODA Fabia, рік випуску - 2003, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, номерний знак - НОМЕР_2, позаяк це суперечило Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у редакції, яка була чинною на момент вчинення виконавчого напису.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст.88 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно з п.282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2004 року №20/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Ч.2 п.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2004 року №20/5, встановлено, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

П.1 цього Переліку визначено, що для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, а також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

За приписами ч.1 ст.27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Ч.2 цієї статті Закону встановлено, що повідомлення повинно містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов'язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Доказів на підтвердження того, що кредитна спілка надсилала позичальнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, а ОСОБА_1 отримала зазначене повідомлення, відповідачем не наведено. Окрім того, кредитна спілка "КС Володар" не надала суду доказів на підтвердження реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Ст.4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства (ч.2 ст.15 ЦПК України).

Так, ч.12 ст.110 ЦПК України передбачено розгляд справ за позовами до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до вимог ст.50 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Спір про право, який грунтується на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача.

Ст.ст.34, 36, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчий напис за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса і що з дня виникнення права на вимогу минуло не більше трьох років.

За таких обставин, суд вважає, що нормами чинного законодавства України передбачено такий спосіб захисту порушеного права як визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд приходить до висновку про необхідність позов ОСОБА_1 задовольнити та визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 20.04.2010 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за №2154, за яким звернуто стягнення на автомобіль SKODA Fabia, рік випуску - 2003, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, номерний знак - НОМЕР_2, що належить на праві власності позивачеві.

У відповідності до положень ст.88 ЦПК України суд присуджує з кредитної спілки "КС Володар" на користь позивача судовий збір у сумі 107,30 грн.

З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.ст.15, 16, Цивільного кодексу України, ст.ст.34, 36, 87, 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", ст.ст.1, 20 Закону України "Про заставу", ст.ст.26, 27, 28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", п.282, п.283, п.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 05.03.2004 року №20/5, п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до кредитної спілки "КС Володар", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 20.04.2010 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за №2154, за яким звернуто стягнення на автомобіль SKODA Fabia, рік випуску - 2003, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, номерний знак - НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Стягнути з кредитної спілки "КС Володар" (код ЄДРПОУ 26476970) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 107 (сто сім) гривень 30 (тридцять) копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.В. Андрейчук