Рішення № 28709794 від 21.01.2013 , Хрустальний міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснолуцький міський суд Луганської області)

Справа № 1211/4195/2012

Провадження № 2/413/43/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 січня 2013 року м. Красний Луч

Краснолуцький міський суд Луганської області

у складі: головуючого судді Бичкова І. Г.,

при секретарі Несмашній Т.О., Костенко О.С.

за участю представника позивача: голови правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Солдатченко С. В. ,

за участю представника позивача за довіреністю: юрисконсульта об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Бортнюк А. М. ,

за участю представника позивача за довіреністю: адвоката ОСОБА_3 ,

за участю відповідача: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красний Луч Луганської області цивільну справу за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" до ОСОБА_4 про зобов'язання укласти договір та стягнення заборгованості на утримання будинку та прибудинкової території, -

В С Т А Н О В И В :

13.09.2011 року голова правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Солдатченко С. В. звернувся до Краснолуцького міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_4 про зобов'язання укласти договір та стягнення заборгованості на утримання будинку та прибудинкової території та в його обґрунтування навів про те, що у відповідач -ОСОБА_4 -є власником нежитлового приміщення (магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" ) , розташованого в багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 492,50 м І (відповідь БТІ УЖКГ міськвиконкому № 259/2 від 04.02.2009 року додається) . Житловий будинок АДРЕСА_1, в якому розташоване нежитлове приміщення Відповідача, знаходиться на балансі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" (далі -Позивача) з 01.07.2008 року. Згідно вимог п. 1 та п. 5 ч. 3. ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" Відповідач зобов'язаний оплачувати надані послуги по утриманню будинку та прибудинкової території та укласти договір по наданню послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Відповідно до ст. 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" : "відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку" . Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб; частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт загального майна та в інших спільних витратах у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у користуванні фізичних та юридичних осіб. Відповідач 13.05.2009 року був повідомлений про необхідність укласти договір по утриманню будинку та прибудинкової території та погасити поточну заборгованість (про що свідчить копія поштового реєстру та фіскального чеку по оплаті послуг пошти) . 27.05.2009 року Відповідач надав відповідь (копія якої додається) , в якій відмовився від складання договору та погашення поточної заборгованості по причині того, що в нього (Відповідача) відсутня "необхідність укладати договір" . Таким чином, Відповідач грубо ігнорує свої обов'язки, які закріплені вищенаведеними нормативними актами. 14.01.2011 року Відповідач був повторно повідомлений про поточну заборгованість та про необхідність укласти договір (копія поштового реєстру та фіскального чеку по оплаті послуг пошти додаються) . У встановлений Законом термін Відповідач на надіслані повідомлення не надав ніяких письмових заперечень. 15.04.2011 року Відповідач був втретє повідомлений про поточну заборгованість та про необхідність укласти договір (копія поштового реєстру та фіскального чеку по оплаті послуг пошти додається) . Відповідач надав відповідь тільки 30.06.2011 року (копія додається) . В цій відповіді Відповідач заперечував, що він, як власник нежитлового приміщення, що розташоване на першому поверсі багатоквартирного будинку, є співвласником цього будинку. Не сплату обов'язкових платежів по оплаті послуг по утриманню будинку та прибудинкової території Відповідач пояснював тим, що йому не надавались акти виконаних робіт. Однак, під час особистої зустрічі 30.06.2011 року з Відповідачем голова правління ОСББ "ЖЕО" Солдатченко С. В. пояснив, що в будинку АДРЕСА_1, загальними зборами мешканців обрано правління будинку та домоуправ, які й мають повноваження підписувати акти виконаних робіт (копія Протоколу загальних зборів додається) . До того ж, відповідно до ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Однак, нормативні обґрунтування Відповідач не були прийняті. Окрім іншого, з Відповідачем неодноразово проводились зустрічі, в присутності інших мешканців будинку мікрорайон АДРЕСА_1 в присутності працівників прокуратури, представників місцевих органів самоврядування, на яких пояснювалась необхідність укласти договір по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території та також погасити поточну заборгованість. Місячна платня Відповідача складала: 1. з 1 липня 2008 року по 1 вересня 2008 року: 492,5 м І х 0,60 грн. за 1 м І (тариф, затверджений виконкомом Краснолуцької міської Ради) -295,50 грн. на міс. . 2. з 1 вересня 2008 року на дату подання позову: 492,5 м І х 0,96 грн. за 1 м І (тариф, затверджений виконкомом Краснолуцької міської Ради) = 472,80 грн. на міс. . Копія Рішення виконкому № 346 від. 24.07.2008 року про зміну тарифів та копія Рішення Краснолуцької міської Ради № 6 від 17 грудня 2008 року про обов'язковість тарифів для організацій всіх форм власності -додаються. Рішенням від 28 липня 2008 року загальних зборів власників квартир і нежилих приміщень будинку АДРЕСА_1 передбачена пеня за невчасне внесення платні на утримання будинку і прибудинкової території у розмірі 2 (двох) % від загальної суми боргу за кожен тиждень прострочення платні (копія Протоколу загальних зборів додається) . Право вимагати стягнення цих платежів також надано ОСББ "ЖЕО" й п. 3 ч. 1 ст.17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" . Усього пеня склала: 28438,40 грн. . Розрахунок додається. Також відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, за невиконання зобов'язання має сплати окрім пені -суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу. Відповідно офіційних даних, інфляція складала:

ріксіч.лют.берез.квіт.трав.черв.лип.серп.верес.жовт.лист.груд.зарік2008------99,599,9101,1101,7101,5102,1122,32009102,9101,5101,4100,9100,5101,199,999,8100,8100,9101,1100,9112,32010101,8101,9100,999,799,499,699,8101,2102,9100,5100,3100,8109,12011101,0100,9101,4101,3100,8100,4------105,9Згідно листа Верховного Суду України від 03.04.97 долі № 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" у випадках, коли і відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожен внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. Усього сума інфляції складає 2815,21 грн. . Розрахунок додається. Станом на 15.08.2011 року заборгованість Відповідача перед Позивачем складає: - 17611 грн. 80 коп. -борг по платежах по утриманню будинку і прибудинкової території; - 28438 грн. 40 коп. -пеня за прострочення своєчасної оплати; - 2815 грн. 21 коп. -сума інфляції на період з 1.07.2008 року по 1.07.2011 року. Всього борг складає -48865 грн. 41 коп. і на момент пред'явлення позову Відповідачем не погашений. Згідно з рішенням № 42 від 28 грудня 2010 року сесії Краснолуцької міської Ради "Про звільнення підприємств від сплати держмита при подачі позовних заяв в суд" , а так само відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету міністрів України "Про держмито" від 21.01.1993 року Позивач звільнений від сплати держмита. На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст.19, 20, 24, 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , ст. 13, 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" , ст. ст. 15, 88, 107, 118 ЦПК України, голова правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Солдатченко С. В. просив: 1. Зобов'язати Відповідача -ОСОБА_4 укласти з Позивачем -Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційним об'єднанням" Договір по оплаті послуг по утриманню будинку та прибудинкової території. 2. Стягнути з Відповідача -ОСОБА_4 на користь Позивача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" (р/р № 26007301388 філіал "Краснолуцького відділення 3115 Ощадбанк" МФО 364133 код 02786281) - заборгованість по утриманню будинку та прибудинкової території -17611 грн. 80 коп. ; - пеню за прострочення своєчасної оплати -28438 грн. 40 коп. ; - суму інфляції на період з 1.07.2008 року по 1.07.2011 року -2815 грн. 21 коп. , що загалом складає 48865 грн. 41 коп. (сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 41 коп. ) , а також витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу у розмірі 30 (тридцять) грн. 00 коп. . Додаток: 1. Копія позовної заяви. 2. Копія Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. 3. Довідка з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. 4. Копія протоколу № 1 від 6 травня 2006року про обрання Солдатченко С. В. Головою правління ОСББ "ЖЕО" . 5. Копія рішення Краснолуцької міської ради "Про звільнення підприємств від сплати держмита при подачі позовних заяв в суд" № 42 від 28 грудня 2010 року. 6. Розрахунок заборгованості та пені. 7. Розрахунок суми інфляції боргу. 8. Копія протоколу № 2 загальних зборів власників квартир і нежилих приміщень будинку АДРЕСА_1 від 28 липня 2008 року. 9. Відповідь БТІ № 259/2 від 04.02.2009 року. 10. Лист ОСББ "ЖЕО" № 108 від 13.05.2009 року. 11. Копія поштового реєстру та фіскального чеку по оплаті послуг пошти від 13.05.2009 року. 12. Лист ОСОБА_4 від 27.05.2009 року. 13. Лист ОСББ "ЖЕО" № 64 від 14.01.2011 року. 14. Копія поштового реєстру та фіскального чеку по оплаті послуг пошти від 14.01.2011 року. 15. Лист ОСББ "ЖЕО" № 240 від 15.04.2011 року. 16. Претензія № 241 від 15.04.2011 року. 17. Копія поштового реєстру та фіскального чеку по оплаті послуг пошти від 15.04.2011 року. 18. Копія листа ОСББ "ЖЕО" № 304 від 09.06.2011 року. 19. Копія листа ОСОБА_4 від 29.06.2011 року. 20. Копія Рішення виконкому № 346 від 24.07.2008 року. 21. Копія Рішення Краснолуцької міської Ради № 6 від 17 грудня 2008 року. 22. Платіжне доручення про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Голова Правління ОСББ "ЖЕО" , підпис, С. В. Солдатченко, відбиток печатки (вхідний № 26938/11-вх від 13.09.2011 року) (а. с. 2 -5) .

16.11.2011 року відповідач ОСОБА_4 надав суду заперечення проти позову, в обґрунтування якого він зазначив про те, що Краснолуцьким міським судом Луганської області по цивільній справі № 2-2186/11 винесено ухвалу про прийняття позову ОСББ "ЖЕО" до розгляду та відкриття провадження. У позовній заяві позивач ОСББ "ЖЕО" вимагає зобов'язати його -власника приміщення у будинку АДРЕСА_1 укласти договір по оплаті послуг по утриманню будинку та прибудинкової території та стягнути на користь ОСББ "ЖЕО" кошти у сумі 48865,41 грн. , мотивуючи тим, що об'єднання утримує будинок, і оплата за його утримання та утримання прибудинкової території є обов'язковою. По-перше, вважає, що розгляд цієї справи не може бути предметом розгляду у міському суді, так як він є суб'єктом підприємницької діяльності-фізична особа, ОСББ "ЖЕО" є юридичною особою, спір між ними виник при виконанні договору про надання послуг, що у відповідності до вимог ст. 15 Господарсько-процесуального кодексу є виключною компетенцією господарського суду. По-друге, якщо суд дійде думки, що справа підсудна та може розглядатись міським судом, він заперечує проти позову: - так як між ним та ОСББ "ЖЕО" укладений договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території № ю-2323 від 01.08.2011 року з додатком протоколу про розбіжність думок, з моменту укладання договору погоджені суми сплачуються; - предметом запропонованого договору є забезпечення обслуговування будинку і прибудинкової території, але ж усі роботи з обслуговування, утримання частини приміщення площею 492,5 м І , яку він має у приватній власності, виконуються робітниками, з якими ним укладені трудові договори; - обслуговування мережі каналізації він здійснює самостійно, так як його мережі проходять окремо від будинкових мереж; - енергопостачання та обслуговування щитової, яка влаштована окремо від будинкової, проводиться ним самостійно; - обслуговування підвальної частини також не проводиться ОСББ "ЖЕО" , так як підвальне приміщення знаходиться у його приватній власності; - прибудинкова територія ним обслуговується, укладені бордюри, завезена земля, посаджені квіти та хвойні дерева; - єдиною послугою, з якою він згодний, є п. 4 розрахунку тарифу, затвердженого головою правління ОСББ "ЖЕО" , оплата за яку розраховується з загальної площі нежитлового вбудованого приміщення 244,8 x 0,36 коп. = 88,13 грн. . Виходячи з викладеного, він погоджується сплатити за 3 роки, з серпня 2008 року по серпень 2011 року кошти на утримання будинку з розрахунку 88,13 грн. у міс. х 12 міс. х на 3 роки = 3 172 грн. . А також він погоджується на укладання договору на тих же умовах, зі сплатою щомісячно 88,13 грн. . У відповідності до вимог ст. 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" він, як власник, зобов'язаний використовувати приміщення за призначенням, дотримуватись правил користування приміщенням -він дотримується; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх ремонту -виконує; здійснення ремонту чи реконструкції приміщень -усі приміщення утримуються у належному стані, реконструкції не проводились; додержуватись правил утримання жилого будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм -він самостійно забезпечує усі вказані норми; сплачувати належні платежі - він повністю самостійно утримує належні йому приміщення та прибудинкову територію. На підставі викладеного, керуючись ст. 128 ЦПК України, відповідач просив: Позивачу ОСББ "ЖЕО" відмовити у позовних вимогах щодо стягнення з ОСОБА_4 суму заборгованості у розмірі 48865,41 грн. та зобов'язання укласти договір, так як договір між ними укладений на період до 31.12.2011 року. 16.11.2011 року, підпис, ОСОБА_4. Додаток: - копія договору та протоколу; - копія свідоцтва про реєстрацію суб'єкта підприємництва; - копії платіжних документів про сплату коштів на утримання будинку; - копія трудового договору між працівником і приватним підприємцем; - копія довідки з вивозу сміття про те, що відсутня заборгованість; - фотографії (3 штуки) в якому стані знаходяться каналізаційні труби; - оплата за землю для клумб та послуги машини (вхідний № 34159/11-вх від 16.11.2011 року) (а. с. 49, 50) .

14.12.2011 року голова правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Солдатченко С. В. надав до канцелярії Краснолуцького міського суду Луганської області додаткові пояснення, в яких він зазначив про те, що 15.08.2011 року Позивач -Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" -звернувся до Краснолуцького міського суду з позовом про стягнення з Відповідача -ОСОБА_4 -заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території (разом з пенею та сумую інфляції) у розмірі 48865 грн. 41 коп. та про зобов'язання укласти договір. 16.11.2011 року Відповідач надав на адресу суду Заперечення проти позову, в зв'язку з чим Позивач вважає за необхідне надати Додаткові пояснення по суті Позову, а саме: 1. Позивач не може погодитися з позицією Відповідача відносно необхідності розглядати справу в Господарському суді Луганської області. Так, відповідно до відповіді БТІ № 259/2 від 04.02.2009 року (копія якої надавалась разом з Позовною заявою) "приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" з допоміжними будівлями зареєстроване за гр. ОСОБА_4" . Тобто власником цього приміщення є саме фізична особа, а не фізична особа -суб'єкт підприємницької

діяльності. Відповідно до ст. 24 ЦК України "людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою" . Відповідно до ст. 15 ЦПК України "суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин" . Таким чином, спір, що виник, та поданий позов, мають розглядатись Краснолуцьким міським судом. 2. Відповідач наполягає на тому, що між Позивачем та Відповідачем, начебто вже укладений договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території № Ю-2323 від 01.08.2011 року "з додатком протоколу про розбіжність думок" . Дійсно, Позивач неодноразово надавав Відповідачу можливість укласти договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території та надсилав відповідні проекти договору відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" . Але жодного разу договір укладений не був, так як Відповідач нехтував своїм обов'язком (який передбачений п. 1 та п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ) укласти договір про падання послуг з утримання будинку та прибудинкової території. У той же самий час, згаданий Відповідачем договір № Ю-2323 від 01.08.2011 року, на думку Позивача, неможна вважати укладеним з наступних підстав: - Відповідач повернув Позивачу другий екземпляр договору № Ю-2323 від 01.08.2011 року з власноруч зробленими виправленнями тексту договору, закресленнями частини тексту, тощо; - Відповідач разом з другим екземпляром договору № Ю-2323 від 01.08.2011 року надав так званий "протокол розбіжностей" . Але цей документ Позивачем не був підписаний. Більш того, в цьому так званому "протоколі розбіжностей" не були сформульовані пункти договору, по яким у Відповідача виникли розбіжності з Позивачем, Відповідач також не сформулював й свою редакцію пунктів договору, по яким виникли розбіжності. Відповідно до ст. 642 ЦК України "Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною" . Користуючись аналогією права та відповідно до ч. 6 ст.181 ГК України "у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо) " . Відповідно до ч. 8 ст. 181 ГК України, "у випадку, якщо сторони не дійшли згоди по всім істотним умовам договору, такий договір вважається неукладеним. Якщо одна зі сторін виконала фактичні дії по його виконанню, правові наслідки таких діянь визначаються нормами Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні обов'язки можуть виникати не лише на підставі цивільних договорів, а й з інших підстав, зокрема згідно ч. 3 ст. 11 ЦК України "цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо із актів цивільного законодавства" . Такими актами зокрема є Закони України (ч. 2 ст. 4 ЦК України) . Відповідно до ст. 526 ЦК України "зобов'язання має викопуватись належним чином відповідно до ... вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства..." . В їхньому випадку такими актами є Закон України "Про житлово-комунальні послуги" та Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" . Згідно вимог п. 1 та п. 5 ч. 3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" Відповідач зобов'язаний оплачувати надані послуги по утриманню будинку та прибудинкової території та укласти договір по наданню послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Відповідно до ст. 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" : "відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається" . Таким чином обов'язок Відповідача по оплаті наданих послуг по утриманню будинку та прибудинкової території має місце незалежно від того, чи укладений ним відповідний договір. Більш того, такий договір не був укладений до теперішнього часу лише з вини Відповідача, не бажання його виконувати приписи діючого законодавства. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання утворюється окрім іншого для "належного утримання та використання неподільного і загального майна" . Тобто Позивач не утримує окремо узяте приміщення, він утримує весь житловий комплекс. Відповідно до п. 13, 18 Постанови КМУ України № 869 від 01.07.2011 року Позивач обслуговує загально будинкові внутришньобудинкові мережі, комунікації, конструкції, технічні елементи, споруди. Для виконання цих функцій Позивач був призначений органами місцевого самоврядування балансоутримувачем будинку, а також отримав відповідні дозволи на виконання вказаних робіт. Виходячи з цього, посилання Відповідача на те, що він самостійно та за власний коїш утримує мережі, що проходять через його приміщення та не відносяться до загальнобудинкових мереж, не можуть буди виправданням для відмови в укладенні договору з балансоутримувачем та внесення плати на оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Позивач й не зобов'язаний утримувати мережі, які не є загальнобудинковими. Відповідач також не надав належних доказів, які б підтвердили, що його приміщення обладнане окремими системами водопостачання та водовідведення (будь-то Акт відключення від загально будинкових мереж, затверджена проектна документація на нові власні мережі, ін. ) . Позивач також звертає увагу суду на те, що нежиле приміщення, що належить Відповідачу було також передано на баланс Позивача. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" нежиле приміщення належить до житлового комплексу, хоч і не відноситься до житлового фонду. Згідно з Рішенням Краснолуцької міської Ради № 27 від 25.06.2008 року (копія додається) ЖЕРУ-1 УЖКГ міської ради передало на баланс Позивача для управління та утримання будинок АДРЕСА_1 з усіма вбудованими приміщеннями та комунікаціями. Відповідно до п. 2 "Відомості про площу житлового комплексу" Акту приймання-передачі житлового комплексу від 01.07.2008 року (копія додається) на баланс Позивача був переданий увесь жилий комплекс -будинок АДРЕСА_1. Були передані окрім загальної площі квартир також вестибулі (магазини) та підвали. Звертається увага суду, що Відповідачу, згідно наданого до суду Свідоцтва на право власності від 28.10.1998 року, окрім вбудованого приміщення площею 244,8 м І належить частина підвалу площею 247,7 м І, загалом -492,5 м І . Даний акт приймання-передачі був складений відповідно до "Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс" затвердженого постановою КМУ № 1521 від 11.10.2002 року, яким затверджується типовий акт приймання-передачі. Виходячи з викладеного, голова правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Солдатченко С. В. вважає, що заперечення Відповідача є необґрунтованими, та не містять жодних фактів, чи доказів, які б свідчили про неможливість задоволення пред'явленого Позову в повному обсязі. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 27 ЦПК України, він просив: 1. Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території (разом з пенею та сумую інфляції) у розмірі 48865 грн. 41 коп. та про зобов'язання укласти договір задовольнити в повному обсязі. Додаток: 1. Рішення Краснолуцької міської Ради № 27 від 25.06.2008 року. 2. Копія акту приймання-передач житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 1 липня 2008 року. Голова Правління, підпис, С. В. Солдатченко (вхідний № 36259/11-вх від 14.12.2011 року) (а. с. 75 -77) .

25.01.2012 року голова правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Солдатченко С. В. надав до канцелярії Краснолуцького міського суду Луганської області уточнену позовну заяву про зобов'язання укласти договір та стягнення заборгованості на утримання будинку та прибудинкової території, а обґрунтування якої він зазначив про те, що Відповідач -ОСОБА_4 -є власником нежитлового приміщення (магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" ) , розташованого в багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 492,50 м І (відповідь БТІ УЖКГ міськвиконкому № 259/2 від 04.02.2009 року додається) . Житловий будинок АДРЕСА_1, в якому розташоване нежитлове приміщення Відповідача, знаходиться на балансі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" (далі -Позивача) з 01.07.2008 року. Згідно вимог п. 1 та п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" Відповідач зобов'язаний оплачувати надані послуги по утриманню будинку та прибудинкової території та укласти договір по наданню послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Відповідно до ст. 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" : "відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку" . Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб; частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт загального майна та в інших спільних витратах у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у користуванні фізичних та юридичних осіб. Відповідач 13.05.2009 року був повідомлений про необхідність укласти договір по утриманню будинку та прибудинкової території та погасити поточну заборгованість (про що свідчить копія поштового реєстру та фіскального чеку по оплаті послуг пошти) . 27.05.2009 року Відповідач надав відповідь (копія якої додається) , в якій відмовився від укладання договору та погашення поточної заборгованості по причині того, що в нього (Відповідача) відсутня "необхідність укладати договір" . Таким чином, Відповідач грубо ігнорує свої обов'язки, які закріплені вищенаведеними нормативними актами. 14.01.2011 року Відповідач був повторно повідомлений про поточну заборгованість та про необхідність укласти договір (копія поштового реєстру та фіскального чеку по оплаті послуг пошти додаються) . У встановлений Законом термін Відповідач на надіслані повідомлення не надав ніяких письмових заперечень. 15.04.2011 року Відповідач був втретє повідомлений про поточну заборгованість та про необхідність укласти договір (копія поштового реєстру та фіскального чеку по оплаті послуг пошти додається) . Відповідач надав відповідь тільки 30.06.2011 року (копія додається) . В цій відповіді Відповідач заперечував, що він, як власник нежитлового приміщення, що розташоване на першому поверсі багатоквартирного будинку, є співвласником цього будинку. Не сплату обов'язкових платежів по оплаті послуг по утриманню будинку та прибудинкової території Відповідач пояснював тим, що йому не надавались акти виконаних робіт. Однак, під час особистої зустрічі 30.06.2011 року з Відповідачем голова правління ОСББ "ЖЕО" Солдатченко С. В. пояснив, що в будинку АДРЕСА_1, загальними зборами мешканців обрано правління будинку та домоуправ, які й мають повноваження підписувати акти виконаних робіт (копія Протоколу загальних зборів додається) . До того ж, відповідно до ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Однак, нормативні обґрунтування Відповідач не були прийняті. Окрім іншого, з Відповідачем неодноразово проводились зустрічі, в присутності інших мешканців будинку мікрорайон АДРЕСА_1 в присутності працівників прокуратури, представників місцевих органів самоврядування, на яких пояснювалась необхідність укласти договір по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території та також погасити поточну заборгованість. Місячна платня Відповідача складала: 1. з 1 липня 2008 року по 1 вересня 2008 року: 492,5 м І х 0,60 грн. за 1 м І (тариф, затверджений виконкомом Краснолуцької міської Ради) = 295,50 грн. на міс. . 2. з 1 вересня 2008 року на дату подання позову: 492,5 м І х 0,96 грн. за 1 м І (тариф, затверджений виконкомом Краснолуцької міської Ради) = 472,80 грн. на міс. . Копія Рішення виконкому № 346 від 24.07.2008 року про зміну тарифів та копія Рішення Краснолуцької міської Ради № 6 від 17 грудня 2008 року про обов'язковість тарифів для організацій всіх форм власності -додаються. Рішенням від 28 липня 2008 року загальних зборів власників квартир і нежилих приміщень будинку АДРЕСА_1 передбачена пеня за невчасне внесення платні на утримання будинку і прибудинкової території у розмірі 2 (двох) % від загальної суми боргу за кожен тиждень прострочення платні (копія Протоколу загальних зборів додається) . Право вимагати стягнення цих платежів також надано ОСББ "ЖЕО" й п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" . Усього пеня склала: 28438,40 грн. . Розрахунок додається. Також відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, за невиконання зобов'язання має сплати окрім пені -суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу. Відповідно офіційних даних, інфляція складала:

№Заборгованість місяцьборг (грн. )нараховано (грн. )сплачено (грн. )кількість днів в міс.пеня (грн. )борг станом на дату подачі позову по платежам з утримання будинку та прибудинкової території -17611,80 грн.сума пені станом на дату подачі позову по платежам з утримання будинку та прибудинкової території -28438,40 грн.1серп. 1117611,8--3128438,42вер. 1117820,60472,80264,00301523,663жовт. 1118293,40472,80-311616,224лист. 1118677,72472,8088,48301596,955груд. 1119250,18660,9488,48311700,756січ. 1219911,12660,94-311759,15РАЗОМ:19911,12-440,96-36635,13Сума боргу по платежам з утримання будинку та прибудинкової території з дати подачі позову (15.08.2011 року) по 01.01.2012 року збільшилась на 2299,32 грн. и склала станом на 01.01.2012 року -19911,12 грн. . Сума пені з дати подачі позову (15.08.2011 року) по 01.01.2012 року збільшилась на 8196,73 грн. и склала станом на 01.01.2012 року -36635,13 грн. . (Розмір тарифів по оплаті послуг по утриманню будинку та прибудинкової території з 01.12.2011 року встановлено відповідно до рішення виконкому Краснолуцької міської Ради № 435 від 27.10.2011 року) . Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем біли понесені витрати на правову допомогу, які згідно до ст. 79 ЦПК України є судовими витратами. Таким чином Позивач вважає за необхідне стягнути з Відповідача витрати на правову допомогу у сумі 4886,54 грн. . На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст. 19, 20, 24, 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , ст. 13, 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" , ст. ст. 15, 88, 107, 118 ЦПК України, голова правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Солдатченко С. В. просив: 1. Зобов'язати Відповідача -ОСОБА_4 укласти з Позивачем -Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційним об'єднанням" Договір по оплаті послуг по утриманню будинку та прибудинкової території. 2. Стягнути з Відповідача -ОСОБА_4 на користь Позивача -Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" (р/р № 26007301388 філіал "Краснолуцького відділення 3115 Ощадбанк" МФО 364133 код 02786281) : - заборгованість по утриманню будинку та прибудинкової території -19911,12 грн. коп. ; - пеню за прострочення своєчасної оплати -36635,13 грн. ; - суму інфляції на період з 1.07.2008 року по 1.07.2011 року -2815 грн. 21 коп. , що загалом складає 59361 грн. 46 коп. (п'ятдесят дев'ять тисяч триста шістдесят одна гривня 46 коп. ) , а також витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу у розмірі 30 (тридцять) грн. 00 коп. . 3. 3. Стягнути з Відповідача -ОСОБА_4 на користь Позивача -Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" (р/р № 26007301388 філіал "Краснолуцького відділення 3115 Ощадбанк" МФО 364133 код 02786281) витрати на правову допомогу в сумі: 4886,54 грн. . Додаток: 1. Копія уточненої позовної заяви. 2. Копія рішення виконкому Краснолуцької міської Ради № 435 від 27.10.2011 року. 3. Документальне підтвердження витрат на правову допомогу. Голова Правління ОСББ "ЖЕО" , підпис, С. В. Солдатченко (вхідний № 1225/12-вх від 25.01.2012 року) (а. с. 109 -112) .

28.08.2012 року відповідач ОСОБА_4 надав до Краснолуцького міського суду Луганської області пояснення по справі, в яких він зазначив про те, що вважає, що претензії позивача в справі про стягнення з нього витрат на утримання будинку та прибудинкової території є необґрунтованими та такими, що грубо порушують його права як співвласника багатоквартирного будинку та не підлягають задоволенню з наступних підстав. Згідно ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об'єднання є загальні збори. У цій же статті закріплено, що до виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання відноситься: затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків та платежів членами об'єднання. Аналогічна норма права міститься й у п. 4.2. , 4. 5. та інших статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" . Кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території жодного разу вищим керівним органом -загальними зборами членів об'єднання не затверджувався. Його, як співвласника багатоквартирного будинку, жодного разу не інформували про проведення загальних зборів співвласників, про затвердження або наявність кошторису витрат, структуру платежу, витрати коштів будинку, запланованих роботах по утриманню будинку та прибудинкової території, у тому числі й про структуру платежів. Таким чином, відсутність кошторису витрат з утримання будинку та прибудинкової території є грубим порушенням з боку Відповідача законодавства про діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та правовою підставою для невнесення ним платежів на утримання будинку та прибудинкової території. При розрахунку та нарахуванні йому заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території Відповідач виходив з тарифу, затвердженого виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області. У той же час, згідно роз'яснень Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.08.2011 року № 7/14-8961 та від 17.02.2012 року № 7/20-2526 об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не є виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" . Тож об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не є не надає і не виробляє таких послуг, а відтак і не формує цін чи тарифів на послуги, які би підлягали встановленню (затвердженню) органами місцевого самоврядування. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" самостійно утримує будинки, які передані об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" , у тому числі й будинок АДРЕСА_1, і є неприбутковою організацією. Згідно вищевказаним листам Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, ті об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, які самостійно (власними силами та/або з залученням на договірній основі інших юридичних та фізичних осіб) забезпечують утримання будинку та прибудинкової території, при визначенні розміру внесків (платежів) на утримання будинку та прибудинкової території повинні виходити з розміру витрат на утримання будинку та прибудинкової території, передбачених кошторисом об'єднання, який відповідно до статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" затверджується загальними зборами. Слід також зазначити, що ні зазначеним Законом, ні іншими законодавчими актами України не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування розмірів внесків та платежів, визначених загальними зборами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Статтею 23 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що видатки на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та договором про їх використання. Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (стаття 31) передбачає, що тариф виконавчого комітету затверджується з урахуванням одержання виконавцем послуг прибутку. У той же час об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є неприбутковою організацією та не має права отримувати прибуток від надання послуг, в іншому випадку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку зобов'язане сплачувати податок на прибуток і ПДВ. Крім того, Позивачем йому запропоновано укласти договір за минулий період, тобто "заднім" числом, що є порушенням чинного цивільного законодавства. В порушення норм Закону України "Про житлово-комунальні послуги" фактично договір був наданий через рік після прийняття будинку на баланс об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" -16.05.2009 року. Також, при визначенні розміру заборгованості за нібито надані послуги був зроблений розрахунок пені й індексу інфляції. У той же час, законодавством була припинена дія норм, що дозволяють застосування пені й індексу інфляції для розрахунку заборгованості за надання комунальних послуг. Нарахування пені й індексу інфляції було дозволено з 01.01.2011 року. Позивач же зробив нарахування пені й індексу інфляції йому як члену об'єднання співвласників багатоквартирного будинку і фізичній особі, а не фізичній особі-підприємцю, у порушення чинних норм про порядок надання житлово-комунальних послуг. Включення до протоколу № 2 загальних зборів власників квартир і нежилих приміщень будинку АДРЕСА_1 від 28.07.2008 року рішення про прийняття до відома та виконання норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є звуженням права вищого керівного органу -загальних зборів і втручанням органа місцевого самоврядування в права співвласників з керуванню загальним і неподільним майном, передбаченим нормами Цивільного кодексу України. У той же час стаття 321 Цивільного кодексу України закріплює, що право власності є непорушним, у відповідності до ст. 319 ЦК України держава, у тому числі органи місцевого самоврядування, не втручається у здійснення власником права власності. Крім того, повноваження органів місцевого самоврядування поширюються на будинки, які знаходяться в комунальній власності. Пунктами 3.2.2. і 3.3.3. статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" передбачене право членів об'єднання ухвалювати рішення щодо управління спільним майном будинку. Однак жодного разу співвласники багатоквартирного будинку, у тому числі й члени об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" не ухвалювали рішення щодо управління спільним майном. У той же час у договорі, який направлений йому Позивачем для укладення, останній використає поняття "тариф" і "платежі" як тотожні та тим самим підтверджує, що він оплачує Позивачу платежі. З огляду на вищевикладене, він вважає безпідставним і незаконним нарахування йому заборгованості виходячи з тарифу, затвердженого виконавчим комітетом/міською радою. Крім того, Постанови Кабінету Міністрів України, якими затверджувався порядок розрахунку тарифів на утримання будинків та прибудинкової території, не передбачають, перерозподіл коштів за розрахованими нормами, у тому числі і їхній поділ на адміністративно-управлінські та виробничі. Затверджена виконавчим комітетом/міською радою структура тарифу Позивачем не дотримується, що в свою чергу є порушенням Законів України "Про житлово-комунальні послуги" , "Про місцеве самоврядування" та рішень виконавчого комітету про затвердження тарифу. Варто підкреслити, що Закон "Про житлово-комунальні послуги" не передбачає будь-які відхилення від затвердженої структури тарифу, у той же час Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" закріплює виключну компетенцію вищого керівного органа об'єднання співвласників багатоквартирного будинку -загальних зборів із затвердження кошторису витрат і направленню коштів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" відповідно до затвердженого кошторису. Що стосується укладання договору з Відповідачем, то слід зазначити, що у відповідності до ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" договірні відносини із власником будуються на основі Типового договору, форму якого затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та житлової політики. Наданий для укладення Позивачем договір містить у собі протиріччя щодо його прав і обов'язків як співвласника та не відповідає вимогам Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" . Так, договір із ним укладається, як із членом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, з однієї сторони, та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" , як неприбутковою організацією, з іншої сторони, однак за своїм змістом даний договір не містить у собі передбачені Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" його права, саме як члена об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, а містить винятково норми права, передбачені для споживача житлово-комунальних послуг і комерційної структури, яка дані послуги надає. У той же час об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є неприбутковою організацією та не сплачує податок на прибуток і ПДВ. Виходячи зі змісту наданого для укладання договору вбачається, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" є постачальником послуг, а не об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку. П. 4 договору передбачено, що "про всі зміни тарифу споживач інформується через засоби масової інформації" . У той же час у п/п 4 п. 9 договору він, як споживач має право "на своєчасне отримання інформації від виконавця про структуру платежів, загальну суму місячного платежу, норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості тощо" ; "зменшення розміру плати за перевищення проведення ремонтно-профілактичних робіт та отримання компенсації за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відбудованих робіт у розмірі, встановленому законодавством" . П/п 2 п. 12 договору встановлений обов'язок виконавця послуг "надавати споживачу в установленому законодавством порядку необідну інформацію про перелік складових послуг, структуру тарифу, загальну суму місячного платежу, норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості тощо" . Однак ніякої інформації про структуру платежів, режим надання послуг тощо об'єднання співвласників багатоквартирного будинку жодного разу не надавало та на сьогоднішній день не надає. Даний факт свідчить про порушення його прав з боку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, передбачених ст. 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" . П/п. 6 п. 10 договору передбачено, що він, як споживач, зобов'язаний "проводити за власні кошти ремонт власного санітарно-технічного та інженерного обладнання приміщення" . У той же час статтею 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , на який постійно посилається Позивач, передбачені істотні умови договору на надання житлово-комунальних послуг. У договорі, запропонованому Позивачем для укладення, відсутні такі умови, як: "3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; 5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; 7) порядок контролю та звіту сторін; 8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; 9) визначення точок розподілу, у яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; 10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту) ; 11) умови доступу у квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку" . Відповідно до норм Закону України "Про захист прав споживачів" , як споживач послуг, у випадку надання йому договору, що обмежує його права, він має право на визнання його недійсним. Зокрема , стаття 18 даного закону передбачає, що виконавець послуг не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, обмежують його права. Наданий для укладення договір повністю обмежує його права як співвласника на участь в управлінні загальним і неподільним майном, визначенні розміру платежів і кошторису витрат. Він як співвласник багатоквартирного будинку та власник належного йому нежилого приміщення систематично за свій рахунок виконує ремонтні роботи й утримання прибудинкової території. Зокрема, за період діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку в їхньому будинку за рахунок своїх коштів він зробив ремонт каналізаційних труб; замінив 20 метрів водопровідної металевої труби на пластикову; щорічно здійснюється побілка будинку № НОМЕР_1; накинута із двох сторін шуба на будинок; зроблена клумба площею 140 м І ; покладені бордюри; завезено 4 машини землі; посаджені ялинки та квіти; проведене планування території біля сміттєзбиральника; завезено 16 т червоної породи. Усього, з моменту передачі будинку АДРЕСА_1 на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" ним були виконані роботи з утримання будинку та прибудинкової території на загальну суму 10689,43 грн. . Ним укладений трудовий договір із прибиральницею, яка щодня прибирає прибудинкову територію будинку № НОМЕР_1, оплата праці здійснюється відповідно до чинного законодавства. Таким чином, надання послуг з прибирання прибудинкової території він вважає недоцільним. Крім того, він вважає порушенням його прав нарахування оплати за утримання підвальних приміщень, тому що підвальне приміщення також обслуговується повністю ним і всі ремонтні роботи, у тому числі й майна, яке знаходиться в загальній і неподільній власності співвласників багатоквартирного будинку, здійснюється за його рахунок. Згідно ст. 369 Цивільного кодексу України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. У відповідності до ст. 322 ЦК України на власника майна покладається відповідальність з утримання належного йому майна, що ним і здійснюється в повному обсязі. У той же час об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" не є власником будинку (так само як і територіальна громада) і порядок управління майном повинен визначати не міський виконавчий комітет або правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" , а співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1. Крім того, статтею 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" закріплено, що витрати члена об'єднання співвласників багатоквартирного будинку -співвласника будинку з виконання робіт, необхідних для утримання загального та неподільного майна співвласників багатоквартирного будинку на підставі рішення загальних зборів повинні включатися в рахунок його платежів. Зважаючи на те, що Позивач постійно посилається на Закон України "Про житлово-комунальні послуги" і виходячи зі змісту наданого для укладання договору вважає його споживачем послуг, відповідач уважає, що Позивач грубо порушує його права як споживача послуг, передбачені Законом України "Про захист прав споживача" . Так, у відповідності до ст. 20 зазначеного Закону він, як споживач послуг має право на одержання своєчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно законодавству й умовам договору на надання житлово-комунальної послуги; одержувати у встановленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їхньої вартості, загальну суму місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг; на зменшення розміру плати за надані послуги у випадку їхнього ненадання або надання не в повному обсязі, зниженні їхньої якості в порядку, визначеному договором або законодавством. Обов'язки постачальника/виконавця послуг, передбачені статтею 21 Закону "Про житлово-комунальні послуги" , об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" не виконуються. Статтею 23 цього ж Закону передбачено, що власник має право тримати на балансі та управляти належним йому майном. Відповідач неодноразово письмово звертався до голови правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Солдатченко С. В. с проханням надати щомісячно акти виконаних робіт і структуру тарифу, однак об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" його прохання були проігноровані. Крім того, ним були виявлені факти фальсифікації актів виконаних робіт, а саме: дописувалися люди, які в ремонтних роботах участі не брали, що підтверджується наявністю різних почерків при заповненні акту виконаних робіт, дописувалися роботи, які фактично не виконувалися тощо (копії актів додаються) . В даний момент він здійснює оплату тільки лише за утримання та поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинку та зовнішніх елементів у розмірі 0,36 за 1 м І згідно розрахунку тарифу з оплати послуг на утримання будинків, споруджень та прибудинкових територій по будинку АДРЕСА_1, підписаного головою правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Солдатченко С. В. . На підставі вищевикладеного відповідач вважає, що Позивачем грубо порушені норми Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" і його права як співвласника, він просить: 1. У задоволенні позовних вимог об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" відмовити в повному обсязі. 2. Визнати договір, наданий йому для укладення з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" , недійсним, таким, що не відповідає вимогам Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" і є несправедливим. 3. Приєднати до матеріалів справи копії документів, що підтверджують проведення за його рахунок робіт з утримання будинку та прибудинкової території, а також копії актів виконаних робіт. Додаток: - копії документів з виконаних за його рахунок робіт з утримання будинку та прибудинкової території; - копії актів виконаних робіт. 28.08ю2012 року, підпис, ОСОБА_4.

У судовому засіданні представник позивача за довіреністю -юрисконсульт об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Бортнюк Антон Миколайович позовні вимоги об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" підтримав з урахуванням уточнень, дав пояснення аналогічні, викладеним в первісній позовній заяві та в уточненій позовній заяві. Він просив суд ухвалити рішення, яким: 1. Зобов'язати відповідача - ОСОБА_4 укласти з позивачем -Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційним об'єднанням" договір по оплаті послуг по утриманню будинку та прибудинкової території. 2. Стягнути з відповідача -ОСОБА_4 на користь позивача -об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" (р/р № 26007301388 філіал "Краснолуцького відділення 3115 Ощадбанк" МФО 364133 код 02786281) : - заборгованість по утриманню будинку та прибудинкової території -19911,12 грн. ; - пеню за прострочення своєчасної оплати -36635,13 грн. ; - суму інфляції на період з 01.07.2008 року по 01.07.2011 року -2815 грн. 21 коп. , що загалом складає 59361 грн. 46 коп. (п'ятдесят дев'ять тисяч триста шістдесят одна гривня 46 коп. ) , а також витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу у розмірі 30 (тридцять) грн. 00 коп. . 3. Стягнути з відповідача -ОСОБА_4 на користь позивача -об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" (р/р № 26007301388 філіал "Краснолуцького відділення 3115 Ощадбанк" МФО 364133 код 02786281) витрати на правову допомогу в сумі: 4886,54 грн. .

У судовому засіданні представник позивача за довіреністю -адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" підтримав з урахуванням уточнень, дав пояснення аналогічні, викладеним в первісній позовній заяві та в уточненій позовній заяві. Він суду пояснив про те, що відповідач -ОСОБА_4 є власником нежитлового приміщення (магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" ) , розташованого в багатоквартирному будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 492,50 м І . Згідно вимог п. п. 1, 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" відповідач зобов'язаний оплачувати надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території та укласти договір з надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" нежиле приміщення належить до житлового комплексу, хоч і не відноситься до житлового фонду. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб; частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт загального майна та в інших спільних витратах у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у користуванні фізичних та юридичних осіб. Обов'язок відповідача по оплаті наданих послуг з утримання будинку та прибудинкової території має місце незалежно від того, чи укладений ним відповідний договір. Більш того, такий договір не був укладений до теперішнього часу лише з вини відповідача, не бажання його виконувати приписи чинного законодавства. Відповідно до п. п. 13, 18 Постанови Кабінету Міністрів України № 869 від 01.07.2011 року позивач обслуговує загальнобудинкові внутришньобудинкові мережі, комунікації, конструкції, технічні елементи, споруди. Для виконання цих функцій позивач був призначений органами місцевого самоврядування балансоутримувачем будинку, а також отримав відповідні дозволи на виконання вказаних робіт. Що стосується пояснень відповідача, та свідків, які були допитані судом по даній справі, про те, що відповідач за власний кошт облаштував клумбу біля дому, то за це відповідачу можна лише подякувати, що йому небайдужі ті процеси, які відбуваються навколо нього. Але даний факт не в жодному разі не впливає на суть пред'явленого позову, оскільки відповідача, в установленому законом порядку, ніхто не уповноважував на вчинення таких дій. Це є його власна ініціатива, яку може проявити будь-який свідомий мешканець нашого міста. Крім того, в своїх запереченнях відповідач стверджує, що ним за власний кошт були проведені деякі роботи з утримання будинку та прибудинкової території на суму 10689,43 грн. , які, як він вважає, на підставі ст. 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" , повинні бути включені в рахунок його платежів, однак при цьому упускає важливу деталь, яка встановлюється ст. 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" , а саме: що рішення про списання боргів можуть прийняти лише загальні збори. Наразі жодних рішень з цього питання загальними зборами не приймалось, у зв'язку з чим зазначені посилання відповідача є безпідставними. Крім того, відповідачем не було надано суду жодних документів чи доказів, які б підтверджували, що такі роботи були реально, або що існувала потреба у виконання таких робіт. В своїх поясненнях Відповідач стверджує, що позивач ігнорує його запити, щодо структури тарифу, та його зміні. Однак такі ствердження є безпідставними, оскільки відповідач не надав жодних доказів того, що йому було незаконно відмовлено в отриманні інформації, а також доказів того, що він взагалі намагався її отримати, більш того, така інформація відповідачу надавалась листом № 297 від 06.09.2012 року. Посилання ж відповідача на те, що позивач не інформував через засоби масової інформації про зміни тарифів є також безпідставними, оскільки позивач повинен інформувати через засоби масової інформації саме про зміну тарифів, а оскільки зміни тарифів не відбувалось, то і інформувати не було про що. Також відповідач у своїх запереченнях посилається на те, що орган міського самоврядування не має права встановлювати розміри тарифів для об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Представник позивача за довіреністю -адвокат ОСОБА_3 наголошує на тому, що розміри тарифів були встановлені загальними зборами власників, які прийняли рішення керуватись відповідним рішенням органу місцевого самоврядування. Тобто, загальні збори можуть приймати рішення про встановлення таких тарифів, які вважатимуть за потрібне, що і було ними зроблено. Жодних нормативних заборон загальним зборам з встановлення тарифів, виходячи з розмірів тарифів встановлених органом місцевого самоврядування, немає. Тобто, позивач нараховує заборгованість відповідачу, не виходячи з тарифів, встановлених органом місцевого самоврядування, а виходячи з розміру тарифів, встановлених загальними зборами власників, про що зазначено у відповідному протоколі загальних зборів. Відповідач також вважає, що йому безпідставно було нараховано пеню та індекс інфляції, оскільки на думку відповідача законодавством було призупинено дію норм, які б давали на це право. Однак відповідач не посилається на конкретний нормативний акт, чи його норму в обґрунтування своїх доводів. В той саме час, ЦК України встановлює порядок нарахування та стягнення пені та суми інфляції. Таким чином, для винесення законного і обґрунтованого рішення необхідно відповісти на деякі питання: 1. Чи належить нежитлове приміщення відповідача до неподільного житлового комплексу будинку АДРЕСА_1? Так, належить, відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" . 2. Чи зобов'язаний відповідач оплачувати надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території та укласти договір з надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території? Так, зобов'язаний, згідно вимог п. п. 1, 5 ч. 3. ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" . 3. Чи надаються позивачем послуги з утримання будинку та прибудинкової території? Так, надаються, про що свідчать акти виконаних робіт, які були надані на розгляд суду, роботу за якими приймав безпосередньо відповідач, і яки ним особисто підписані. Підводячи підсумок за результатами розгляду справи, він вважає, що немає жодних сумнівів, в тому, що позовна заява підлягає повному задоволенню, тому він просив суд ухвалити рішення, яким: 1. Зобов'язати відповідача -ОСОБА_4 укласти з позивачем -Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційним об'єднанням" договір по оплаті послуг по утриманню будинку та прибудинкової території. 2. Стягнути з відповідача -ОСОБА_4 на користь позивача -об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" (р/р № 26007301388 філіал "Краснолуцького відділення 3115 Ощадбанк" МФО 364133 код 02786281) : - заборгованість по утриманню будинку та прибудинкової території -19911,12 грн. ; - пеню за прострочення своєчасної оплати -36635,13 грн. ; - суму інфляції на період з 01.07.2008 року по 01.07.2011 року -2815 грн. 21 коп. , що загалом складає 59361 грн. 46 коп. (п'ятдесят дев'ять тисяч триста шістдесят одна гривня 46 коп. ) , а також витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу у розмірі 30 (тридцять) грн. 00 коп. . 3. Стягнути з відповідача -ОСОБА_4 на користь позивача -об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" (р/р № 26007301388 філіал "Краснолуцького відділення 3115 Ощадбанк" МФО 364133 код 02786281) витрати на правову допомогу в сумі: 4886,54 грн. .

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позову об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" до нього про зобов'язання укласти договір та стягнення заборгованості на утримання будинку та прибудинкової території, просив відмовити у його задоволенні, дав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні проти позову та в письмових поясненнях. Також він пояснив суду про те, що протягом декількох років члени об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" , створеного Солдатченко С. В. в м. Красний Луч, намагаються захистити свої права та довести вину Солдатченко С. В. у грубому порушенні законодавства про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, незаконній розтраті їхніх коштів, зловживанні службовим становищем, порушенні податкового законодавства. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" було створено незаконно, шляхом приєднання будинків до вже створеного об'єднання співвласників багатоквартирного будинку на будинку 42 по вулиці Шевченко міста Красний Луч. Усього було створено 44 будинку, не об'єднаних прибудинковою територією та розташованих на всій території міста. У ці 44 будинку входив і будинок АДРЕСА_1 приєднаний до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" 1 липня 2008 року. Солдатченко С. В. фальсифікував протоколи загальних зборів мешканців (вніс у протоколи мешканців Махненко, Исаакову, про що він зазначав у скарзі прокуророві міста Красний Луч, і в справі є його пояснення) . Солдатченко С. В. самовільно поширив на будинки, що ввійшли до складу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" , тариф на утримання будинків та прибудинкової території, затверджений виконавчим комітетом, а не загальними зборами будинку. Даний тариф передбачає сплату податків на прибуток і ПДВ, однак із цих коштів податки не сплачувалися. Жодного разу на загальних зборах не затверджувався кошторис по будинку, а повинен затверджуватися на загальних зборах. Він надавав фальсифіковані акти виконаних робіт, де робота не виконувалася взагалі або з величезними приписками його людей і матеріалів. На сьогоднішній день Солдатченко С. В. не пред'явив жодного акту виконаних робіт по його підприємству, тобто за 4 роки жодного акту. Хоча відповідач, як законослухняний громадянин України, уклав з ним договір, він цей договір прийняв, суму яку він вказав у договорі прийняв, і жодного разу не повернув гроші, які відповідач платив за утримання будинку -1410,08 грн. . На роботи, виконані ним з утримання прибудинкової територію витрачено 10689,43 грн. . Згідно протесту прокурора від 10.09.2012 року та рішенню сесії № 3 від 12 вересня 2012 року тарифи по об'єднання співвласників багатоквартирного будинку були скасовані та рішення виконавчого комітету по тарифах поширює свою дію тільки на будинки РЕКу. Він просив прийняти суму, що він затратив на утримання будинку 12099,51 грн. . На підставі викладеного він вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а цивільна справа підлягає закриттю.

Вислухавши пояснення представника позивача за довіреністю -юрисконсульта об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Бортнюк Антона Миколайовича, пояснення представника позивача за довіреністю -адвоката ОСОБА_3, пояснення відповідача ОСОБА_4, дослідивши та перевіривши письмові докази справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов до наступного висновку.

Із аналізу чинного конституційного, цивільного, цивільно-процесуального, житлового законодавства, з урахуванням рекомендацій, роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, з урахуванням рекомендацій, роз'яснень і правових позицій Верховного Суду України вбачається наступне.

Із змісту ч. 2 ст. 19 Конституції України вбачається, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Згідно ч. 1 ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Із змісту п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України вбачається, що основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду.

Згідно ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно абз. 12 ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Із змісту ст. 509 ЦК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (сплатити гроші тощо) . Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Із змісту ст. 526 ЦК України вбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) .

Із змісту ст. 614 ЦК України вбачається, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності) , якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи -споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Із змісту даної норми вбачається, що свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів. Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству. Також принцип свободи договору полягає в можливості особи вільно обирати контрагента. Сторони договору мають право на свій власний розсуд обирати форму договору, крім тих випадків, коли форма такого договору спеціально встановлена законом, адже в певних випадках закон встановлює обов'язкову письмову чи нотаріально засвідчену форму договору. Недодержання ж письмової форми договору тягне за собою недійсність такого договору у тих випадках, коли така форма прямо передбачена в нормах цивільного законодавства щодо того чи іншого виду договорів. Так щодо договору купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, жилого будинку (квартири) або іншого нерухомого майна передбачені письмова форма і необхідність нотаріального посвідчення відповідного договору. Теж саме стосується і договорів дарування нерухомої речі. Вимоги щодо форми окремих видів договорів передбачені у спеціальних нормах Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 630 ЦК України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 8 ст. 8 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону) , а за відсутності такого -суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права) . Дана норма допускає застосування при вирішенні справи аналогії закону і аналогії права. Аналогія закону і аналогія права є способами подолання прогалин у праві. Прогалина у праві має місце, коли певні суспільні відносини, які належать до сфери правового регулювання, або не врегульовані взагалі, або врегульовані неповно. Прогалини можуть мати місце внаслідок неможливості передбачити та врегулювати всі процесуальні відносини. Прикладами прогалин в цивільному процесуальному праві є порядок тимчасового вилучення доказів для дослідження судом (ст. 93 ЦПК України) , порядок проведення одночасного допиту свідків для з'ясування причин розходжень у їхніх показаннях (ч. 12 ст. 180 ЦПК України) . Аналогія закону -це поширення судом на відносини, не врегульовані правом, конкретних правових норм, що регулюють подібні відносини. При цьому суд може допустити застосування аналогії закону, якщо: 1) процесуальні відносини не врегульовані законом; 2) є законодавство, що регулює подібні відносини; 3) подібне законодавство не суперечить сутності відносин, до яких застосовується аналогія. У разі неможливості застосування аналогії закону, суд може застосувати аналогію права, тобто поширити на ці відносини загальні засади законодавства, тобто його принципи. Так, відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність. У рішенні суд повинен обґрунтувати застосування аналогії.

Згідно ч. 9 ст. 8 ЦПК України забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Згідно ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, -і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження. Із змісту даної норми вбачається, що усі справи, що підпадають під цивільну юрисдикцію суду, розглядаються ним за певними правилами. Судовий захист прав, свобод та інтересів осіб відбувається у формі судочинства, оскільки учасники цивільної справи повинні діяти в установленому законом порядку. Цивільне судочинство -це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок розгляду і вирішення цивільних справ. Суди розглядають різноманітні цивільні справи, що мають суттєві правові відмінності. Певний порядок, який застосовується для розгляду і вирішення одних цивільних справ, не може повною мірою використовуватися для провадження щодо інших. Оскільки правова природа цивільних справ значно впливає на порядок їх розгляду по першій інстанції, законом передбачено три види цивільного судочинства: позовне провадження, наказне провадження та окреме провадження. Вони відрізняються між собою за категоріями справ, що розглядаються у їх порядку, підставами відкриття провадження, суб'єктами, процедурою тощо. Таким чином, вид цивільного судочинства -це порядок порушення, розгляду і вирішення певної категорії цивільних справ. Основним і найбільш поширеним видом цивільного судочинства є позовне провадження. Його правила найбільш детально визначені у цивільному процесуальному законодавстві та є загальними, тобто вони застосовуються для розгляду і вирішення всіх цивільних справ, проте із урахуванням встановлених законом винятків та особливостей окремого і наказного проваджень. Позовне провадження характеризується наявністю матеріально-правового спору між двома сторонами з протилежними інтересами -позивачем і відповідачем. Вимоги щодо розв'язання такого спору закріплюються у позовній заяві, яка є підставою для відкриття провадження у цивільній справі цього виду судочинства. У позовному провадженні найбільш повно дістає вираження один із основних принципів цивільного процесу -принцип змагальності. При розгляді цивільної справи у такому порядку можуть брати участь сторони і треті особи. Під цивільну юрисдикцію суду підпадають також справи, які не пов'язані з вирішенням матеріально-правового спору. Наказне та окреме провадження ще називають непозовними видами цивільного судочинства. Відсутність спору про право -це характерна риса наказного та окремого проваджень.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 26 ЦПК України у справах наказного та окремого провадження особами, які беруть участь у справі, є заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники.

Із змісту п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України вбачається, що судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Із змісту п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України вбачається, що суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Згідно ч. 5 ст. 100 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, то суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу. Законодавець у ч. 5 ст. 100 ЦПК України закріпив правило, запропоноване в Узагальненні Верховного Суду України, з приводу того, що у випадку, коли частина вимог заявника, викладених у заяві про видачу судового наказу, може бути предметом розгляду в наказному провадженні, а частина -ні, застосування відповідно до ч. 8 ст. 8 ЦПК аналогії закону щодо часткового задоволення позову (п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України) є найбільш виправданим. Тому в такій ситуації суд має постановити два процесуальних документи: ухвалу про відмову в відкритті наказного провадження в частині тих вимог, що не передбачені статтями 95, 96 ЦПК України; видати наказ стосовно тих вимог, які передбачені названими статтями. Якщо вимоги, викладені в заяві про видачу судового наказу, неможливо розмежувати, суд має відмовити у відкритті наказного провадження на підставі ст. 100 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 118 ЦПК України позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Згідно ч. 6 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви, що подається у випадках, визначених частиною третьою статті 118 цього Кодексу, мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.

Із змісту п. 6 ч. 3 ст. 121 ЦПК України вбачається, що заява повертається у випадках, коли заява подана без дотримання порядку, визначеного частиною третьою статті 118 цього Кодексу.

Із змісту п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України вбачається, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу. Із змісту даної норми вбачається, що ЦПК України надає суду право залишати заяви без розгляду (відмовляти в прийнятті заяви) в справах наказного провадження у разі встановлення наявності спору про право, який розглядається в порядку позовного провадження (ч. 3 ст. 118 ЦПК України) і не передбачає такої можливості, якщо для розгляду в позовному провадженні подано заяву, що підлягає розгляду в порядку наказного провадження (п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України) . В останньому випадку суд залишає її без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Із змісту п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України вбачається, що рішення суду складається з резолютивної частини із зазначенням: висновку суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково; висновку суду по суті позовних вимог.

Згідно ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом. Рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених статтею 355 цього Кодексу, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через десять днів з дня їх прийняття. Із змісту даної норми вбачається, що правові позиції Верховного Суду України, висловлені за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом. Дана норма є яскравим прикладом притаманності правовій системі України елементів прецедентного права. Адже рішення вищого судового органу держави офіційно визнаються обов'язковими для виконання усіма нижчестоящими судами, які зобов'язані привести свою практику у відповідність до постанов Верховного Суду України (до внесення змін у дану статтю Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року правові позиції Верховного Суду України мали рекомендаційний характер, хоча фактично і виконувались судами першої та апеляційної інстанцій) . Ще однією особливістю даної норми є закріплення обов'язку всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, виконувати рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Відтак правові позиції Верховного Суду України відтепер є обов'язковими не лише для органів судової влади, але і для тих суб'єктів, які здійснюють правозастосування конкретної норми. Постанови Верховного Суду України набирають законної сили з моменту їх проголошення, тобто підлягають виконанню негайно. Оскарженню дані постанови не підлягають, за винятком випадків встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом, оскільки Верховний Суд України є найвищою судовою установою України. Разом з тим відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є ІНФОРМАЦІЯ_1, зокрема до Європейського суду з прав людини. Окрім цього, постанови Верховного Суду України доводяться до відома населення шляхом їх публікації на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через десять днів з дня їх прийняття. Правові позиції Верховного Суду України також систематично узагальнюються та публікуються Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у формі інформаційних листів, обов'язкових для виконання усіма судами України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Із змісту абз. абз. 4 -6 ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вбачається, що єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується: обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом; забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування судами (судом) касаційної інстанції норм матеріального права; обов'язковістю виконання на території України судових рішень.

Згідно ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право: 1) одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; 2) одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; 3) на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг; 4) на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг; 5) на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством; 6) на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 7) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт; 8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Споживач має право на укладення договору з виконавцем відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та засобів обліку, що вийшли з ладу. Споживач зобов'язаний: 1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; 2) своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини; 3) забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу; 4) за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини; 5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; 6) дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм; 7) допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця/виробника в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку; 8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; 9) своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; 10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Згідно ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець має право: 1) розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги першої і другої групи (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) в порядку, встановленому законодавством; 2) пропонувати при укладенні договору ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги третьої групи (пункт 3 частини першої статті 14 цього Закону) ; 3) брати участь у конкурсах на набуття права виконувати житлово-комунальні послуги на певній території відповідно до цього Закону; 4) вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 5) вимагати від споживача своєчасного проведення робіт щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості цих робіт; 6) отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг; 7) на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво; 8) доступу в приміщення, будинки і споруди для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку в порядку, визначеному законом і договором. Виконавець зобов'язаний: 1) забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; 2) здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; 3) підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором; 4) надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; 5) своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; 6) розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; 7) утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; 8) сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством; 9) вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт; 10) своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Згідно правовій позиції Верховного Суду України по цивільній справі № 6-110цс12 від 10.10.2012 року свобода договору, закріплена у ст. ст. 6, 627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною. У тих випадках, коли актом цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акту для сторін договору, сторони не вправі відступити від їх положень (ч. 3 ст. 6 ЦК України) . Так, ст. ст. 19, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачають обов'язок споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору. Форма та зміст (умови) типового договору затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" . З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19 -21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" убачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" . У разі такої відмови, виходячи з положень ст. ст. 3, 6, 12 -15, 20, 630, 640, 642, 643 ЦК України виконавець послуг вправі звернутись до суду за захистом свого права, яке підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії. Оскільки суд обрав спосіб захисту не передбачений ст. 16 ЦК України (про зобов'язання укласти договір) , Верховний Суд України скасував судове рішення та направив справу на новий касаційний розгляд.

Крім того, суд вважає за доцільне, можливе та необхідне взяти до уваги лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Щодо роз'яснення окремих аспектів видачі судових наказів про стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг" № 6-27/0/9-12 від 03.05.2012 року, із змісту якого вбачається, що питання застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулює наказне провадження, значною мірою висвітлено у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" № 14 від 23.12.2011 року (далі -Постанова) , якою роз'яснено питання застосування розділу II Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) . Відповідно до пункту 13 Постанови, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК України) , судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання цих послуг. Згідно з пунктом 9 Постанови відсутність документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника, документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права, або документів, що підтверджують виникнення права вимоги, вказує на наявність спору про право. Відтак, нормами ЦПК України, які регулюють наказне провадження, немає прямої заборони щодо видачі судового наказу про солідарне стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, якщо буде надано документи про наявність суб'єктивного права у заявника; документи, які підтверджують порушення суб'єктивного права; документи, які підтверджують виникнення права вимоги; договори про надання таких послуг; інші письмові докази, які підтверджують фактичне надання та отримання цих послуг відповідачами. При цьому важливо, щоб із поданої заяви, чи з наданих розрахунків тощо не вбачалося наявності спору про право. Виконавчий документ у разі видачі судового наказу про солідарне стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги видається з урахуванням вимог Закону України "Про виконавче провадження" .

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" № 14 від 23.12.2011 року вимоги, за якими може бути виданий судовий наказ, передбачені статтею 96 ЦПК України, підлягають судовому захисту виключно у порядку наказного провадження, оскільки частиною третьою статті 118 ЦПК України передбачено, що позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом. Крім того, не допускається одночасне звернення до суду із заявою про видачу судового наказу та пред'явлення позову про той самий предмет і з тих самих підстав. Відмова у прийнятті заяви про видачу судового наказу чи його скасування унеможливлюють повторне звернення з такою самою заявою в порядку наказного провадження, але не перешкоджають пред'явленню позову. Відмова у відкритті провадження у справі, ухвалення рішення по суті позову чи закриття провадження у справі перешкоджають розгляду цієї самої вимоги з тих самих підстав у порядку наказного провадження.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" № 14 від 23.12.2011 року наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК України) , яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором) ; із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) ) . Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання (наприклад, у частині оплати заборгованості телекомунікаційних послуг чи послуг телебачення і радіомовлення) не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Згідно п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" № 14 від 23.12.2011 року, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК України) , судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань) , при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.

Згідно п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" № 14 від 23.12.2011 року повноваження суду за наслідками розгляду заяви про скасування судового наказу вичерпно визначені частиною восьмою статті 105-1 ЦПК України. При цьому, як у разі залишення такої заяви без задоволення, так і в разі скасування судового наказу, суд постановляє ухвалу, у випадку скасування судового наказу роз'яснює, що стягувач має право на розгляд заявлених вимог у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову. У разі зміни судового наказу суд видає новий судовий наказ, який за змістом має відповідати вимогам статті 103 ЦПК України. Ураховуючи, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, як змінений судовий наказ, так і судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку за правилами оскарження рішення суду. У касаційному порядку зазначені судові рішення не оскаржуються.

Крім того, суд вважає за доцільне, можливе та необхідне взяти до уваги лист апеляційного суду міста Києва "Узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ за апеляційними скаргами на ухвали судів першої інстанції про відкриття провадження; відмову у відкритті провадження; повернення заяви позивачеві та передачі справ з одного суду до іншого (ст. ст. 115, 116, 121, 122 ЦПК України) " від 01.08.2011 року, із змісту якого вбачається, що новелою є п. 6 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, згідно з яким заява повертається, коли вона подана без дотримання порядку, визначеного ч. 3 ст. 118 цього Кодексу. Ст. 96 ЦПК України визначено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Якщо до внесення змін до ЦПК України Законом № 2453-VI від 07.07.2010 року сам заявник визначав, у якому провадженні він бажає розгляду спору: у наказному чи в позовному, то після внесення таких змін особа, яка має такі вимоги, не може звернутися за вирішенням спору в позовному провадженні без попереднього вирішення судом питання щодо можливості видачі судового наказу. Відповідно до ч. 3 ст. 118 ЦПК України позовна заява щодо вимог, визначених у ч. 1 ст. 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом. А тому при отриманні судом позовної заяви з вимогами, які вказані у ст. 96 ЦПК України, до цієї заяви обов'язково має бути долучена належним чином завірена копія ухвали суду, якою відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу за цими ж вимогами або про скасування судового наказу.

Із змісту листа Верховного Суду України "Практика розгляду судами цивільних справ у наказному провадженні" від 01.07.2007 року вбачається, що водночас ч. 9 ст. 8 ЦПК забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини. Таким чином, у подібних випадках суди зобов'язані вчиняти дії з метою здійснення правосуддя та захисту порушених прав осіб.

Отже, що стосується вимоги представника позивача представника позивача -голови правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Солдатченко С. В. , представника позивача за довіреністю -юрисконсульта об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Бортнюк А. М. , представника позивача за довіреністю -адвоката ОСОБА_3 про зобов'язання укласти договір, то суд дійшов висновку про те, що позивачем -об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" був обраний спосіб захисту, не передбачений ст. 16 ЦК України, а саме: про зобов'язання укласти договір.

Що стосується вимоги представника позивача представника позивача -голови правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Солдатченко С. В. , представника позивача за довіреністю -юрисконсульта об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Бортнюк А. М. , представника позивача за довіреністю -адвоката ОСОБА_3 про стягнення заборгованості на утримання будинку та прибудинкової території, то ухвалою Краснолуцького міського суду Луганської області від 18.01.2013 року позовна заява в цій частині була залишена без розгляду, оскільки згідно ч. 3 ст. 118 ЦПК України позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом, тобто в даному випадку позовні вимоги про стягнення заборгованості на утримання будинку та прибудинкової території не підлягали розгляду в порядку позовного провадження.

Оскільки всі інші вимоги є похідними від вимог про стягнення заборгованості на утримання будинку та прибудинкової території, позовна заява по яким була залишена без розгляду, відтак у їх задоволенні слід відмовити.

Таким чином, на основі з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, давши їм належну оцінку, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" до ОСОБА_4 про зобов'язання укласти договір та стягнення заборгованості на утримання будинку та прибудинкової території слід відмовити частково, оскільки позивачем -об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" був обраний спосіб захисту, не передбачений ст. 16 ЦК України, а саме: про зобов'язання укласти договір, що в повній мірі узгоджується та не суперечить вимогам Постанови Верховного Суду України від 10.10.2012 року по цивільній справі № 6-110цс12, а також оскільки оскільки позивач -об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" звернувся до суду за захистом свого права не в порядку, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 96, ч. 3 ст. 118 ЦПК України.

Дане рішення Краснолуцького міського суду Луганської області ухвалене з урахуванням судової практики та правових позицій, які містяться в постановах Верховного Суду України, а саме: з урахуванням постанови Верховного Суду України від 20.06.2012 року по цивільній справі № 6-68цс12 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/25128516) та з урахуванням постанови Верховного Суду України від 10.10.2012 року по цивільній справі № 6-110цс12 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/26497408) .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 19, 21, 55, 68, 124, 129, п. 1 Перехідних положень Конституції України; ст. ст. 3, 6, 12 -16, 509, 526, 610, 614, 627, 630, 642, 643 ЦК України; ст. ст. 1 -8, 10, 11, 12 -16, 26, 27, 30, 38, 40, 42, 44, 56 -60, 62 -64, 79 -81, 83 -86, 88, 95 -107, 109, 110, 118, 119, 121, 122, 128, 158, 159, 176, 179, 180, 185, 197, 207, 208 -210, 212 -216, 218, 222, 223, 292 - 294, 360-7 ЦПК України; ст. ст. 13, 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07.07.2010 року (із змінами і доповненнями) ; листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Щодо роз'яснення окремих аспектів видачі судових наказів про стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг" № 6-27/0/9-12 від 03.05.2012 року; п. п. 2, 9, 13, 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" № 14 від 23.12.2011 року; листом апеляційного суду міста Києва "Узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ за апеляційними скаргами на ухвали судів першої інстанції про відкриття провадження; відмову у відкритті провадження; повернення заяви позивачеві та передачі справ з одного суду до іншого (ст. ст. 115, 116, 121, 122 ЦПК України) " від 01.08.2011 року; листом Верховного Суд України "Практика розгляду судами цивільних справ у наказному провадженні" від 01.07.2007 року,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" до ОСОБА_4 про зобов'язання укласти договір та стягнення заборгованості на утримання будинку та прибудинкової території відмовити частково.

У задоволенні позову об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" до ОСОБА_4 в частині зобов'язання укласти договір відмовити за необґрунтованістю.

Позовну заяву об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житлово-експлуатаційне об'єднання" до ОСОБА_4 в частині стягнення заборгованості на утримання будинку та прибудинкової території залишити без розгляду.

Рішення може бути оскаржене.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Луганської області через суд першої інстанції -Краснолуцький міський суд Луганської області, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий:

Часті запитання

Який тип судового документу № 28709794 ?

Документ № 28709794 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 28709794 ?

Дата ухвалення - 21.01.2013

Яка форма судочинства по судовому документу № 28709794 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 28709794 ?

В Хрустальний міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснолуцький міський суд Луганської області)

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 28709794, Хрустальний міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснолуцький міський суд Луганської області)

Судове рішення № 28709794, Хрустальний міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснолуцький міський суд Луганської області) було прийнято 21.01.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 28709794 відноситься до справи № 1211/4195/2012

Це рішення відноситься до справи № 1211/4195/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:

Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 28709738

Наступний документ : 28724642

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Рішення № 28709794, 21.01.2013, Хрустальний міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснолуцький міський суд Луганської області)