Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 січня 2013 року Справа № 1621/2071/12
2/542/93/13
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді -Стрельченко Т.Г.,
при секретарі - Нестеренко О.В.,
з участю представника позивача -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нові Санжари справу за позовом ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»про захист прав споживача, визнання угоди недійсною та стягнення грошових коштів, -
ВСТАНОВИВ:
12 листопада 2012 року ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 звернулися до суду із позовною заявою, в якій просили визнати недійсною угоду № 368155 від 29.09.2011 р. укладену між ним та відповідачем та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»суму коштів сплачених за угодою у розмірі 39997 грн. 81 коп..
Позивач вважає, що зазначена угода за своїм змістом є такою, що грубо порушує його права, як споживача, укладена з застосуванням нечесної підприємницької практики та вводить споживача в оману, а тому підлягає визнанню недійсною.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 29 вересня 2011 року між ним та ТОВ «Авто Просто»було укладено угоду № 368155. У відповідності до ст. 1 Угоди, її Предметом є надання учаснику системи «АвтоТак»послуг, спрямованих на придбання автомобіля. Згідно з умовами угоди відповідач зобов'язувався: сформувати групу Учасників системи, організувати (сформувати) та проводити розподіли фондів групи, щодо надання учаснику системи права на купівлю автомобілю, здійснити оплату автомобілю на користь учасника системи, надати інші послуги, зазначені в умовах діяльності системи «АвтоТак», чи які були додатково погоджені з учасником системи. Зі свого боку, на виконання умов Угоди позивач сплатив на користь ТОВ «Авто Просто»кошти на загальну суму 39997,81 грн. Однак не дивлячись на своєчасне виконання позивачем своїх обов'язків, право на отримання автомобіля ним отримано не було.
На думку позивача вказана угода вчинена з використанням відповідачем нечесної підприємницької практики у вигляді створення та експлуатації пірамідальної схеми вводить споживача в оману, тому, відповідно до ч.6 ст. 19 ЗУ „Про захист прав споживачів", оскаржувана угода є недійсною.
Позивач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у своїх письмових запереченнях просив у задоволенні позову відмовити повністю, а справу розглядати без участі відповідача. Угоду вважає такою, що укладена з дотриманням чинного законодавства та не порушує прав споживача.
Всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.
У відповідності зі ст. ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами. Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що 29 вересня 2011 року між позивачем та ТОВ «Авто Просто»було укладено угоду № 368155 року, предметом якої є надання учаснику послуг програми "АвтоТак" через систему придбання автомобілів в групах.
Згідно додатку № 1 до вказаної Угоди ОСОБА_2 отримав право на придбання автомобіля марки "Chevrolet", модель "LACETTI" за ціною 120800,00 грн..
В той же час, в угоді та додатках до неї не вказано підприємство, з яким ТОВ "АВТО ПРОСТО" укладено договір на постачання автомобіля, виробник, імпортер та/або дистриб'ютор, а також інші основні характеристики автомобіля, кінцевий термін дії угоди.
Із ст. 3 Угоди вбачається, що зобов'язання відповідача зводяться до організації та створення умов для придбання автомобілів учасниками системи, здійснення адміністративних процедур.
Разом з тим, згідно ст. 5 цієї Угоди учасник зобов'язується виконувати зобов'язання, передбачені Угодою, в порядку та строки, визначені угодою; статтею 7 визначено, що угода діє до моменту виконання обома сторонами всіх зобов'язань, передбачених угодою.
Відповідно до наявних у справі квитанції на виконання вищевказаної угоди позивачем у період з вересня 2011 р. по жовтень 2012 року включно, було сплачено на користь відповідача 39997,81 грн., однак права на отримання автомобіля він так і не отримав.
Відповідно до розділу 1 додатка 2 до Угоди: «АвтоТак»- це торгова марка, що використовується для позначення послуг ТОВ «Авто Просто»з адміністрування системи придбання автомобілів у групах.
З угоди випливає, що зміст послуг з адміністрування системи «АтоТак»полягає в тому, що учасник сплачує передбачені контрактом кошти, а ТОВ «Авто Просто»формує групу учасників, за рахунок чистих внесків яких здійснюється придбання автомобіля. Учасник одержує автомобіль відповідно до механізмів визнання права на отримання ним автомобіля, передбачених контрактом, і таке визнання права здійснює ТОВ «Авто Просто»на власний розсуд, право на купівлю мають не всі учасники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість внесків. Угода не містить строків та (або) термінів отримання клієнтом автомобіля, не передбачає будь-якої відповідальності ТОВ «Авто Просто»за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання споживачем автомобіля навіть у разі повної оплати його вартості. Натомість угодою передбачено, що у випадку відмови клієнта від контракту з нього утримується вступний внесок, а також відступне у розмірі двох чистих внесків, не повертаються адміністративні витрати й страховий внесок, повернення коштів відбувається після ліквідації групи.
Таким чином на підставі викладеного суд приходить до висновку, що умови укладеної Угоди порушують права позивача, як споживача, оскільки здійснені ним виплати не створюють для відповідача будь-яких обов'язків.
ТОВ "АВТО ПРОСТО" покладає на учасників системи придбання автомобілів в групах їх витрати, не вкладаючи при цьому власних коштів, що робить таку діяльність пірамідальною схемою, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів такої системи, а не за рахунок продажу або споживання продукції.
Зазначений вид нечесної підприємницької практики, що вводить споживача в оману, включено в умови самої угоди.
Частинами 1, 2, 3, ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.
Згідно ч. 4 ст. 18 цього Закону перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
Відповідно до ч.ч. 5, 6, 8 ст. 18 цього Закону, якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути визнано недійсним. У разі коли визнання положення недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнаним недійсним у цілому. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Статтею 19 Закону України "Про захист прав споживачів" заборонено нечесну підприємницьку практику, яка включає, зокрема будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману, спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, стосовно основних характеристик продукції, таких як: її наявність, специфікація та ціна або спосіб розрахунку ціни чи наявність знижок або інших цінових переваг.
Згідно ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману: пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції; пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої; недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення та позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення; утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 цього Закону правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Як вбачається із статті 4 додатку № 2 до угоди ТОВ "АВТО ПРОСТО" щомісячно самостійно організовує та проводить перший Асигнаційний акт, а право на отримання позивачем автомобіля залежить від розміру чистого фонду групи і внесення коштів іншими учасниками системи.
При цьому, відповідач створив складну багатоступінчату, двозначну, незрозумілу для споживача схему визначення одного лише права на отримання автомобіля через механізми: сплати повних внесків, цілих чистих або половинних чистих внесків, накопичення внесків, пропозиції авансових внесків.
Оскільки позивач сплачував кошти не за сам товар (автомобіль), а за можливість одержання права на його купівлю, ТОВ «Авто Просто»без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи «АвтоТак»то такий механізм діяльності є пірамідальною схемою.
Крім того у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23 травня 2012 року у справі № 6-35цс12 зазначено, що за положеннями
ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.
Зазначена постанова ВСУ винесена за результатами розгляду справи про визнання недійсним договору предметом якого є надання особі послуг з адміністрування системи, що умовно називається «Кар Кредит»з метою придбання автомобіля у групі. Судом встановлено, що така система за своїм змістом є подібною до системи «АвтоТак». Тобто характер правовідносин, що мав місце у даному випадку є таким же як і характер правовідносин, що виникли між позивачем та ТОВ «АВТО ПРОСТО»у зв'язку з укладанням оспорюваної угоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.
В силу вимог ч. 1 статті 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
Посилання відповідача на рішення судів наведених у запереченнях, як на доказ того, що схема його діяльності не підпадає під ознаки пірамідальної не беруться до уваги, оскільки вони суперечать правовій позиції Верховного суду України.
Таким чином доводи відповідача щодо відсутності підстав для визнання договору недійсним суд вважає необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві.
Крім зазначеного, суд вважає, що угода містить ряд положень, що є не справедливими по відношенню до позивача та створюють дисбаланс у обсязі прав та обов'язків сторін.
Посилання відповідача на те, що його зобов'язання визначено ст. 3 Угоди у 11 пунктах, а зобов'язання позивача ст. 5 у 7 пунктах не беруться судом до уваги, оскільки обсяг прав та обов'язків визначається не кількістю пунктів у яких їх
закріплено, а змістом таких пунктів. Так, виходячи зі ст. 3 угоди вбачається, що зобов'язання відповідача зводяться до організації групи учасників та надання їм за плату послуг адміністративного характеру. У той же час перелік обов'язків позивача не вичерпується п. 5 угоди, а фактично додаткові обов'язки позивача у завуальованій формі містяться в інших статтях угоди та додатках до неї.
Так зокрема навіть, якщо учаснику і надано право на отримання автомобіля, то він, згідно ст. 8 додатку № 2, може отримати автомобіль лише в тому разі, коли попередньо виконав такі вимоги: у строк, встановлений "АВТО ПРОСТО", сплатив наступні платежі та запропоновані до сплати внески, а також плату за право на отримання автомобіля, протягом 5 банківських днів з моменту одержання повідомлення про надання йому права на отримання автомобіля. Крім того, учасник повинен: надати визначені "АВТО ПРОСТО" гарантії щодо повної оплати платежів, передбачених угодою; сплатити усі податки, мито та інші витрати, необхідні для реєстрації автомобіля та оформлення гарантій. У разі невиконання зазначених вимог, ТОВ "АВТО ПРОСТО" має право відмовити у передачі автомобіля та анулювати право на його отримання. В такому випадку, плата за право на отримання автомобіля учаснику не відшкодовується.
У статті 14 додатку № 2 до угоди закладено несправедливі для позивача умови про анулювання відповідачем права на отримання автомобіля, усунення від участі в Асигнаційних актах, розірвання угоди та неповернення внесених коштів у випадках невиконання зобов'язань за угодою.
Установлення невиправдано малого строку для надання позивачем згоди на отримання автомобіля, зобов'язання його до виконання усіх зазначених вище умов для можливості отримання автомобіля, є підтвердженням несправедливості умов спірної угоди та нечесної підприємницької практики відповідача і, відповідно до положень ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", є підставою для визнання такої угоди недійсною.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно ч. 1 ст. 215 цього кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п'ятою, шостою ст. 203 ЦК України.
Таким чином суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання угоди недійсною та підлягають задоволенню.
Відповідно до абзацу другого ч.1 ст. 216 ЦПК України -у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій сторона у натурі все, що вона одержала від виконання цього правочину.
Згідно із ч. 1 ст. 901 ЦК України -за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. З ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір з урахуванням ціни позову та кількості позовних вимог.
На підставі викладеного та ст.ст. 4, 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів", ст.ст. 6, 11, 23, 203, 215, 627, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 5, 10, 15,30, 60, 64, 212-215, 216 ЦПК, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»про захист прав споживача, визнання угоди недійсною та стягнення грошових коштів -задовольнити.
Визнати недійсною угоду № 368155 від 29.09.2011 року про надання послуг, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»(01601, м.Київ, вул..Воровського,24, корп..1, 3-й поверх, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35509011) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 -суму у розмірі 39997 грн. 81 коп. ( тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім грн.. 81 коп.) сплачених платежів за угодою № 368155 від 29.09.2011 року про надання послуг.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»(01601, м.Київ, вул..Воровського,24, корп..1, 3-й поверх, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35509011) судовий збір в дохід держави в сумі 399 (триста дев'яносто дев'ять) грн. 97 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Полтавської області через Новосанжарський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя / підпис/
Відповідає оригіналу
Голова Новосанжарського районного суду
Полтавської області Т.Г.Стрельченко
Судове рішення № 28713189, Новосанжарський районний суд Полтавської області було прийнято 21.01.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1621/2071/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: