Справа № 2114/9552/12
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2013 року Суддя Комсомольського районного суду м. Херсона Котьо І.В. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_5, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, -
встановив:
Позивач подала до суду вище вказану позовну заяву посилаючись на ту обставину, що є власником квартири АДРЕСА_1. Однак, 03 лютого 2011 року зазначена квартира була продана без її відома на підставі договору купівлі-продажу. У зв'язку з чим позивач просить визнати доручення та вказаний договір купівлі-продажу недійсними і витребувати спірну квартиру на її користь у добросовісного набувача ОСОБА_5
При цьому, представником позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 подано заяву, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, так як не вжиття даного заходу забезпечення позову може призвести до утруднення чи неможливості виконання рішення суду в разі задоволення заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч.5 ст. 153 ЦПК України, про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення. Відповідно до ч.1 ст. 152 ЦПК України,
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована в частині необхідності їх вжиття, однак з урахуванням обставин справи та характеру спірних правовідносин, належним заходом забезпечення позову є не арешт спірного майна, а заборона його відчуження. У зв'язку з чим суд вважає, що заява представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову в частині запропонованого ним виду забезпечення позову є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд -
Ухвалив:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову -задовольнити частково.
Заборонити відчуження квартири АДРЕСА_1.
Виконання даної ухвали доручити відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні.
Відповідно до вимог ст. 153 ЦПК України, подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції, яким є Комсомольський районний суд м. Херсона, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
СуддяІ. В. Котьо Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ч.2 ст. 294 ЦПК України. Оригінал ухвали зберігається в матеріалах цивільної справи № 2114/9552/12.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання з наступного дня після її постановлення, у строки встановлені ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження»21 квітня 1999 року № 606-XIV (в редакції Закону від 04 листопада 2010 року № 2677-VI).
Суддя І. В. Котьо
Судове рішення № 28698239, Комсомольський районний суд м.Херсона було прийнято 15.01.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2114/9552/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: