Справа № 1111/8883/12
2/1111/2126/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.01.2013 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючої судді: Шевченко І.М.
при секретарі: Фришко А.Ю.
за участю адвоката: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ПАТ «Страхова компанія «Еталон» в особі Управління страхування по Кіровоградській області про відшкодування збитків, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд із вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на його користь матеріальні збитки в сумі 174 390,49 грн. Позов мотивує тим, що 30.07.2007 року між ним та АКБ СР «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту № 432/678-САФ03.16-2 на купівлю автотранспортних засобів (далі - Договір 1), за яким він отримав у банку в кредит грошові кошти, в сумі 200 000 грн. на купівлю автомобіля марки Mitsubishi, 2007 року випуску, моделі PAJERO, чорного кольору, згідно з договором купівлі-продажу № 0723/4 від 30.07.2007 року, укладеного з ТОВ «Транссервісінвест».
За умовами п.3.3.3. даного договору його зобов'язано щорічно оформляти договір страхування транспортного засобу на користь банку, як вигодонабувача за пакетом «повне КАСКО». На виконання цієї умови Договору 1, між ним та ЗАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» було укладено договір № 42-10015438, згідно якого було застраховано автомобіль Mitsubishi, PAJERO V6, № кузова - НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску. Згідно п.10 даного договору, загальний страховий платіж становив 14 473, 80 грн. Враховуючи те, що сума страхового платежу була значною, згідно п.11 договору страхування було визначено періоди страхування: з 31.07.2007 року по 30.01.2008 року (включно) та з 31.01.2008 року по 30.07.2008 року (включно) з оплатою двох страхових платежів по 7 236,90 грн. зі строком оплати до 31.07.2007 року та 31.01.2008 року.
В зв'язку з відсутністю, на той час, коштів на внесення страхових платежів між ним та банком 30.07.2007 року було укладено договір відновлюваної кредитної лінії № 432/678-САФ03.16-2/1, згідно якого кредитор зобов'язується надавати позичальнику грошові кошти для цільового використання, а саме на здійснення позичальником страхових платежів за договором добровільного страхування ТЗ № 42-10015438 від 28.07.2007, відповідно до умов якого кредитор виступає вигодонабувачем (п.1.2. Договору 2).
За умовами пункту 1.2.1. Договору 2, банку доручалося здійснювати перерахування траншів кредиту для сплати чергових страхових платежів на поточний рахунок страховика згідно з п.1.2. ст.1 договору в розмірі та в строки, що передбачені договором страхування ТЗ. Згідно абз.2 пункту 1.2.1. Договору 2, сторони домовилися про те, що умови п.1.2.1. Договору 2 діють під відкладальною умовою, якою є ненадання ним банку документів, які б підтверджували самостійну сплату позичальником чергового страхового платежу по договору страхування. Згідно з п.3.1.2. Договору банк у разі ненадання ним підтвердження щодо сплати страхового платежу за договором страхування, в порядку, передбаченому п 3.3.9. Договору 2, протягом останнього робочого дня періоду сплати страхового платежу, що передбачений договором страхування, зобов'язаний надати йому кредит шляхом списання відповідної суми коштів з позичкового рахунку, вказаного в п.2.1. Договору 2, в межах максимального ліміту заборгованості, в порядку, та у спосіб, визначені цим Договором. Страховий платіж за період з 31 липня 2007 року по 30 січня 2008 року в розмірі 7 236,90 грн. був сплачений в повному обсязі. Страховий платіж за період з 31 січня 2008 року по 30 липня 2008 року в розмірі 7 236,90 грн., ним сплачено не було, оскільки на той час в нього були відсутні кошти для його сплати. Однак, сподіваючись на взаємне виконання сторонами обов'язків за Договором 2, він був впевнений, що банк виконає умови пунктів 1.2., 1.2.1., 2.1., 3.1.2. та 3.3.9. Договору 2 і перерахує кошти в сумі 7 236,90 грн. на рахунок страховика для продовження терміну дії договору страхування ТЗ. 29 лютого 2008 року, внаслідок ДТП, його автомобіль Mitsubishi PAJERO V6, № кузова - НОМЕР_2, д/н НОМЕР_1, було пошкоджено. Просить суд стягнути з відповідача на його користь матеріальні збитки в сумі 174 390,49 грн., а також понесені судові витрати по справі та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові. Пояснив, що договірне списання коштів передбачено умовами укладеного між позивачем та банком договору, необхідні реквізити зазначені в договорі та виконувались банком в серпні 20008 року, ніяких додаткових доручень від позивача не вимагалось. Саме порушення банком умов договору є підставою для задоволення позовних вимог.
Представник відповідача - ПАТ «Укрсоцбанк» в судовому засіданні позов не визнала, надала суду заперечення та посилаючись на обставини, що в них викладені просила відмовити в задоволенні даного позову. Пояснила, що банк не має ніякого відношення до заподіяння шкоди позивачеві, незважаючи на те, що договірне списання грошових коштів на сплату страхових платежів на рахунок страховика передбачено договором відновлюваної кредитної лінії між позивачем та банком № 432/678-САФ03.16-2/1 від 30.07.2007 року, що в силу вимог п.6.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004 року №22, банк не мав права перераховувати грошові кошти в якості сплати страхового внеску на рахунок страховика, оскільки позивачем не надано розпорядження про здійснення такого платежу. Несвоєчасна сплата страхового платежу відповідно до договору страхування за період з 31.01.2008 року по 30.07.2008 року відбулась не з вини банку.
Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлений, причини неявки суду не сповістив.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази по справі і оцінюючи їх в сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що внаслідок ДТП, яке сталося 29.02.2008 року, було пошкоджено автомобіль позивача марки: Mitsubishi PAJERO V6, № кузова - НОМЕР_2, д/н НОМЕР_1, що підтверджується довідкою ДАІ, схемою ДТП та протоколом медичного огляду № 26 від 29.02.2008 року, проведеного за направленням інспектора ДАІ.
Висновком судової автотоварознавчої експертизи від 19.04.2010 року сума матеріальних збитків, завданих власникові транспортного засобу, складає 174 390,45 грн.
Відповідно до п. 3.3.3 договору кредиту, укладеного між позивачем та банком 30.07.2007 року, позичальника зобов»язано щорічно оформляти договір страхування транспортного засобу на користь кредитора, як вигодонобувача за пакетом «повне КАСКО» в страховій компанії, узгодженій з кредитором та надавати кредитору оригінальний примірник цього договору або його нотаріальну посвідчену копію.
Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ЗАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» було укладено договір № 42-10015438 від 28.07.2007 року добровільного страхування наземних транспортних засобів (а.с. 13), згідно якого було застраховано автомобіль Mitsubishi, PAJERO V6, № кузова - НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску. Загальний страховий платіж на один рік становить 14 473, 80 грн. (п.10 договору), який було розбито на два періоди страхування: з 31.07.2007 року по 30.01.2008 року (включно) та з 31.01.2008 року по 30.07.2008 року (включно) з оплатою двох страхових платежів по 7 236,90 грн. зі строком оплати до 31.07.2007 року та 31.01.2008 року відповідно (п.11 договору).
Також, між ОСОБА_2 та АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» було укладено договір відновлюваної кредитної лінії № 432/678-САФ03.16-2/1 від 30.07.2007 року (а.с. 11-12 ) на здійснення страхових платежів за договором добровільного страхування транспортного засобу № 42-10015438 від 28.07.2007 року, укладеного між позивачем та ЗАТ «Страхова компанія «Еталон» (п.1.2. договору).
Пунктом 1.2.1 договору передбачено, що для забезпечення сплати чергових страхових платежів, згідно із п.1.2. ст.1 договору, позичальник - позивач, доручає кредитору - відповідачу здійснювати перерахування траншів кредиту для сплати чергових страхових платежів на поточний рахунок страховика №26250210, МФО 300335, банк отримувач ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», ЄДРПОУ 20080515, згідно зп.1.2. ст.1 договору в розмірі та в строки, що передбачені договором страхування.
Сторони домовилися про те, що умови п.1.2.1. ст.1 договору діють під відкладальною умовою, якою є ненадання позичальником - позивачем кредитору - відповідачу документів, які б підтверджували самостійну сплату позичальником чергового страхового платежу по договору страхування.
Крім цього, відповідно до п.2.1. ст.2 договору видача траншів кредиту на цілі, зазначені в п.1.2. даного договору, проводяться після укладання договору/ів, вказаного/их в п.1.3. та п.п.3.3.2 договору, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку № НОМЕР_3 в КОФ АКБ «Укрсоцбанк» на рахунок страховика № 26250210, в сумі страхового платежу (його частини), що підлягає сплаті позичальником відповідно до графіку, передбаченого в договорі страхування, в межах максимального ліміту заборгованості в строки та в порядку, передбаченому п.3.1.2. даного договору.
Пункт 3.1.2. договору передбачає обов'язок банку у разі ненадання позичальником - позивачем підтвердження щодо сплати страхового платежу за договором страхування, в порядку, передбаченому п.3.3.9 договору, протягом останнього робочого дня періоду сплати страхового платежу, що передбачений договором страхування, надати позичальнику кредит шляхом списання відповідної суми коштів з позичкового рахунку, вказаного в п.2.1. договору, в межах максимального ліміту заборгованості, в порядку та у спосіб, визначені цим договором.
Враховуючи встановлені обставини суд приходить до висновку, що спірні відносини регулюються положеннями зобов»язального права, а саме: відповідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
З огляду на вказані норми Закону, суд погоджується з доводами позивача відносно того, що він мав право розраховувати на своєчасне і добросовісне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, але яких останній не виконав.
Посилання представника відповідача на п. 19.4.7 договору страхування про наявність права страховика на зміну умов договору або дострокове припинення його дії і відсутність зобов»язання страховика попереджати ПАТ «Укрсоцбанк» про такі зміни умов договору та необхідність надання платником баку, який його обслуговує, доручення на договірне списання коштів із свого рахунку на користь отримувача у вигляді розпорядження на списання коштів зі свого рахунку, спростовується укладеним між сторонами договром, в якому визначені умови для договірного списання коштів, що і виконувалсь відповідачем в серпні 2008 року, коли за догвром страхування на рахунок страхової компанії «Еталон» банком були перераховані кошти в сумі 14 473,80 грн., як страхровий платіж на наступний період з 30.07.2008 року по 29.07.2009 року.
Крім того, відповідно до п.1,38 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» договірне списання - списання банком з рахунків клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним та клієнтом. Пунктом 6.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в націонаольній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/8976, передбачено, що платник у договорах банківського рахунку або інших договорах про надання банківських послуг може передбачити доручення банку на договірне списання коштів з його рахунків на користь третіх осіб або на свої рахунки, які відкриті в цьому чи іншому банку. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника. Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору банківського рахунку або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті «Призначення платежу» якого зазначає інформацію про платіж і номер, дату договору, за яким передбачена можливість застосування договірного списання. Зазначені положення Інструкції повинні застосовуватись в даному випадку без додаткових доручень, оскільки договірне списання коштів передбачене договром, укладеним між сторонами.
Тому, пояснення представника відповідача про невиконання умов укладеного між сторонами договору через ненадання позивачем платіжної вимоги про списання коштів, на думку суду, є необгрунтованими і в даному випадку надання платіжної вимоги є не обов»язковим, так як договірне списання коштів передбачено умовами укладеного між сторонами договору.
Згідно з вимогами ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відшкодування винною особою збитків, як правовий наслідок, настає у разі порушення зобов'язання (ч.4 ст.611 ЦК України).
Одночасно, відповідно до ч.1 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем, внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором, за наявності в договорі відповідного розпорядження позивача на договірне списання коштів шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку № НОМЕР_3 в КОФ АКБ «Укрсоцбанк» на рахунок страховика, позивача було позбавлено права на звернення з вимогою до страхової компанії на отримання ним страхового відшкодування і як наслідок цього позивачу завдано матеріальних збитків у вигляді вартості відновлюваного ремонту та втрати товарної вартості автомобіля, всього на суму 174 390,45 грн., яка підлягає відшкодуванню з відповідача по справі - ПАТ «Укрсоцбанк».
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи інтересів (ч.1 ст.3 ЦПК України).
Разом з тим підлягає частковому задоволенню вимога позивача про стягнення на його користь з відповідача понесених витрат на правову допомогу адвоката в порядку ст. ст. 84, 88 ЦПК України, в розмірі, що є значно меншим від заявлених вимог, тобто в розмірі 3000 грн.
Частиною 1 статті 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому стягненню на користь позивача з відповідача підлягають понесені ним та підтверджені, наданими суду квитанціями, судові витрати: судовий збір у розмірі 1 700 грн.; 120 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; витрати на проведення експертизи - 803,04 грн. (а.с.29).
На підставі вищевикладеного і ст. ст. 526, 610, 611, 612, 629 ЦК України, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 до ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Одеської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ПАТ "Страхова компанія "Еталон" в особі Управління страхування по Кіровоградській області про відшкодування збитків - задовольнити частково.
Стягнути з ПАТ "Укрсоцбанк" на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки в сумі 174 390,49 грн., судові витрати по справі в сумі 1 820,00 грн., витрати на проведення експертизи в сумі 803,04 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 3 000,00 грн., в всього 180 013, 53 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда Шевченко
Судове рішення № 28702508, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 14.01.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 1111/8883/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: