Рішення № 28715913, 17.01.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/6697/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"17" січня 2013 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.

при секретарях Філімонова Ю.О., Стратій О.Т., Галушко І.А.,Абросімов О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про зобов»язання вчинити дії, усунення перешкод у спілкуванні з дитиною і встановлення часу спілкування з дитиною та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про встановлення часу спілкування з дитиною,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому за уточненими вимогами просить зобов»язати відповідачку узгоджувати з ним всі дії стосовно лікування сина ОСОБА_3, організації його побуту та вибору режиму харчування, надавати йому вичерпну інформацію про стан здоров»я дитини і заходи по його лікуванню; усунути перешкоди у спілкуванні з сином та участі у вихованні, визначивши для цього наступні способи спілкування з дитиною: син має право до повноліття постійно три дні на тиждень (четвер, п»ятниця, субота або неділя, понеділок, вівторок), а в період відвідування школи двічі на тиждень (субота, неділя) перебувати в нього за місцем його проживання; він (позивач) має право два рази на тиждень відвідувати сина за місцем проживання відповідачки, а також син має право двічі на рік відпочивати з ним (по 2-3 тижні) у вибраних ним місцях відпочинку (а.с. 113, 114).

Вимоги мотивує тим, що з відповідачкою в шлюбі не перебували та разом ніколи не поживали, тому він сумнівався у своєму батьківстві по відношенню до дитини ОСОБА_3, у зв»язку з чим звертався до судово-медичної експертизи для проведення аналізу на ДНК, який в липні 2007 р. підтвердив його батьківство, після чого він заявив відповідачці про своє бажання піклуватись про дитину та згодом юридично оформив батьківство.

Він з відповідачкою мають різні уявлення щодо відповідальності батьків за долю дитини, через що виникли проблеми. Відповідачка безвідповідально ставилась до здоров»я і розвитку їхнього сина, що призвело до погіршення здоров»я дитини, затримки інтелектуального розвитку, поглиблення проблем психофізичного розвитку, які були ще від народження дитини. Син до 3,5 років не розмовляв, лікарі рекомендували почати заняття з логопедом з жовтня 2008 р., проте відповідачка привезла сина до Києва від своїх батьків лише в лютому 2009 р. Після того як він півроку поводив сина до логопедів дитина заговорила. За сезон з 01.09.2009-2010 р.р. син загалом відвідував логопедичний садок 2,5 місяці, решту часу був у батьків відповідачки. Після того як відповідачка з 01.09.2010 р. дитину знову не повела до логопедичного садка, він 14.09.2010 р. забрав сина від батьків відповідачки і провів обстеження його здоров»я.

Київська міська психолого-медико-педагогічна консультація рекомендувала проходження дитиною курсу корекції психофізичного розвитку в ДНЗ № 159, який син мав відвідувати з 23.12.2010 р. Проте 22.12.2010 р. відповідачка організувала на нього бандитський напад, сина в нього забрали та позбавили можливості поправити стан здоров»я дитини. В подальшому відповідачка забрала документи з ДНЗ № 159 і відмовилась від лікування. З травня 2009 р. по жовтень 2010 р. в результаті поганого харчування і відмови ОСОБА_2 лікувати сина від паразитів дитина не набирала ваги.

Проблеми мовленевого розвитку сина пов»язані з тим, що відповідачка постійно переривала заняття сина з логопедами, щоб відвезти його до своїх батьків, а в лютому 2011 р. оформила сина в садок, профіль якого не відповідає діагнозам сина, в результаті чого здоров»я дитини погіршилося та поглибилось відставання в інтелектуальному розвитку.

Також відповідачка часто приховує від нього стан здоров»я дитини, його діагнози і йому доводилось дізнаватись про це через юридичну фірму.

Судом до участі у справі також було залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (а.с. 76).

Відповідачкою був поданий зустрічний позов з проханням визначити дні та години спілкування ОСОБА_1 із сином у її присутності на наступним графіком: кожен четвер з 18 год. 30 хв. до 19 год. 30 хв.; 1 і 3 суботу кожного місяця з 11.00 до 13.00 год.; 2 і 4 неділю кожного місяця з 17.00 до 19.00 год. (а.с. 102, 103).

Вимоги зустрічного позову мотивує тим, що ОСОБА_1 приходить до сина в будь-який день і час, хоча щодо цього є визначений комісією органу опіки та піклування Дніпровської райдержадміністрації графік, що зважаючи на час від часу агресивну та деструктивну манеру спілкування відповідача є дуже обтяжливим для неї і негативно впливає на психо-емоційний стан дитини. Також в графіку спілкування є визначені вихідні дні для спілкування з 12 до 17, проте дитина спить з 13 до 14.30 год. Крім того, відповідач приходив у дитсадок та провокував різні ускладнення у роботі вихователів, а 28 травня влаштував у дитсадку скандал і викликав міліцію, безпідставно ображав та принижував вихователя.

З 23 липня по 31 серпня вона перебувала у відпустці і оздоровлювала дитину у селі в її батьків. Весь цей час відповідач двічі на тиждень приїздив у село де мав можливість вільно спілкуватись із сином. Також дитина проходила курс лікування в інституті проблем болю та в інституті імунології, що передбачало велику кількість щоденних процедур, приймання препаратів та дотримання схеми лікування, проте відповідач замість того, щоб допомоги оздоровлювати і розвивати дитину влаштовує з»ясування особистих стосунків з нею. З 1 вересня дитина йде в перший клас і в школі перебуватиме з 8.30 год. до 18 год.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.09.2012 року вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про встановлення часу спілкування з дитиною були об»єднані в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною (а.с. 98).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити, додатково пояснив, що відповідачка здоров»ям свого сина не займається, він проходив з дитиною медичні комісії для влаштування сина в спецсадок; 2,5 міс. водив дитину до логопеда. В січні 2011 р. був знятий діагноз затримання мовленевого розвитку. Коли дитина у вересні-грудні 2010 р. жила з ним епілептичних відхилень в сина не було.

Відповідачка, яка є позивачкою у зустрічному позові, в судовому засіданні у задоволенні первісного позову просила відмовити, підтримала зустрічний позов, додатково пояснила, що вона захищає свою дитину від прихованої агресії відповідача, який також не вміє організовувати життя дитини, налаштовує сина проти неї, дитині потрібний спокій. Будь-яких перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні із сином вона не чинить, нічого від нього не приховує, розуміє, що дитині потрібний батько, для цього й визнавала батьківство, однак позивач зловживає цим, провокує на конфлікти, не йде на поступки, не дослуховується до її думки. Син їздив до батька, зустрічались в метро, домовлялись про зустрічі вдома. Відповідач матеріально дитині не допомагає, в тому числі й у лікуванні. На даний час дитина навчається у 1 класі в приватній школі-гімназії «Грейс». Сину було 5 років коли він з 14.09.2010 р. по 12.12.2010 р. жив у позивача, звідти його забрала, так як у дитини була істерика, син хотів до неї. Через такі психічні стреси в дитини в подальшому сталася епілепсія. Проти зустрічей позивача з дитиною у неї в квартирі вона заперечує, ОСОБА_1 їй чужа людина, коли відповідач буває у неї вдома, то з»ясовує стосунки, виливає на неї агресію, шукає надумані приводи для сварок, вносить негатив; навчати сина відповідач не вміє, тальки муштрує його.

Представник Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи третя особа була повідомлена належним чином, про причини неявки представника суд не повідомлено.

Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що первісний та зустрічний позови підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 32).

Розпорядженням Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації «Про вирішення питання щодо участі батька у вихованні малолітніх дітей»від 06 березня 2012 року № 89 визначено ОСОБА_1 наступні дні та години для спілкування з малолітнім сином ОСОБА_3: кожного вівторка та кожного четверга з 18.00 год. до 20.00 год., першої та третьої суботи, другої та четвертої неділі з 12.00 год. до 17.00 год. в присутності матері дитини ОСОБА_2 (а.с. 39).

Сторони проживають за різними адресами, дитина мешкає з матір»ю.

Позивач за первісним позовом за уточненими вимогами просить зобов»язати відповідачку узгоджувати з ним всі дії стосовно лікування сина ОСОБА_3, організації його побуту та вибору режиму харчування, надавати йому вичерпну інформацію про стан здоров»я дитини і заходи по його лікуванню; усунути перешкоди у спілкування із сином та участі у вихованні, визначивши для цього наступний час для спілкування з дитиною: три дні на тиждень (четвер, п»ятниця, субота або неділя, понеділок, вівторок), а в період відвідування школи двічі на тиждень (субота, неділя) перебувати у нього за місцем його проживання; двічі на тиждень відвідувати сина за місцем проживання відповідачки та двічі на рік відпочивати з сином (по 2-3 тижні) у вибраних ним місцях відпочинку.

Відповідачка за первісним позовом заперечує проти зазначених зустрічей позивача із сином, разом з тим просить в зустрічному позові визначити дні та години спілкування ОСОБА_1 із сином у її присутності на наступним графіком: кожен четвер з 18 год. 30 хв. до 19 год. 30 хв.; 1 і 3 суботу кожного місяця з 11.00 до 13.00 год.; 2 і 4 неділю кожного місяця з 17.00 до 19.00 год.

Згідно з вимогами ч. ч. 1-3 ст. 157 Сімейного кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Підстави та порядок судового вирішення спору про участь у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, визначено ст. 159 СК України.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом пояснив, що відповідачкою йому чиняться перешкоди у спілкуванні з дитиною, так як на даний час дитина проживає з матір»ю, він має бажання виховувати сина за місцем свого проживання та спілкуватись з дитиною за місцем проживання відповідачки без присутності останньої, що буде сприяти більшому порозумінню з сином та дасть кращі результати у вихованні.

Відповідачка в судовому засідання заперечувала факт чинення будь-яких перешкод з її боку у спілкуванні позивача з сином, посилається на те, що батько належним чином не доглядатиме за дитиною, не вміє його виховувати, категорично заперечує проти відпочинку з позивачем сина, наполягає на тому, щоб зустрічі відбувались у її присутності.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що позивач, який є його двоюрідним дядьком, попросив його засвідчити чинення перешкод ОСОБА_2 ОСОБА_1 у зустрічах з дитиною. Він тричі -17.03.2012 р., 25.03.2012 р. та 07.04.2012 р. ходив з ОСОБА_1, тоді дзвонили по домофону та по телефону відповідачці, проте їм не відповідали, двері не відкривали. Раніше в 2010 р. він бачив, що сторони зустрічались та разом ходили із сином, а весною між позивачем та відповідачкою виникли конфлікти.

Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 засвідчив, що він вже 30 років товаришує з позивачем, останній вирішив сина забрати до себе, купив дитині ліжко, влітку 2010 р. переобладнав для проживання дитини кімнату, придбав дитячі іграшки, книжки. Позивач скаржився, що син рік не набирав ваги. Дитина мала мовні та інтелектуальні відхилення. Коли хлопчик жив у ОСОБА_1, то за 2 місяці набрав 1 кг. В той час позивач навчив сина рахувати до 10, вирішував з ним задачі, розвивав інтелект. Тоді ОСОБА_3 був радісний, між батьком та сином був добрий контакт, стосунки були доброзичливі, в його присутності позивач дитину не сварив, на неї не гримав. Він позивача з дитиною перевідував разів 5; його теща робила дитині масаж. ОСОБА_1 готував їсти, грав з дитиною в інтелектуальні ігри, читав сину книжки.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що є сусідкою відповідачки, часто бачила позивача як він гуляв із ОСОБА_3, особливо влітку та восени. ОСОБА_2 уважна і турботлива мати, все робить, щоб дитині було зручно, в дітей є кімната, мають багато іграшок, ОСОБА_3 потребує спокою і теплої обстановки в сім»ї. Коли позивач дитину забирав до себе жити ОСОБА_2 від цього дуже страждала.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні засвідчив, що ОСОБА_2 йому сусідка, вона бере активну участь у роботі домового комітету, вболіває за їхній сквер, здійснює посадку дерев, поливає їх. Одного разу він запросив ОСОБА_2 пограти в теніс, тоді відповідачка вийшла із сином ОСОБА_3 на вулицю. ОСОБА_3 був біля них, грав на площадці з іншими дітьми. Тоді прийшов ОСОБА_1, який ОСОБА_2 сказав, що вона неправильно виховує свого сина. Після цього з»явився автомобіль міліції, ОСОБА_2 поспілкувалась з міліцією і вони поїхали. В той час ніяких порушень ніхто не скоював. ОСОБА_2 у спілкуванні позивачу із ОСОБА_3 не перешкоджала, син з батьком спілкувався.

Позивач суду надав довідки від 24.04.2012 р. та від 03.05.2012 р. про те, що він звертався до Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві із заявами про те, що 19.04.2012 р., 24.04.2012 р. та 26.04.2012 р. о 18 год. громадянка ОСОБА_2 перешкоджала у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 43, 44). Проте результати прийнятих рішень за даними зверненнями позивача суду не надано.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає, позивачем ОСОБА_1 не надано належних доказів, що підтверджують неправомірні дії відповідачки, пов»язані зі створенням перешкод в спілкуванні батька з малолітнім сином.

Однак, суд враховує, що в межах даного спору є доведеним порушення прав позивача, як батька, на спілкування з дитиною, про що свідчать його особисті звернення до органу опіки та піклування за встановленням вказаного порядку і до суду за захистом його права. Крім того, при відсутності відповідного судового рішення позивач фактично позбавлений можливості звернутися до виконавчої служби з питання контролю за додержанням відповідачкою умов вказаного рішення.

Судом встановлено, що між сторонами виникли неприязні стосунки, конфлікти та непорозуміння, які носять особистий характер, у зв»язку з даними обставинами загострились взаємовідносини і така ситуація не дає можливості мирним шляхом вирішити питання порядку спілкування з дитиною, який мав би влаштовувати кожну із сторін, що зумовлює вирішення даного питання в судовому порядку в межах заявлених позовних вимог, оскільки саме такий спосіб захистити право на спілкування та виховання дитини визначений сімейним законодавством у разі порушення його з боку іншого з батьків дитини.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров»я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Судом не встановлено обставин, які б давали підстави заборонити позивачу бачитись та виховувати сина, вивозити його на відпочинок і оздоровлення, у зв»язку з негативним впливом позивача на розвиток малолітньої дитини. Позивач турбується за здоров»я, навчання та розвиток хлопчика, бажає його різностороннього розвитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов»язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Таким чином, оскільки сторони мають рівні права щодо виховання та розвитку дитини, батько дитини має бажання приймати участь у вихованні сина, а спілкування між батьком та дитиною не перешкоджає нормальному розвитку дитини, так як це не вбачається із матеріалів справи, але виникли непорозуміння щодо врегулювання питання з приводу побачень батька з дитиною, суд, з урахуванням інтересів дитини, її віку та стану здоров»я, поведінки батьків, між яким немає порозуміння та які неприязно ставляться один до одного, що може негативно вплинути на розвиток, а також психічний та фізичний стан малолітньої дитини, приходить до висновку, що позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами слід задовольнити частково, а саме суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1, як спосіб участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, періодичні побачення з дитиною без участі матері дитини ОСОБА_2 кожного вівторка та кожного четверга з 18.00 до 20.00 години, першої та третьої суботи, другої та четвертої неділі з 12.00 до 17.00 години та двічі на рік по два тижні відпочивати з дитиною в місцях відпочинку і оздоровчих закладах. Зазначені часи періодичних зустрічей позивача з дитиною відповідають прийнятому з цього питання вищезазначеному рішенню Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, яке є чинним та сторонами у встановленому порядку не оскаржувалось.

В решті вимог щодо встановлення часу спілкування з дитиною слід відмовити.

Суд також не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов»язання відповідачку узгоджувати з ним всі дії стосовно лікування сина, організації побуту та вибору режиму харчування дитини, надавати йому вичерпну інформацію про стан здоров»я сина і заходи по його лікуванню, оскільки визначений позивачем у такий спосіб захисту порушених прав на ґрунтується на нормах сімейного законодавства України виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Частиною 2 ст. 18 Сімейного кодексу України визначено, що суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є: встановлення правовідношення; примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку; припинення правовідношення, а також його анулювання; припинення дій, які порушують сімейні права; відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права; відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором; зміна правовідношення; визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

За подачу основного та зустрічного позову сторонами було сплачено судовий збір, який суд з ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 не стягує у зв»язку з його взаємозарахуванням.

За викладених обставин, керуючись ст. ст. 18, 150, 157, 159, 141, 151 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 10, 11, 60, 88, 208, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про зобов»язання вчинити дії, усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення часу спілкування з дитиною задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про встановлення часу спілкування з дитиною задовольнити частково.

Зобов»язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визначити ОСОБА_1, як спосіб участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, періодичні побачення з дитиною без участі матері дитини ОСОБА_2 кожного вівторка та кожного четверга з 18.00 до 20.00 години, першої та третьої суботи, другої та четвертої неділі з 12.00 до 17.00 години та двічі на рік по два тижні відпочивати з дитиною в місцях відпочинку і оздоровчих закладах.

В решті заявлених вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя