Рішення № 28704044, 29.11.2012, Ханжонківський районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Совєтський районний суд м. Макіївки)

29.11.2012

№ 2/0546/1828/12 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 листопада 2012 року. Совєтський районний суд м.Макіївки Донецької області у складі головуючого:

судді НІКІШИНА Ю.В.

при секретарі СИДОРОВОЇ О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

про стягнення боргу

зустрічний позов

ОСОБА_4

до

ОСОБА_1

ОСОБА_2, ОСОБА_3

Про розірвання договору

В С Т А Н О В И В :

Позивач просить стягнути з відповідачів борг за позикою 9 395 грн., 3 727,25 грн. відсотки за користування поз кою, 20 000 грн. штраф за порушення умов договору, 8 004,57 грн. пеня за прострочення погашення позики. 411,27 грн. витрати на оплату судового збору.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов не визнали, показали що не можуть сплатити борг оскільки в них немає грошей, роботу знайти не можуть.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав, просить договір позики та договір поруки розірвати щоб запобігти нарахування штрафів та пені.

У судовому засіданні встановлено.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Форма договору позики згідно ст.1047 ЦК України є письмова, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (170гривень), а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як убачається з письмової розписки, яку надав суду позивач, відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача 10 000 грн. -поика за договором від 14 березня 2011 року, укладено між сторонами по справі. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є поручителями за вказаним договором позики, про що з позивачем уклали договори поруки від 14 березня 2011 року.

За договором позики позивач надав позику у розмірі 10 000 грн. ОСОБА_2, термін повернення позики у договорі встановлений 14 березня 2012 року, за користування позикою сторони встановили відсоток 5% щомісяця від суми позики. Крім того п.6.1. встановлений штраф у розмірі 20 000 грн. в разі невиконання відповідачами положень п.2.1. та 4.1 -неповернення суми позики вчасно.

Таким чином угода оформлена належним чином згідно вимог закону.

Ст.1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Ст.1048 ЦК України надає позикодавцеві право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

У вказаний строк 14 березня 2012 року, відповідач ОСОБА_2 не повернув позику у повному обсязі, не повернуто 9 395 грн., що не заперечують і відповідачі.

З 14 березня 2012 року по 14 травня 2012 року сплинуло 61 день. За вказаний час з відповідачів до стягнення підлягає стягнення пеня 1% від суми боргу, що становить:

9 395 грн. х 1% х 61 день = 5 730,95 грн. і вказана сума підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

До стягнення також підлягають несплачені відсотки за користування позикою 3 727,25 грн. та 2 273,62 грн. -1% за прострочення виплати щомісячних відсотків за користування позикою.

Суми заборгованості за позикою підлягають стягненню солідарно з відповідачів, оскільки позивальник і поручителі згідно ст.553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за невиконання боржником умов договору.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 51гривня -витрати на сплату судового збору і 30гривень сплата інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи (в справі є належним чином оформлені квітанції).

Щодо позовних вимог позивача про стягнення суми штрафу 20 000 грн., суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог, оскільки, сторони передбачили гарантії виконання договору у вигляді пені, що передбачено ЦК України. Відповідальність за невиконання договору у вигляді декількох видів гарантії виконання договору ЦК України не передбачає, тому вимоги позивача про стягнення штрафу 20 000 грн., крім пені, є необґрунтованими.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_4 про розірвання договору позики та договору поруки.

Позивач за зустрічним позовом як обставиною для розірвання договору вказує, що це необхідно зробити для запобігання подальшого нарахування штрафів та пені.

Підстави для розірвання договору можуть бути передбачені самим договором або законом, що закріплено в положеннях ст.651 ЦК України.

У договорі позики та договорі поруки умов їх розірвання не встановлено.

Таким чином, розірвання вказаних вище договорів можливо на підставах, визначених законом.

Ст.652 ч.2 ЦК України передбачає, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає,що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

ОСОБА_4 не надав суду жодного доказу про наявність обставин для розірвання договору, передбачених наведених вище законом. Позов є необґрунтованим, задоволенню не підлягає.

На підставі ст.1046-1049 ЦК України, ст.88, 213, 215 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В :

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1:

- борг за позикою -9 395 грн.,

- відсоток за користування позикою -3 727,25 грн.,

- пеня -8 004,57 грн.,

- судовий збір -411,27 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду у 10 денний строк з дня його проголошення.

Суддя: НІКІШИН Ю.В.

29.11.2012 позов задоволено частково