Вирок № 28712342, 21.01.2013, Кадіївський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Стахановський міський суд Луганської області)

Дело № 1231/8058/2012

Номер провадження 1-кп/432/14/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2013 Стахановський міський суд Луганської області у складі:

головуючий суддя Гончаров О.М

при секретарі Пожидаєва Я.Е.

за участі прокурора Ніколенко О.В.

захисник ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Стаханова Луганської області, громадянка України, українка, освіта середньо-спеціальна, розлучена, працює машиністом крану ОДО «Первомайський електро-механічний завод», мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не судима, звинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ

10.06.2012р. приблизно о 10 годині 50 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні магазину «Милавіца», розташованого за адресою : вул. Дзержинського, 32 м.Стаханова, де окрім неї знаходилися продавці вказаного магазину - ОСОБА_3 і ОСОБА_4, під впливом несподівано виниклої злочинної мети, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, виходячи з корисливих спонукань, скориставшись тим, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4, не спостерігають за її діями, з відкритої торгової поверхні, де розташовані манекени зі зразками одягу, таємно викрала, належний ОСОБА_3 мобільний телефон «Нокіа С2-01», імеі: НОМЕР_1 в корпусі чорного кольору , вартість згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 1207041X254 від 04.07.2012р. - 693 грн, без грошових коштів на рахунку, з сім.картою оператора мобільного зв'язку МТС № НОМЕР_2, яка для ОСОБА_3 ніякої матеріальної цінності не представляє, заподіявши своїми діями потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму - 693 гривен, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зникла.

В ході досудового слідства мобільний телефон «Нокиа С2-01», імеі: НОМЕР_1 в корпусі чорного кольору був виявлений, і повернений потерпілій ОСОБА_3, у зв'язку з чим, потерпіла ОСОБА_3 цивільний позов у справі не заявляє.

Допитана в судовому засіданні по суті пред;явленого звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.І УК України обвинувачена ОСОБА_2 свою провину не визнала і пояснила, що 10.06.2012р. приблизно о 09.00 годині, вона приїхала на Центральний ринок м. Стаханова за покупками. Потім приблизно о 10.50 годині, зайшла в магазин жіночого одягу «Мілавіца», який розташований недалеко від Центрального ринку м. Стаханова і стала розглядати одяг. У першому залі з лівою сторони на невеликій підставі розташовувався манекен, на якому знаходилася блуза з манжетами і планкою синього кольору. Вона стала розглядати блузу, і запитала у продавця-жінки, скільки коштує блуза, на що продавець відповіла, що вона коштує 240 грн, після чого продавець пішла в наступний зал. Під цим манекеном , в складці предмету одягу,позаду, вона побачила мобільний телефон «Нокіа С2-01»в корпусі чорного кольору з серебрястим хромованим кантом. Вона подумала, що даний телефон загубив хтось з покупців, підняла його, поклала до себе в сумку, вийшла з магазину і поїхала додому. Приїхавши в м Ірміно, вона на зупинці викинула з телефону сім.карту в урну. В даний телефон вона встановила свою сім карту, і стала ним користуватися. Коли вона взяла в магазині мобільний телефону, то їй ніхто ніяких зауважень в магазині не робив, зупинити ніхто не намагався, і коли вона виходила з телефоном з приміщення магазину, ніхто їй в слід нічого не говорив і зупинити не намагався.

Коли вона брала телефон в магазині, то не намагалася його повернути власникові, також вона не намагалася звернутися до продавця магазину з питанням чи не вона загубила телефон, хоча нічого їй не заважало це зробити. Вона вважала, що знайшла кимось загублений з відвідувачів мобільний телефон і привласнила його, вважає, що не викрадала телефон , і не здійснювала крадіжку. Своїй дочці вона сказала, що даний телефон знайшла в магазині «Мілавіца»в м.Стаханові.

Не дивлячись на невизнання провини в крадіжці, провина обвинуваченої за ознаками ст. 185 ч.І КК України в повному обсязі доведена і підтверджується показами потерпілої і свідків.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила суду, що вона мешкає за адресою: АДРЕСА_2 зі своєю сім'єю, працює продавцем ПП ОСОБА_6 в магазині «Мілавіца», розташованому за адресою : м. Стаханов, вул. Дзержинського, 32. Режим роботи магазину з 09.00 години до 15.00 години щодня, окрім понеділка, в понеділок - вихідний. Окрім неї в магазині працює ще один продавець - ОСОБА_4.

10.06.2012 р. вона прийшла на роботу о 09.20 годині, в цей час ОСОБА_4 знаходилася вже в магазині. При собі у неї був мобільннй телефон «Нокіа С2-01», імеі: НОМЕР_1 в корпусі чорного кольору з серебрястим хромованим кантом по периметру, який був їй подарований в грудні 2011 року родичами до 40-річчя, а куплявся в РФ м. Москва у кінці листопада 2011 року, за яку суму вона не знає. Телефон був їй подарований новим ,із зарядним пристроєм і навушниками. У телефоні знаходилася сімкарта оператора мобільного зв'язку МТС № НОМЕР_2, яка ніякої матеріальної цінності для неї не представляє, без грошових коштів на рахунку. Телефон був без чохла, телефоном вона користувалася акуратно, ніяких ушкоджень телефон не мав, в ремонті не був.

У приміщенні магазину вона розмовляла по мобільному телефону, після чого приблизно о 10.00 годині поклала телефон на відкриту торгову поверхню, де розташовані манекени зі зразками одягу, і обслуговувала покупців, втративши тимчасово свій телефон із виду. Приблизно о 11.00 годині їй потрібне було зателефонувати, і вона виявила, що телефон на відкритій торгової поверхні, де розташовані манекени зі зразками одягу, відсутній. Вона попросила ОСОБА_4 подзвонити з її мобільного телефону, оскільки подумала, що телефон міг кудись впасти. ОСОБА_4 стала дзвонити зі свого телефону на її, але телефон в цей час був вже відключений. І вона зрозуміла, що телефон могли вкрасти з прилавка. Після чого вона подзвонила своєму чоловікові, якого повідомила про те, що сталося. Чоловік сказав, що треба звернутися із заявою з цього приводу в міліцію, що вона і зробила.

В той час, коли у неї пропав телефон, тобто в період з 10.00 до 11.00 години в магазині було в цілому приблизно 8 чоловік, це були виключно жінки.

Працівники міліції ознайомили її з висновком судовою товарознавчої експертизи № 1207041X254 від 04.07.2012г., згідно якого залишкова вартість мобільного телефону «Нокіа С2-01», що належить їй, на 10.06.2012г., тобто на момент викрадання, з урахуванням зносу склала 693 грн З цією оцінкою вона згодна повністю і вважає, що їй був спричинений матеріальний збиток на суму 693 грн.

Мобільний телефон працівники міліції повернули їй в цілому, робочому, не пошкодженому стані, під розписку. Оскільки майно повернено, то цивільний позов не заявляє.

Свідок ОСОБА_6 пояснив суду , що 10.06.2012р. приблизно о 11.00 годині - 11.30 годині йому на мобільний телефон подзвонила дружина і сказала, що у неї в магазині пропав її мобільний телефон «Нокіа С2-01», який був їй подарований в грудні 2011 року родичами до 40-річчя

Він порадив дружині звернутися з цього приводу в міліцію, що вона і зробила. Пізніше йому із слів дружини стало відомо, що в період з 10.00 до 11.00 години, вона обслуговувала клієнтів в магазині, а свій телефон поклала на прилавок. Об 11.00 годині дружині потрібне було подзвонити і вона виявила, що мобільний телефон відсутній. Дружина попросила ОСОБА_4, щоб вона зі свого телефону подзвонила на її мобільний телефон, проте телефон дружини вже був відключений.

(

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що працює продавцем ПП ОСОБА_6 в магазині «Мілавіца», розташованому за адресою : м. Стаханов, вул. Дзержинського, 32. Окрім неї, в магазині працює ще один продавець - дружина власника магазину ОСОБА_3.

10.06.2012р. вона прийшла на роботу до 09.00 година, приблизно через 20 хвилин прийшла на роботу ОСОБА_3 В приміщенні магазину вони з ОСОБА_3 обслуговували покупців, в період з 10.00 до 11.00 години у магазині були покупці тільки жінки.

Біля 11 години ОСОБА_3 сказала, що в неї пропав мобільний телефон, який вона залишила без догляду на торговій поверхні, де розташовані манекени зі зразками одягу, і попросила її набрати номер її мобільного зі свого телефону, оскільки подумала, що телефон міг кудись впасти, що вона і зробила. Вона стала дзвонити зі свого телефону на номер ОСОБА_3 , але її телефон в цей час був вже відключений. Після чого ОСОБА_3 подзвонила своєму чоловікові, якого повідомила про того, що сталося. Чоловік ОСОБА_3 сказав, що треба звернутися із заявою з цього приводу в міліцію, що вона і зробила.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона мешкає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2.

На початку червня 2012г. точну дату вона не пам'ятає, мати поїхала на Центральний ринок м. Стаханова. Приблизно о 13.00 годині, коли мати приїхала з ринку, то показала мобільний телефон «Нокіа»в корпусі чорного кольору , і пояснила, що знайшла даний телефон в районі Центрального ринку м.Стаханова, після чого вставила в нього свою сім.карту НОМЕР_3 і стала ним користуватися. Намірів знайти власника телефону або повідомити про це в міліцію мати не висловлювала.

Крім того, провина обвинуваченої ОСОБА_2 доведена:

протоколом персонального огляду і догляду особистих речей 03.07.2012г., в період часу з 18.00 година. до 18.20 години у каб. №414 Стахановського МВ ГУМВС Украйни, коли при проведенні персонального огляду і догляду особистих речей у ОСОБА_2 був виявлений і вилучений, належний ОСОБА_3, мобильний телефон «Нокіа С2-01», імеі: НОМЕР_1,(л.д. 39)

протоколом огляду предмета від 04.07.2012г., в ході якого потерпіла ОСОБА_3 в представленому для огляду мобільному телефоні впізнала, як приналежний їй мобільний телефон «Нокіа С2-01», імеі: НОМЕР_1, який був викрадений у неї в магазині 10.06.2012г. (л.д. 50 )

висновком судової товарознавчої експертизи № 1206205\254 від 22.06.2012р. - згідно якого залишкова вартість належного ОСОБА_3 мобільного телефону «Нокіа С2-01»імеі: НОМЕР_1, на момент розкрадання з обліком зносу склала 693 грн(л.д. 34)

висновком судової товарознавчої експертизи № 1206205\254 від

22.06.2012р. - згідно якого залишкова вартість належного ОСОБА_3 мобільного телефону «Нокіа С2-01»імеі: НОМЕР_1, на момент викрадання з урахуванням ступені зносу склала 693 грн (л.д. 55).

При викладених обставинах, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що провина обвинуваченої ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України є доведеною, а юридична кваліфікація її дій за ч.1 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками, як скоєння таємного викрадення чужого майна ( крадіжка) - правильною.

При цьому доводи обвинуваченої та її адвоката, що вона не мала мети на скоєння таємного викрадення майна, і вважала, що телефон хтось загубив, є безпідставними, і такими що спростовуються матеріалами справи.

Судом було встановлено, що обвинувачена знаходилася в публічному місці, приміщенні магазину, в робочий час, коли в магазині знаходилися продавці та інші покупці. Приміщення магазину є приватною власністю.

Телефон знаходився на видному місці,на відкритій торговій поверхні, де розташовані манекени зі зразками одягу, що дало змогу обвинуваченій його побачити. Доказів про загублення в приміщенні магазину будь ким мобільного телефону, до його вилучення, обвинувачена не мала.

Оцінюючи доводи обвинуваченої, що телефон вона знайшла в складці одягу, який був на манекені, суд не може визнати як достовірний, і вважає способом захисту, оскільки потерпіла давала стабільні покази, що телефон вона тимчасово клала на відкриту поверхню, де розташовані манекени, і спроб приховати телефон від сторонніх не робила.

Про телефон обвинувачена робітникам магазину нічого не повідомила, і відразу пішла з магазину, змінивши в телефоні сім карту на свою, тобто скоїла дії, спрямовані на знищення слідів злочину, і стала користуватися даним телефоном як своїм власним до його вилучення працівниками міліції.

Суд звертає увагу, що телефон потерпілою не втрачався, з її володіння не вибував, оскільки вона знала куди тимчасово поклала телефон під час обслуговування клієнтів магазину.

Таким чином послідовність дій обвинуваченої,та поведінка після вилучення телефону, вказують на наявність в діях ОСОБА_2 саме дій , передбачений ст. 185 ч.1 КК України, а саме таємного викрадення майна.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.

Обираючи міру покарання обвинуваченій у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, дані особистості:

на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває , по місцю проживання до скоєння злочину характеризувалася позитивно, працює, раніш не судима.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

При викладених обставинах, оцінивши всі докази в їх сукупності та взаємозв'язку , приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також з урахуванням впливу призначеного покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання та попередження скоєння злочинів обвинуваченим в майбутньому, на думку суду дані обставини дають підстави вважати, що виправлення та перевиховання підсудної можливе без ізоляції її від суспільства , і їй з урахуванням думки потерпілої слід призначити покарання у вигляді штрафу в мінімальному розмірі.

Вирішуючи питання про речові докази суд керується вимогами ст. 100 КПК України. З урахуванням п.5 ч.9 ст. 100 КПК України мобільний телефон, який знаходиться на відповідальному збереженні у потерпілої ОСОБА_3 , підлягає поверненню власнику за приналежністю.

По даній справі документально підтверджені витрати ,які підлягають стягненню з підсудної, складають 602 грн.,

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України , і призначити покарання у вигляді штрафу 850 гривень в доход держави.

Запобіжний захід відповідно розділу Х1 перехідних положень КПК України 2012 року залишити підписку про невиїзд.

Після вступу вироку в законну силу запобіжний захід припинити .

Речовий доказ: мобільний телефон «Нокіа С2-01»імеі: НОМЕР_1 , який знаходиться на відповідальному збереженні у потерпілої ОСОБА_3 вважати повернутим по приналежності.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь кооператива «Правовед» (р/с 2600012610164 в АБ "Укркоммунбанк", МФО 304988, код 21791325) витрати на залучення експертів при проведенні товарознавчих експертиз в сумі 602 гривні 00 копійок.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, через Стахановський міський суд Луганської області.

Суддя О.М.Гончаров