Ухвала суду № 28715439, 21.01.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/446/13 Головуючий 1 інст.: Назаренко О.В.

Справа № 2034/6528/2012 Доповідач: Піддубний Р.М.

Категорія: «право власності»

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2013 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді: Піддубного Р.М.,

суддів: Малінської С.М., Швецової Л.А.,

при секретарі: Колісник Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 21 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності, визнання державного акту про право власності на земельну ділянку недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні шляхом зобов'язання вчинити певні дії, -

встановила:

У травні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1825 га, розташовану в АДРЕСА_1 та визнати недійсним державний акт серії РІ № 719096 від 30 липня 2002 року, який посвідчує право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому посилаючись на численні порушення відповідачем вимог законодавства під час приватизації земельної ділянки в АДРЕСА_2, просив визнати недійсним та скасувати розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 199 від 29 квітня 2005 року про передачу у власність ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки загальною площею 0,2066 га, визнати недійсним державний акт серії ЯА № 560477 про право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку, усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання відповідача демонтувати встановлений ним паркан.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21 листопада 2012 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 закрито на підставі п. 2 ст. 205 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_3, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив того, що 24 листопада 2011 року Харківським районним судом Харківської області було ухвалено рішення, що набрало законної сили, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України є підставою для закриття провадження у справі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішені по суті, оскільки частиною 2 статті 223 ЦПК встановлено, що після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Позови вважаються тотожними тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів, позови не можна вважати тотожними, що позбавляє суд права закрити провадження у справі.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої він просить ухвалити рішення, а підставою - є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Як убачається із матеріалів справи, у квітні 2008 року ОСОБА_1 звертався до Харківського районного суду Харківської області із позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати, що під час приватизації ОСОБА_2 у 2004-2005 роках земельної ділянки площею 0.2066 га в АДРЕСА_2 ним було надано документи, що містять недостовірну інформацію щодо дати отримання, конфігурацію і площу земельної ділянки, будівництва житлового будинку, зведення залізобетонного паркану та про погодження меж земельної ділянки із сусідами. В зв'язку з цим ОСОБА_1 просив визнати технічну і приватизаційну документацію вищевказаної земельної ділянки недійсною, визнати недійсним і скасувати розпорядження Харківської районної державної адміністрації № 199 від 29 квітня 2005 року про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки загальною площею 0.2066 га за рахунок земель запасу житлової і громадської забудови з порушенням порядку зміни цільового призначення землі, визнати, що у 2005 році ОСОБА_2 незаконно повторно приватизував земельну ділянку розміром 25 на 17 м., яка належить ОСОБА_1, визнати недійсним, незаконним і скасувати державний акт серія ЯА № 560477, виданий на ім'я ОСОБА_2, зобов'язати ОСОБА_2 протягом 30 днів знести залізобетонний паркан, яким огороджена земельна ділянка розміром 25x17 м. і привести цю ділянку у належний стан, а також стягнули з ОСОБА_2 на його користь 5 000 грн. на відшкодування матеріальної і 1 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 24 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 22 березня 2012 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У жовтні 2012 року ОСОБА_1 також звернувся до суду з позовом, в якому також просив визнати недійсним та скасувати розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 199 від 29 квітня 2005 року про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 0,2066 в АДРЕСА_2, визнати недійсним державний акт серії ЯА № 560477 про право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку, усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою розміром 25x17 м. шляхом зобов'язання відповідача демонтувати встановлений ним паркан.

Обґрунтовуючи ж свої вимоги, ОСОБА_1 посилався на порушення ОСОБА_2 порядку приватизації вищевказаної земельної ділянки, зокрема, щодо погодження її меж із суміжними землекористувачами, порушення цільового призначення земельної ділянки, тобто на ті ж самі обставини, на які посилався у своєму позові, пред'явленому у квітні 2008 року та за наслідками розгляду якого 24 листопада 2011 року було ухвалено судове рішення.

Отже, встановивши, що рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 листопада 2011 року, яке набрало законної сили, ухвалено у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про тотожність заявлених ОСОБА_1 позовів та наявність у зв'язку з цим передбачених п. 2 ст. 205 ЦПК України підстав для закриття провадження у справі.

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі -залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 21 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді